Постанова № 30737965, 17.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/56406/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів - Сороки М.О.

Чумаченко Т.А.

Мироненка О.В.

провівши письмовий розгляд справи за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14 червня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2012 року позивач звернувся в суд із позовом до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій та пені в сумі 2 568 561 грн. 99 коп. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач є страхувальником, зареєстрований як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сумах та відповідно до п.п. 6 п. 2 ст. 17 цього Закону зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески у розмірах, передбачених Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». За порушення строків сплати страхових внесків відповідачу нарахована штрафна санкція та пеня на суму 2 568 561 грн. 99 коп.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14 червня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах заборгованість в сумі 2 568 561 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2012 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, в задоволенні позову слід відмовити, посилаючи на наступне.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що відповідач зареєстрований як юридична особа, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є страхувальником та зареєстрований як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми.

Рішенням №450 від 09 червня 2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідачу нараховано штраф в сумі 1 955 626 грн. 48 коп. та пеню - 612 935 грн. 51 коп. за період з 20 листопада 2008 року по 05 червня 2009 року /а.с.4/.

Рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №450 від 09 червня 2009 року було оскаржене відповідачем в судовому порядку.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2010 року по справі №2-а16/10/1870 в задоволенні адміністративного позову ПАТ «Сумихімпром» до управління про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року №2-а-16/10/1870 апеляційну скаргу ПАТ «Сумихімпром» залишено без задоволення, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2010 року по справі №2-а-16/10/1870 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2012 року №К/9991/18448/11 касаційну скаргу ПАТ «Сумихімпром» залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року залишено без змін.

Ухвалюючи рішення, суд не прийняв до уваги посилання відповідача на ухвалу Господарського суду Сумської області від 24 жовтня 2011 року про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром» та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів (а.с.48).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Також, суд дійшов помилкового висновку про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення, а оскільки предметом даного спору є заборгованість яка виникла після порушення справи про банкрутство щодо відповідача та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, то вказана заборгованість є поточною та може бути стягнута в судовому порядку.

Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитися з таким висновком суду та вказує, що відповідно до ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18 грудня 2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство» (далі - Постанова) конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24 жовтня 2011 року порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром».

Пунктом 5 її резолютивної частини введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання яких зобов'язань і зобов'язань, щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) /а.с.41/.

21 лютого 2012 року в газеті «Голос України» № 33 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ «Сумихімпром» /а.с.40/.

Управління пенсійного фонду України в м. Суми 22 березня 2012 року направило до Господарського суду Сумської області заяву про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів по справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром» (наявна в матеріалах справи). В дану заяву заборгованість по фінансовим санкціям та пені згідно № 450 від 09 червня 2009 року не ввійшла.

Крім того, у травні 2012 року позивач звернувся до відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції з заявою про примусове виконання рішення № 450 від 09 червня 2009 року. Відділом ДВС СМУЮ 16 травня 2012 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 32706708. Таким чином позивач намагався отримати декілька виконавчих документів з метою подвійного стягнення з відповідача однієї і тієї ж заборгованості (слід наголосити на тому, що даний борг станом на 04 вересня 2012 року є погашеним).

Відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Стаття 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» чітко визначає коло обмежень, які пов'язані із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, а саме:

1). забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства (відповідно до п.8 ч.1 ст..34 Закону України «Про виконавче провадження» порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувана поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, є підставою для обов'язкового зупинення виконавчого провадження);

2). не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості, яка виникла в період до вчинення процедури банкрутства, зроблені не у спосіб, що визначений законом.

З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягають скасуванню. В задоволенні позову слід відмовити.

За правилами ст. 229 КАС України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 232 КАС України, колегія суддів -,

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14 червня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2012 року скасувати.

Відмовити в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді