Постанова № 30738506, 15.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 року Справа № 5023/4479/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКота О.В.суддівКролевець О.А. Саранюка В.І. - доповідача у справірозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Технобуд ЛТД"на постанову відХарківського апеляційного господарського суду 18.02.2013у справі господарського суду№ 5023/4479/12 Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Донбасенерго" в особі структурної одиниці "Старобешівська ТЕС"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Група Технобуд ЛТД"простягнення 85 500,00 грн. та розірвання господарських відносинза участю представників сторін:

від позивача - Ковальова Т.А.

від відповідача - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" в особі структурної одиниці "Старобешівська ТЕС" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Технобуд ЛТД" про стягнення 85 500,00 грн. збитків та про розірвання господарських відносин між сторонами.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.12.2012 у справі №5023/4479/12 (суддя Жигалкін І.П.) в позові відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 у даній справі (колегія суддів у складі: головуючого судді Могилєвкіна Ю.О., суддів Пушай В.І., Плужник О.В.), за наслідками розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго", рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2012 скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Технобуд ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" в особі структурної одиниці "Старобешівська ТЕС" 85 500,00 грн. збитків, 1 710,00 грн. судового збору за подання позову та 536,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги; в іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Група Технобуд ЛТД" , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 у даній справі та залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2012.

У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" просить залишити її без задоволення, посилаючись, зокрема, на правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального правав, а також на встановлення ним обставин, що мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 03.09.2009 між сторонами був укладений договір № 469, за умовами якого відповідач зобов'язався виконати роботи загальною вартістю 285 000,00 грн., а позивач - прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість шляхом внесення попередньої оплати у розмірі 30 % вартості робіт, кінцевий розрахунок провести протягом 5-ти банківських днів після підписання акта здавання-приймання робіт.

На виконання п.п. 3.1., З.2., 3.4. вказаного договору позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача суму попередньої оплати у розмірі 85 500,00 грн. (отриманих з фонду місцевого бюджету) - 30% від договірної ціни на придбання матеріалів, необхідних для робіт з доставкою їх на об'єкт, що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 03.08.2009.

Строк дії договору сторонами погоджений до 31.12.2009 (п. 4.1. договору).

Пунктом 2.2.1. зазначеного договору визначено, що дата початку робіт - не пізніше 10 днів від дати здійснення позивачем платежу згідно з п. 3.1. договору.

За змістом п. 2.2. договору тривалість робіт визначається за календарним планом виконання робіт з 03.08.2009 по 17.09.2009 (додаток № 1, 2 до договору): 1-й етап - з 03.08.2009 по 10.08.2009 (закупівля матеріалів, виробів та конструкцій, доставка матеріалів на об'єкт); 2-й етап - з 10.08.2009 по 31.08.2009 (розробка ґрунту в траншеях та котлованах екскаваторами, підготовка піщаної основи під трубопроводи); 3-й етап - з 10.08.2009 по 17.09.2009 (укладання труб поліетиленових різного діаметру, установка засувок, пожежних гідрантів, трійників, всіх елементів, у відповідності з кошторисом). Здача об'єкту до експлуатації - 17.09.2009.

За вказаних обставин суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що враховуючи виконання позивачем умов п. 3.1. договору, відповідач повинен був згідно з п. 2.1. договору приступити до виконання робіт не пізніше 13.08.2009.

Згідно з п. 6.1. договору якість робіт повинна відповідати вимогам завдання позивача, державним стандартам, нормам і правилам.

Пунктом 7.4.5 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний надати позивачу письмовий звіт про використання матеріалів згідно з встановленими нормами.

Відповідно до п. 5.6. договору про дату готовності до передання результатів виконаних робіт відповідач повідомляє позивача письмово, але не пізніше, ніж за 2 дні до настання такої дати.

Пунктом 5.7 договору встановлено, що виконання робіт підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт. Проект акта приймання-передачі виконаних робіт оформлюється відповідачем у 4-х екземплярах та передається позивачу не пізніше 3-го числа місяця, наступного за звітним. Позивач у 3-х денний строк з моменту одержання проекту акта перевіряє його обґрунтованість, підписує, скріплює печаткою і один екземпляр оформленого акта повертає відповідачу, або в той же строк заявляє мотивовані заперечення проти підписання цього акта.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач отримав від позивача кошти у вигляді попередньої оплати в сумі 85 500, 00 грн. на придбання будівельних матеріалів, необхідних для виконання передбачених договором робіт. Однак відповідач своїх зобов'язань відповідно до умов укладеного з позивачем договору не виконав; доказів передання позивачу будівельних матеріалів, придбаних на отримані грошові кошти в сумі 85 500, 00 грн. не надав.

Як встановлено апеляційним господарським судом, предмет договору підряду до здачі його позивачу було знищено з вини підрядника, про що свідчать експертний технічний висновок, здійснений Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргеоінжинірінг" (ліцензія АВ № 445363 від 09.12.2008 про право здійснювати експертно-технічні висновки зі строком дії до 09.12.13) та акт компетентної комісії (наказ про створення комісії № 436 від 20.11.2009) про визначення обсягу робіт від 09.12.2009.

У справі №37/334-09 позивач звертався з позовом про стягнення з відповідача авансу (попередньої оплати) в розмірі 89 293,62 грн., а у справі №5023/4778/11 - про зобов'язання відповідача виконати умови договору в частині поставки на об'єкт (Структурна одиниця ПАТ "Донбасенерго" Старобешівська ТЕС) придбаних за отриманий аванс матеріалів, виробів, конструкцій на суму 70 193,00 грн., а також стягнення з відповідача інфляційної складової у розмірі 14 038,60 грн., 3% річних - 2 994,26, грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового збору - 236,00 грн. і державного мита - 876,26 грн.

Посилаючись на порушення відповідачем зобов'язань за договором від 03.09.2009 № 469 та на неможливість експлуатувати водопровід (капітальний ремонт якого зобов'язався здійснити відповідач) за призначенням з вини відповідача, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 85 500,00 грн. збитків та розірвання між сторонами господарських відносин.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2012 мотивоване посиланням на ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України. При цьому місцевий господарський суд виходив із того, що у справі № 37/334-09 апеляційним господарським судом встановлено, що позивачем не доведено наявності правових підстав стягнення з відповідача суми перерахованого авансу, сплаченого за платіжним дорученням № 2 від 03.08.2009. Також суд першої інстанції зазначив, що у вказаній справі апеляційним судом встановлено, що відповідач використав аванс на виконання умов договору, а тому положення п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 щодо повернення замовнику по закінченню тримісячного терміну невикористаних сум авансу не застосовуються. Крім того, місцевий господарський суд вказав на те, що заявлений позивачем спосіб захисту про розірвання господарських відносин між сторонами не відповідає вимогам ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення про часткове задоволення позову, апеляційний господарський суд виходив із того, що предмет договору підряду до здачі його позивачу було знищено з вини підрядника, відповідач не виконав своїх зобов'язань відповідно до умов вказаного договору та не надав доказів передання позивачу будівельних матеріалів, необхідних для виконання передбачених договором робіт. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що строк дії договору від 03.08.2009 № 469 закінчився. Крім того, апеляційний суд вказав на те, що заявлений позивачем спосіб захисту про розірвання господарських відносин не відповідає ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.

В обґрунтування касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю Група Технобуд ЛТД" посилається на порушення судом апеляційної інстанції ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 849, 855 Цивільного кодексу України. При цьому скаржник, зокрема, зазначає, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2010 у справі № 37/334-09 вже встановлено недоведеність позивачем наявності правових підстав для стягнення з відповідача суми перерахованого авансу, що сплачений за платіжним дорученням від 03.08.2009 № 2.

Колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Статтею 852 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання п.п. 3.1., З.2., 3.4. договору позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача суму попередньої оплати у розмірі 85 500,00 грн., однак відповідач своїх зобов'язань відповідно до умов укладеного з позивачем договору не виконав.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що сума 85 000,00 грн., перерахована позивачем відповідачу в якості передоплати за вказаних обставин є збитками для позивача.

Колегія суддів також погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову про розірвання господарських відносин за договором від 03.08.2009 № 469, оскільки останній припинив свою дію у зв'язку із закінченням його строку.

Посилання скаржника як на преюдиційний факт на встановлення у господарській справі № 37/334-09 недоведеності позивачем наявності правових підстав для стягнення з відповідача суми перерахованого авансу судом визнаються безпідставними, оскільки наведене є правовою оцінкою фактів, преюдиційне значення якій процесуальним законом не надається.

Інші доводи касаційної скарги, не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, а тому підстав для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 у даній справі судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Технобуд ЛТД" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 у справі № 5023/4479/12 залишити без змін.

Головуючий суддя Кот О.В.

Судді Кролевець О.А.

Саранюк В.І.