Ухвала суду № 30747281, 12.04.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/723/13-ц Провадження № 22-ц/795/865/2013 Головуючий у I інстанції -Марченко М. М. Доповідач - Ішутко В. М.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіІШУТКО В.М.,суддів:ЗІНЧЕНКО С.П., ХАРЕЧКО Л.К.,при секретарі:Шкарупі Ю.В.,за участю:старшого державного виконавця відділу ДВС Ніжинського МРУЮ Колесник А.О., представника КП «Служба Єдиного Замовника» - Дубиніної І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою старшого державного виконавця відділу ДВС Ніжинського МРУЮ Колесник Алли Олександрівни на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 лютого 2013 року у справі за скаргою комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» на дії старшого державного виконавця відділу ДВС Ніжинського МРУЮ Колесник Алли Олександрівни при виконанні судового наказу,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 22 лютого 2013року скаргу комунального підприємства „Служба Єдиного Замовника" задоволено. Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Колесник А.О. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) за судовим наказом Ніжинського міськрайонного суду від 25 вересня 2012 року за № 2514/4602/12, провадження № 2н/2514/295/12, скасовано постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Колесник А.О. про відмову у відкритті виконавчого провадження за судовим наказом та зобов'язано старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Колесник А.О. відкрити виконавче провадження за судовим наказом Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25.09.2012 року про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості по оплаті житлово - комунальних послуг в розмірі 1392 грн. 61 коп. та судового збору в розмірі 107 грн. 30 коп. на користь комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника».

В апеляційній скарзі старший державний виконавець відділу ДВС Ніжинського МРУЮ Колесник А.О. просить ухвалу суду скасувати та відмовити комунальному підприємству «Служба Єдиного Замовника» в задоволенні скарги, посилаючись на те, що ним 04.02.2013 р. було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв'язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам п. 3 ч.1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» та п.п. 3 п. 3 Інструкції з організації примусового виконання рішення, а саме у виконавчому документі був відсутній ідентифікаційний код боржника та повна дата народження боржника.

Апелянт наполягає на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 103 ЦПК України судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим ЗУ «Про виконавче провадження», а отже і обов'язковій вимозі щодо зазначення у судовому наказі індивідуального номера боржника для фізичних осіб - платників податків.

Вислухавши суддю - доповідача, доводи та заперечення старшого державного виконавця відділу ДВС Ніжинського МРУЮ Колесник А.О., представника КП «Служба Єдиного Замовника» Дубиніної І.М., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з наступних підстав.

Задовольняючи скаргу комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» суд першої інстанції виходив з того, що на виконання покладених на державних виконавців обов'язків по виконанню рішень суду, державний виконавець має право у відповідності до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів установ, організацій, їх посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі і конфіденційну. Державний виконавець був зобов'язаний роз'яснити стягувачеві на необхідність звернення до суду першої інстанції для приведення виконавчого документа у відповідність зі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», як того вимагає ч.3 ст.26 вказаного Закону, що не було зроблено.

Проте, до такого висновку суд першої інстанції дійшов в порушення вимог ЦПК України.

По справі встановлено, що 25 вересня 2012 року за заявою комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» судом був виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_6 на користь комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» заборгованості за житлово - комунальні послуги з 01.12.2010 р. - 01.08.2012 р. з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних в сумі 1393 грн. 61 коп., та суму сплаченого судового збору в розмірі 107 грн. 30 коп., який був переданий у виконавчу службу для його примусового виконання.

Державний виконавець своїм листом від 06.02.2013 року повідомив КП „Служба єдиного замовника" про необхідність приведення виконавчого документа у відповідність із вимогами ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження".

04.02.2013 р. сташим державним виконавцем було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв'язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам п. 3 ч.1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» та п.п. 3 п. 3 Інструкції з організації примусового виконання рішення, а саме у виконавчому документі був відсутній ідентифікаційний код боржника та повна дата народження боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2013 року комунальне підприємство «Служба Єдиного Замовника» звернулося до суду зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця.

Відкриваючи провадження у справі, суд не звернув уваги на те, що боржник ОСОБА_6 не залучений до справи в якості сторони виконавчого провадження, в той час як відповідно до ст. 383 ЦПК України та ст. 10 Закону України „Про виконавче провадження" учасниками виконавчого провадження є особи (фізичні, юридичні та громадяни-підприємці), які мають заінтересованість у результатах виконавчого провадження і відповідно, всі ці особи є суб'єктами права на звернення до суду із скаргою відповідно до ст. 383 ЦПК України.

Ухваленням судового рішення без залучення у справі боржника ОСОБА_6 були порушені права останнього, що є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд. ОСОБА_6 взагалі не отримав судовий наказ(конверт з судовим наказом містяться в справі), йому не направлялась і копія скарги, а також судове рішення.

Крім того, зазначивши в ухвалі, що старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Колесник А.О. необґрунтовано відмовила у прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження за судовим наказом у зв'язку із відсутністю в судовому наказі від 25 вересня 2012 року відомостей про індивідуальний ідентифікаційний номер боржника та повної дати народження боржника, суд першої інстанції не врахував, що Державною судовою адміністрацією України 26 лютого 2013 року був підписаний з Державною податковою службою України спільний наказ за № 30/44, яким затверджено Порядок надання судам загальної юрисдикції інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків боржників та стягувачів, а також не не звернув уваги, що 04.07.2012 року п. 3 ч. 1 ст. 18 ЗУ „Про виконавче провадження" викладений в новій редакції, а саме, у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника.

На підставі наведеного, при новому розгляді скарги комунального підприємства суду першої інстанції необхідно перевірити чи дотримані державним виконавцем положення п. 6 ч. 1 ст. 26 ЗУ „Про виконавче провадження" відповідно до якого, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону, звернути увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 103 ЦПК України судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження» і відповідно до вимог закону вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу старшого державного виконавця відділу ДВС Ніжинського МРУЮ Колесник Алли Олександрівни задовольнити частково.

Ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 лютого 2013 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: