Ухвала суду № 30749549, 24.05.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/1737/12 24.05.2012 24.05.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/1490/1193/2012 Головуючий у першій інстанції: Пісоцький О.М.

категорія 46 Доповідач в апеляційній інстанції: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

24 травня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І.В.,

Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Громовій Л.В.,

за участі: позивача ОСОБА_4,

відповідачки ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 29 лютого 2012 року

за позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна,

в с т а н о в и л а:

В січні 2012 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_5 про поділ майна.

Позивач зазначав, що за час перебування у шлюбі з відповідачкою вони придбали худобу, меблі і інші предмети побуту загальною вартістю 43900 грн.

Посилаючись на те, що все майно перебуває у відповідачки, а також на відсутність згоди варіантів поділу спільного майна, позивач просив поділити майно в рівних часках.

Відповідачка позов не визнала, не погодившись з переліком майна та посилаючись на відсутність майна, яке вказав позивач, а також на те, що у відповідача залишилась більша частка спірного майна та автомобіль марки ВАЗ-2107.

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 29 лютого 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з листопада 2004 року по 19 квітня 2011 року. Після розлучення відповідачка виїхала з будинку, в якому сторони спільно проживали, забравши з собою частину майна. Інше майно, в тому числі автомобіль, тощо, залишилось у позивача.

Позивач звернувся з позовом про поділ майна, посилаючись на те, що за час шлюбу вони придбали майно на загальну суму 43900 грн., а саме: свиней - 13 голів загальною вартістю 19000 грн., корів - 2 голови загальною вартістю 10000 грн., бичок - 1 голова вартістю 2000 грн., 2 телевізора загальною вартістю 2000 грн., супутникова антена вартістю 1000 грн., м'який куточок вартістю 1500 грн., спальня вартістю 2000 грн., холодильник вартістю 1000 грн., пральна машинка вартістю 1000 грн., пилосос вартістю 500 грн., газова плита вартістю 1000 грн., 15 курей загальною вартістю 450 грн., 15 гусей загальною вартістю 750 грн., 15 качок загальною вартістю 600 грн., 10 кролів загальною вартістю 600 грн., 5 нутрій загальною вартістю 500 грн.

Згідно ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Отже, до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (п. 24 постанови Пленум Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).

Разом з тим, позивачем не надано суду належних доказів існування спірного майна в натурі, як на час припинення шлюбу, так і на час розгляду справи в суді. Не зазначив позивач і варіантів поділу майна.

Відповідачка наявність спірного майна заперечувала.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторону.

За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для поділу майна, яке зазначив позивач.

Твердження апелянта про необхідність стягнення на його користь з відповідачки грошової компенсації вартості спірного майна, не можна вважати обґрунтованим, оскільки таких вимог в суді першої інстанції позивач не заявляв.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм цивільного законодавства, апеляційна скарга не містить. Підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 29 лютого 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: