Постанова № 30750511, 20.03.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року (о 17 год. 15 хв.)Справа № 0870/9126/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Батечко М.Д.

за участю представників позивача Попова В.Г., Демідкової І.С.,

представників відповідача Долженко Л.С., Сігакова А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Веселівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№8)»

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство Веселівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№8)» (далі - Підприємство Веселівської виправної колонії (№8), позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовною заявою до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - Мелітопольська ОДПІ Запорізької області ДПС, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.09.2012 № 0000271702, згідно якого підприємству донараховано зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб» в сумі 256 224,41 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції в сумі 77 054,80 грн.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на безпідставність висновків Мелітопольської ОДПІ Запорізької області ДПС, що викладені в акті перевірки від 30.08.29012 № 639/17-22/08680052, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Крім того, посилається на вимоги п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) та зазначає, що до суми податкового боргу згідно спірного податкового повідомлення-рішення увійшли суми податку з доходів фізичних осіб, борг по яким виник до 01.07.2009 року і які на момент проведення перевірки вже знаходилися за межами 1095 календарних днів. Таким чином, на думку позивача, податкове повідомлення-рішення від 12.09.2012 № 0000271702 винесено безпідставно. На підставі викладеного, просять суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, викладених у наданих запереченнях (вх. № 43467 від 11.10.2012). Представник відповідача зазначає, що документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 8.1.2, пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 п.п. «а» п. 19.2. ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та пп. 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 168.4 ст. 168, ст. 171 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб з заробітної плати у 2009 - 2012 роках, у тому числі з 01.01.2011 у розмірі 65 139,63 грн. Крім того, в результаті перевірки встановлено порушення пп. 8.1.2, пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8, пп. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено не перерахування податку на доходи фізичних осіб станом на 01.07.2012 (кредитове сальдо) в сумі 256 224,41 грн. На підставі Акту Мелітопольською ОДПІ Запорізької області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.09.2012 №0000271702, яким позивачу визначено зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб» на загальну суму 333279,21 грн., з яких за основним платежем в сумі 256 224,41 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції в сумі 77 054,80 грн. Вважає вказане податкове повідомлення-рішення законним та таким, що відповідає чинному законодавству. Просять суд у задоволенні адміністративного позову Підприємства Веселівської виправної колонії (№8) відмовити в повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство Веселівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№8)» (ідентифікаційний код 08680052) є юридичною особою, яка зареєстрована 26.06.2000 Веселівською районною державною адміністрацією Запорізької області, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 167796 та Довідкою АА № 554984 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення від 23.08.2012 № 326 посадовою особою Мелітопольської ОДПІ Запорізької області ДПС на підставі пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та відповідно наказу від 23.08.2012 № 1293 проведена позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Підприємством Веселівської виправної колонії (№8) правильності нарахування та своєчасності перерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, за результатами якої складено Акт 30.08.29012 № 639/17-22/08680052 (далі - Акт).

Відповідно до Акту перевіркою встановлено порушення:

1. пп. 8.1.2, пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV та пп. 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 168.4 ст. 168, ст. 171 ПК України, в результаті чого встановлено несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб з заробітної плати у 2009 - 2012 роках, у тому числі з 01.01.2011 у розмірі 65 139,63 грн., в тому числі по періодах: січень 2011 - 4197,43 грн., лютий 2011 - 596,86 грн., березень 2011 - 5061,91 грн., квітень 2011 - 105,98 грн., травень 2011 - 1814,39 грн., червень 2011 - 1142,32 грн., липень 2011 - 250,02 грн., серпень 2011 - 3638,24 грн., вересень 2011 - 4482,04 грн., жовтень 2011 - 8112,04 грн., листопад 2011 - 4530,32 грн., грудень 2011 - 5255,56 грн., січень 2012 - 2435,49 грн., лютий 2012 - 3037,21 грн., березень 2012 - 1786,26 грн., квітень 2012 - 6191,37 грн., травень 2012 - 7578,10 грн., червень 2012 - 4923,99 грн.

2. пп. 8.1.2, пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8, пп. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV та пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України, в результаті чого встановлено не перерахування податку на доходи фізичних осіб станом на 01.07.2012 (кредитове сальдо) в сумі 256 224,41 грн.

На підставі Акту та виявленого порушення Мелітопольською ОДПІ Запорізької області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.09.2012 № 0000271702, згідно якого позивачу донараховано зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб» в сумі 256 224,41 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції в сумі 77 054,80 грн.

Судом встановлено, що фактичною підставою для звернення позивача до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2012 № 0000271702 стала спірна сума в розмірі 278 086,29 грн. (сума 77 039,84 грн. та 201 046,45 грн.), яка в Акті перевірки від 30.08.2012 № 639/17-221/08680052 (стор. 7) зазначена як сальдо на 01.07.2009 та сума штрафних санкцій в розмірі 64 056,10 грн., нарахована на суму податкового зобов'язання в розмірі 256 224,41 грн. (штрафна санкція 25% від суми недоплати).

Відповідно до наданого представником позивача контрозрахунку суми боргу з податку на доходи фізичних осіб від 24.12.2012 суми податкового зобов'язання в розмірі 102 391,85 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 25 597,96 грн. протиправно включені контролюючим органом до розрахунку, оскільки така сума зазначена в Акті перевірки як кредитове сальдо станом на 01.07.2009, тобто виходить за межі перевіряємого періоду та нормативно встановленого п. 102.1 ст. 102 ПК України граничного терміну можливості самостійного визначення такого зобов'язання податковим органом - 1095 календарних днів.

Із матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом підлягав перевірці період з 01.07.2009 по 30.06.2012, тобто 3 роки.

В Акті перевірки (сторінка 7 Акта перевірки) наведена таблиця «Наслідки перевірки повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку», з якої вбачається, що на початок перевіряємого періоду (01.07.2009) платник податків мав заборгованість з ПДФО в сумі 278 086,29 грн., в тому числі по податку з зарплати атестованих та вільнонайманих працівників 77 039,84 грн. та податку з заробітної плати засуджених осіб в сумі 201 046,45 грн. Також, як вбачається з пояснень наданих представниками відповідача та розрахунку пені за несвоєчасне перерахування у перевіряємому періоді податку на доходи фізичних осіб з заробітної плати атестованих та вільнонайманих працівників сальдо в сумі 77 039,84 грн. було погашено за рахунок сплати платником податків поточних платежів податку у перевіряємому періоді, зокрема згідно платіжних доручень № 445 від 03.07.2009 на суму 6453,97 грн., № 534 від 10.08.2009 на суму 8275,34 грн., № 614 від 16.09.2009 на суму 6868,66 грн., № 682 від 15.10.2009 на суму 8692,38 грн., № 736 від 12.11.2009 на суму 6275,55 грн., № 804 від 07.12.2009 на суму 6752,48 грн., №861 від 24.12.2009 на суму 5885,04 грн., № 60 від 01.02.2010 на суму 4488,89 грн., № 143 від 04.03.2010 на суму 5890,28 грн., № 216 від 31.03.2010 на суму 7062,66 грн., №254 від 30.04.2010 на суму 6489,71 грн., № 342 від 19.05.2010 на суму 3904,88 грн.

Позивач з таким зарахуванням не погоджується, пояснюючи це тим, що специфіка утримання та сплати податку з доходів фізичних осіб не передбачає можливості погашення боргу у такий спосіб. Крім того зазначає, що у кожному вище зазначеному платіжному документі зазначено джерело утримання та період, за який сплачено ПДФО. В обґрунтування своїх доводів посилається на положення ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Суд вважає нормативно необґрунтованим відображення податковим органом погашення суми вхідного сальдо з ПДФО на доходи фізичних осіб з заробітної плати атестованих та вільнонайманих працівників, яке було наявне станом на 01.07.2009 у розмірі 77 039,84 грн. за рахунок поточних платежів, здійснених платником податків в перевіряємому періоді.

Також згідно даних наведених у таблиці «Наслідки перевірки повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку» (стор.7 Акту) сальдо на початок перевіряємого періоду (01.07.2009) по ПДФО з заробітної плати засуджених осіб складало 201 046,45 грн. Як вбачається з пояснень наданих представниками відповідача та розрахунку пені за несвоєчасне перерахування у перевіряємому періоді податку на доходи фізичних осіб з заробітної плати засуджених осіб сальдо в сумі 201 046,45 грн. 45 коп. було частково погашено за рахунок списання безнадійної заборгованості в сумі 148 921,45 грн. на підставі Постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 14.05.2009 у справі №13/357/06-АП та сплати платником податків поточних платежів податку у перевіряємому періоді, зокрема згідно платіжних доручень: № 664 від 15.07.2009 на суму 11 149,02 грн., №60 від 24.11.2009 на суму 2901,25 грн., № 2213363 від 28.12.2009 на суму 2449,02 грн., №384 від 05.03.2010 на суму 3468,39 грн., № 504 від 19.08.2010 на суму 6000,00 грн., № 605 від 20.09.2010 на суму 2000,00 грн., № 636 від 28.09.2010 на суму 2000,00 грн.

Таким чином, залишок непогашеної суми вхідного сальдо по ПДФО з заробітної плати засуджених осіб складав 22 157,52 грн.

Також платником податків у липні 2009 року було утримано (нараховано) та станом на момент винесення спірного податкового повідомлення - рішення не сплачено податок з доходів фізичних осіб з заробітної плати засуджених осіб в сумі 3194,49 грн.

Згідно фактичних даних податкова перевірка проводилась з 23.08.2012 по 30.08.2012.

Таким чином, нарахована та несплачена платником податків у липні 2009 року сума ПДФО з заробітної плати засуджених осіб у розмірі 3194,49 грн. станом на момент початку перевірки знаходилась за межами встановленого п. 102.1 ст. 102 ПК України строку давності - 1095 календарних днів.

Оскільки Підприємство Веселівської виправної колонії (№8) вважає, що податкове повідомлення-рішення від 12.09.2012 № 0000271702 прийняте Мелітопольською ОДПІ Запорізької області ДПС всупереч обставинам справи та діючому законодавству, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулював питання оподаткування доходів фізичних осіб до 31.12.2010, являвся Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV.

Відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду (пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»).

Якщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати (пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»).

Відповідно до пп. а п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Згідно з пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України, який регулює спірні відносини починаючи з 01.01.2011, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Згідно з п. 171.1 ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що позивачем протягом перевіряємого періоду порушувались вказані вище норми закону та несвоєчасно перераховувався податок з доходів фізичних осіб, що позивачем не заперечується, проте що стосується періоду місяця липня 2009 року, то суд зазначає, що контролюючий орган протиправно включив до розрахунку суму в розмірі 102391,85 грн.

Суд, оцінивши докази по справі у їх сукупності, приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини, викладені в Акті перевірки та не спростовані докази позивача щодо протиправності винесеного податкового повідомлення-рішення в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за основним платежем в розмірі 102 391,85 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 25 597,96 грн. за спірний період липня місяця 2009 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати частково податкове повідомлення-рішення, винесене Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби від 12.09.2012 № 0000271702 в частині суми податкового зобов'язання за основним платежем 102 391,85 грн. (сто дві тисячі триста дев'яносто одна гривня вісімдесят п'ять копійок) за штрафними санкціями 25 597,96 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто сім гривень дев'яносто шість копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Веселівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№8) з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 846,34 (вісімсот сорок шість гривень тридцять чотири копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак