Рішення № 30746405, 01.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2013 р.Справа № 922/582/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом ПП "Енерго-Ресурс", м. Київ до ФОП ОСОБА_1, м. Балаклія про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Донський Д.Б., дов. б/н від 18.02.13 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "Енерго-Ресурс" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі в сумі 9480,00 грн., 391,90 грн. пені, 3% річних в сумі 317,14 грн., борг за комунальні послуги та експлуатаційні витрати в сумі 3261,44 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором оренди № 61/П-С від 01.10.11 р.

11.03.13 р. позивач через канцелярію суду надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача, крім заявлених вимог, ще послуги адвоката в сумі 2000,00 грн.

Вказана заява не була прийнята господарським судом Харківської області, з причин ненадання позивачем доказів її направлення на адресу відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 01.04.13 р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, на адресу не повернулась жодна із ухвал направлених на адресу відповідача. Повідомлення про вручення поштового відправлення також не повертались.

Копії ухвал суду були надіслані на адресу відповідача - АДРЕСА_1, у відповідності з даними свідоцтва про державну реєстрацію відповідача.

Таким чином, судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце слухання даної справи.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір оренди приміщення № 61/П-С від 01.10.11 р. (далі - договір; а.с. 11-13), відповідно до умов якого (п.1.1) орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування приміщення, загальною площею 51,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (далі - приміщення).

В пункті 2.1 договору сторони визначили, що цей договір укладено на період з 01.10.11 р. до 30.09.12 р.

Відповідно до 1.4 договору, залишкова балансова вартість приміщення складає 135975,08 грн.

Згідно з п. 3.1 договору, орендна плата за один місяць складає: з жовтня 2011 року по листопад 2011 року - 100,00 грн., в грудні 2011 року - 4100,00 грн., з січня 2012 року по вересень 2012 року 5180,00 грн.

Сторони домовились (п. 3.2 договору), що орендна плата нараховується з дня підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення в оренду до дня повернення відповідачем приміщення позивачу по відповідному акту прийому-передачі, або припинення фактичного користування приміщенням відповідачем.

Орендна плата сплачується відповідачем щомісячно до 5-го числа поточного місяця (п. 3.3 договору).

Пунктом 3.4 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний протягом 5-ти днів з дня підписання акту прийому-передачі приміщення сплатити авансом орендну плату за першій місяць оренди та гарантійний платіж в розмірі згідно до п. 3.1.3 договору.

Відповідно до п. 3.5 договору, орендна плата не включає в себе вартість комунальних послуг та експлуатаційних витрат (водопостачання та водовідведення, електропостачання, теплопостачання).

Усі витрати по утриманню та обслуговуванню орендованого приміщення, зазначені у п. 3.5 договору, сплачуються відповідачем згідно рахунків фактур наданих позивачем або після укладення відповідачем відповідних договорів самостійно по розрахунковим (платіжним) документам відповідних служб, які надають послуги (п. 3.6 договору).

Згідно з п. 3.7 договору, не пізніше 10-го числа кожного місяця позивач надає відповідачу акт наданих послуг за оренду приміщення за попередній місяць, що являється фактичним підтвердженням користування приміщення.

Позивач виконуючи свої зобов'язання за вказаним договором, передав відповідачеві майно, що є предметом цього договору, а саме приміщення, загальною площею 51,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується двостороннім актом приймання-передачі орендованого майна від 01.10.11 р. (а.с. 13), який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печаткою позивача.

Проте відповідач, з моменту підписання договору, не сплачував орендну плату передбачену договором, в тому числі не сплатив гарантійний та авансовий платежі.

Відповідач доказів оплати заборгованості або контррозрахунок орендної плати та заперечень щодо правильності її нарахування суду не надав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач просить стягнути з відповідача 9480,00 грн. заборгованості по орендній платі. В обґрунтування своїх вимог позивачем до суду надані акти по орендній платі (а.с. 31-34), які були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печаткою позивача та підтверджують факт користування приміщень відповідачем.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 9480,00 грн., хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 9480,00 грн. (сума основного боргу).

Позивач також просить стягнути з відповідача 3261,44 грн. заборгованості за опалення. В обґрунтування своїх вимог позивачем до суду надані акти по комунальним платежам (а.с. 38-39), які були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печаткою позивача та підтверджують факт споживання послуг відповідачем.

Позивачем до матеріалів справи також наданий акт по комунальним платежам за січень 2012 року (а.с. 40), який не підписаний відповідачем. Проте рахунок-фактура № СФ - 0000065 від 18.02.12 р., на оплату вищезазначеного акту, був отриманий відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 28).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості за комунальні платежі перед позивачем у сумі 3261,44 грн., хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості в сумі 3261,44 грн. (компенсація комунальних платежів).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 391,90 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Частиною першою ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.3 договору оренди № 61/П-С від 01.10.11 р, сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача, суд визнає позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача 391,90 грн. пені законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 317,14 грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору відшкодовуються за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 256, 258, 261, 267, 526, 530, 610-612 625, 785 ЦК України, ст.ст. 193, ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Енерго-Ресурс" (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, 34, 3-й під'їзд, оф. 306, код ЄДРПОУ 36087128, п/р 26008219594900 в ПАТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) заборгованість по орендній платі в сумі 9480,00 грн., 391,90 грн. пені, 3% річних в сумі 317,14 грн., борг за комунальні послуги та експлуатаційні витрати в сумі 3261,44 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.04.2013 р.

Суддя Інте Т.В.