Постанова № 30747276, 12.04.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2013 року Справа № 803/608/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представників позивача Максимук Т.В., Хотинець М.У.,

представника відповідача Килиби О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Ковельське лісове господарство" до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Ковельське лісове господарство" звернулося з адміністративним позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000302300, №0000252300, №0000272300 та №0000292300 від 29.12.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем на підставі акту №936/22-00991539 від 14.12.2012 року планової виїзної перевірки Державного підприємства "Ковельське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року в якому, зокрема, зафіксовані порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України від 22.05.1997 року "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.2, п.138.8, п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 та ст.238 Цивільного кодексу України, в результаті чого, на думку податкового органу позивачем занижений податок на прибуток за І квартал 2011 року на 87 523 грн., за ІІ-IV квартал 2011 року на 194 837 грн., за півріччя 2012 року на 37 583 грн. Всього занижено податок на прибуток в розмірі 319 943 грн.

Також в акті перевірки зафіксовані порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 та п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України, ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 та ст.238 Цивільного кодексу України в результаті чого ДП "Ковельським лісовим господарством" занижено податок на додану вартість за грудень 2011 року в розмірі 14 849 грн., та завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за період з травня 2011 року по червень 2012 року на загальну суму 67 147 грн.

Позивач вважає такі висновки податкового органу безпідставними, а податкові повідомлення-рішення №0000302300, №0000252300, №0000272300 та №0000292300 від 29.12.2012 року незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

В обґрунтування власної позиції позивач та його представники в судовому засіданні наголошували на тому, що у ДП "Ковельське лісове господарство" на момент проведення перевірки, були наявні всі податкові накладні та інші первинні документи, в тому числі акти прийому передачі наданих робіт (послуг), які підтверджують факт надання послуг від ТОВ "Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь". Вартість отриманих ДП "Ковельське лісове господарство" робіт (послуг) сплачена в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на банківські рахунки підприємства, що підтверджується відповідними документами. Отже, при фактичному здійсненні оподатковуваних операцій, наявності первинних документів, які були виписані під час здійснення господарських операції, підстав у податкового органу зменшувати суми валових витрат ДП "Ковельське лісове господарство" та податкового кредиту не було.

На думку позивача, висновки податкового органу щодо нікчемності договору підряду №5-в від 01.07.2010 року та наслідків його нікчемності є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Позивач та його представники вважають безпідставними висновки Ковельської ОДПІ щодо неправомірного включення до складу витрат суми коштів сплачених на користь ДП "Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики "Укрлісконсалтинг" за виконання робіт з інформаційного обслуговування та програмного забезпечення технологічних процесів єдиної системи електронного обліку деревини. Позивач наголошує на тому, що для цілей оподаткування, витрати платника визнаються валовими витратами за умови їх зв'язку з господарською діяльністю платника та документальному підтверджені. При цьому, зв'язок витрат з господарською діяльністю платника має оцінюватися з урахуванням обставин, що свідчать про намір платника отримати економічний ефект в результаті реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

Факт поставки робіт ДП "Ковельське лісове господарство" підтверджується актами виконаних робіт. У первинних документах міститься вичерпна інформація про види та вартість робіт, виконаних підрядниками, яка є достатньою для цілей оподаткування, що, на думку позивача, спростовує посилання Ковельської ОДПІ на відсутність первинних документів чи їх недостатність або неналежність оформлення для відображення витрат на оплату цих робіт у податковому обліку.

Крім того, позивач вважає, що висновок Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції про неправомірність включення вартості використаної підрядником ТОВ "Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь" електроенергії включалось до складу витрат, а відтак порушення позивачем п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України є безпідставним та необґрунтованим.

Так, у пункті 11.1 договору №50/2012 від 01.03.2012 року з ТОВ "Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь" передбачено, що інші умови продажу товару, не передбачені цим договором, регулюються між сторонами чинним законодавством України та договором підряду №5-в від 01.07.2012 року, на виробництво продукції із матеріалів замовника, який є додатком 1 до даного договору. В пункті 1 додаткової угоди №2 від 01.03.2011 року до Договору підряду №5-в від 01.07.2010 року, на виробництво продукції із матеріалів замовника сторонами визначено, що протягом строку цього договору замовник зобов'язаний за власний рахунок забезпечити підрядника електроенергією в обсязі, необхідному для виконання підрядником цього договору.

Також представники позивача акцентували увагу на тому, що договір №50/2012 від 01.03.2012 року є типовим договором - відповідно ст.630 Цивільного кодексу України та абзацу 2 ч.1 ст.40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", у зв'язку з чим умови типового договору не відображали усі правовідносини, через що ДП "Ковельське лісове господарство" та ТОВ "Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь" погодили додаткові умови, необхідні для виконання умов договору.

Представники позивача в додаткових письмових поясненнях та усних пояснень наданих в судовому засіданні наголошували, що факт придбання електроенергії засвідчується належним чином оформленими документами. Електроенергія придбавалась для виконання умов договору, який укладено в межах повноважень передбачених статутом позивача і пов'язаний з господарської діяльності ДП "Ковельське лісове господарство" та мета її закупівлі є складовою і спрямована на отримання в подальшому прибутку, і пов'язана з господарською діяльністю. Метою придбання електроенергії було перспективне підвищення доходності господарської діяльності підприємства від здійснення основних напрямків його господарської діяльності, закріплених у статуті, у зв'язку з чим віднесення витрат з придбання електроенергії безпосередньо пов'язане з виробництвом, тобто з діяльністю позивача, а відтак, згідно п.138.8 ст.138 ПК України позивач мав право на включення до складу витрат, понесені витрати за придбану електроенергію.

Позивач, з урахуванням підстав наведених в позовній заяві, додаткових письмових поясненнях, а також з урахуванням наданих його представниками пояснень в судовому засіданні, просили суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Подав суду письмові заперечення в яких наголошував на тому, що Ковельською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства "Ковельське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011року по 30.06.2012 року за результатами якої складений акт №936/22-00991539 від 14.12.2012 року.

В результаті проведеної перевірки було встановлено, що ДП "Ковельське лісове господарство" укладено із Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь" договір підряду №5-в від 01.07.2010 року на виробництво продукції із матеріалів замовника за умовами якого підрядник із матеріалів замовника зобов'язується здійснити виробництво продукції, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи. Виробництво продукції здійснюється підрядником на виробничих площах замовника, що знаходяться за адресою: м. Ковель, вул. Лісова, 10.

Пунктом 2 даного договору сторонами визначено, що з метою виконання підрядником зобов'язання, передбаченого пунктом 1 цього договору, замовник зобов'язаний протягом трьох днів з дня підписання цього договору забезпечити підрядника на весь період дії цього договору виробничими, складськими та іншими допоміжними приміщеннями (майданчиками), що знаходяться за адресою м. Ковель, вул. Лісова, 10 і забезпечити безперешкодний доступ працівників підрядника та інших уповноважених підрядником осіб до приміщень протягом 24 години на добу кожного календарного дня строку дії цього договору.

В пункті 3 договору визначено, що з метою виконання підрядником зобов'язання передбаченого договором, замовник зобов'язаний забезпечити підрядника на весь період дії цього договору виробничим обладнанням, встановленим у приміщеннях, готових до експлуатації та здатним забезпечити виробництво продукції належної якості, а також технічну документацію щодо умов його експлуатації. Замовник зобов'язаний самостійно та за власні кошти забезпечити підключення обладнання до електромережі у справному стані. Протягом строку дії договору підрядник зобов'язаний за власний рахунок без відшкодуваня замовником відповідних витрат здійснювати поточний ремонт обладнання. Підрядник у будь який час протягом дії цього договору має право відмовитись від використання обладнання та за згодою замовника демонтувати його і встановити у приміщеннях інше обладнання необхідне підряднику для виробництва.

Відповідно до ст.75 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків передбачених законом. Відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлене законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим кодексом та іншими законами.

Відповідно до п.2 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" - таке майно не може бути об'єктом оренди.

Враховуючі вище викладені умови договору підряду на виробництво продукції із матеріалів замовника №5-в від 01.07.2010 року, Ковельською ОДПІ зроблений висновок про те, що даний договір відповідає умовам договору оренди, оскільки відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України, ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди орендодавець передає або зобов'язується передати майно у користування за плату на певний строк для здійснення господарської діяльності.

Отже, ДП "Ковельське лісове господарство" в зв'язку із забезпечення підрядника власним приміщенням та виробничим обладнанням, створено умови договору оренди, який в супереч вимогам ст.75, 283, 287 Господарського кодексу України, п.2 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" потребував погодження з Волинським обласним управлінням лісового господарства та/або Фонду державного майна України, через що договір підряду №5-в від 01.07.2010 року є нікчемним в силу ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного відповідачем зроблений висновок про завищення валових витрат та сум податку на додану вартість включених за отримані послуги по договору підряду №5-в від 01.07.2010 року із Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь".

Крім того, плановою виїзною перевіркою встановлено, що ДП "Ковельське лісове господарство" укладено із Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь" договір від 01 березня 2012 року №50/2012 про закупівлю робіт (послуг) - виготовлення матеріалів, заготовок для європіддонів.

Перевіркою встановлено, що згідно даних обліку електроенергії, позивачем за період березень-червень 2012 року забезпечено учасника TOB "Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь" електроенергією в обсязі, необхідному для виконання послуг - виготовлення пиломатеріалів: заготовок для європіддонів в місці поставки послуг за адресою м. Ковель, вул. Лісова, 10. Проте, TOB "Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь" вартість використаної електроенергії, наданої ДП "Ковельське лісове господарство" не відшкодовувалась.

ДП "Ковельське лісове господарство" вартість використаної електроенергії включено до складу витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та відображено в рядку 05.1 декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів".

Відповідачем зроблений висновок, що оскільки умовами заключеного договору не передбачено ДП "Ковельське лісове господарство" за власний рахунок забезпечення учасника TOB "Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь" електроенергією, необхідного для виконання договору, у зв'язку з чим позивачем в порушення п.138.8 ст.138, п.198.3 ст.198, п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України включено до собівартості придбаних та реалізованих товарів вартість електроенергії в розмірі 97 367 грн. та безпідставно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по придбанню електроенергії в розмірі 5 942 грн.

Також, плановою виїзною документальною перевіркою встановлено, що "Ковельське лісове господарство" заключено договір на виконання робіт з інформаційного обслуговування та програмного забезпечення технологічних процесів єдиної державної системи електронного обігу деревини від 01.11.2010 року №ВП-16 з Державним підприємством "Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики "Укрлісконсалтинг" (м. Київ). Предметом даного договору є виконання робіт з інформаційного обслуговування та програмного забезпечення технологічних процесів єдиної державної системи електронного обігу деревини.

В підтвердження отримання послуг по даному договору, ДП "Ковельське лісове господарство" під час перевірки надано лише акти здачі-приймання виконаних робіт, в яких не зазначено які саме проведено роботи, не наведено розрахунку калькуляцій витраченого часу, відсутня суть виконаних робіт, не надано виконавцем план впровадження єдиної державної системи електронного обігу деревини, як це передбачено договором та додатковими угодами до нього.

Позивачем під час перевірки не надано первинних документів, що підтверджують факт отримання робіт з інформаційного обслуговування та супроводу програмного забезпечення, та відповідно свідчення про те, що отримані послуги прямо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та продажем продукції.

Враховуючи викладені вище обставини Ковельською ОДПІ зроблений висновок про безпідставне включення позивачем до складу валових витрат 14 787 грн. сплачених Державному підприємству "Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики "Укрлісконсалтинг" за отримані послуги.

Отже, з урахуванням зафіксованих в акті №936/22-00991539 від 14.12.2012 року планової виїзної перевірки Державного підприємства "Ковельське лісове господарство" порушень податкового законодавства, Ковельською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення №0000302300, №0000252300, №0000272300 та №0000292300 від 29.12.2012 року, які, на думку відповідача є законними, а відтак позовні вимоги ДП "Ковельське лісове господарство" є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, судом встановлені наступні обставини.

Ковельською об'єднаною державною податковою інспекцією Волинської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства "Ковельське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складений акт №936/22-00991539 від 14.12.2012 року та винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення від 29.12.2012 року №0000302300, яким за порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 та п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України зменшено суму бюджетного відшкодування за період з травня 2011 року по червень 2012 року в розмірі 67 147 гривень та застосовані штрафні санкції в розмірі 27 493 грн., податкове повідомлення-рішення від 29.12.2012 року №0000252300, яким за порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.2, п.138.8, п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 319 943 гривні та застосовані штрафні санкції в розмірі 9 397 грн., податкове повідомлення-рішення від 29.12.2012 року № 0000272300, яким за порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 та п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 14 849 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 3 712 грн. та податкове повідомлення-рішення від 29.12.2012 року № 0000292300, яким за порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 та п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 2 025 грн.

Державним підприємством "Ковельське лісове господарство" податкові повідомлення-рішення №0000302300, №0000252300, №0000272300 та №0000292300 від 29.12.2012 року оскаржені в адміністративному порядку до ДПС у Волинській області та ДПС України, якими, рішенням від 30.01.2013 року про результати розгляду первинної скарги та рішенням від 05.03.2013 року про результати розгляду повторної скарги, податкові повідомлення-рішення №0000302300, №0000252300, №0000272300 та №0000292300 від 29.12.2012 року залишені без змін, а скарги позивача без задоволення.

Проте, суд вважає податкові повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ №0000302300, №0000252300, №0000272300 та №0000292300 від 29.12.2012 року протиправними з огляду на наступне.

Як вбачається з акту №936/22-00991539 від 14.12.2012 року планової виїзної перевірки Державного підприємства "Ковельське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, зокрема сторінок 9-12 акту, відповідачем зафіксовано, що ДП "Ковельське лісове господарство" укладено із Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь" договір підряду №5-в від 01.07.2010 року на виробництво продукції із матеріалів замовника за умовами якого підрядник із матеріалів замовника зобов'язується здійснити виробництво продукції, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи. Виробництво продукції здійснюється підрядником на виробничих площах замовника, що знаходяться за адресою: м. Ковель, вул. Лісова, 10.

Ковельською ОДПІ зроблений висновок про нікчемність даного правочину з посиланням в акті перевірки на ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, оскільки на думку податкового органу договір підряду на виробництво продукції із матеріалів замовника №5-в від 01.07.2010 року, фактично є договором оренди, оскільки ДП "Ковельське лісове господарство" в зв'язку із забезпечення підрядника власним приміщенням та виробничим обладнанням, створено умови саме договору оренди, який в супереч вимогам ст.75, 283, 287 Господарського кодексу України, п.2 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" потребував погодження з Волинським обласним управлінням лісового господарства та/або Фондом державного майна України. (а.с.20-21)

Проте, з такими висновками податкового органу суд не погоджується, вважає їх необґрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи, між ДП "Ковельське лісове господарство" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь" укладений договір підряду №5-в від 01.07.2010 року на виробництво продукції із матеріалів замовника. За умовами даного договору підрядник із матеріалів замовника зобов'язується здійснити виробництво продукції, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи. Виробництво продукції здійснюється підрядником на виробничих площах замовника, що знаходяться за адресою: м. Ковель, вул. Лісова, 10.

За умовами даного договору замовник зобов'язаний протягом трьох днів з дня підписання цього договору забезпечити підрядника на весь період дії цього договору виробничими, складськими та іншими допоміжними приміщеннями (майданчиками), що знаходяться за адресою м. Ковель, вул. Лісова, 10 і забезпечити безперешкодний доступ працівників підрядника та інших уповноважених підрядником осіб до приміщень протягом 24 години на добу кожного календарного дня строку дії цього договору.

В пункті 3 договору визначено, що з метою виконання підрядником зобов'язання передбаченого договором, замовник зобов'язаний забезпечити підрядника на весь період дії цього договору виробничим обладнанням, встановленим у приміщеннях, готових до експлуатації та здатним забезпечити виробництво продукції належної якості, а також технічну документацію щодо умов його експлуатації. Замовник зобов'язаний самостійно та за власні кошти забезпечити підключення обладнання до електромережі у справному стані. Протягом строку дії договору підрядник зобов'язаний за власний рахунок без відшкодування замовником відповідних витрат здійснювати поточний ремонт обладнання. Підрядник у будь який час протягом дії цього договору має право відмовитись від використання обладнання та за згодою замовника демонтувати його і встановити у приміщеннях інше обладнання необхідне підряднику для виробництва.

В подальшому сторонами договору №5-в від 01.07.2010 року було укладено ряд додаткових угод до цього договору, а саме додаткові угоди №1 від 01 жовтня 2010 року, №2 від 01 березня 2011 року, №3 від 01 вересня 2011 року, додаткову угоду №4 від 25 березня 2011 року.

На виконання умов договору підряду №5-в від 01.07.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь" виписані податкові накладні №6 від 31.01.2011 року на суму 103 478, 40 грн. в тому числі податок на додану вартість 17 246, 40 грн., № 3 від 28.02.2011 року на суму 161 121, 60 грн., в тому числі податок на додану вартість 26 853, 60 грн., №2 від 31.03.2011 року на суму 137 764, 80 грн. в тому числі податок на додану вартість 22 960, 80 грн., №2 від 29.04.2011 року на суму 118 242 грн., в тому числі податок на додану вартість 19 707 грн., №6 від 31.05.2011 року на суму 114 566, 40 грн., в тому числі податок на додану вартість 19 094, 40 грн., №36 від 30.06.2011 року на суму 98 064 грн., в тому числі податок на додану вартість 16 344 грн., №33 від 31.07.2011 року на суму 99 619, 20 грн., в тому числі податок на додану вартість 16 603, 20 грн., №51 від 31.08.2011 року на суму 91 540, 80 грн., в тому числі податок на додану вартість 15 256, 80 грн., №61 від 30.09.2011 року на суму 89 913, 60 грн., в тому числі податок на додану вартість 14 985, 60 грн., №59 від 31.10.2011 року на суму 119 707, 20 грн., в тому числі податок на додану вартість 19 951, 20 грн., №51 від 30.11.2011 року на суму 143 150, 40 грн., в тому числі податок на додану вартість 23 858, 40 грн., №42 від 30.12.2011 року на суму 85 233, 60 грн., в тому числі податок на додану вартість 14 205 грн. (а.с.81-91)

Про виконані роботи за договором підряду №5-в від 01.07.2010 року свідчать наявні в матеріалах справи акти здачі прийняття робіт та акти надання послуг: №ОУ-000006, №31 від 28 лютого 2011 року, №46 від 31 березня 2011 року, №84 від 29 квітня 2011 року, №140 від 31 травня 2011 року, №158 від 30 червня 2011 року, №89 від 31 липня 2011 року, №130 від 31 серпня 2011 року, №333 від 30 вересня 2011 року, №47 від 31 жовтня 2011 року, №74 від 30 листопада 2011 року та №145 від 30 грудня 2011 року. (а.с.80-91)

На підставі вище перерахованих первинних документів ДП "Ковельське лісове господарство" по взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь" включено у 2011 році до складу валових витрат за І квартал 2011 року 335 304 грн., за ІІ-ІV квартали 2011 року 800 031 грн., та віднесено у 2011 році до податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 227 067 грн. за податковими накладними виписані Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь".

Зазначені обставини не заперечуються представниками сторін та знаходять своє підтвердження з наявних у матеріалах справи податкових деклараціях з податку на прибуток за І квартал 2011 року, за ІІ-ІV квартали 2011 року, та податкових декларація з податку на додану вартість з січня 2011 року по грудень 2011 року.

Як передбачено п.5.1, п.п.5.2.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, що діяла до 1 квітня 2011 року), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пункту 5.3.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.134.1.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об'єктом оподаткування з податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.п.135.1 та 135.2 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України визначено, що 138.2. витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Як визначено в п.138.4 та п.п.138.8.1, п.138.8 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

З урахуванням аналізу п.п.135.1 та 135.2 ст.135, п.138.2, п.138.4, п.п.138.8.1, п.138.8 ПК України, а також з урахуванням наявних у матеріалах справи договору підряду №5-в від 01.07.2010 року, податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт та актів надання послуг: №ОУ-000006, №31 від 28 лютого 2011 року, №46 від 31 березня 2011 року, №84 від 29 квітня 2011 року, №140 від 31 травня 2011 року, №158 від 30 червня 2011 року, №89 від 31 липня 2011 року, №130 від 31 серпня 2011 року, №333 від 30 вересня 2011 року, №47 від 31 жовтня 2011 року, №74 від 30 листопада 2011 року, №145 від 30 грудня 2011 року, суд приходить висновку про правомірність формування валових витрат та витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування за 2011 рік.

Крім того, відповідно до п.198.1 та 198.2 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як вбачається з матеріалів справи суми податку на додану вартість, що віднесені до податкового кредиту у 2011 році по господарським операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь" підтверджені податковими накладними №6 від 31.01.2011 року на суму 103 478, 40 грн. в тому числі податок на додану вартість 17 246, 40 грн., №3 від 28.02.2011 року на суму 161 121, 60 грн., в тому числі податок на додану вартість 26 853, 60 грн., №2 від 31.03.2011 року на суму 137 764, 80 грн., в тому числі податок на додану вартість 22 960, 80 грн., №2 від 29.04.2011 року на суму 118 242 грн., в тому числі податок на додану вартість 19 707 грн., №6 від 31.05.2011 року на суму 114 566, 40 грн., в тому числі податок на додану вартість 19 094, 40 грн., №36 від 30.06.2011 року на суму 98 064 грн., в тому числі податок на додану вартість 16 344 грн., №33 від 31.07.2011 року на суму 99 619, 20 грн., в тому числі податок на додану вартість 16 603, 20 грн., №51 від 31.08.2011 року на суму 91 540, 80 грн., в тому числі податок на додану вартість 15 256, 80 грн., №61 від 30.09.2011 року на суму 89 913, 60 грн., в тому числі податок на додану вартість 14 985, 60 грн., №59 від 31.10.2011 року на суму 119 707, 20 грн., в тому числі податок на додану вартість 19 951, 20 грн., №51 від 30.11.2011 року на суму 143 150, 40 грн., в тому числі податок на додану вартість 23 858, 40 грн., №42 від 30.12.2011 року на суму 85 233, 60 грн., в тому числі податок на додану вартість 14 205 грн.(том 1, а.с.80-91 зворотній бік)

Розрахунки між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь" підтверджені наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (том 2 а.с.104-139)

Фактичне виконання робіт за договором підряду №5-в від 01.07.2010 року не заперечується представником відповідача та не оспорюється висновками акту перевірки. З урахуванням наведеного, суд вважає правомірним віднесення позивачем у періоді з січня 2011 року по грудень 2011 року до податкового кредиту сум податку на додану вартість в розмірі 227 067 грн., сплачених ТОВ "Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь" за договором підряду №5-в від 01.07.2010 року.

Поряд з тим, суд не погоджується з висновками відповідача зроблених в акті перевірки про те, що умови договору підряду відповідає умовам договору оренди, а отже даний договір підряду є нікчемним, оскільки відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ч.2 ст.840 ЦК України якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.

Як вбачається зі змісту договору підряду №5-в від 01.07.2010 року підрядник, в порядку та на умовах, визначених договором зобов'язується здійснити виробництво продукції (на власний ризик на підставі ст.837 ЦК України) із матеріалів замовника.

В статті 3 зазначеного договору сторони погодили умови та порядок використання обладнання наданого замовником підряднику.

В статті 6 договору №5-в від 01.07.2010 року, додатковій угоді №3 від 01 вересня 2011 року, додатках 1 та 2 "Специфікація продукції" до договору підряду, сторонами обумовлені кількість виготовленої продукції, нормативи витрат матеріалів та якість виготовленої продукції.

Отже, з аналізу глави 61 Цивільного кодексу України та змісту договору №5-в від 01.07.2010 року суд дійшов висновку, що зазначений договір відповідає нормам глави 61 ЦК України, а відтак позиція податкового органу про те, що договір №5-в від 01.07.2010 року є фактично договором оренди не відповідає фактичним обставинам справи та не узгоджується з приписами ст.283-287 Господарського кодексу України, а відтак є необґрунтованою та безпідставною.

Крім того, Ковельською ОДПІ Волинської області не спростовано встановленої ст.204 ЦК України презумпції правомірності вчиненого позивачем правочину, оскільки єдиною підставою для визнання нікчемним спірного правочину слугували висновки самого податкового органу, зроблені за результатами проведеної планової виїзної перевірки ДП "Ковельське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01..2011 року по 30.06.2012 року, викладені в акті перевірки №936/22-00991539 від 14.12.2012 року. Однак, в силу приписів ст.ст. 8 і 19 Конституції України лише висновку одного органу державної податкової служби України про нікчемність вчиненого платником податків правочину є недостатнім для висновку про порушення ДП "Ковельське лісове господарство" законів з питань оподаткування.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає, що висновок податкового органу про порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України від 22.05.1997 року "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.2, п.138.8, п.138.10 ст.138, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 та п.199.1 ст.199 ПК України по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь" обумовлених договором підряду №5-в від 01.07.2010 року - є протиправним, а відтак і збільшення ДП "Ковельському лісовому господарству" податку на прибуток 289 254 грн. (284 696 грн. основного платежу, 4 285 грн. за штрафними санкціями), збільшення податку на додану вартість в розмірі 43 863 грн. (14 849 грн. основного платежу та 29 014 грн. штрафні санкції) та зменшення суми бюджетного відшкодування на 59 455 грн. є незаконним.

Також, в акті №936/22-00991539 від 14.12.2012 року планової виїзної перевірки Державного підприємства "Ковельське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року відповідачем зроблений висновок, що в порушення п.138.2, п.138.10 ст.138, ст.198, ст.199 ПК України позивачем завищені задекларовані витрати на загальну суму 47 087 грн., в тому числі за ІІ квартал 2011 року на 26 288 грн. та за ІІІ квартал 2011 року на 20 799 грн. та завищено податковий кредит на 3 775 грн. по господарським операціям з ДП "Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики "Укрлісконсалтинг" за виконання робіт з інформаційного обслуговування та програмного забезпечення технологічних процесів єдиної системи електронного обліку деревини.( том.1, а.с.26-27, 34-35)

Як вбачається з матеріалів справи, між ДП "Ковельське лісове господарство" та Державним підприємством "Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики "Укрлісконсалтинг" укладений договір №ВЛ-16 від 01 листопада 2010 року на виконання робіт з інформаційного обслуговування та програмного забезпечення технологічних процесів єдиної системи електронного обліку деревини.

За умовами договору виконавець зобов'язується за завданням замовника виконувати роботи з інформаційного обслуговування та програмного забезпечення технологічних процесів єдиної державної системи електронного обігу деревини.

Відповідно до п.3.1 даного договору: приймання-передача виконаних робіт оформлюються актом. Датою виконання робіт за минули період є дата підписання уповноваженими представниками акту. (том 1, а.с.74-77).

30 грудня 2010 року сторони уклади додаткову угоду №1 до даного договору, в якій визначили строк виконання зобов'язань та вартість виконаних робіт.

На виконання умов договору №ВЛ-16 від 01 листопада 2010 року, Державним підприємством "Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики "Укрлісконсалтинг" виписані: податкова накладна №410 від 19.01.2011 року на суму 1 971, 65 грн., в тому числі ПДВ 328, 61 грн., номенклатура постачання товарів/послуг - "інформаційно-аналітичне забезпечення лісової галузі" за січень 2011 року та "моніторинг ринків та впровадження методів автоматизованої обробки" - за січень 2011 року; податкова накладна №1975 від 24.02.2011 року на суму 1 971, 65 грн., в тому числі ПДВ 328, 61 грн., номенклатура постачання товарів/послуг - "інформаційно-аналітичне забезпечення лісової галузі" за лютий 2011 року та "моніторинг ринків та впровадження методів автоматизованої обробки" - за лютий 2011 року; податкова накладна №1749 від 17.03.2011 року на суму 5 000 грн., в тому числі ПДВ 833, 33 грн., номенклатура постачання товарів/послуг - "обробка, реєстрація та ведення єдиного реєстру внутрішніх і зовнішніх договорів по реалізації лісопродукції та надання замовнику інформаційного ресурсу щодо користування загальногалузевими електронними базами даних шляхом поштової розсилки" - за лютий 2011 року; податкова накладна №2250 від 22.03.2011 року на суму 8 801, 15 грн., в тому числі ПДВ 1 466, 86 грн. номенклатура постачання товарів/послуг - "обробка, реєстрація та ведення єдиного реєстру внутрішніх і зовнішніх договорів по реалізації лісо продукції та надання замовнику інформаційного ресурсу щодо користування загальногалузевими електронними базами даних шляхом поштової розсилки" - за лютий 2011 року; податкова накладна №1738 від 14.04.2011 року на суму 15 772, 80 грн., в тому числі ПДВ 2 628, 80 грн. номенклатура постачання товарів/послуг - "обробка, реєстрація та ведення єдиного реєстру внутрішніх і зовнішніх договорів по реалізації лісо продукції та надання замовнику інформаційного ресурсу щодо користування загальногалузевими електронними базами даних шляхом поштової розсилки" - за березень 2011 року; податкова накладна №1525 від 17.05.2011 року на суму 15 772, 80 грн., в тому числі ПДВ 2 628, 80 грн. номенклатура постачання товарів/послуг - "виконання робіт з інформаційного обслуговування та програмного забезпечення"; податкова накладна №2702 від 30.06.2011 року на суму 15 772, 80 грн., в тому числі ПДВ 2 628, 80 грн. номенклатура постачання товарів/послуг - "виконання робіт з інформаційного обслуговування та програмного забезпечення"; податкова накладна №2708 від 31.08.2011 року на суму 866, 40 грн., в тому числі ПДВ 144, 40 грн. номенклатура постачання товарів/послуг - "виконання робіт з інформаційного обслуговування та програмного забезпечення"; податкова накладна №2851 від 30.09.2011 року на суму 8 319, 60 грн., в тому числі ПДВ 1 386, 60 грн.(том 1, а.с.98-108 зворотній бік)

Суми податку на додану вартість за перерахованими вище податковими накладними включені позивачем до складу податкового кредиту в податкових деклараціях за лютий 2011 року, за березень 2011 року, за квітень 2011 року, за травень 2011 року, за червень 2011 року та за вересень 2011 року.

Надані послуги за договором №ВЛ-16 від 01 листопада 2010 року, крім податкових накладних, сторони також оформили і актами здачі-прийняття робіт №ЦА-0000085 від 31 січня 2011 року, №ЦА-001664 від 24 лютого 2011 року, №ЦА-002973 від 17 березня 2011 року, №ЦА-002988 від 22 березня 2011 року, №ЦА-004676 від 14 квітня 2011 року, №ЦА-005146 від 17 травня 2011 року, №ЦА-010003 від 29 липня 2011 року, №ЦА-09033 від 31 серпня 2011 року та №ЦА-10671 від 30 вересня 2011 року. (том 1, а.с.98-108)

Факт розрахунків за договором №ВЛ-16 від 01 листопада 2010 року підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями. (том 2, а.с.100-103)

Відповідно до п.5.1, п.п.5.2.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, що діяла до 01 квітня 2011 року) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як передбачено пунктом 5.3.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.134.1.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування з податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.п.135.1 та 135.2 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як передбачено пунктами 198.1 та 198.2 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, платіжні доручення про перерахування коштів за виконану роботу, свідчать про правомірність формування витрат та податкового кредиту по господарським операціям з Державним підприємством "Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики "Укрлісконсалтинг".

Крім того, договір №ВЛ-16 від 01 листопада 2010 року укладений сторонами з метою реалізації Розпорядження КМУ від 16 вересня 2009 року №1090-р Про схвалення Концепції створення єдиної державної системи електронного обігу деревини, метою якої є створення єдиної державної системи електронного обліку деревини на базі автоматизованої інформаційної системи Держкомлісгоспу.

В свою чергу, суд вважає, що висновок податкового органу, як на підставу порушень позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.2, п.138.10 ст.138, ст.198, ст.199 ПК України про відсутність розрахунку калькуляцій витраченого часу, відсутність виконаних робіт, відсутність плану впровадження єдиної державної системи електронного обігу деревини, відсутність первинних документів, що підтверджують факт отримання робіт з інформаційного обслуговування та супроводу програмного забезпечення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки, як вбачається із п.3.1 даного договору: приймання-передача виконаних робіт сторони договору вирішили оформлювати актами приймання-здачі виконаних робіт, наявність яких не заперечується представником відповідача та підтверджені матеріалами справи.

Крім того, згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один таких способів визначених даною нормою, зокрема в податковій накладній зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (п.п. «е» п.201.1 ст.201 ПК України).

Відповідно до п.201.4, п.201.6 статті 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Отже, з аналізу наявних в справі податкових накладних №410 від 19.01.2011 року, №1975 від 24.02.2011 року, №1749 від 17.03.2011 року, №2250, №1738 від 14.04.2011 року, №1525, від 30.06.2011 року №2702, від 31.08.2011 року №2708, від 30.09.2011 року №2851 на суму 8 319,60 грн., в тому числі ПДВ 1 386,60 грн. вбачається, що постачальником послуг зазначено опис (номенклатура) товарів/послуг, що поставлялись, їх кількість та обсяг.

Проте, податковий орган на зазначені обставини в акті перевірки уваги не звернув, внаслідок чого прийшов до необґрунтованого висновку про відсутність первинних документів, які засвідчують фактичне здійснення позивачем господарської діяльності з Державним підприємством "Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики "Укрлісконсалтинг", а відтак безпідставно прийшов до висновку про завищені витрати на загальну суму 47 087 грн. та завищення податкового кредиту 3 775 грн.

Крім того, в акті №936/22-00991539 від 14.12.2012 року планової виїзної перевірки Державного підприємства "Ковельське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, зокрема на сторінках 19-20, 35-36 акту, Ковельською ОДПІ зроблений висновок про те, що в порушення п.138.8 ст.138, п.198.3, ст.198, п.199.1 ст.199 ПК України безпідставно включено до складу собівартості придбаних та реалізованих товарів вартість електроенергії в розмірі 97 367 грн., внаслідок чого завищені витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за півріччя 2012 року в сумі 97 367 грн. та зайво включено до складу податкового кредиту частку сум податку на додану вартість в розмірі 5 942 грн. (том 1, а.с. 25-26, 33-34).

Проте, з такими висновками відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

ДП "Ковельське лісове господарство" укладено із Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь" договір від 01 березня 2012 року №50/2012 про закупівлю робіт (послуг) - виготовлення матеріалів, заготовок для євро піддонів.

Перевіркою встановлено, що згідно даних обліку електроенергії, позивачем за період березень-червень 2012 року забезпечено учасника TOB "Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь" електроенергією в обсязі, необхідному для виконання послуг - виготовлення пиломатеріалів: заготовок для європіддонів в місці поставки послуг за адресою м. Ковель, вул. Лісова, 10.

ДП "Ковельське лісове господарство" вартість використаної електроенергії включено до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та відображено в рядку 05.1 декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів".

Відповідно до п.138.8. ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно із п.198.1 та 198.2 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Придбання електроенергії підтверджуються наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (том 2, а.с.161-206), а також податковими накладними виписаними ПАТ "Волиньобленерго" від 31.03.2012 року №2206939/262 на суму 68 554, 81 грн., в тому числі ПДВ 11425, 80 грн., від 30.04.2012 року №2210013/262 на суму 56 197, 91 грн., в тому числі ПДВ 9 366, 32 грн., від 31.05.2012 року №2213152/262 на суму 61 388, 57 грн., в тому числі ПДВ 10 231, 43 грн., від 30.06.20012 року №2216025/262 на суму 59 070, 28 грн., в тому числі ПДВ 9 845, 05 грн. (том 3, а.с.82-85)

Суд приходить висновку, що ДП "Ковельське лісове господарство" правомірно включено вартість використаної електроенергії до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, а частину сум податку на додану вартість за придбану електроенергію до податкового кредиту, оскільки, по-перше: в пункті 11 договору від 01 березня 2012 року №50/2012 сторони визначили, що інші умови продажу продукції, не передбачені цим договором, регулюються договором підряду №5-в від 01.07.2010 року, який є додатком №1 до договору від 01 березня 2012 року №50/2012.

Як вбачається зі змісту договору підряду №5-в від 01.07.2010 року, з урахуванням додаткової угоди до нього №2 від 01 березня 2011 року, сторони визначили, що замовник протягом строку дії договору №5-в від 01.07.2010 року зобов'язаний за власний рахунок забезпечити підрядника електроенергією в обсязі, необхідному для виконання підрядником умов договору.(том.1 а.с.67 зворотній бік)

Відповідно до пунктів 15.2 та 15.3 договору підряду №5-в від 01.07.2010 року визначено, що строк дії договору закінчується 31 грудня 2011 року, проте, якщо будь-яка із сторін за тридцять днів до закінчення строку дії договору не повідомить іншу сторону про відмову від продовження строку його дії, строк дії цього договору вважається продовженим на новий період такої ж саме тривалості, і так далі, доки будь-яка із сторін не повідомить іншу сторону про відмову від продовження строку дії договору.

Отже, з урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні докази які б свідчили про відмову від продовження строку дії договору, тому договір підряду №5-в від 01.07.2010 року був чинним на дату віднесення позивачем до складу собівартості придбаних та реалізованих товарів вартість електроенергії в розмірі 97 367 грн.

По-друге, відповідно до ст.40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" визначено, що договір про закупівлю укладається в письмовій формі, а у разі здійснення закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону - у формі електронного документа, відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України, законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно ч.5 ст.40 цього Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків визначених даною нормою Закону.

Статтею 41 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (в редакції Закону, що діяла до 04.07.2012 року та була чинною на момент укладення договору від 01 березня 2012 року №50/2012) визначено, що істотними умовами договору про закупівлю є: предмет договору (найменування, номенклатура, асортимент); кількість товарів, робіт і послуг та вимоги щодо їх якості; порядок здійснення оплати; сума, визначена у договорі; термін та місце поставки товарів, надання послуг, виконання робіт; строк дії договору; права та обов'язки сторін; зазначення умови щодо можливості зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків; відповідальність сторін.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов, договір про закупівлю вважається неукладеним. Якщо учасник вчинив фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються відповідно до Цивільного кодексу України.

Отже, суд погоджується з позивачем, що типовий договір не врегульовував усі правовідносини, які виникали між сторонами під час надання послуг за договором, в тому числі і забезпечення учасника електроенергією, проте чинний договір підряду №5-в від 01.07.2010 року, який в розумінні п.11 договору від 01 березня 2012 року №50/2012 є додатком №1 цього договору, визначає зобов'язання замовника за власний рахунок забезпечити підрядника електроенергією в обсязі, необхідному для виконання підрядником умов договору.

Зазначені обставини відповідач при проведенні планової перевірки проігнорував, ст.40 та ст.41 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та пункту 11 договору від 01 березня 2012 року №50/2012 належної оцінки не надав, у зв'язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про завищення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за півріччя 2012 року в сумі 97 367 грн. та зайве включення до складу податкового кредиту частки сум податку на додану вартість в розмірі 5 942 грн.

Відповідно до ч.1 та 3 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Ковельською об'єднаною державною податковою інспекцією Волинської області Державної податкової служби не доведено обґрунтованості висновків акту №936/22-00991539 від 14.12.2012 року планової виїзної перевірки Державного підприємства "Ковельське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року щодо порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України від 22.05.1997 року "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.2, п.138.8, п.138.10 ст.138 п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 та п.199.1 ст.199 ПК України ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 та ст.238 Цивільного кодексу України, а відтак повідомлення-рішення №0000302300, №0000252300, №0000272300 та №0000292300 від 29.12.2012 року є протиправними та підлягають скасуванню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З урахуванням ч.1 ст.94 КАС України, суд присуджує на користь позивача з Державного бюджету України 2 294 гривні сплаченого судового збору, підтверджених платіжним дорученням №39 від 12.03.2013 року.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби №0000252300 від 29 грудня 2012 року, №0000272300 від 29 грудня 2012 року, №0000292300 від 29 грудня 2012 року та №0000302300 від 29 грудня 2012 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Ковельське лісове господарство" понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 17 квітня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.Ю. Сорока