Справа № 1423/18736/2012
У Х В А Л А
іменем України
14 листопада 2012 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді Тішка Д.А., при секретарі Стрельцові М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві заяву
старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду на підставі якого видано дублікат виконавчого листа Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.06.2012 року №2-2-1907/02, -
встановив:
В провадженні відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебуває виконавче провадження з примусового виконання рішення суду на підставі якого видано дублікат виконавчого листа Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.06.2012 № 2-2-1907/02 про стягнення на користь ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платні в розмірі 492,15 грн. з Міністерства фінансів України шляхом списання коштів з розрахункового рахунку Головного Управління Державного казначейства України.
За даним виконавчим документом боржником є Міністерство фінансів України (вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008), стягувачем: ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 54055).
Натомість дійсним законодавством передбачено, що організаційне забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом, здійснює Державна судова адміністрація України. До функцій ДСА, зокрема, віднесено здійснення матеріального і соціального забезпечення працівників апарату судів та ДСА України; забезпечення у межах своїх повноважень медичного обслуговування та санаторно-курортного лікування суддів, у тому числі суддів у відставці, працівників апарату судів. Разом тим, ДСА є розпорядником коштів бюджетної програми КПКВ 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів.
Зазначені обставини унеможливлюють виконання Міністерством фінансів України рішення суду на підставі якого видано дублікат виконавчого листа Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.06.2012 № 2-2-1907/02 про стягнення на користь ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платні в розмірі 492,15 грн. з Міністерства фінансів України шляхом списання з розрахункового рахунку Головного Управління Державного казначейства України, а тому державний виконавець просив задовольнити заяву.
В судове засідання заявник та інші заінтересовані особи не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, про поважні причини своєї відсутності суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено достатні відомості про обставини та взаємини заявника зацікавлених осіб, а тому суд вважає за можливе розглянути заяву за їх відсутності. В провадженні відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебуває виконавче провадження з примусового виконання рішення суду на підставі якого видано дублікат виконавчого листа Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.06.2012 № 2-2-1907/02 про стягнення на користь ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платні в розмірі 492,15 грн. з Міністерства фінансів України шляхом списання коштів з розрахункового рахунку Головного Управління Державного казначейства України.
Частиною другою статті 95 Конституції України встановлено, що будь-які видатки держави на загально - суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України.
Статтею 7 Бюджетного кодексу України передбачено принцип цільового використання коштів, тобто бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.
Будь-які видатки та платежі з бюджету можна здійснювати лише при наявності бюджетних призначень, які передбачені законом про Державний бюджет України.
Пунктом 1 ч. 2, ст. 22 Бюджетного кодексу встановлено, що головним розпорядником бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, міністерства, Конституційний суд України, Верховний суд України, вищі спеціалізовані суди та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників.
Частинами 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу передбачено, що будь-які бюджетні зобовязання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному Бюджетним кодексом.
Частиною 1 ст. 145 Закону України Про судоустрій і статус суддів, зокрема, передбачено, що організаційне забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом, здійснює Державна судова адміністрація України. Державна судова адміністрація України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державного казначейства України.
Згідно з Положенням про Державну судову адміністрацію України, затвердженим рішенням Ради суддів України від 22 жовтня 2010 року № 12, Державна судова адміністрація України здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України та органів суддівського самоврядування; здійснює матеріальне і соціальне забезпечення працівників апарату судів та ДСА України; забезпечує у межах своїх повноважень медичне обслуговування та санаторно-курортне лікування суддів, у тому числі суддів у відставці, працівників апарату судів, уживає заходів щодо забезпечення їх благоустроєним житлом.
Разом з тим, Законами України Про державний бюджет України 2004 2012 років передбачено бюджетну програму КПКВ 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів та головним розпорядником коштів державного бюджету щодо виконання зазначеної бюджетної програми є Державна судова адміністрація України.
Відповідно до ст. 14 ЦК України, судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Відповідно до ст. 373 ЦК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення суду, за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, може вирішувати питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи за зверненням осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
За викладеного суд доходить висновку про те, що виконання рішень судів вказаної категорії має здійснюватись за рахунок бюджетних асигнувань, в рамках зазначеної бюджетної програми головним розпорядником бюджетних коштів - Державною судовою адміністрацією України, а тому заява старшого державного виконавця ЦВ Державної виконавчої служби України ММУЮ підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 10, 11, 14, 60, 208 210, 373 ЦПК України, ст. ст. 7, 22, 23 БК України, Законами України Про державний бюджет України на 2004 2012 роки, ст. 145 Закону України Про судоустрій і статус суддів, Положенням про Державну судову адміністрацію України, затвердженим рішенням Ради суддів України від 22 жовтня 2010 року № 12, суд, -
ухвалив:
Заяву Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду на підставі якого видано дублікат виконавчого листа Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.06.2012 року №2-2-1907/02 задовольнити
Змінити порядок виконання рішення суду на підставі якого видано дублікат виконавчого листа Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.06.2012 року №2-2-1907/02 про стягнення на користь ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платні в розмірі 492,15 грн., з Міністерства фінансів України шляхом списання коштів з розрахункового рахунку Головного Управління Державного казначейства України - шляхом стягнення вказаних коштів у сумі 492,15 грн., з Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/2. м. Київ, 01021, код 26255795).
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом пяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
СуддяД.А. Тішко
Судове рішення № 30735821, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 15.02.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 1423/18736/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: