Ухвала суду № 30737496, 11.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5777/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

11 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-ки апелянта Лукашевич П.А.,Ступак Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року у справі за позовом ТОВ «Кристал R» до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі наказу № 373 від 10.10.2012 року в період з 12.10.2012 року та нечинними результати перевірки, що оформлені Актом перевірки № 383/58/2200-24891558 від 19.10.2012 року, а також про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.11.2012 року № 0000382301, згідно з яким позивачу нараховане грошове зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у сумі 91714,75 грн., та від 06.11.2012 року № 0000422301, згідно з яким позивачу нараховане грошове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах)" у сумі 98527,50 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 06.11.2012 року:

- № 0000382301, згідно з яким позивачу нараховане грошове зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у сумі 91714,75 грн.;

- № 0000422301, згідно з яким позивачу нараховане грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах)» у сумі 98527,50 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати в частині позовних вимог, що задоволені та просить ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що в жовтні 2012 року посадовою особою Фастівської ОДПІ Київської області ДПС проведена позапланова невиїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Кристал-R" по взаємовідносинам з ТОВ "Маркет-Про" за грудень 2011 року, ТОВ "Росар-Трейд" за грудень 2011 року та січень 2012 року, ТОВ "Фірма Астейт" за жовтень 2011 року, ТОВ "СД-Груп плюс" за серпень, вересень 2011 року, за результатами якої складено Акт № 383/58/2200-24891558 від 19.10.2012 року.

За результатами перевірки посадова особа податкового органу дійшла висновку про порушення позивачем вимог:

- п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756-VІ, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 89987 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2011 року на суму 9805 грн., за ІV квартал 2011 року на суму 73271 грн., за І квартал 2012 року на суму 6911 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VІ, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 78822 грн., в т.ч. за серпень 2011 року на суму 139 грн., за вересень 2011 року на суму 8387 грн., за жовтень 2011 року на суму 26024 грн., за грудень 2011 року на суму 37690 грн., за січень 2012 року на суму 6582 грн.

На підставі висновків Акту перевірки № 383/58/2200-24891558 від 19.10.2012 року Фастівською ОДПІ Київської області ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

- № 0000422301 від 06.11.2012 року, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 98527,50 грн., з яких: 78822 грн. - за основним платежем; 19705,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

- № 0000382301 від 06.11.2012 року, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 91714,75 грн., з яких: 89987 грн. - за основним платежем; 1727,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача з проведення перевірки, за результатами якої складено Акт № 383/58/2200-24891558 від 19.10.2012 року, є протиправними, оскільки в наказі про проведення перевірки не зазначено встановлені Податковим кодексом України підстави для проведення такої перевірки та крім того, проведення позапланової невиїзної документальної перевірки не передбачено цим кодексом.

Щодо неправомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень позивач зазначав на невідповідність висновків податкового органу про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток, а також про нікчемність господарських операцій з ТОВ «Маркет-Про», ТОВ «Росар-Трейд», ТОВ «Фірма Астейт», ТОВ «СД-Груп плюс» фактичним обставинам та спростовуються належними первинними документами, а за податкові зобов'язання своїх контрагентів ТОВ «Кристал-R» не може відповідати.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про недійсність та безтоварність господарських операцій, укладених між позивачем та ТОВ «Маркет-Про», ТОВ «Росар-Трейд», ТОВ «Фірма Астейт», ТОВ «СД-Груп плюс» є необґрунтованими.

Надаючи правову оцінку обставинам даної справи та встановленим судом першої інстанції фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У результаті кожного з цих видів перевірок можливо встановити тільки чітко визначені обставини на підставі визначених документів. Вказана норма Закону визначає, що документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підстави проведення позапланових перевірок визначені ст.78 Податкового кодексу України і перелік вказаних підстав є вичерпним.

Згідно із п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 вказаного Кодексу документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З наведених положень випливає, що обов'язковою умовою для проведення перевірки є ненадання платником пояснення на письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався до позивача з запитами від 17.04.2012р. №327/10/22-4, від 06.07.2012р. №1638/10/2202 та від 13.07.2012р. №1745/10/2202 про надання інформації та її документального підтвердження для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів по господарських відносинах з ТОВ «Маркет-Про», ТОВ «Росар-Трейд», ТОВ «Фірма Астейт», ТОВ «СД-Груп плюс» за відповідні періоди.

На вказані запити позивачем надавалися податковому органу відповідні пояснення та зазначені в запитах документи первісного бухгалтерського та податкового обліку.

Втім, 10.10.2012р. відповідачем видано наказ №373, яким призначено проведення «документальної позапланової невиїзної перевірки» позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Маркет-Про», ТОВ «Росар-Трейд», ТОВ «Фірма Астейт», ТОВ «СД-Груп плюс».

У наказі про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки, як на підставу до її проведення йдеться посилання на вимогист.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України.

Таким чином, підстави для проведення перевірки, визначені ст.77,78 ПК України в наказі не зазначено. Не зазначено їх і в акті перевірки.

Крім того, згідно Акту №383/58/2200-24891558 від 19.10.2012р. (а.с.12-27) вбачається, що його складено за результатами «невиїзної позапланової перевірки», яка зазначеним вище наказом не призначалася та такий вид перевірок не передбачений ПК України.

Також, в супереч приписів пунктів 3.10, 3.11, 3.13 Порядку оформлення документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом N 984 від 22.12.2010р. Державної Податкової Адміністрації України, Акт перевірки не містить: інформацію про попередню документальну планову перевірку (документальну позапланову перевірку з усіх питань) із зазначенням найменування органу державної податкової служби, що проводив перевірку, дати та номера акта перевірки, періоду перевірки (установлені порушення та вжиті заходи щодо усунення виявлених недоліків); інформацію про документи, які використані при перевірці, згруповані за типами (вказати період охоплення їх перевіркою та метод - суцільний, вибірковий); інформацію про зустрічні звірки.

Пункт 2.11 Акту містить лише перелік комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, інформація яких використана під час перевірки, що вказує на те, що перевірка за способом її проведення була камеральною.

Посилання в Акті на дані актів інших податкових органів щодо неможливості проведення зустрічних звірок контрагентів позивача не може розцінюватися як використання даних зустрічних перевірок , оскільки такі: по-перше - не було проведено; по-друге - з матеріалів справи не вбачається, що вони були ініційовані відповідачем з метою документального підтвердження господарських відносин саме з позивачем. Так, зокрема згідно акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Росар-Трейд» від 21.06.2012р. (а.с.75) вбачається, що зустрічна звірка призначалася щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Регіонстрой» та ТОВ «Елакс»; згідно ж акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СД-Груп Плюс» від 22.11.2011р. (а.с.88) метою звірки була перевірка дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового зобов'язання та податкового кредиту за липень-серпень 2011року, в той час, як згідно акту перевірки позивача перевірці підлягали взаємовідносини останнього з вказаним контрагентом за серпень-вересень 2011р.

Крім того, відповідно до пункту 5.2. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України N 236 від 22 квітня 2011 року, отримана від суб'єкта господарювання інформація та її документальне підтвердження в подальшому використовується для проведення зустрічних звірок та повинна бути відпрацьована в комплексі з іншими документами суб'єкта господарювання при проведенні чергової документальної планової або позапланової перевірки суб'єкта господарювання із метою підтвердження повноти відображення результатів здійснених господарських операцій у податковому та бухгалтерському обліку.

Втім, відповідач робить висновок про нікчемність угод та безтоварність господарських операції здійснених між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Маркет-Про», ТОВ «Росар-Трейд», ТОВ «Фірма Астейт», ТОВ «СД-Груп плюс» саме на підставі вказаних актів неможливості провести зустрічні звірки, складених ДПІ у Московському районі м.Харкова, ДПІ у Печерському районі м. Києва та Броварської ОДПІ Київської області, при цьому щодо правильності та дійсності наданих позивачем документів первісного бухгалтерського та податкового обліку та достовірності викладених в них даних відповідач не заперечує.

Проаналізувавши зміст Акту перевірки, суд першої інстанції встановив, що висновки відповідача про нікчемність господарських операцій позивача є необгрунтованим, оскільки податковим органом не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами. Посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, статтю 215, частину 1 статті 216 є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги й ту обставину, що висновок про безтоварність господарської операції може ґрунтуватись на належних, допустимих і достатніх доказах і не може ґрунтуватись на припущеннях. Податковий орган при вирішенні справи у суді першої інстанції не обґрунтовував позицію щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту та бюджетного відшкодування безтоварністю господарських операцій та не довів суду шляхом надання відповідних доказів ( в силу п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України : документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби) даної обставини.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.