Постанова № 30747289, 12.04.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2013 року Справа № 803/731/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області (далі - УПФУ в Ківерцівському районі Волинської області) звернулося в суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 25 746, 53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що УПФУ в Ківерцівському районі Волинської області було проведено планову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 30.06.2007 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт №40 від 05.10.2012 року в якому зафіксовано, що відповідач, будучи зареєстрованим в УПФУ в Ківерцівському районі Волинської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в порушення вимог пункту 6 частини 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не сплатив у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески, в зв'язку з чим заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та фінансових санкцій за період з 01.01.2011 року по 25.03.2013 року становить 25 746, 53 грн. У зв'язку з тим, що відповідачем в добровільному порядку не погашено заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та фінансових санкцій в сумі 25 746, 53 грн., тому позивач просить суд стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості.

Представник позивача в судове засідання не прибув, однак подав суду письмове клопотання за вх.№5044/13 від 12.04.2013 року про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання на виклик суду для участі в розгляді справи не з'явився, свого повноважного представника не направив. Ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі та про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду, а також повістка про виклик до суду, надіслані відповідачу, повернулись до суду з відміткою відділення поштового зв'язку - "відсутній за місцем проживання", тобто не вручені адресату з незалежних від суду причин.

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 4 ст.128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У зв'язку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з тим, частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному об'ємі з наступних підстав.

Як встановлено судом, 21.11.2005 року ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Ківерцівською районною державною адміністрацією Волинської області, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.03.2013 року. (а.с.8-9)

Крім того, відповідач зареєстрований в УПФ України в Ківерцівському районі Волинської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що також вбачається з заяви ОСОБА_1 до УПФУ в Ківерцівському районі від 20.12.1993 року та повідомлення від 20.12.1993 року. (а.с.7, 7-зворотній бік)

Пункт 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI, що набрав чинності з 1 січня 2011 року визначив, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вважаються платниками єдиного внеску.

Поряд з тим, згідно пункту 7 цих Положень, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Судом встановлено, що заборгованість по страхових внесках у відповідача виникла до 2011 року.

Таким чином, враховуючи норми Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" при вирішенні даного спору слід керуватись законодавством, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, тобто яке діяло до 01 січня 2011 року.

Стаття 1 Закону України №1058-IV дає визначення поняття страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Разом з цим, статтею 1 Закону України №1058-ІV визначено поняття застрахованої особи, це фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з пунктом 1 статті 11 Закону України №1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 14 Закону України №1058-IV страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

У частині 6 статті 20 Закону України №1058-ІV встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, є календарний місяць.

Отже, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 являючись платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування зобов'язаний був нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2011 року відповідачем до УПФ України в Ківерцівському районі Волинської області подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік. Згідно даного звіту сума нарахованого чистого доходу за 2010 рік становила 9 111, 00 грн., у зв'язку з чим нараховано внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в розмірі 3 024, 85 грн.(а.с.10, 10-зворотній бік)

Поряд з тим, судом встановлено, що позивачем з 01.10.2012 року по 05.10.2012 року було проведено планову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 30.06.2007 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт №40 від 05.10.2012 року в якому зафіксовано, що відповідач, будучи зареєстрованим в УПФУ в Ківерцівському районі Волинської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в порушення вимог пункту 6 частини 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не сплатив у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески в 2009 році на загальну суму 43 432, 31 грн. (а.с.15-24)

На підставі акту перевірки №40 від 05.10.2012 року, позивачем прийнято рішення №49 від 15.10.2012 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків на підставі пункту 7 частини 9 статті 106 Закону України №1058-ІV в сумі 21 716, 15 грн., що в свою чергу підтверджується розрахунком штрафної санкції. (а.с.11-12)

Крім того, за результатами проведеної планової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 прийнято рішення №50 від 15.10.2012 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків на підставі пункту 4 частини 9 статті 106 Закону України №1058-ІV в сумі 1 005, 53 грн., що також вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку штрафної санкції згідно пункту 4 частини 9 статті 106 Закону України №1058-ІV. (а.с.13-14)

Як встановлено судом, вищевказані рішення №49 та №50 від 15.10.2012 року про застосування фінансових санкцій вручалися відповідачу особисто (а.с.11,13) та в судовому порядку не оскаржувалися.

Таким чином, заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та фінансових санкцій за період з 01.01.2011 року по 25.03.2013 року становить 25 746, 53 грн. (3 024, 85 грн. + 21 716, 15 грн. + 1 005, 53 грн.)

На день розгляду справи судом - 12.04.2013 року заборгованість відповідача перед УПФУ в Ківерцівському районі Волинської області в сумі 25 746, 53 грн. не погашена, так як доказів про її сплату відповідач суду не подав.

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону №1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, передбачених частиною 9 статті 106 цього Закону.

В пункті 6 частини 2 статті 64 Закону №1058-IV передбачено, що одним із обов'язків Пенсійного фонду є здійснення контролю за дотриманням страхувальниками і застрахованими особами пенсійного законодавства.

Оскільки заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 25 746, 53 грн. відповідачем добровільно не погашена, доказів сплати боргу фізична особа-підприємець ОСОБА_1 суду не надав, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та фінансових санкцій за період з 01.01.2011 року по 25.03.2013 року в розмірі 25 746 (двадцять п'ять тисяч сімсот сорок шість) гривень 53 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 17 квітня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.Ю. Сорока