Ухвала суду № 30749532, 11.04.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/786/13 11.04.2013 11.04.2013 11.04.2013

Провадження №22-ц/784/961/13

Головуючий у першій інстанції - Гаврасієнко В.О.

Доповідач апеляційного суду - Шаманська Н.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання: Шпонарській О.Ю.,

за участю: представника заявника - ОСОБА_3, представника Центрального ВДВС Миколаївського МУЮ - Довгань В.В., стягувача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції м. Миколаєва

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 січня 2013 р., постановлену за скаргою

ОСОБА_6

на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції м. Миколаєва

( далі - Центральний ВДВС),

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 р. ОСОБА_6 звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця Центрального ВДВС щодо винесення постанови про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони його відчуження.

Заявник зазначав, що на виконанні у Центральному ВДВС знаходиться виконавчий лист, виданий Заводським районним судом м. Миколаєва, про стягнення з нього на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання дитини у розмірі ? частки всіх його доходів, починаючи з 10 серпня 2012 р.

23 серпня 2012 р. державний виконавець Центрального ВДВС відкрив виконавче провадження.

10 вересня 2012 р. державним виконавцем ОСОБА_6 був наданий розрахунок заборгованості по аліментам на дату до 30 вересня 2012 р., сума яких становила 3762 грн. 50 коп. 17 вересня 2012 р. заявник перерахував ОСОБА_5 зазначену суму заборгованості і в той же день надав державному виконавцю копію чека про сплату заборгованості по аліментам. 2 жовтня 2012 р. заявник знов перерахував стягувачу 645 грн. аліментів, погасивши всю заборгованість по аліментам.

В той же час, ознайомившись 31 жовтня 2012 р. з матеріалами виконавчого провадження, ОСОБА_6 дізнався про те, що 1 жовтня 2012 р. державний виконавець подав до Центрального районного суду м. Миколаєва подання про заборону виїзду його за кордон у зв'язку з наявністю заборгованості по сплаті аліментів, а 16 жовтня 2012 р. постановою державного виконавця накладено арешт на належний йому автотранспортний засіб у зв'язку з наявністю у боржника заборгованості по аліментам станом на 15 жовтня 2012 р.

Посилаючись на відсутність заборгованості по аліментам, заявник просив визнати неправомірними дії державного виконавця Центрального ВДВС по поданню подання до суду про заборону виїзду за кордон, по накладенню арешту на автомобіль, що йому належить та оголошення заборони його відчуження, визнати незаконною постанову державного виконавця Центрального ВДВС від 16 жовтня 2012 р. про арешт майна боржника та визнати неправомірними вимоги державного виконавця Центрального ВДВС щодо надання довідки про заробітну плату за період з 5 квітня 2012 р. по 27 липня 2012 р.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 січня 2013 р. скарга ОСОБА_6 задоволена частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця Центрального ВДВС по накладенню арешту на автотранспортний засіб MITSUBISHI OUTLANDER 2010 року випуску, д.н. НОМЕР_1, та заборони здійснювати відчуження будь-якого майна ОСОБА_6 В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Розподілені судові витрати.

В апеляційній скарзі Центральний ВДВС, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, просив ухвалу суду скасувати та постановити нову про відмову в задоволенні скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) визначено порядок стягнення аліментів.

Так відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону у разі наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяця стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника.

Розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку розмір аліментів не може бути менше встановленого СК України.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Центральному ВДВС знаходиться виконавчий лист № 2/1412/3398/12, виданий Заводським районним судом м. Миколаєва 31 липня 2012 р. про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання дитини у розмірі ? частки всіх його доходів, починаючи з 5 квітня 2012 р.

23 серпня 2012 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

10 вересня 2012 р. ОСОБА_6 був наданий розрахунок заборгованості по аліментам, розрахований державним виконавцем з 5 квітня до 30 вересня 2012 р. Заборгованість згідно вказаного розрахунку становила 3762 грн. 50 коп.

17 вересня 2012 р. ОСОБА_6 перерахував ОСОБА_5 вищевказану суму заборгованості та надав державному виконавцю копію квитанції.

2 жовтня 2012 р. боржник також перерахував стягувачу 645 грн. аліментів за жовтень.

Таким чином, станом на 15 жовтня 2012 р. ОСОБА_6 заборгованість по аліментам, яка була визначена державним виконавцем, повністю погасив.

Проте, незважаючи на погашення боржником заборгованості по аліментам, 16 жовтня 2012 р. державним виконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, якою накладено арешт на автотранспортний засіб, а саме автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER 2010 року випуску, д.н. НОМЕР_1, належний боржнику та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику, у зв'язку з тим, що станом на 15 жовтня 2012 р. у боржника виникла заборгованість по аліментам.

За такого, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що дії державного виконавця по накладенню арешту на майно боржника та заборони його відчуження, за відсутності у боржника заборгованості по аліментам понад три місяця, є неправомірним, а тому вірно задовольнив скаргу в цій частині.

Посилання апелянта на те, що аліменти на утримання неповнолітньої дитини сплачені боржником не в повному обсязі та станом на 15 жовтня 2012 р. заборгованість становить 4 місяці і 10 днів, без визначення суми заборгованості, не може бути підставою для застосування положень ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

За такого, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Враховуючи обсяг правової допомоги, що була надана позивачу, приймаючи до уваги обставини розгляду даної справи та керуючись загальними засадами цивільного судочинства, колегія суддів вважає, що 500 грн. стягнутих судом першої інстанції витрат на правову допомогу є достатньою компенсацією заявнику цих витрат.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції м. Миколаєва відхилити, а ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 січня 2013 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: