Ухвала суду № 30747520, 02.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року Справа № 57096/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,

з участю секретаря судового засідання Румянцевої О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Нечипорук Транспорт Сервіс" на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Нечипорук Транспорт Сервіс" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

04 березня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ),,Нечипорук Транспорт Сервіс" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції №0000252306/0 від 19 липня 2010 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 травня 2011 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на ті обставини, що товариством представлено податкові накладні та чеки, які виписані постачальником (продавцем) у попередньому звітному періоді і включені товариством (покупцем) до податкового кредиту декларації за березень 2010 року на законних підставах.

Таким чином, на думку позивача, висновки податкового органу про завищення товариством задекларованого бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 82719 грн. є безпідставними і незаконними.

З огляду на викладене, позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання апеляційного суду не з'явився, що не є перешкодою для розгляду справи у його відсутності на підставі вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ,,Нечипорук Транспорт Сервіс" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ,,на рахунок платника у банку" за березень, квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період з 01.02.2010 року по 31.03.2010 року, складено акт перевірки від 07.07.2010 р. №6772/23- 623/32386922.

На підставі висновків акту перевірки Тернопільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 19.07.2010 року №0000252306/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 82719,00 грн..

Висновки податкового органу базуються на тому, що позивачем на порушення пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1. п.7.5., пп.7.7.1. пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України „ Про податок на додану вартість" завищено задеклароване бюджетне відшкодування з ПДВ за березень 2010 року в сумі 4979 грн. та за квітень 2010 року в сумі 77740 грн., а також завищено задеклароване від'ємне значення декларації з ПДВ за квітень 2010 року в сумі 43035 грн..

Так, згідно акту перевірки позивач завищив податковий кредит за лютий 2010р. на 2728,30 грн. внаслідок віднесення до податкового кредиту декларації за лютий 2010р. (згідно додатка №5 „Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів") податкових накладних, чеків, які виписані постачальниками у попередньому звітному періоді (січень 2009р.) на суму ПДВ - 10,0 грн., (грудень 2009р.) на суму ПДВ - 30 грн., (січень 2010р.) на суму ПДВ - 2688,30 грн..

Також, встановлено заниження суми податкових зобов'язань за лютий 2010 року на 2251,18 грн.. Так, імпортуючи вживаний автопричіп, підприємство включило до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 9334,51 грн., обчисленого при імпорті із загальної суми митної вартості та мита, а до складу податкових зобов'язань включило суму ПДВ від реалізації вживаного автопричіпа в розмірі 7083,33 грн., що становить вище загальної ціни придбання, але нижче рівня митної вартості (9334,51-7083,33=2251,18 грн.).

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про завищення підприємством задекларованого бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2010 року в сумі 4979 грн.

Крім того, податковим органом встановлено завищення задекларованого бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2010 р. в сумі 77 740 грн..

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів, які б підтверджували надходження податкових накладних від контрагентів, отриманих в інших податкових періодах ніж дата їх виписки.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, Законом України ,,Про податок на додану і вартість" ( чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками (пп.7.2.1 п. 7.2 ст.7).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг) (пп.7.2.3 п. 7.2 ст.7).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг) (пп.7.2.6 п. 7.2 ст.7).

Проаналізувавши приписи підпунктів 7.2.1, 7.2.6, 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість" апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те , що оформленні належним чином податкові накладні є підставою для формування податкового кредиту, а тому законом не заборонено включення до складу податкового кредиту податкових накладних минулих періодів в межах термінів позовної давності.

Згідно Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 року № 244 та чинного на час виникнення спірних правовідносин, упровадження реєстру отриманих та виданих податкових накладних (далі - реєстр) обумовлене вимогами підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон). Реєстр є формою для запису (реєстрації) отриманих та виданих податкових накладних (п.1).

Відповідно до пункту 9 Порядку отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників, вантажні митні декларації, а також інші подібні документи (згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону) відображаються у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за датою отримання зазначених документів.

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висвноку, що у разі отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах, а надійшли із запізненням в одному періоді (за наявності документального підтвердження такого запізнення), платник податку - покупець товарів (робіт, послуг-) повинен на дату отримання зазначених документів відобразити їх у графі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних та за умови виконання норм підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону має право відобразити такі податкові накладні в податковій декларації з податку на додану вартість у поточному періоді.

Таким чином, за загальним правилом, визначеним Законом України ,,Про податок на додану вартість", податкові накладні підлягають оформленню та видачі під час здійснення господарських операцій.

Оскільки позивач не надав суду доказів надходження податкових накладних із запізненням, не надав реєстру отриманих та виданих накладних, суд першої інстанції дійшов вірного та обгрунтованого висновку про правомірність рішення податкового органу щодо зменшення позивачу бюджетного відшкодування на суму 82719,00 грн. за податковими накладними, які видані з порушенням Закону України ,,Про податок на додану вартість" та не внесені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних.

Апеляційна скарга не містить доказів на спростування висновків суду першої інстанції, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для її задоволення.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Нечипорук Транспорт Сервіс" залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 травня 2011 року у справі № 2-а-1970/649/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 08 квітня 2013 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Р.Й.Коваль