Постанова № 30744745, 05.04.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2013 р. 09 год.47 хв.Справа №2а- 5121/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Імшеницького А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 10.07.12 № 0002511702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 56083грн. та застосування штрафної санкції у сумі 28041,50грн. та № 0002501702 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у сумі 17258,25 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 1800грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на наявності доказів в підтвердження дійсності та реальності угод, укладених позивачем з контрагентами ПП "Юг Зерно-Трейд" у квітні 2010 року, ПП "Юнітекс-Агро" у серпні 2010 року по поставці жита, у листопаді 2010 року з ПП "КФ Зернопласттрейд" та ТОВ "Гулівер" у серпні 2011 року з придбання муки житньої. На час укладання договорів контрагенти позивача були платниками ПДВ, належним чином видавались податкові та видаткові накладні. Позивач зазначає в позові про те, що ним було повністю сплачено постачальникам податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, надані до перевірки всі необхідні первинні документи, належним чином оформлені та здані до ДПІ податкові декларації, підприємець має всі права на включення до податкового кредиту сум ПДВ отриманих за наслідками вчинених господарських операцій. ФОП не має нести відповідальності по невиконаним податковим зобов'язанням його контрагентами, чинне законодавство передбачає відповідальність безпосередньо для останніх. Позивач вважає, що відсутність товарно-транспортних накладних не є підставою для ствердження відсутності факту поставки товару, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, вона лише відображає сам факт поставки товару покупцю. Оплата за доставлений товар здійснювалась належним чином, який в подальшому був частково реалізований ФОП ОСОБА_5 ФОП ОСОБА_3 також звертає увагу суду на те, що в акті перевірки ДПІ не обґрунтовано неправомірність включення до валових витрат сум отриманого доходу у 2010-2011рр. на загальну суму 115055грн., не зазначено, яких саме документів не надано для підтвердження даних показників та не зазначено, саме по яким операціям та з якими контрагентами були отримані дані доходи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача (Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, ДПІ) в судовому засіданні проти позову заперечував, на вимогу суду заперечень в письмовому вигляді до суду не надав, як і доказів в обґрунтування зроблених в акті перевірки висновків. У суду звернув увагу на правомірність та обґрунтованість прийнятих спірних податкових повідомлень - рішень від 10.07.12 № 0002511702, № 0002501702 на підставі висновків акту перевірки від 25.06.12 № 1232/17-2, на момент перевірки всіх необхідних первинних документів не було надано, як і були відсутні товарно-транспортні накладні на підтвердження факту поставки товарів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.

ФОП ОСОБА_3 знаходиться на загальній системі оподаткування, є платником податку з доходів фізичних осіб, платником податку на додану вартість, займається діяльністю у сфері торгівлі, має в оренді офісне приміщення та складське приміщення площею 300 кв.м.

Спірні податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 10.07.12 № 0002511702, № 0002501702 були прийняті за висновками акту документальної планової виїзної перевірки від 25.06.12 № 1232/17-2/2611601895 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 за період з 01.01.10 по 31.12.11.

В дослідженому в судовому засіданні акті перевірки від 25.06.12 вбачається, що перевірка проводилась з використанням декларацій про доходи, розрахунків банків про рух грошових коштів, платіжних документів, квитанцій до прибуткового касового ордеру, накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, договорів поставки, акту від 23.12.11 № 95/15-2/37125499 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Зернопласттрейд" щодо документального підтвердження господарських операцій із платником податків ПП "Імперія ГІВ" їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.10 по 31.12.10, в якому виявлено ознаки нікчемності у взаємовідносинах між ФОП ОСОБА_3 з ПП "Зернопласттрейд".

На думку ДПІ, ФОП ОСОБА_3 порушені вимоги Декрету "Про прибутковий податок з громадян" № 13-92, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", у деклараціях про доходи від підприємницької діяльності встановлено завищення валових витрат, а саме: до складу валових витрат включені витрати, які не відповідають фактичній сумі отриманого у цьому періоді валового доходу в будь-якій формі та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Так, перевіряючими інспекторами ДПІ зафіксовано завищення витрат по декларації 2010 року на 67055 грн. (внаслідок придбання жита у ПП "Юг Зерно - Трейд" у квітні 2010 придбання жита на суму 7040 грн., у ПП "Юнітекс-Агро" в серпні 2010 року на суму 60015 грн.). ДПІ зазначає про відсутність документального підтвердження факту реального транспортування товару від постачальника до покупця, а саме відсутність товарно-транспортних накладних. Дане порушення призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб за 2010 рік на суму 10058 грн. 25 коп.

Що стосується безпідставного включення до валових витрат 2011 року суми 48000 грн., в акті перевірки зазначено тільки статті ПКУ, які були порушені (п. 177.2 ст. 177, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України), без викладення обставин порушення та контрагентів, по яким витрати були безпідставно включені до складу витрат. Це порушення призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб за 2011 р. на 7200 грн.

При перевірці повноти нарахування та сплати податку на додану вартість податковою інспекцією було виявлено заниження податку на додану вартість за 2010 рік на суму 54041 грн. 08 коп.

ФОП ОСОБА_3 було включено до податкового кредиту ПДВ по операціям з ПП "Юг Зерно-Трейд" у сумі 1408грн. та з ПП "Юнітекс-Агро" у сумі 10003грн., чим порушено пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". У квітні 2010 року позивач придбав з ПП "Юг Зерно-Трейд" 10,56 тн жита на загальну суму 8448 грн., у т.ч. ПДВ 1408грн. ДПІ посилається на те, що ПП "Юг Зерно-Трейд" має стан "0" - платник податків за основним місцем обліку, не відображає податкові зобов'язання згідно господарських операцій в податкові звітності з ПДВ за квітень 2010 рік.

По операціям з поставки жита у серпні 2010 року від ПП "Юнітекс-Агро" на суму 60018грн., у т.ч. ПДВ 10003грн., встановлено, що останнє має стан "7" - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, сума ПДВ за серпень 2010 року не відображена в податкові звітності з ПДВ.

Податковий кредит листопада 2010 року завищений на суму 42630 грн. через відсутність податкової накладної ПП "КФ "Зернопласттрейд" № 243 від 30.11.10 на загальну суму 255780,47 грн., в т.ч. ПДВ 42630,08грн.

Заниження податкового кредиту серпня 2011 року на суму 2042 грн. сталось внаслідок придбання борошна житнього у кількості 288,5 тн. у ТОВ "Гулівер" на загальну суму 768115грн., в т.ч. ПДВ 128019,17 грн., та подальшого продажу частини борошна позивачем ПП ОСОБА_6 (що підтверджується податковою накладною №10 від 26.10.11 на загальну суму 12250грн., у т.ч. ПДВ 2041,67 грн.). ДПІ під час перевірки керувалось у своїх висновках актом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 07.02.12 № 512/23-9/23707529 щодо підтвердження господарських відносин ТОВ "Гулівер" з платниками податків за період з 01.06.11 по 31.10.11, в якому зазначено, що операції мають ознаки нікчемності. Як наслідок, ДПІ фіксує, що контрагент позивача ТОВ "Гулівер" за місцезнаходженням відсутнє, до податкової інспекції підприємство не звітує, остання податкова звітність надана за жовтень 2011 року, свідоцтво платника ПДВ анульовано 12.12.11, основні фонди відсутні, як і виробничі активи, складські приміщення, технічного персоналу, транспортні засоби. Таким чином, ДПІ прийшла до висновку про нікчемність укладених угод ФОП ОСОБА_3 з ТОВ "Гулівер" у серпні 2011 року.

На стор. 15-16 акту перевірки ДПІ зазначає про документування ФОП ОСОБА_3 придбання у травні 2011 року борошна житнього 37 тн. у ПП "КФ Таврія Пласт" на загальну суму 100700 грн., в т.ч. ПДВ 16783,33 грн. Відповідачем був використаний акт ДПІ у м. Херсоні перевірки ПП "КФ Таврія Пласт" від 25.07.11 № 221/15-2/37125258, в якому викладена інформація щодо відсутності у даного контрагента необхідних умов для досягнення результатів підприємницької діяльності, відсутність технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, у зв'язку з чим, операції з поставки товарів не мають реального товарного характеру, товарно-транспортні накладні ФОП ОСОБА_3 не надані до перевірки та відповідно до ч. 1, 5 ст. 203, п. 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, зазначена угода визнана нікчемною та у відповідності до ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

В акті перевірки на стор. 17 зафіксовано документування ФОП ОСОБА_3 у вересні, листопаді 2010 року придбання борошна житнього у кількості 219 т. у ПП "КФ Зернопласттрейд" на загальну суму 672002,87 грн., в т.ч. ПДВ 112000,48 грн. Використовуючи акт ДПІ у м. Херсоні від 23.12.11 № 95/15-2/37125499 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Зернопласттрейд" щодо документального підтвердження господарських операцій із платником податків ПП "Імперія ГІВ" їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.10 по 31.12.10, відповідач вказує про недійсність укладених ФОП ОСОБА_3 договорів поставки борошна з ПП "КФ Зернопласттрейд", оскільки у останнього анульовано свідоцтво платника ПДВ 20.07.11, не має основних фондів, транспортних засобів, на підприємстві працює один працівник, здійснювалась діяльність із фіктивним підприємством ПП "Імперія ГІВ" за період з вересня-грудень 2010 року (акт перевірки ПП "Імперія ГІВ" від 15.03.11 № 728/23/35788909), контрагент ПП "КФ Зернопласттрейд" має стан "8" - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, у зв'язку з чим не можливо провести зустрічну звірку та підтвердити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності. Таким чином, дані задекларовані в деклараціях з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_3 за вересень та листопад 2011 року про обсяги придбання та податкового кредиту з ПП "КФ Зернопласттрейд" визнані недійсними.

Також ДПІ вказує на ознаки нікчемності правочинів, укладених ФОП ОСОБА_3 по подальшій поставці у травні 2011 року борошна житнього покупцям - ТОВ "ДСБ", ВАТ "Одеський коровай", ПП "Господар" на загальну суму 123246грн., у т.ч. ПДВ 20541грн., ВАТ "Одеський коровай" на загальну суму 465178грн., у т.ч. ПДВ 71528,67грн., ТОВ "Коровай" на загальну суму 49000грн., у т.ч. ПДВ 8166,68 грн., ПП "Господарь" на суму 8800грн., у т.ч. ПДВ 1466,67грн., ВАТ "Одеський коровай" на суму 331295грн., у т.ч. ПДВ 55216грн., ВАТ "Торгова фірма "Ольвія" на 224000грн., у т.ч. ПДВ 37333,34 грн., ТОВ "ДСБ" на 47566,75 грн., у т.ч. ПДВ 7927,79 грн., "Агрофірма Хетеко" на 881грн., у т.ч. ПДВ 146,83 грн., "Торг-Вояж-М" на 112000 грн., у т.ч. ПДВ 18666,67 грн.

Виходячи з вищевикладеної позиції податкової інспекції, вбачається, що висновки в акті перевірки ґрунтуються на відсутності у ФОП ОСОБА_3 за наслідками вчинених господарських операцій у 2010-2011 рр. з постачальниками ПП "КФ "Зернопласттрейд", ТОВ "Гулівер", ПП "Юг Зерно-Трейд" та ПП "Юнітекс-Агро" належним чином оформлених первинних документів та товарно-транспортних накладних на підтвердження факту поставки товарів, у зв'язку із визнанням нікчемними укладених правочинів з переліченими контрагентами , з чого слідує неправомірне віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по виконаним договорам поставки товарів муки житньої та відповідне неправомірне формування валових витрат за 2010-2011 рр. Таким чином, суд вважає необхідним встановити факт наявності чи відсутності доказів реальності здійснених господарських операцій ФОП ОСОБА_3 з контрагентами - постачальниками у 2010 -2011 рр.

Виходячи з позиції ДПІ за наслідками проведеної перевірки ФОП ОСОБА_3, яка ґрунтуються на неправомірності та нікчемності укладених позивачем угод щодо купівлі товарів, суд вважає необхідним зазначити, що частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Суд не погоджується з твердженнями ДПІ про нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентами виходячи з того, що чинним законодавством дані угоди не віднесені до нікчемних, а судових рішень щодо їх недійсності відповідач не надав, про їх відсутність відповідач не заперечує. Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені підприємством правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі позовної заяви зацікавленої особи після повного та всебічного судового розгляду. Про недійсність правочинів ухвалюється судове рішення. Отже, відповідач, зробивши висновок у акті перевірки про нікчемність правочинів, міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами. Відповідачеві не надано право визначати дійсність договорів в залежності від наявності у сторін договору складів, приміщень, чисельності персоналу, умови його транспортування. Тому правочини між позивачем та його постачальниками є оспорюваними, тобто, є правомірними, поки їх недійсність не буде встановлена судом.

За ст.13 Декрету "Про прибутковий податок з громадян" №13-92, ст. 13 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств". Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат i сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період). Згідно п. 138.2 ст. 138 ПКУ, який набрав чинності 01.01.2011, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п. 139.1.9 ст. 139 ПКУ. Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", якою передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарських операцій.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, то дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом досліджено всі обставини справи щодо здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_3 та ПП "КФ "Зернопласттрейд", ТОВ "Гулівер", ПП "Юг Зерно-Трейд" та ПП "Юнітекс-Агро". Суд вважає, що господарські операцій носять реальний характер та не мають жодних ознак фіктивності. В акті перевірки позивача не зазначено фактів відсутності документального підтвердження правочинів купівлі-продажу, позивачем надано до перевірки всі необхідні первинні документи, які висвітлені в акті перевірки, дослідженні перевіряючими особами, претензій до їх оформлення не виникло, висновки податкової інспекції щодо непідтвердженності витрат ґрунтуються тільки на матеріалах зустрічних перевірок контрагентів позивача, на діяльність яких позивач не може впливати та втручатись в ведення ними податкового обліку. Контролюючим органом не надано до суду належних доказів, що інформація, яку містять задіяні позивачем первинні документи, не відповідає дійсності, а також, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства. Не надано доказів, що позивачу було відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не може бути одержана. Порушення податкового законодавства контрагентом позивача або неможливість проведення їх перевірки податковим органом не може бути підставою для позбавлення позивача права на формування витрат. За законодавством України платник податків не несе відповідальності за дії контрагентів при відсутності вини.

ФОП ОСОБА_3 надано суду договори про транспортно-експедиційне обслуговування від 11.01.10 № 6, від 01.03.10 №7 укладені з ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_8 по поставці товару та акти виконаних робіт від 25.08.10 № 47-08, № 67/08-10, від 08.04.10 № 35/04-10 на підтвердження факту перевезення придбаного товару з вказівкою вартості послуг, маршруту та марки автомобіля, а також надані квитанції до прибуткового касового ордера № 49, № 32, № 34 щодо сплати наданих транспортних послуг. Суд вважає необґрунтованою позицію ДПІ що полягає у зобов'язанні позивача підтвердити факт поставки вантажу до пункту призначення, оскільки перевезення вантажу здійснювалось за рахунок позивача, але не його транспортом, ФОП ОСОБА_3 користувався транспортно-експедиційним обслуговуванням. Наявність товарно-транспортних накладних не є доказом здійснення господарських відносин, оскільки ТТН не є документами бухгалтерської звітності які підтверджують придбання товарів, вони є супровідними документами, які підтверджують сам факт перевезення вантажу. Придбаний товар ФОП ОСОБА_3 був реалізований іншим суб'єктам господарювання, що не заперечувалось ДПІ. Позивачем також надані до суду декларація про майновий стан і доходи від 07.02.12 № 275738 та розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від провадження господарської діяльності на підтвердження включення до складу валових витрат суми вартості наданих транспортно-експедиційних послуг, що спростовує зафіксоване ДПІ в акті перевірки порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Підпунктом 7.4.5 вказаного пункту забороняється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) - чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ визначено, що право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Аналогічні правила формування податкового кредиту визначені ст. 198 ПКУ, відповідно до якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг. Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Пунктом 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями. Згідно п.201.8 ст.201 Податкового Кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість, в порядку передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Доводи відповідача про те, що обґрунтованість віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту нічим не підтверджена, суд не приймає до уваги через відсутність доказів. В даному випадку постачальники позивача ПП "КФ "Зернопласттрейд", ТОВ "Гулівер", ПП "Юг Зерно-Трейд" та ПП "Юнітекс-Агро" були зареєстрованими платниками ПДВ, мали відповідне право на укладання господарських договорів, виписувати податкові та видаткові накладні, законність яких не спростовує податкова інспекція. Анулювання реєстрації платників ПП "КФ "Зернопласттрейд" 20.07.11 та ТОВ "Гулівер" 12.12.11 не має ніякого відношення до справи, опиратись на анулювання реєстрації платниками ПДВ в акті перевірки є необґрунтованим, оскільки на час укладання договорів дані суб'єкти господарювання діяли, здійснювали свою діяльність за КВЕД, подавали податкові звітність до ДПІ. Відповідач не надав суду доказів, на яких ґрунтуються висновки акту перевірки - матеріалів зустрічних перевірок, тому суд вважає викладені в акті перевірки позивача обставини діяльності його контрагентів недоведеними.

Суду надано податкову накладну № 243 від 30.11.10, яка була не надана під час перевірки. Представник позивача в судовому засіданні стверджує про надання цієї накладної при перевірці, але дана обставина не підтверджена належним доказом. Разом з тим суд не може не прийняти податкову накладну в якості доказів правомірності формування податкового кредиту, оскільки вона існує на момент розгляду справи і вочевидь існувала на час заповнення декларації з ПДВ. Податкова накладна своєю формою та наявною в ній інформацією відповідає всім вимогам відповідно до діючого законодавства, підписана особою, яка її видала та скріплена печатками ПП "КФ "Зернопласттрейд" та ФОП ОСОБА_3

Враховуючи той факт, що у позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт поставки товарів на користь позивача, посилання ДПІ на порушення норм податкового законодавства в обґрунтування своєї позиції є недоведеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, твердження ДПІ про нікчемність та безтоварність господарських операцій позивача із вищенаведеними підприємствами та наведені доводи в акті перевірки стосовно заниження податку на додану вартість та валових витрат по операціям з ПП "КФ "Зернопласттрейд", ТОВ "Гулівер", ПП "Юг Зерно-Трейд" та ПП "Юнітекс-Агро" є безпідставними і такими, що не підтверджені належними доказами.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню, податкові повідомлення-рішення винесені незаконно та підлягають скасуванню.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню з Державного бюджету в повному обсязі. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Задовольнити позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 10.07.12 № 0002511702, № 0002501702.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_3) витрати по сплаті судового збору в сумі 1031 (одна тисяча тридцять одна) грн. 82 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 квітня 2013 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1