Ухвала суду № 30737863, 04.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/61333/11

розглянула в порядку попереднього провадження касаційні скарги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську та Державної податкової адміністрації України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іфорас" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Державної податкової адміністрації України про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Іфорас" (далі - ТОВ "Іфорас") звернулось до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі - Ленінської МДПІ у м. Луганську) та Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА України) в якому просить визнати протиправними дії та скасувати рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року позов ТОВ "Іфорас" задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року апеляційну скаргу Ленінської МДПІ у м. Луганську залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Ленінська МДПІ у м. Луганську та ДПА України подали касаційні скарги в яких просять скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Іфорас" у задоволені позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "Іфорас" зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 22.06.2009 року та включено до ЄДРПОУ за номером 36561549 про що видано свідоцтво серії А00 № 479142.

13 травня 2011 року Ленінською МДПІ у м. Луганську прийнято рішення №221 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Іфорас", у зв'язку з подачею платником податкових декларацій з податку на додану вартість з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткованих операцій 0, 00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно п. 181.1 статті 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Порядок реєстрації платника податку на додану вартість визначено ст. 183 Податкового кодексу України.

Згідно п. 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо, зокрема, особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Відповідно п.п. 14.1.156 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п.п. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно п.п. 14.1.191 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно п. 4 розділу V Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 25.01.2011 року за №41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за №197/18935 до Податкового кредиту включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, імпортованих товарів, необоротних активів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для використання у господарській діяльності або придбані з метою використання для постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до п. 186.2, 186.3 ст. 186 розділу V Податкового Кодексу за межами митної території України, окремо за напрямами використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).

Відповідно до п.п. 4.2. п.4 розділу V Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість у рядку 12.2 податкової звітності вказується обсяг ввезення (імпорту)товарів, при митному оформленні яких сплату податку на додану вартість було відстрочено шляхом видачі податкового векселя відповідно до підрозділу 3 розділу XX Податкового Кодексу України (тільки для підприємств суднобудівної промисловості. Цей рядок заповнюється у звітному (податковому) періоді, у якому податкові векселі оплачені.

Відповідно до п.п. 4.3. п. 4 розділу V Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість у рядку 14 податкової звітності (колонка А) вказується обсяг придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України, обсяг імпорту товарів та необоротних активів та обсяг отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для використання у господарській діяльності, з податком на додану вартість (рядок 14.1) та без податку на додану вартість (рядок 14.2)

Згідно із пунктом 3.1. розділу V у рядках 1 - 6 колонки А декларації вказуються загальні обсяги постачання звітного періоду, які оподатковуються за основною ставкою, за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до ст. 197 розділу V Кодексу, тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX Кодексу, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (угод), та обсяги постачання, що не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 196 розділу V Кодексу, та ті, що не оподатковуються у зв'язку з визначенням місця постачання послуг за межами митної території України відповідно до пунктів 186.2, 186.3 ст. 186 розділу V Кодексу або постачання послуг за межами митної території України.

При визначенні обсягу постачання товарів/послуг за звітний (податковий) період платник зобов'язаний враховувати значення терміна "постачання товарів" відповідно до вимог п.п 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 розділу Податкового кодексу України та значення терміна «постачання послуг» відповідно до вимог п.п 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 розділу 1 зазначеного кодексу.

Судами попередніх інстанцій визначено, що саме рядки (1-6; 12,2; 14.1; 14.2) свідчать про придбання або постачання товарів, що надають право податковому органу дійти висновку про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що за період з березня 2010 року по березень 2011 року позивачем подавались податкові декларації з ПДВ до Ленінської МДПІ у м. Луганську, в яких були відображені суми податкового кредиту, внаслідок сплати ПДВ у вартості отриманої продукції та послуг та сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що висновок відповідача про позивачем було подано до податкової інспекції податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду березень 2010 року - березень 2011 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткованих операцій 0, 00 грн. є безпідставним.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем неправомірно було прийнято рішення №221 від 13.05.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - ТОВ "Іфорас".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров