Рішення № 30749968, 03.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-73/11230-2012 03.04.13Господарський суд міста Києва у складі колегії суддів: Баранова Д.О. (головуючий), Марченко О.В., Стасюк С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку №8

про стягнення 149 568,48 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Стельмащук Ю.М.

від відповідача: Кіщук Т.В.;

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 03.04.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ "АК "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСББ №8 про стягнення заборгованості за надані з липня 2000 по червень 2012 послуги з постачання питної води та приймання стічних вод в розмірі 138 875,07 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 3420,44грн., пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розмірі 398,62 грн. та інфляційні витрати у розмірі 6 874,35 грн.

В обґрунтування позову позивач покликається на те, що між ним та відповідачем було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення, за яким позивач зобов'язався постачати питну воду, а відповідач оплачувати її вартість та надані послуги. Зазначає, що в період з липня 2009р. по червень 2012р. відповідачу надано послуг з водопостачання і водовідведення, проте оплату за надані послуги здійснено частково у зв'язку із чим утворилась заборгованість в сумі 138 875,07 грн, з врахуванням боргу , що утворився станом на 01.07.2009року.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем здійснено нарахування за поставлену холодну воду без розщеплення платежів за холодну воду та холодну воду для підігріву із застосуванням відповідних коефіцієнтів. Договору на постачання холодної води для підігріву між сторонами укладено не було. Таким чином, позивачем безпідставно заявлений позов про стягнення вартості холодної води, що використовується для підігріву відповідачем без укладання договору та із застосуванням при визначенні її вартості тарифу, який встановлений не для холодної води, що використовується для підігріву гарячої, а який передбачає вартість комунальної послуги з централізованого постачання холодної води і має відповідні складові.

Ухвалою суду від 17.08.2012р. (суддя Баранов Д.О.) порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 06.09.2012р. та у зв'язку з неявкою представника відповідача відкладено на 02.10.2012р.

У зв'язку з перебуванням судді Баранова Д.О. у відпустці, розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 02.10.2012р., справу №5011-73/11230-2012 передано на розгляд судді Власову Ю.Л.

Ухвалою суду справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.10.2012р.

У зв'язку з виходом судді Баранова Д.О., розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 09.10.2012р. справу №5011-73/11230-2012 передано на розгляд судді Баранову Д.О.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 19.10.2012р. до 14.11.2012р., до 28.11.2012р., до 12.12.2012р.

12.12.2012р. в судовому засіданні судом постановлено ухвалу про розгляд справи колегією суддів.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 17.12.2012р. визначено колегію для розгляду справи №5011-73/11230-2012 у складі: Баранова Д.О. (головуючий), Бондарчук В.В, Марченко О.В.

Ухвалою суду від 18.12.2012р. справу прийнято колегією до провадження та призначено до розгляду на 16.01.2013р.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 16.01.2013р. визначено колегію для розгляду справи №5011-73/11230-2012 у складі: Баранова Д.О. (головуючий), Васильченко Т.В., Марченко О.В.

Ухвалою суду справу прийнято до провадження та оголошено перерву в судовому засіданні до 06.02.2013 року.

Також, в судовому засіданні оголошувалась перерва з 06.02.2013р. та до 20.02.2013р..

В зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача розгляд справи відкладався до 27.02.2013.

У зв'язку з перебуванням судді Баранова Д.О. на лікарняному, розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 27.02.2013р., справу №5011-73/11230-2012 передано на розгляд судді Власову Ю.Л.

Ухвалою суду справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.03.2013р.

У зв'язку з виходом судді Баранова Д.О. та у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному, розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 20.03.2013р., справу №5011-73/11230-2012 передано на розгляд у складі: Баранова Д.О. (головуючий), Марченко О.В., Стасюк С.В.

Ухвалою суду справу прийнято до провадження та оголошено перерву в судовому засіданні до 03.04.2013.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2000р. між ДКП «Київводоканал» (постачальник), правонаступником якого є позивач та ОСББ №8 (абонент) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №8309/4-13, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язався забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання і селищах України.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник забезпечує постачання питної води, приймає каналізаційні стоки, здійснює заміну, ремонт несправних лічильників.

Згідно п. 2.2 абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством.

27.06.2008 Міністерство з питань житлово-комунального господарства України затвердило Наказ №190 "Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", яким було скасовано Наказ Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65 та введено нові правила користування системою централізованого водопостачання та водовідведення.

Згідно п. 3.1 наказу № 190 розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Таким чином, із змісту Наказу №190 слідує, що облік споживання обсягів питної води здійснюється виключно по засобам обліку, які встановлені у будинку споживача на межі балансового розподілу мережі виробника та абонента.

Відповідно до п. 3.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом визначається за показниками лічильників, зареєстрованих постачальником.

Розділом 3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України визначено порядок розрахунків за спожиту питну воду та прийняті стоки.

Відповідно до п. 3.13 Правил, суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Пунктом 3.13 Правил передбачено, що обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Відповідно до наданого відповідачем робочого проекту розміщення бойлерної, бойлерна та елеваторний вузол керування тепловою мережею розміщені в підвалі будинку відповідача та перебувають у нього на балансі. Що також не заперечувалось позивачем.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором (абз.3).

При цьому, згідно п.1.2 цих Правил, виробник послуг централізованого водопостачання та водовідведення - суб'єкт господарювання, що виробляє або створює послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - виробник).

Згідно приписів статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1). Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч.2). Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах (ч.3). Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами (ч.5).

Наданими позивачем копіями актів про зняття показань з приладу обліку підтверджується, що представниками сторін, щомісячно за спірний період знімались показники з водолічильників, які знаходяться на межі балансової належності, та визначають об'єми наданих послуг з постачання питної води, що постачалась відповідачу для подальшого використання у господарській діяльності щодо забезпечення споживачів послугою з гарячого водопостачання.

Крім того, слід зазначити, що споживачем питної води у розумінні ст.4 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" є юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб. Предметом договору є забезпечення відповідача послугами з постачання питної води відповідно до ДОСТ 2874-82 "Вода питна" без розподілу постачання питної води на категорії в залежності від того, для яких потреб ця послуга буде використана відповідачем в своїй господарській діяльності: чи для надання послуги з холодного водопостачання, чи для надання послуги з гарячого водопостачання.

Згідно з пунктами 3.1 - 3.6 Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального проводу та інших джерел водопостачання, згідно показників водолічильників, а при його відсутності за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водоспоживання, або іншим засобом. Абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Зі змісту даного договору суд приходить до висновку, що даний договір є змішаний та містить елементи договору поставки та надання послуг.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із встановлених судом обставин справи вбачається, що представники позивача разом з уповноваженими представниками відповідача, щомісячно, знімають показники з водолічильників, які знаходяться на межі балансової належності, та визначають об'єми наданих послуг з постачання питної води, що передається відповідачу для її подальшого використання ним у своїй господарській діяльності щодо забезпечення споживачів послугою з гарячого водопостачання. Показники з водолічильників були внесені в акти про зняття показників з приладів обліку, що є документами первинного бухгалтерського обліку. Акти про зняття показань з приладів обліку, що підписані та погоджені повноважними представниками відповідача, були складені відповідно до умов чинного Договору.

Відповідач не надав доказів того, що він уклав договір і оплачує послуги будь-якої особи, крім позивача, з постачання питної води для підігріву або послуги з постачання гарячої води.

В позовній заяві позивач зазначає, що за період з липня 2009р. по червень 2012р. включено, розмір заборгованості відповідача за отриману воду становить 138 875,07 грн. ( з врахуванням боргу розміром 120 442,33 грн., що утворився станом на 01.07.2009р.), зазначена обставина підтверджується також наданим позивачем 02.04.2013р. розрахунком заборгованості.

В ході розгляду справи представник відповідача просив суд застосувати строк позовної давності до даних правовідносин та зазначив про це у відзиві.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Кодексу встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст. ст. 253 - 255 цього Кодексу (а саме перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок).

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з позовною заявою 15.08.2012р., що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті направленому до господарського суду.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності. Клопотань щодо його поновлення чи визнання причин пропуску поважними позивачем не надано.

Отже, суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин необхідно застосувати строки позовної давності та задовольняє вимоги відповідача щодо застосування строку позовної давності, а тому вимоги про стягнення заборгованості за період до серпня 2009р.є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи за період з серпня 2009р. по червень 2012р. позивачем поставлено відповідачу послуг по водопостачанню на загальну суму 66 070,12 грн., проте за отримані послуги відповідач розрахувався частково за цей період у зв'язку із чим утворилась заборгованість в сумі 13 624,58 грн., що підтверджується наданим позивачем розгорнутим розрахунком позовних вимог від 29.03.2013 №166.

З наведеного вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавав відповідачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу за відповідну плату згідно умов договору, а відповідач в супереч умовам договору не в повному розмірі сплатив за надані послуги.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З врахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 13 624,58 грн. такими, що підлягають задоволенню

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом зроблено перерахунок, яким за неналежне виконання грошових зобов'язань відповідачу нараховано 3 % річних у розмірі 576,83 грн. та 1830,83 грн. інфляційних втрат.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 4.2 договору за несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення абонент сплачує пеню у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочення.

У зв'язку із викладеним відповідачу було нараховано 398,62 грн. пені.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а позовні вимоги є обґрунтованими на суму 16 430,86 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку №8 (02156, м. Київ, вул. Братиславська, 20, ідентифікаційний номер: 22893197) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, ідентифікаційний код: 03327664) 13 624,58 грн. основного боргу, 576,83 грн. 3% річних, 1830,83 грн. інфляційних втрат, 398,62 грн. пені та 311,39 грн. судового збору.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Головуючий суддя Баранов Д.О.

судді Марченко О.В.

Стасюк С.В.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.04.2013р.