Рішення № 30743088, 11.04.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.04.2013 Справа № 920/248/13-г

За позовом: Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ;

до відповідача: Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів, м.Шостка, Сумська область;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «МП «ПМК», м. Запоріжжя;

про стягнення 424 154 грн. 60 коп.

СУДДЯ КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача: Васильченко Ю.В., довіреність №220/76/д від 15.01.2013 р.;

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи: не з'явився;

Прокурор: Корнієнко О.О.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Саленко Н.М.

Суть спору: прокурор просить суд стягнути з відповідача 424 154 грн. 60 коп., з яких: 214 422 грн. 52 коп. пені, 133 013 грн. 01 коп. штрафу, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов додаткової угоди №1 та 38 746 грн. 40 коп. пені та 37 972 грн. 67 коп. штрафу, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов додаткової угоди №2 від 17.04.2012 р. до договору комісії від 29.02.2012 р. №274/Р/1-12, укладеного між позивачем і відповідачем.

Прокурор в уточненні позовних вимог №25-358 вих-13 від 27.03.203 р. просить суд стягнути з відповідача 389 842 грн. 45 коп., з яких: 207 189 грн. 42 коп. пені, 110 639 грн. 54 коп. штрафу, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов додаткової угоди №1 та 36 675 грн. 94 коп. пені та 35 337 грн. 55 коп. штрафу, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов додаткової угоди №2 від 17.04.2012 р. до договору комісії від 29.02.2012 р. №274/Р/1-12, укладеного між позивачем і відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в письмовому відзиві №368к/юр.б. від 18.02.2013 р. проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на безпідставність нарахування штрафних санкцій.

Представник третьої особи письмових пояснень по суті заявлених вимог не подав

Представники відповідача і третьої особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача і прокурора, дослідивши докази по справі, суд встановив:

Згідно ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» це військова державна структура, що призначена для збройного захисту суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і неподільності України.

Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» та п.1 Указу Президента України від 06.04.2011 р. №406/2011 є центральним органом виконавчої влади у формуванні та реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері ,сфері оборони і військового будівництва у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України утримуються виключно за рахунок коштів державного бюджету.

Зі змісту ст. 10 Закону України «Про оборону» вбачається, що на Міністерство Оборони України державою покладено функції державного замовника на знищення та утилізацію озброєння.

Згідно ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

У відповідності до ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає у чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 29.02.2012 р. між Міністерством оборони України і Державним науково-дослідним інститутом хімічних продуктів був укладений договір №274/Р/1-12 комісії про реалізацію продуктів утилізації боєприпасів, що утворилися у виконавців робіт (далі за текстом - «Договір»), відповідно до умов якого позивач доручив відповідачу, а останній, в свою чергу, взяв на себе зобов'язання за комісійну плату укладати на умовах, що не суперечать цьому Договору і чинному законодавству, та виконувати від свого імені та в інтересах позивача угоди на реалізацію продуктів утилізації боєприпасів, утворених в результаті виконання Державним науково-дослідним інститутом хімічних продуктів договорів (контрактів) з утилізації боєприпасів (далі - продукти утилізації боєприпасів), крім брухту з вмістом дорогоцінних металів, згідно з Додатковими угодами до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 2.1. Договору відповідач самостійно та за свій рахунок виконує необхідну комерційно-маркетингову роботу та підготовку продуктів утилізації боєприпасів до реалізації і укладає з покупцем договір купівлі-продажу на найбільш вигідних для позивача умовах.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що найменування продуктів утилізації боєприпасів, що передаються відповідачу для реалізації, їх кількість, якісний стан, умови поставки, терміни реалізації, розмір витрат на підготовку їх до реалізації, розмір комісійної плати та інше визначаються у Додаткових угодах, які складаються окремо на кожну партію продуктів утилізації боєприпасів, що заактовані у місцях зосередження, та є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 2.7. Договору витрати, які понесе відповідач, виконуючи доручення позивача за Договором, підлягають обов'язковому погодженню з позивачем та відшкодовуються з коштів, які надійдуть на рахунок відповідача від реалізації продуктів утилізації боєприпасів.

Зі змісту п. 4.3. Договору вбачається, що відповідач здійснює реалізацію продуктів утилізації боєприпасів за договірними цінами, але не нижче цін, які склалися на ринку України на час їх передачі для реалізації.

Згідно п. 6.1. Договору кошти, які одержані відповідачем від реалізації продуктів утилізації боєприпасів, за винятком погоджених сторонами суми комісійної плати та понесених відповідачем витрат, пов'язаних з виконанням умов Договору, а також передбачених чинним законодавством податків, у п'ятиденний строк з дати підписання акту прийому-передачі продуктів утилізації боєприпасів перераховуються на спеціальні реєстраційні рахунки позивача, які вказані у Договорі.

Пунктом 6.2. Договору визначено, що після продажу партії продуктів утилізації по кожній додатковій угоді, надходження у повному обсязі коштів і виконання умов п. 6.1. цього договору відповідач протягом 10 робочих днів надсилає Міністерству звіт комісіонера, на підставі якого сторони проводять звірку стану взаєморозрахунків.

Відповідно до п. 6.3. Договору звіт комісіонера є підтвердженням виконання сторонами зобов'язань за додатковою угодою, підписується особами, які її уклали, і додається до Додаткової угоди в якості її невід'ємної частини.

Згідно п. 7.2. Договору відповідач поручається перед позивачем за виконання правочину покупцем.

З матеріалів справи вбачається, що 29.02.2012 р. між позивачем і відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 до Договору (далі за текстом - «Додаткова угода №1»)

Пунктом 1 Додаткової угоди №1 встановлено, що всього згідно специфікації передачі на реалізацію підлягало 966 068 кг брухту чорних металів на загальну суму 1 900 185 грн. 88 коп.

Відповідно до п. 5 Додаткової угоди №1 кошти, отримані відповідачем за реалізовані продукти утилізації боєприпасів, за вирахуванням комісійної плати та коштів, утриманих підприємством в якості компенсації витрат, які понесені відповідачем при реалізації продуктів утилізації боєприпасів, перераховуються на рахунок позивача.

Згідно п. 9 Додаткової угоди №1 термін її дії (з моменту підписання до виконання по ній останньої дії - підписання Звіту комісіонера) - 120 діб, тобто до 28.06.2012 р.

Так, між відповідачем і ТОВ «МП «ПМК» (далі за текстом - «Покупець»), яке було визначене переможцем конкурсу згідно протоколу №5 проведення маркетингових досліджень кон'юнктури ринку на продукти утилізації боєприпасів від 07.02.2012 р., укладено договір поставки №90-12/ОМТС від 29.02.2012 р., згідно якого відповідач взяв на себе зобов'язання передати товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язувався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму , зазначену у додатках до договору.

Згідно додатку №1 до зазначеного Договору поставки передачі підлягало 966 068 кг брухту чорних металів на загальну вартість 1 900 185 грн. 88 коп.

З матеріалів справи вбачається, що 22.06.2012 р. листом №1192 к/ДО відповідач повідомив позивача про припинення дії Додаткової угоди №1 у зв'язку з відмовою покупця виконати договірні зобов'язання, зокрема вивезти металобрухт.

13.08.2012 р. між відповідачем і Покупцем було підписано Акт прийому-передачі товару по договору №90-12/ОМТС від 29.02.2012 р., відповідно до якого передано 138,765 кг брухту чорних металів на суму 270 119 грн. 00 коп.

Грошові кошти в розмірі 260 815 грн. 43 коп. були перераховані на рахунок позивача згідно платіжного доручення №1248 від 17.08.2012 р.

Звіт комісіонера за Додатковою угодою №1 підписано 30.10.2012 р.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем були частково виконані зобов'язання за Додатковою угодою №1 та допущено прострочення строк виконання зобов'язань на 123 дні.

17.04.2012 р. між позивачем і відповідачем було укладено Додаткову угоду №2 до Договору (далі за текстом - «Додаткова угода №2»), відповідно до якого передано 299 023,38 кг брухту чорних та кольорових металів на загальну суму 1 128 820 грн. 19 коп.

Згідно п. 9 Додаткової угоди №2 термін її дії (з моменту підписання до виконання по ній останньої дії - підписання Звіту комісіонера) - 60 діб, тобто до 16.06.2012 р.

Так, між відповідачем і ТОВ «МП «ПМК» (далі за текстом - «Покупець1»), яке було визначене переможцем конкурсу згідно протоколу №7 проведення маркетингових досліджень кон'юнктури ринку на продукти утилізації боєприпасів від 03.04.2012 р., укладено договір поставки №98-12/ОМТС від 03.05.2012 р., згідно якого відповідач взяв на себе зобов'язання передати товар у власність Покупця1, а Покупець1 зобов'язувався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, зазначену у додатках до договору.

Згідно додатку №1 до зазначеного Договору поставки передачі підлягало 241,366 кг брухту на загальну суму 604 134 грн. 93 коп.

15.06.2012 р. між відповідачем і Покупцем1 було підписано Акт прийому-передачі товару по договору №98-12/ОМТС від 03.05.2012 р., відповідно до якого передано брухту чорних металів на суму 81 475 грн. 95 коп.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем і ПП «Полімет-В» (далі за текстом - «Покупець2»), яке було визначене переможцем конкурсу згідно протоколу №7 проведення маркетингових досліджень кон'юнктури ринку на продукти утилізації боєприпасів від 03.04.2012 р., укладено договір поставки №96-12/ОМТС від 26.04.2012 р., згідно якого відповідач взяв на себе зобов'язання передати товар у власність Покупця2, а Покупець2 зобов'язувався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, зазначену у додатках до договору.

Згідно додатку №1 до зазначеного Договору поставки передачі підлягало 57,6577 кг брухту кольорових металів на загальну суму 524 685 грн. 07 коп.

11.06.2012 р. листом №1120к/ДО відповідач повідомив позивача про припинення дії Додаткової угоди №2 у зв'язку з відмовою покупця виконати договірні зобов'язання, зокрема вивезти металобрухт.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем і Покупцем2 були підписані Акти прийому-передачі товару по договору №96-12/ОМТС від 26.04.2012 року:

- Акт приймання брухту та відходів кольорових металів №23 від 27.04.12 р., згідно якого передано 16 000 кг брухту;

- Акт приймання брухту та відходів кольорових металів №24 від 27.04.12 р., згідно якого передано 16 000 кг брухту;

- Акт приймання брухту та відходів кольорових металів №25 від 07.05.12 р., згідно якого передано 11 800 кг брухту;

- Акт приймання брухту та відходів кольорових металів №30 від 18.05.2012 р., згідно якого передано 13 858 кг брухту.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем в порушення п'ятиденного строку були перераховані грошові кошти у розмірі 507 864 грн. 69 коп. згідно платіжного доручення №941 від 03.07.2012 р., грошові кошти в розмірі 78 488 грн. 76 коп. згідно платіжного доручення №923 від 27.06.2012 р.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 23.07.2012 р. позивач звернувся до відповідача з листом №274/4/1439 з проханням у добровільному порядку перерахувати штрафні санкції, передбачені п. 7.3. договору, у розмірі 10 908 грн. 18 коп. за затримку строків перерахування грошових коштів. Штрафні санкції у розмірі 10 908 грн. 18 коп. були перераховані на рахунок позивача відповідно до платіжного доручення №1123 від 02.08.2012 р.

Звіт комісіонера за додатковою угодою №2 підписано 11.08.2012 р.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем були частково виконані зобов'язання за Додатковою угодою №2 та допущено прострочення строку виконання зобов'язань на 55 днів.

Враховуючи викладене вище, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 207 189 грн. 42 коп. пені, 110 639 грн. 54 коп. штрафу, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов додаткової угоди №1 та 36 675 грн. 94 коп. пені та 35 337 грн. 55 коп. штрафу, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов додаткової угоди №2 від 17.04.2012 р. до договору комісії від 29.02.2012 р. №274/Р/1-12, укладеного між позивачем і відповідачем.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно вимог ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Зі змісту ст. 1014 ЦК України комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених абз.3 ч.2 ст. 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу. Аналогічна позиція викладена також і в постанові Верховного Суду України від 20.12.2010 р. у справі №06/113-38.

Таким чином, судом встановлено наявність законних підстав в сукупності відповідних умов для нарахування позивачем штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу згідно абз. 3 ч.2 ст. 231 ГК України, а отже позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 207 189 грн. 42 коп. пені, 110 639 грн. 54 коп. штрафу, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов додаткової угоди №1 та 36 675 грн. 94 коп. пені та 35 337 грн. 55 коп. штрафу, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов додаткової угоди №2 від 17.04.2012 р. до договору комісії від 29.02.2012 р. №274/Р/1-12, укладеного між позивачем і відповідачем, є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно Закону України «Про судовий збір» і ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Леніна, 59, код 14015318) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський пр., 6, ідентифікаційний код 00034022) 207 189 грн. 42 коп. пені, 110 639 грн. 54 коп. штрафу, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням умов додаткової угоди №1, а також 36 675 грн. 94 коп. пені та 35 337 грн. 55 коп. штрафу, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням умов додаткової угоди №2 від 17.04.2012 р. до договору комісії від 29.02.2012 р. №274/Р/1-12.

3. Стягнути з Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Леніна, 59, код 14015318) в доход Державного бюджету України (р/р 31218206783002, код бюджетної класифікації доходів 22030001, одержувач - Державний бюджет м. Суми, код ЕДРПОУ 37970593, банк одержувача - ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013) 7 796 грн. 85 коп. судового збору

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 16.04.2013 р.

СУДДЯ О.В. КОВАЛЕНКО