Ухвала суду № 30748354, 17.04.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1007/7318/12 Головуючий у І інстанції Маценко Н.П. Провадження № 22-ц/780/1435/13 Доповідач у 2 інстанції Білоконь О.В.Категорія 26 17.04.2013

УХВАЛА

Іменем України

15 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого судді: Сержанюка А.С.,

суддів: Білоконь О.В., Коцюрби О.П.,

при секретарі: Антіпову Я.А.,

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою житлово-будівельного кооперативу "Зазим'є" на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до житлово-будівельного кооперативу "Зазим'є", третя особа - ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, передачу його та визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 13.05.2011 року між ним та ОСОБА_3 укладено договір позики, за умовами якого він позичив боржнику грошові кошти в розмірі 278950 грн. у строк до 13.11.2011 року, однак ОСОБА_3 борг не повернув.

З метою забезпечення виконання даного зобов'язання 13.05.2011 року між позивачем та ЖБК "Зазим'є" укладено іпотечні договори № 826, 828, 830, за яким передано йому в іпотеку земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд площею 0,12га за кадастровими номерами 3221282801:01:041:0048; 3221282801:01:041:0049; 3221282801:01:041:0050, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

Позивач, з урахуванням уточнень, просив суд звернути стягнення на вказаний предмет іпотеки шляхом визнання за ним права власності на земельні ділянки.

У листопаді 2012 року ЖБК «Зазим»є» звернулося до суду із зустрічним позовом про визнання припиненими іпотечних договорів 13.11.2011 року, укладених між ЖБК «Зазимє» та ОСОБА_2

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.12.2012 року позовну заяву ЖБК «Зазим»є» залишено без розгляду.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено.

У рахунок погашення заборгованості за договором позики, укладеного 13.05.2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в розмірі 278950 грн. звернено стягнення на предмет іпотеки, визнано за ОСОБА_2 право власності на земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд площею 0,12га за кадастровими номерами 3221282801:01:041:0048; 3221282801:01:041:0049; 3221282801:01:041:0050, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду з підстав порушення норм процесуального та матеріального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнитипро відмову в задоволенні позовних вимог .

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені ознаками, у такій самій кількості, такого ж роду та такої ж самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановленні договором.

Статтями 526,527,530 ЦК України встановлено, що зобов»язанння має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор прийняти виконання зобов"язання. Якщо у забов"язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у зазначений строк.

В силу ст.33 Закону України "Про іпотеку", ст.ст.589, 590 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов"язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов"язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов"язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов"язань, вимога про виконання порушеного зобов"язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.05.2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір позики, за умовами якого позивач передав у власність боржнику грошові кошти в розмірі 278950 грн. що еквівалентно 35000 доларів США за офіційним курсом НБУ на день підписання договору.

Пунктом 3 договору позики передбачено, що позичальник зобов»язаний повернути позику строком до 13.11.2011 року.

У рахунок забезпечення виконання зобов'язання 13.05.2011 року між ОСОБА_2 та ЖБК "Зазим'є" укладено нотаріально посвідчені договори іпотеки, зареєстровані №№ 826, 828, 830, за яким передано в іпотеку земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд площею 0,12 га за кадастровими номерами 3221282801:01:041:0048; 3221282801:01:041:0049; 3221282801:01:041:0050, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

Пунктами 1 вказаних договорів забезпечено виконання зобов»язань ОСОБА_3 за договором позики від 13.05.2011 року, майновим поручителем якого є іпотекодавець.

Пунктом 20 іпотечних договорів передбачено, що у разі невиокнання іпотекодавцем зобов"язання, забзепеченого іпотекою, у строк до 13 .11.2011 року, цей договір передбачає передачу права вланості на рпедмети іпотеки ОСОБА_4 та є прравовю підставою для реєстрації права вланосіт на вищевказане майно у відповідних оргнах. У відповідності до ст. 37 закону України "Про іпотеку" це застереження прирівнюється до догвору про задоволення вимог іпотекодержателя за своїми праоввими наслдіками та несе за собою передачу прав вланості на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов"язання ( 12-13, 27-28, 35-36).

ОСОБА_3 у строк до 13.11.2011 року борг у сумі 278950 грн. не повернув, тому 21.03.2012 року та 26.04.2012 року ОСОБА_2 звертався до ОСОБА_3 із про повернення позичених грошових коштів.

З урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з положень договору, укладеного між сторонами, ст. ст. 526,527,530, 625, 1046, 1049 ЦК України, Закону України "Про іпотеку" та дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки з урахуванням цим норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, який передбачено договором іпотеки.

Доводи апеляційної скарги про те, що договори іпотеки, укладені між сторонами є припиненими в силу ч.4 ст. 559 ЦК України, оскільки ОСОБА_2 протягом шести місяців з дня настання строку виконання договору позики - 13.11.2011 року не пред»вив вимоги до ЖБК «Зазим»є» колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до статті 11 Закону України «Про заставу», статей 1, 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553- 559 ЦК) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

Доводи апелянта про часткове повернення грошових коштів ОСОБА_3 ОСОБА_2 за договором позики від 13.05.2011 року матеріалами справи не підтверджені.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303 ,307, 308, 313-315, 317,319, ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Зазим'є"- відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: