Постанова № 30741933, 23.01.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 р. Справа № 2а/0470/14144/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н. В. при секретаріКравець Є.С. за участю: представника позивача представника відповідача Маслянікової І.О. Жаворонкова С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМБУДСЕРВІС» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби про визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОМБУДСЕРВІС» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби з позовними вимогами про : - визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби по проведенню позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «ДОМБУДСЕРВІС» за результатами якої складено акт перевірки від 01.02.2012р. № 192/234/34734428 про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «ДОМБУДСЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за податковий період з 01.04.2008р. по 01.07.2011р. в якому підприємство мало правові відносини з платниками податків ПП «Спецстройсистема», ТОВ «Дара-Сервіс», ВК «Профтехобразование», ПП «Восток», ПП «Сунатко», ПП «Гледіс», ТОВ «Компанія ВАН».

В обґрунтування адміністративного позову, позивач зазначає, що 18.01.2012р. відповідачем прийнятий наказ № 54 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ДОМБУДСЕРВІС» на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового Кодексу України та на виконання постанови помічника прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська, копія наказу вручена посадовій особі позивача. За результатами перевірки позивача складено акт №192/234/34734428 від 01.02.12р., яким встановлено порушення ч.1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України, п.3.1, ст. 3, п.к4.1 ст.4, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.185.1 ст.185, ст.133, 138, 198 Податкового кодексу України. Вищевказаним наказом доручено проведення перевірки двом особам Ждановій Т.А., та Барабанову О.О., але згідно Акту перевірки направлення від 18.01.2012р. № 50 було видано Ждановій Т.А. та відповідно підписано нею Акт перевірки, вказане на думку позивача свідчить про порушення вимог щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків. Акт перевірки містить недоліки форми, а саме інформацію про попередню документальну планову перевірку, та інформацію про документи, які використані при перевірці, право податкового органу надавати оцінку укладеним договорам з визначенням їх нікчемності відсутнє. Висновки податкового органу є передчасними, перевіркою незаконно та безпідставно встановлено порушення позивачем вимог Цивільного кодексу України та Податкового кодексу України.

Від відповідача надійшли заперечення в яких він посилається на те, що перевірка позивача проводилась на підставі наказу, який вручений до початку проведення перевірки посадовій особі позивача, перевірку проведено за наявності відповідних правових підстав. Висновки акту перевірки зроблені на підставі детального аналізу первинних документів, що були надані позивачем, даних інформаційних ресурсів податкового органу та податкової інформації за результатами перевірок інших платників податків. Також актами перевірок підприємств-контрагентів позивача ТОВ «Дара-Сервіс», ВК «Профтехобразование», ПП «Спецстройсистема» було встановлено відсутність умов необхідних для ведення господарської діяльності, у тому числі наявності трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих активів транспортних засобів. Наявність у позивача формально складених первинних документів не є безспірним доказом, що підтверджує реальність здійснених господарських операцій. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача посилаючись на доводи викладені в запереченнях просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Згідно копії Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 769234 від 14.11.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Домбудсервіс» зареєстровано 14.11.2006р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.

Судом встановлено, що 18.01.2012р. Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська винесено Наказ № 54 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Домбудсервіс» на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового Кодексу України та отриманої постанови помічника прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська Бровко В.М. про призначення позапланової документальної перевірки від 09.09.11р. Згідно п.2 вказаного Наказу, організувати та забезпечити виїзну позапланову перевірку у визначений термін та доручити її проведення: головному державному податковому ревізору-інспектору відділу організації перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Ждановій Т.А., старшому державному податковому ревізору - інспектору відділу контрольно-перевірочної роботи управління фізичних осіб Барабанову О.О.

В період з 19.01.2012р. по 25.01.2012р. на підставі Наказу № 54 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Домбудсервіс», згідно п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового Кодексу України та постанови помічника прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська Бровко В.М. про призначення позапланової документальної перевірки від 09.09.11р. проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Домбудсервіс» за податковий період з 01.04.2008р. по 01.07.2011р.

За результатами якої складено акт №192/234/3473442 від 01.02.12р. «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Домбудсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в податковий період з 01.04.2008 по 01.07.2011р., в якому підприємство мало правові відносини з платниками податків ПП «Спецстройсистема», ТОВ «Дара-Сервіс», ВК «Профтехобразование», ПП «Восток», ПП «Сунатко», ПП «Гледіс», ТОВ «Компанія ВАН».

Згідно висновків акту, перевіркою встановлені порушення: 1) порушення ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених 2кв. 2008р., 3кв. 2008р., 4кв. 2008року, 1кв. 2009 року, 2кв. 2010 року, 3кв. 2010 року, 4кв. 2010року, 1кв. 2011 року, 2кв. 2011 року; 2) порушення п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; 3) порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України; 4) порушення п.133.1 ст.133, п.138.1, п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України; 5) п.5.1 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»; 6) з урахуванням вимог «Методичних рекомендацій (орієнтовний алгоритм дій) органів державної податкової служби…» наведених листом ДПА України від 03.02.09р. №2012/7/10-1017, матеріали перевірки ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська по підприємству ТОВ «ДОМБУДСЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства підлягають направленню до ДПІ на обліку яких знаходяться контрагенти-покупці, для здійснення відповідних заходів згідно вимог чинного законодавства України; 7) перевіркою встановлено відсутність поставок товарів (послуг) та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток. Вищевикладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.

Згідно постанови помічника прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська за результатами розгляду кримінальної справи № 63119093 «Про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства» від 09.09.2011р., встановлено що ПП «Спецстройсистема», ТОВ «Дара-Сервіс», ВК «Профтехобразование», ПП «Восток», ПП «Сунатко», ПП «Гледіс», ТОВ «Компанія ВАН» підконтрольні невстановленим слідством особам, які надають послуги по мінімізації податкових зобов'язань та переведення у готівку грошових коштів використовуючи реквізити і поточні рахунки підконтрольних осіб і створених для прикриття незаконної діяльності вказаних фіктивних підприємств. Посадові особи і засновники, вказаних підприємств мають або безпосереднє відношення до створення і функціонування конвертаційного центра, або зареєстрували їх на свої прізвища за матеріальну винагороду.

Судом також досліджений акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Дара-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за березень 2011р.» від 03.06.2011р. № 1810/23-6/21861893, згідно висновків якого встановлено що ТОВ «Дара-Сервіс» є «податковою ямою» в силу приписів ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.208 Цивільного кодексу України (зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними). Правочини, укладені з контрагентами порушують публічних порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин не створює інших - юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Аналогічні висновки містять акти документальних невиїзних позапланових перевірок ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська «Щодо проведення перевірки стосовно визнання угод нікчемними» № 11262/7/23-231 від 07.04.2011 відносно ВК «Профтехобразование» та ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 23.06.2011р.є № 2173/232/3689765 відносно ПП «Стройсистема».

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п.16.1.12 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового Кодексу України (надалі -ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим кодексом України.

Згідно п.п.20.1.8 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Ст.78 Податкового кодексу України регламентує порядок проведення документальних позапланових перевірок п.78.1 якої передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: п.п. 78.1.11. отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні (в редакції чинній на час виникнення спірних правововідносин).

П.п.78.4 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Аналогічні норми містить п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України яким передбачено, що документальна позапланова перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону № 996, факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до п.2 ст.9 даного закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: «назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».

Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції , посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З аналізу норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів. З врахуванням вимог п.п.20.1.4. ст.20, п.п.61.1.3. ст.61 Податкового кодексу України, якими передбачені права органів державної податкової служби, та повноваження органів державної влади щодо здійснення податкового контролю, в тому числі і шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Доводи позивача в частині наявності незаконних дій, у зв'язку з непред'явленням йому нового направлення на перевірку у зв'язку зі зміною перевіряючих та не відображення в Акті вказаних змін, що на думку позивача свідчить про порушення вимог щодо організації та проведення перевірок платників податків, не знайшли свого підтвердження, оскільки як встановлено судом згідно матеріалів справи, а саме акту перевірки позивача, перевірку проведено головним державним податковим ревізором-інспектором відділу організації перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Ждановою Т.А., якій і видано направлення від 18.01.2012р. №50 та відповідно нею і підписано Акт перевірки позивача.

При цьому згідно Наказу № 54 від 18.01.2012р. Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Домбудсервіс», проведення перевірки доручено в тому числі і головному державному податковому ревізору-інспектору відділу організації перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Ждановою Т.А. та Барабанову О.О. Копія Наказу, до початку перевірки вручена посадовій особі позивача, що ним не заперечується.

Згідно п.1.12 Методичних рекомендацій у разі виникнення під час проведення документальної перевірки необхідності внести зміни (заміну або додаткове залучення) до складу перевіряючих виписується направлення на перевірку, в якому зазначаються дані стосовно залучення посадової особи, яка буде продовжувати перевірку, та анулюється направлення виписане на працівника якого замінено.

Тобто заміни або додаткового залучення до складу перевіряючих під час перевірки позивача не відбувалось, відбулось виключення зі складу перевіряючи певної особи, що також ним визнається, відповідно підстави для виписки нового направлення на перевірку також відсутні, що відповідає вимогам Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платник5івк податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008 № 355, затверджених наказом Державної податкової адміністрації від 14.04.2011р. № 213.

Вирішуючи питання по суті спору, суд зазначає, що фактичною підставою для звернення з позовом до суду стали висновки перевіряючих осіб, які викладені в Акті перевірки та які зводяться до висновку про те, що позивачем укладались правочини, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Як вбачається з адміністративного позову та його прохальної частини, позивач просить визнати протиправними дії відповідача по проведенню позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «ДОМБУДСЕРВІС» за результатами якої складено акт перевірки від 01.02.2012р. № 192/234/34734428.

Проте п.1 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), а також планові та позапланові виїзні перевірки.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим кодексом України.

Згідно п.п.20.1.8 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, наведені вище норми Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року N 509-XII та Податкового кодексу України надають органам державної податкової служби право здійснювати документальні перевірки, а порядок їх проведення регламентовано статтею 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства врегульований відповідним Порядком, розробленим відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні", затвердженим Наказом ДПА України від 22.12.10 №984.

З огляду на те, що Акт - це лише службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної, виїзної планової та позапланової перевірки фінансово - господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової бази інформації про виявлені порушення вимог податкового валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, а тому він сам по собі не порушує права та обов'язки суб'єкта господарювання.

При цьому, суд зазначає, що захисту підлягають порушенні або оспорюванні права особи. Між тим, самі висновки перевіряючих осіб, які викладено в акті перевірки, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи. Зроблені в акті перевірки висновки можуть стати в подальшому підставою для прийняття рішення податковим органом, які в свою чергу і можуть бути предметом оскарження.

Таким чином, доводи позивача щодо наявності порушень порядку та організації проведення позапланової документальної перевірки позивача не знайшли свого підтвердження, доказів наявності порушеного права позивача у зв'язку з висновками вищевказаного акту перевірки позивача щодо нікчемності правочинів які безпосередньо порушили права та інтереси товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМБУДСЕРВІС», останнім не надано.

Враховуючи вищевказані положення норм матеріального права, суд дійшов висновку про відсутність на даний час підстав для задоволення вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМБУДСЕРВІС» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби про визнання дій протиправними, - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 28.01.2013 року.

Суддя Н.В. Турлакова