Рішення № 30749886, 15.04.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 квітня 2013 р. Справа № 903/199/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Преміум Ресурс", м.Київ

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Агротехсервіс", с.Боратин, Луцький район

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2"

про стягнення 189 000, 00 грн. пені

Суддя Пахолюк В.А.

Представники:

від позивача: не прибув.

від відповідача: Олейник І.Ю. - представник, дов. № 18 від 25.01.2013 р.

від третьої особи: Степанюк Т.В. - представник, дов. від 15.04.2013 р.

Суть спору:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Преміум Ресурс", звернувшись до суду з позовом, уточненим заявою від 11.03.2013 р. (вх. № 01-29/3034/13д від 11.03.2013 р.) просить стягнути з відповідача - Приватного сільськогосподарського підприємства "Агротехсервіс" суму пені за несвоєчасну поставку продукції в розмірі 189 000, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений 26.09.2012 р. між ПСП "Агротехсервіс" та ТОВ "Дельта Преміум Ресурс" договір № 21К у відповідності до умов якого відповідач (Постачальник) взяв на себе зобов'язання продати позивачу (Покупцю) продукцію - сою українського походження врожаю 2012 р., що відповідає умовам ДСТУ 4964:2008 загальною кількістю в заліковій вазі 300, 00 тонн, +/- 5% в залежності від фактичної ваги поставленої продукції. Ціна продукції складає 4 200, 00 грн., з врахуванням ПДВ за ставкою 20% - 700, 00 грн. Загальна ціна договору визначена у розмірі 1 260 000, 00 грн. Строком поставки всієї продукції визначено період часу з 26.09.2012 р. по 15.10.2012 р.

З доводів позивача, належні до оплати кошти на рахунок відповідача ним було перераховано вчасно в сумі 1 260 000, 00 грн., що підтверджує платіжним дорученням № 1709 від 27.09.2012 р.

Водночас, відповідачем зобов'язання по поставці продукції виконано з порушенням строків, а саме, 05.11.2012 р., що підтверджує складською квитанцією на зерно № 154 від 05.11.2012 р., у зв'язку з чим на підставі п.8.4 договору йому нараховано пеню за період з 16.10.2012 р. по 14.11.2012 р. в розмірі 0,5% від суми непоставленої продукції за кожен день прострочки, що становить 189 000, 00 грн.

Ухвалою суду від 01.03.2013 р. позивача зобов'язано уточнити позовні вимоги в частині нарахування пені з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

На виконання вимог ухвали суду позивачем подано уточнення позовних вимог (вх. № 01-29/3415/13 від 19.03.2013 р.), відповідно до яких, посилаючись на пріоритетність ЦКУ над ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та передбачену приписами Цивільного кодексу України можливість сторонам договору самостійно встановлювати розмір та спосіб нарахування пені, просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну поставку продукції в розмірі 189 000, 00 грн., а також витрати на судовий супровід в розмірі 9 450, 00 грн. - 5% від суми позову.

Відповідач в письмових запереченнях № 37 від 14.03.2013 р. та представник в судовому засіданні позовні вимоги заперечує, посилаючись на наступне.

На виконання умов договору та у встановлені ним строки ПСП "Агротехсервіс" повністю виконало свої зобов'язання і 01 жовтня 2012 року поставило на зерновий склад 450 010 кг сої урожаю 2012 року відповідної якості, що підтверджує складською квитанцією на зерно № 144 від 01 жовтня 2012 року, виданою зерновим складом ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2".

Однак, ТОВ "Дельта Преміум Ресурс" порушуючи вимоги п.4.2 договору уклав договір № 58-зс складського зберігання сої з зерновим складом - ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів № 2" лише 05 листопада 2012 р. Тому, лише 05 листопада 2012 року складська квитанція на зерно № 154 була виписана зерновим складом на ТОВ "Дельта Преміум Ресурс" на 300 т сої.

У зв'язку з зазначеним, вважає, що ТОВ "Дельта Преміум Ресурс" в порушення вимог ст.689 ЦК України не вчинило ніяких дій, необхідних з його боку для забезпечення передання та одержання товару у встановлені договором строки.

На підтвердження викладених обставин до матеріалів справи долучає копію складської квитанції на зерно № 144 від 01.10.2012 р., копію договору № 49-зс складського зберігання сої від 07.09.2012 р., копію договору № 58-зс складського зберігання сої від 05.11.2012 р., копію довідки АА № 032976 про включення ПСП "Агротехсервіс" до ЄДРПОУ.

В доповненнях до позовної заяви (вх. № 01-29/3879/13 від 28.03.2013 р.) позивач доводи відповідача вважає необґрунтованими.

При цьому посилається на умови п.4.1 договору та правила ІНКОТЕРМС - 2000, згідно яких моментом виконання обов'язків поставки Продавцем перед Покупцем є не наявність відповідної кількості товару на складі, що обліковується за Продавцем, а момент фактичного прийому - передачі товару від Продавця до Покупця, якому передує відповідне належне повідомлення Покупця Продавцем про час та місце здійснення такої дії. Крім того, у п.4.4. договору поставки вказано - Поставка партії продукції повинна супроводжуватися обміном сторонами наступними документами:

4.4.1. накладною Постачальника на партію продукції;

4.4.2. податковою накладною Постачальника;

4.4.3. рахунком-фактурою на партію продукції;

4.4.4. складською квитанцією на продукцію, виписаною зерновим складом;

4.4.5. карткою аналізу.

Однак, жодного повідомлення про готовність, час та місце здійснення поставки з боку Продавця на адресу Покупця не надходило. Жоден документ з переліку п.4.4. не був своєчасно в строки, вказані у відзиві, наданий Покупцю, що на думку позивача, доводить невиконання відповідачем умов договору поставки. Ні в умовах договору, ні в умовах ІНКОТЕРМС не передбачено обов'язку Покупця попереднього укладання договору зберігання.

Крім того, вважає, що наявність на складі відповідної кількості товару не є підтвердженням того, що даний товар призначався для виконання обов'язків перед Позивачем (Покупцем) до моменту, поки товар не був "переписаний" на Покупця.

На думку позивача, відповідач намагається сфабрикувати складські документи для уникнення сплати санкцій в користь позивача та просить залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" 00953065, що знаходиться за адресою: 45606, Волинська обл., Луцький район, с.Рованці, вул.Промислова, 4, та зобов'язати його надати складські журнали та інші складські документи (оригінали) за період з 01 жовтня 2012 р. до 05.11.2012 р. включно.

Відповідач в доповненнях до заперечення (вх.. № 01-29/4015/13 від 01.04.2013 р.) та представник в судовому засіданні посилається на невчасне укладання ТОВ "Дельта Преміум Ресурс" договору складського зберігання зерна з зерновим складом (ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів № 2"), що стало перешкодою виконання ПСП "Агротехсервіс" обов'язку щодо передачі Позивачу у встановлені договором строки товару.

На виконання вимог ухвали відповідачем до матеріалів справи долучено копії видаткової накладної № 153 від 05.11.2012 р., довіреності № 274 від 02.11.2012 р., податкової накладної № 7/2 від 27.09.2012 р.

На підставі ухвали суду від 01.04.2013 р. та клопотання позивача було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2».

Третю особу зобов'язано: надати суду письмові пояснення по суті позовних вимог; складські журнали та інші документи (оригінали) за період з 01 жовтня 2012 р. до 05.11.2012 р.

Представник позивача в судове засідання не прибув. На підставі клопотання (вхідний № 01-29/4684/13 від 15.04.2013 р.) просить розгляд справи відкласти на 14 календарних днів з метою звернення в правоохоронні органи з заявою про розгляд питання щодо можливості порушення кримінальної справи по факту наявності близького родинного стану, а саме пов'язанності фізичних осіб ПМП «Агротехсервіс» його засновника - Москвич Наталії Олексіївни та директора ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів» Москвич Степана Овсійовича, що на його думку дає їм змогу спотворювати та висвітлювати обставини у вигідному для них вигляді незалежно від їх реального вигляду та стану.

Суд, заслухавши думку уповноважених представників відповідача та третьої особи, приходить до висновку про відхилення клопотання позивача про відкладення розгляду даної справи, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно вимог ч.1 ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Третя особа - ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» у відзиву за № 1/1-114 від 15.03.2013 р. та представник в судовому засіданні пояснює наступне.

07.09.2012 р. між ПСП «Агротехсервіс» та ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» було укладено договір складського зберігання сої № 49-3с, відповідно до якого 01.10.2012 р. Відповідачем було поставлено на зерновий склад 450010 кг сої урожаю 2012 р., про що було видано складську квитанцію на зерно № 144 та проведено аналіз зерна.

Своїм листом від 01.10.2012 р. ПСП «Агротехсервіс» дало письмове розпорядження про переоформлення поставленої на зерновий склад 450010 кг сої наступним чином:

- 300000 кг (залікової ваги) на ТОВ «Дельта Преміум Ресурс»;

- 150010 кг (залікової ваги) на ПСП «Стар Агро».

Посилаючись на вимоги Інструкції Мінагрополітики від 13.10.2008 р. № 661 зазначає, ТОВ «Дельта Преміум Ресурс» уклало договір складського зберігання сої № 58-3с з ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» лише 05.11.2012 р., тому саме 05.11.2012 р. було погашено складську квитанцію ПСП «Агротехсервіс» та видано складську квитанцію на зерно № 154 від 05.11.2012 р. на 300000 кг сої на ТОВ «Дельта Преміум Ресурс». Вказані дії по руху сої урожаю 2012 р. підтверджує також журналом реєстрації складських квитанцій, зокрема номерами запису 144, 151, 154.

Дослідивши зібрані матеріали справи та заслухавши в судових засіданнях представників відповідача, третьої особи, судом встановлено наступне.

26.09.2012 р. між ПСП «Агротехсервіс» (Постачальник) та ТзОВ «Дельта Преміум Ресурс» (Покупець) був укладений договір № 21К-02 від 26.09.2012 р.

Згідно п.1.1. даного договору Постачальник продає, а покупець купує на умовах цього договору сою українського походження врожаю 2012 р., що відповідає умовам ДСТУ 4964:2008 р., загальною кількістю в заліковій вазі 300,00 тон, +/- 5% в залежності від фактичної ваги поставленої продукції. Загальна сума договору складала 1260000 грн. (п.1.3. договору).

Умови та строки поставки сторонами визначено у розділі 4 договору.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 передбачено, що «поставка продукції Постачальником здійснюється на умовах ЕXW - зерновий склад ТОВ «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2». Постачальник зобов'язується доставити продукцію на вказане у п.4.1 місце доставки за свій рахунок, а також сплатити послуги по прийманню продукції. Ціна продукції, строк поставки всієї продукції за договором визначено з 26 вересня 2012 р. до 15 жовтня 2012 року.

Договором обумовлено, що поставка партії продукції повинна супроводжуватись обміном сторонами наступними документами:

- накладною Постачальника на партію продукції;

- податковою накладною Постачальника;

- рахунком - фактурою на партію продукції;

- складською квитанцією на продукцію, виписаною зерновим складом; карткою аналізу. Датою поставки продукції вважається дата складської квитанції на продукцію, виписаною зерновим складом.

Як визначено п.5.1, 5.2.1 даного договору приймання-передача продукції здійснюється Покупцем у вказаному п.4.1 місці поставки. Приймання - передача продукції по кількості проводиться згідно кількості, вказаній в складській квитанції, що оформляється Продавцем та зерновим складом при прийманні продукції.

Як визначено ст.144, 173 Господарського кодексу України майнові права, обов'язки та господарські зобов'язання суб'єкта господарювання можуть виникати з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Отже, між сторонами майнові права та обов'язки виникли з договору поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ч.6 ст.265 ГК України та ч.2 ст.712 ЦК України до правовідносин з постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж.

Згідно з положеннями ст.193 ГК України, 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлене законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені).

Позивач просить стягнути з відповідача 189000 грн. пені за несвоєчасну поставку продукції. За період нарахування з 16.10.2012 р. по 14.11.2012 р. в розмірі 0,5 % від суми недопоставленої продукції за кожен день прострочки з розрахунку 1260000 грн. (сума оплати вартості продукції) x 0,5 % x 30 днів прострочки.

Суд, розглянувши доводи позивача, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Як визначено умовами договору (пунктами 4.1., 4.2.) поставка продукції Постачальником здійснюється на умовах EXW - зерновий склад ТОВ «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» за адресою: 43022, Волинська обл.., м.Луцьк, вул.Молодогвардійська, буд 11. Постачальник зобов'язується доставити продукцію на вказане у п.4.1 місце доставки за свій рахунок, а також сплатити послуги по прийманню продукції.

Слід врахувати, що визначення у договорі поставки продукції на умовах EXW згідно відомчих класифікаторів умов поставки, затверджених наказом Міністерства фінансів України 20.09.2012 р. № 1011 та Правил Інкотермс - 2000 визначено поставку на умовах: Франко - Завод (… назва місця).

В даному випадку термін «поставка» використано для визначення моменту, коли продавець виконав свої зобов'язання щодо доставки товару до місця поставки та обов'язку покупця одержати чи прийняти поставку товару.

Матеріалами справи підтверджено, що 07.09.2012 р. між ПСП «Агротехсервіс» та ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» було укладено договір складського зберігання сої № 49-3с.

На виконання умов даного договору 01.10.2012 р. відповідачем було поставлено на зерновий склад 450010 кг сої урожаю 2012 р., що підтверджується виданою складською квитанцією на зерно № 144 та проведено аналіз зерна відповідно до картки № 203 від 01.10.12 р.

Долученими ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» документами підтверджено, що ПСП «Агротехсервіс» своїм листом від 01 жовтня 2012 р. дало письмове розпорядження про переоформлення поставленої на зерновий склад 450010 кг сої наступним чином:

- 300000 кг (залікової ваги) на ТОВ «Дельта Преміум Ресурс»;

- 150010 кг (залікової ваги) на ПСП «Стар -Агро».

Отже, визначені п.4.3 договору строки поставки продукції відповідачем не було порушено.

Як передбачено п.8.4 договору № 21к-02 від 26.09.2012 р. у випадку прострочки поставки продукції Покупець має право вимагати від Постачальника, а Постачальник сплатити пеню в розмірі 0,5 % від суми недопоставленої продукції за кожен день прострочки поставки. Датою поставки продукції вважається дата складання складської квитанції на продукцію, виписаною зерновим складом.

Щодо відповідальності Продавця (Постачальника).

Згідно ст.ст.230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст.ст. 1, 2 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Дана правова позиція висвітлена, зокрема і у постановах Верховного Суду України від 24.10.2011р., 07.11.2011р., де вказано, що яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки НБУ.

Зважаючи на викладене, розрахунок пені, який підлягав би стягненню, становить: 1260000, 00 грн. боргу : 100 % х 15, 0 % (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 х 30 днів прострочки =15 534, 25 грн.

Між тим, визначаючи термін нарахування пені з 16.10.2012 по 14.11.2012 р. позивачем не було подано відповідних доказів в обгрунтування визначеного терміну прострочки.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід врахувати, що згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як передбачено п.2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей - сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються Покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Водночас, згідно «Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах», затвердженої наказом Мінагрополітики № 661 від 13.08.2008 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.11.2008 р. за № 1111/15802 визначено процедуру ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на елеваторах, хлібних базах, хлібоприймальних, борошномельних і комбікормових підприємствах незалежно від їх форм власності (надалі Інструкція).

Згідно п.1.2 Інструкції облік і оформлення операцій із зерном на підприємствах здійснюється за формами документів первинного обліку хлібоприймальних та зернопереробних підприємств, затверджених наказом Міністерства хлібопродуктів СРСР від 22.02.88 № 50 «Об утверждении форм первичной учетной документации и кратких указаний по их применению и заполнению хлебоприйомными и зерноперерабатывающими предприятиями системы Министерства хлебопродуктов СССР».

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 даної Інструкції визначено, що приймання зерна на зберігання, переробку та заставу від власників проводиться за відповідними договорами.

Для приймання зерна кожен поклажодавець повинен:

- укласти договір зберігання зерна з підприємством;

- надати товарно-транспортну накладну;

- при надходженні з іншого зернового складу - документи, що засвідчують якість зерна.

Оформлення документів при надходженні зерна проводиться за його кількістю та якістю щодо кожного поклажодавця.

Водночас, судом встановлено, що ПСП «Агротехсервіс» 27.09.2012 р. на суму передоплати в розмірі 1260000 грн. на підставі договору № 21К-02 від 26.09.12 р. покупцю - ТзОВ «Дельта Преміум Ресурс», як це визначено Наказом ДПА від 21.12.2010 р. № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її замовлення» було виписано податкову накладну.

Позивачем не було доведено суду та не подано відповідних доказів несвоєчасного отримання податкової накладної та відсутності вини у виконанні зобов'язань, визначених п.4.2 договору № 21К-02, факту несвоєчасного надання довіреності № 274 на отримання зерна, яка була видана лише 02.11.2012 р. на ім'я Савіцького Андрія Павловича.

Згідно ст.689 ЦК України покупець зобов'язаний прийняти товар. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Слід зазначити, що згідно вимог ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів, щодо належного виконання зобов'язань.

Судом встановлено, що позивачем - ТОВ «Дельта Преміум Ресурс» договір складського зберігання сої № 58-зс з зерновим складом - ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» було укладено лише 05.11.2012 р., тому складська квитанція на зерно № 154 від 05.11.2012 р. була виписана зерновим складом відповідно до вимог названої Інструкції та бухгалтерського обліку зернового складу.

Зазначені обставини слугували для оформлення ПСП «Агротехсервіс» накладної № 153 від 05.11.2012 р.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, в порушення вимог ст.689 ЦК України позивачем - ТОВ «Дельта Преміум Ресурс» не було доведено та у розумінні вимог ст.ст.34,36 ГПК України подано відповідних доказів про вчинення необхідних з його боку дій для забезпечення передання та одержання товару у встановлені договором строки.

Крім того, позивачем, як це випливає зі змісту ст.613 ЦК України не було доведено, що відповідачем вчинено дії, за яких він не міг виконати свого обов'язку.

Відповідачем в судовому засіданні на підставі поданих в попередній судових засіданнях письмових поясненнях - запереченнях та зібраних доказів у справі доведено про відсутність своєї вини у порушенні зобов'язань, а саме прострочки поставки продукції за договором № 21К-02 від 26.09.2012 р. та вчинено всі необхідні дії на виконання даного договору.

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку про відмову в позові.

Господарський суд, керуючись ст.ст.144, 193, 230-232, 265, ч.2 ст.343 ГК України, ст.ст.526, 527, 610, 611, 613, 614, 689, 712 ЦК України, ст.ст.44, 49 ГПК України, -

вирішив:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Преміум Ресурс» м.Київ до Приватного сільськогосподарського підприємства «Агротехсервіс» с.Боратин, Луцького району про стягнення 189 000, 00 грн. пені відмовити.

Повне рішення складено 18.04.2013р.

Суддя В.А. Пахолюк