Постанова № 30737334, 17.04.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0310/3647/2012 Провадження №33/773/29/13 Суддя в 1 інстанції: Мосієвич І.В. Категорія:ст.472 МК України Доповідач: Польовий М. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2013 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Польовий М.І., при секретарі - Старенько Л.М., з участю прокурора Шевчука В.М., захисника - ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Німеччини, жителя АДРЕСА_1, приватного підприємця, закордонний паспорт НОМЕР_1, на постанову Любомльського районного суду від 13 грудня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Любомльського районного суду від 13 грудня 2012 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, і на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 199500,00 (сто дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот) гривень та конфіскації в дохід держави товару: зокрема «куртки чоловічі торгової марки «PIER CARDIN» («П'єр Кар ден») в кількості 31 (тридцять одна) шт. вартістю - 186000,00 (сто вісімдесят шість тисяч) гривень; «куртки чоловічі торгової марки «ТRAPPRER»в кількості 3 (три) шт. вартістю - 13500,00 (сто тридцять п'ять тисяч) гривень, загальною вартістю 199500 (сто дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот) гривень, вилучених згідно протоколу та опису затриманих предметів № 1731/20500/2012 від 09.11.2012 року.

ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 24.10.2012 року близько 10 год. 10 хв. слідуючи з Німеччини транзитом через Республіку Польща в Україну м/п «Ягодин» Ягодинської митниці, в якості пасажира автобусом «Сканія», р.н. НОМЕР_2, сполученням «Штутгард - Київ - Чернігів», перемістив шляхом недекларування через митний кордон України товар, а саме: «Куртки чоловічі» в кількості - 34 штуки вартістю 199500 (сто дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот) гривень, що знаходились в дорожніх сумках громадянина без ознак приховування у багажному відділенні і були виявлені в процесі прикордонно - митного контролю (огляду) автобусу та особистих речей громадян, що слідували в даному автобусі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить провадження по справі закрити за відсутністю події і складу правопорушення, а вилучені куртки повернути йому. Посилається на те, що працівники митниці не дали йому до кінця заповнити митну декларацію. Куртки в Україну ним ввозились не для комерційного призначення, вони були у вжитку і він мав намір їх передати з благодійною метою в школу-інтернат та частину з них своїм малозабезпеченим родичам. Неправильно визначена також вартість курток. Протокол про порушення митних правил складений за його відсутності і цим порушені його права. Показання свідка ОСОБА_7 не можуть братися до уваги, оскільки він є зацікавленою особою. Його дії слід було кваліфікувати за ст.471 МК України, оскільки він обрав смугу спрощеного контролю і був звільнений від подання митної декларації. Вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України не визнає, а матеріали справи щодо нього зібрані неправомірно. Розгляд справи в апеляційній інстанції просить проводити за його відсутності.

Заслухавши ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які апеляційну скаргу підтримали, прокурора, який апеляційну скаргу підтримав частково, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Суд на підставі докладної перевірки й належної оцінки сукупності зібраних у справі доказів дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення при вказаних у постанові обставинах.

Правильність такого висновку підтверджується даними протоколу про порушення митних правил, який є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і одним із джерел доказів, змістом декларації (у якій немає відомостей про переміщення виявлених товарів), актом спільного огляду транспортного засобу, товарів, інших предметів та речей, уніфікованою квитанцією МД-1 серії КБ №302808, контрольним талоном, поясненнями самого ОСОБА_3, що виявлені під час огляду куртки належать саме йому.

Згідно з диспозицією ст.472 МК України відповідальність настає за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто за незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

На підставі сукупності досліджених доказів суд дав правильну оцінку діям ОСОБА_3, кваліфікувавши їх за ст.472 МК України.

ОСОБА_3 Ягодинською митницею запрошувався для складання протоколу про порушення митних правил (а.с.12), а тому його твердження про порушення прав при складанні протоколу про порушення митних правил є безпідставними.

Даних про те, що матеріали справи щодо ОСОБА_3 сфабриковані при розгляді справи не встановлено.

Твердження ОСОБА_3 про те, що умислу на вчинення правопорушення у нього не було, що працівники митниці не дали йому до кінця заповнити митну декларацію, суд до уваги не приймає.

В поясненні від 24 жовтня 2012 року ОСОБА_3 власноручно вказав, що заповнював митну декларацію і в ній через неуважність не вніс відомості про куртки (а.с.14).

Свідок ОСОБА_8 показав, що ОСОБА_3 було запропоновано заповнити митну декларацію. Він її заповнив, подав митному органу. В декларації нічого не вказав про куртки, про них нічого також не говорив при усному опитуванні і митна декларація була оформлена в митному відношенні. Після цього ОСОБА_3 було запропоновано пред'явити речі для огляду і лише тоді він заявив, що переміщує в Україну куртки.

В той же час, доводи ОСОБА_3 про те, що визначена вартість товару є завищеною заслуговують на увагу.

Відповідно до ст.368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

Вартість вилученого у ОСОБА_3 товару взята згідно акту консультації № В - 335 від 29.10.2012 року Волинської торгово-промислової палати, в якому вказано, що ринкова вартість товарів становить 199 500 грн. і ця вартість визначена згідно комерційних пропозицій даних веб-сайтів мережі Інтернет.

Згідно проведеної на підставі постанови апеляційного суду судової товарознавчої експертизи № 7177 від 28 березня 2013 року фактурна вартість вилучених у ОСОБА_3 курток становить 120 975 грн.

Підстав сумніватись у висновку даної експертизи немає, оскільки він проведений компетентним спеціалістом, належним чином вмотивований і узгоджується з матеріалами справи.

Посилання ОСОБА_3 на те, що куртки були у вжитку є безпідставними, оскільки вилучені у нього товари оглядалися під час проведення товарознавчої експертизи і встановлено, що вони нові, не перебували у експлуатації, мають індивідуальну споживчу упаковку.

Надані ОСОБА_3 накладну та чек на товар та його доводи про те, що вартість придбаних ним у Німеччині курток становить 2000 Євро суд до уваги не приймає, оскільки вони не відносяться до документів, які відповідно до ч.2 ст.53 МК України можуть бути надані декларантом для підтвердження заявленої ним митної вартості товару і не підтверджують факт придбання і ціну саме тих курток, які було вилучено.

Санкція ст.472 МК України передбачає накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості незадекларованих товарів з їх конфіскацією.

Оскільки фактурна вартість незадекларованих товарів, які переміщував ОСОБА_3 через митний кордон України, становить 120 975 грн., а тому постанова суду в частині накладеного адміністративного стягнення у виді штрафу підлягає зміні із зменшенням суми штрафу до суми вартості товару.

Законних підстав для скасування постанови суду і закриття провадження за відсутності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Любомльського районного суду від 13 грудня 2012 року щодо ОСОБА_3 в частині накладеного адміністративного стягнення у виді штрафу змінити.

Зменшити розмір накладеного на ОСОБА_3 штрафу до 120 975 (сто двадцяти тисяч дев'ятсот сімдесяти п'яти) гривень.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя