Постанова № 30742316, 02.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2013 р.

справа № 2а-9166/09/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Суховарова А.В. Головко О.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року

у справі за позовом Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області

до Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради

про звернення стягнення на активи,

В С Т А Н О В И В:

Долинська міжрайонна державна податкова інспекція Кіровоградської області звернулась до суду з позовом про звернення стягнення на активи в рахунок погашення боргу із земельного податку в сумі 11747,41 грн. з Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року адміністративний позов задоволено, звернуто стягнення на активи комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку в сумі 11747,41 грн. до місцевого бюджету Ганівської сільської ради на (р/р 33214811700378, в ГУДК Кіровоградської області, код 22224645, МФО 823016, код платежу 13050100).

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову суду та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За клопотанням позивача, в порядку приписів ст. 55 КАС України, здійснено заміну позивача – Долинську міжрайонну державну податкову інспекція Кіровоградської області його правонаступником – Олександрійською об’єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін, щодо яких подано позов, регулюються нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до ст. 11 якого, у разі, коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, та не підлягає приватизації, не погашає суму податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.

Законодавством передбачено особливий порядок для погашення податкового боргу платників податків, які перебувають у державній або комунальній власності та виконують соціальні функції, зокрема з тепло - водопостачання населення.

Відповідач є підприємством водопостачання населення у Дніпропетровській області та перебуває в управлінні Дніпропетровської обласної ради. Майно підприємства не підлягає приватизації, як таке, що забезпечує соціальні функції з водопостачання населення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок погашення податкового боргу регулюється нормами статей 6-15 Закону № 2181-III.

Статтею 11 Закону України № 2181-III встановлені особливості для стягнення податкового боргу державних або комунальних підприємств.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в даній справі важливим є питання щодо порядку застосування до підприємства комунальної власності заходів з продажу його активів в рамках процедури примусового стягнення податкового боргу.

Згідно з пунктом 11.1 статті 11 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, не погашає суму податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.

У матеріалах справи відсутні докази дотримання податковим органом наведеної вимоги Закону. В матеріалах справи відсутні докази щодо складання переліку активів, призначених для реалізації з метою погашення податкового боргу відповідача, отже суд не мав можливості встановити об’єкти, які не беруть участі у технологічному циклі Підприємства та можуть бути використані як джерело погашення податкового боргу.

Крім того, поза увагою суду залишилося, що позивачем, на підставі ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не проведено опис активів відповідача на які поширюється право податкової застави.

Крім того, п.п 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 цієї ж статті Закону податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано з листом повідомлення про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків

Таким чином, Законом передбачено альтернативний порядок надіслання платнику податків податкових вимог: або вручення такої вимоги під розписку платнику податків чи його уповноваженій особі, або надіслання податкової вимоги листом із повідомленням про вручення.

У той же час чинним законодавством визначено спеціальні правові наслідки неможливості вручення податкової вимоги платнику податків або податковим органом (у разі використання такого способу надіслання податкової вимоги як її безпосереднє вручення платнику податків), або поштою (в разі використання надіслання податкової вимоги шляхом надіслання листа із повідомленням про вручення).

Порядок підтвердження обставин неможливості вручення податкової вимоги, за наявності яких ця вимога підлягає розміщенню на дошці податкових оголошень, встановлений пунктом 5.8 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 03.07.2001.

Відповідно до зазначеного Порядку, якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу у зв'язку з такими випадками: 1) незнаходженням посадових осіб; 2) їх відмовою прийняти податкову вимогу; 3) незнаходженням фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків, то працівник структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, у день повернення не врученої податкової вимоги розміщує її на дошці податкових оголошень (повідомлень).

День розміщення податкової вимоги на дошці податкових оголошень (повідомлень) вважається днем вручення податкової вимоги.

У той самий день працівник структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, повідомляє про неможливість вручення податкової вимоги відповідного працівника підрозділу стягнення податкового боргу.

У разі невручення податкової вимоги (випадки 1, 2), у той самий день працівник підрозділу стягнення податкового боргу складає акт (довільної форми) із зазначенням причин невручення.

Як вбачається з матеріалів справи та установлених судом обставин справи, ДПІ було направлено відповідачеві податкову вимогу лише на суму 1810,10 грн., яка не була вручена підприємству. Доказів розміщення податкових вимог на дошці податкових оголошень, так само як і доказів надсилання інших податкових вимог відповідачеві на суми податкової заборгованості, податковим органом надано не було.

А відтак з огляду на те, що відповідно до абзацу другого підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги, та з урахуванням недотримання податковим органом встановленої законом процедури доведення до платника податків інформації про наявність у нього податкового боргу колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та звертає увагу на передчасність звернення ДПІ до суду з позовом про примусове стягнення існуючої заборгованості.

З огляду на те, що позивачем не підтверджено, що ним вжиті передбачені податковим законодавством заходи для погашення податкового боргу комунальним підприємством, правильними є висновки суду апеляційної інстанції про передчасність заявлених вимог.

За наведених обставин, вважає, що недотримання позивачем особливого порядку звернення стягнення на майно, що є об'єктом комунальної власності, передбаченого вказаними вище положеннями законодавства, є достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку у зв’язку з чим прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, таке рішення, згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради – задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року - скасувати.

В задоволені позову Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області – відмовити.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко