Ухвала суду № 30746395, 16.04.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

__________________________

УХВАЛА

"16" квітня 2013 р. Справа № 918/311/13-г

за позовом Рівненського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в особі Рівненської обласної Ради, в особі Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно - каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал»

до відповідача Приватного підприємства - фірми «Котигорошко»

про стягнення в сумі 1 600,00 грн.

Суддя Андрійчук О.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від позивача: Колбун Н.П., дов. від 11.01.2013 року

від відповідача: Балабат В.Б., дов. від 02.10.2012 року

від прокуратури: Урбанович Р.М., посв. № 005672 від 25.09.2012 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2013 року Рівненський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради, Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» (надалі-позивач) до Приватного підприємства - фірми «Котигорошко» (надалі-відповідач) про стягнення 14 083,08 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

11.04.2012 року між позивачем (підприємство) та Приватним підприємством "Фірма "Біна" (абонент) укладено договір № 2126 на подачу гарячої води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод у комунальну каналізацію.

05.07.2012 року між позивачем (кредитор) та відповідачем (поручитель) укладено договір поруки № 756, за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за виконання Приватним підприємством "Фірма "Біна" зобов'язань в розмірі 19 345,72 грн. основного боргу, що виник на підставі договору № 2126 від 11.04.2012 року, не включаючи процентів, неустойки, відшкодування збитків тощо.

05.07.2012 року між позивачем (кредитор) та відповідачем (боржник) укладено договір № 757 про розстрочення оплати заборгованості за договором поруки від 05.07.2012 року, відповідно до якого кредитор надав боржнику розстрочку у погашенні заборгованості на строк до 01.07.2013 року.

Зважаючи, що відповідач взяті на себе договірні зобов'язання не виконує належним чином, відтак позивач просить стягнути з відповідача 14 083,08 грн.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано пеню в розмірі 2 257,50 грн. та 479,86 грн. 3% річних.

В матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 5, ч. 2 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 509, 526, 549-551, 610, 611, 624, 625, 651 ЦК України, ст. ст. 193, 231, 232 ГК України, ст. 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».

Ухвалою суду від 07.03.2013 року порушено провадження, справу призначено до судового розгляду на 19.03.2013 року.

Ухвалою суду від 19.03.2013 року розгляд справи відкладено до 26.03.2013 року.

У судовому засіданні 26.03.2012 року оголошено перерву до 15.30 год. та до 02.04.2013 року.

02.04.2013 року через службу діловодства господарського суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача 3 200,00 грн. основного боргу. Крім того, позивач від стягнення штрафних санкцій відмовляється.

У судовому засіданні 02.04.2013 року оголошено перерву до 09.04.2013 року.

Ухвалою суду від 09.04.2013 року розгляд справи відкладено на 16.04.2013 року.

09.04.2013 року через службу діловодства господарського суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача 1 600,00 грн. основного боргу. Крім того, позивач від стягнення штрафних санкцій відмовляється.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, під "відмовою від штрафних санкцій" слід розуміти відмову від пені в розмірі 2 257,50 грн. та 3% річних на суму 479,86 грн.

Заява про зменшення позовних вимог та про часткову відмову від позову підтримана прокурором.

Вказана заява приймається судом, оскільки подана у порядку та в строки, визначені ч. 4 ст. 22 ГПК України, не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

У судовому засіданні представником позивача надано додаткові пояснення та акт звірки взаємних розрахунків, в якому сума боргу відповідача перед позивачем (за період з 09.07.2012 року по 01.07.2013 року, тобто з врахуванням усіх платежів, визначених договором № 757 про розстрочення оплати заборгованості за договором поруки від 05.07.2012 року) складає 6 545,72 грн.

Зважаючи на викладене, позивач просить стягнути з відповідача 6 545,72 грн.

Прокурор усної заяви позивача щодо збільшення розміру позовних вимог не підтримав з тих підстав, що остання не оформлена у порядку, визначеному ч. 4 ст. 22 ГПК України, та не направлена учасникам у справі, у тому числі прокурору для ознайомлення.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 року № 2 "Про внесення до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України доповнень і змін, що стосуються участі прокурора у судовому процесі" якщо позивач за поданим прокурором позовом звертається до господарського суду із заявою про збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, зміну предмета або підстав позову, то суд має з'ясувати думку прокурора з відповідного питання, і в разі якщо останній не підтримує зазначених дій позивача, - відмовити в задоволенні такої заяви. У подальшому такий позивач за необхідності не позбавлений права самостійно звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Оцінивши правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави, дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

11.04.2012 року між позивачем (підприємство) та Приватним підприємством "Фірма "Біна" (абонент) укладено договір № 2126 на подачу гарячої води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод у комунальну каналізацію.

05.07.2012 року між позивачем (кредитор) та відповідачем (поручитель) укладено договір поруки № 756, за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за виконання Приватним підприємством "Фірма "Біна" зобов'язань в розмірі 19 345,72 грн. основного боргу, що виник на підставі договору № 2126 від 11.04.2012 року, не включаючи процентів, неустойки, відшкодування збитків тощо (п.п. 1.1., 2.1. договору).

05.07.2012 року між позивачем (кредитор) та відповідачем (боржник) укладено договір № 757 про розстрочення оплати заборгованості за договором поруки від 05.07.2012 року.

Відповідно до п. 1.1. договору сторони підтверджують, що станом на 05.07.2012 року заборгованість боржника перед кредитором згідно з договором поруки № 756 від 05.07.2012 року становить 19 345,72 грн.

За п. 1.2. договору кредитор надає боржнику розстрочку у погашенні заборгованості на строк до 01.07.2013 року.

Боржник погашає зазначену заборгованість у строк з 09.07.2012 року до 01.07.2013 року шляхом щомісячної сплати її частинами до останнього числа поточного місяця в нижчезазначених сумах: з 09.07.2012 року до 01.06.2013 року - по 1 600,00 грн. щомісячно, з 01.06.2013 року по 01.07.2013 року - 1 835,72 грн.

Як стверджує позивач, відповідач свій обов'язок щодо сплати заборгованості за договором № 757 про розстрочення оплати заборгованості за договором поруки від 05.07.2012 року своєчасно не виконує, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість в розмірі 1 600,00 грн.

Як встановлено судом із наявних матеріалів справи, сума заборгованості, яка виникла за період до звернення до суду, тобто станом на лютий 2013 року, та яка мала бути сплачена за березень та квітень 2013 року, погашена відповідачем, що стверджується платіжними дорученнями № 31 від 31.07.2012 на суму 1 600,00 грн., № 41 від 23.10.2012 року на суму 1 600,00 грн., № 69 від 29.11.2012 року на суму 1 600,00 грн., № 85 від 24.12.2012 року на суму 1 600,00 грн., № 34 від 06.02.2013 року на суму 1 600,00 грн., № 16 від 28.02.2013 року на суму 1 600,00 грн., № 33 від 25.03.2013 року на суму 1 600,00 грн., № 55 від 05.04.2013 року на суму 1 600,00 грн., № 11 від 16.04.2013 року на суму 1 600,00 грн.

Отже, сума боргу в розмірі 1 600,00 грн., заявлена позивачем до стягнення, погашена.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Враховуючи, що сума основного боргу в розмірі 1 600,00 грн. сплачена відповідачем після порушення провадження у справі, відтак предмет спору перестав існувати, між сторонами у зв'язку з цим не залишилося не врегульованих питань, а тому провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1. ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, як зазначалося, позивачем заявлено відмову від 2 257,50 грн. пені та 479,86 грн. 3% річних, яка підтримана прокурором та прийнята судом.

За п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Отже, провадження у справі в частині стягнення 2 257,50 грн. пені та 479,86 грн. 3% річних підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача в цій частині від позовних вимог.

Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішенні питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету тощо (ч. 3 ст. 80 ГПК України).

Частиною 2 ст. 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відтак судові витрати покладаються на нього.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, п.п. 1-1, 4 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Рівненського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради, Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» до Приватного підприємства - фірми «Котигорошко» припинити.

Стягнути з Приватного підприємства-фірми "Котигорошко" (вул. Островського,4, смт. Гоща, Гощанський район, Рівненська область, 35400, код ЄДРПОУ 32124883) в доход Державного бюджету 1 720,50 грн. судового збору.

Видати наказ.

Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, визначеному чинним законодавством.

Суддя Андрійчук О.В.