Вирок № 30735029, 30.01.2013, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

провадження № 1кп/200/11/2013 справа № 200/17/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2013 року січня 25 дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря - Дельфонцевої Є. О.,

з участю: прокурора Калугіна Є. П.,

у підготовчому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ у залі суду під час кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12012040020000081, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, татарина за національністю, народженого у с. Сузак, Сузакського району Киргистану, з професійно-технічною освітою, одруженого, який має середньомісячний дохід до 3 000 гривень з підсобних робіт, постійно мешкає на АДРЕСА_1, будучи зареєстрованим у АДРЕСА_2, раніше з огляду на ст. 89 КК України не судимого, -

у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Близько 11 год. 30 хв. п'ятого листопада 2012 року в м. Дніпропетровську біля кінотеатру «СІЧ»на вулиці Панікахі, 59, з метою задоволення особистих потреб, тобто без мети збуту, ОСОБА_1 підібрав знайдені два поліетиленових прозорих пакета масою 43,2 г і 44 г з речовиною рослинного походження, що містить у перерахунку на суху речовину 41,04 г і 41,8 г, відповідно, особливо небезпечного наркотичного засобу «маріхуани», чим незаконно придбав такий наркотичний засіб, який без мети збуту умисно незаконно зберігав з собою, пересуваючись містом, що на шляху його слідування того ж дня у маршрутному таксі № 106, яке прямувало вулицею Героїв Сталінграду, біля будинку під № 39 близько 12 год. 20 хв. виявила і присікла міліція під час особистого огляду, в результаті якого з лівої бокової кишені спортивної кофти ОСОБА_1 вилучені ці пакети з наркотичною речовиною.

В судовому засіданні прокурор надав укладену з обвинуваченим угоду про визнання винуватості за ч. 1 ст. 309 КК України. За змістом цієї угоди, що відповідає приписам ст. 472 КПК України, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину за встановлених вище обставин відповідно до формулювання обвинувачення, висунутого в обвинувальному акті, та погодився на призначення покарання, узгодженого сторонами угоди, у виді одного року позбавлення волі з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України. Угода не містить жодних домовленостей про будь-які обов'язки і умови співпраці обвинуваченого у викритті іншої невстановленої особи у вчиненні кримінального правопорушення на предмет збуту йому наркотичного засобу. Суд не вбачає в угоді взятих на себе обвинуваченим зобов'язань, які він, очевидно, не мав би можливості виконати.

Сторони обвинувачення і захисту скріпили своїми підписами угоду 25 січня 2013 року в приміщенні суду, підтверджуючи свою обізнаність з обмеженнями в праві оскарження вироку внаслідок укладення цієї угоди та затвердження її судом, що передбачені ст.ст. 394, 424 КПК України. Обвинувачений письмово відмовився від свого права на допит свідків обвинувачення, від права на виклик свідків і подання доказів, що свідчать на його користь, а також від права вимагати від прокурора доведення під час судового розгляду кожної обставини кримінального правопорушення, поставленої йому за вину, про що власноруч розписався в цій угоді. Як вбачається з угоди, її сторони на свій розсуд вільно розпорядилися лише своїми правами, що відповідає принципу диспозитивності за ч. 1 ст. 26 КПК України, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність порушень прав, свобод чи інтересів сторін кримінального провадження або інших третіх осіб, яких умови цієї угоди не стосуються.

Обвинувачений в судовому засіданні, засудивши вчинене ним, пояснив суду, що угоду він уклав добровільно без впливу будь-якої обставини, необумовленої в угоді. Стверджував, що скарги на органи досудового розслідування та прокурора під час кримінального провадження не подавав і нині таких не має. Клопотань про виклик для допиту осіб з приводу жорстокого чи нелюдського поводження, тощо, яке б порушило його свободу від самовикриття, не заявив. Відповідно, суд переконався у судовому засіданні в добровільності укладення угоди за відсутності, поза всяким розумним сумнівом, обґрунтованих підстав стверджувати про протилежне.

Як вбачається з долучених до кримінальної справи за клопотанням прокурора документів, фактичні дані особистого огляду за протоколом від 05.11.2012 підтверджують виявлення у пійманого «на гарячому»ОСОБА_1 серед особистих речей у лівій боковій кишені спортивної куртки двох поліетиленових пакетів з речовиною рослинного походження, що має за висновком експерта № 70/10/2453 від 10.12.2012, якого він дійшов за наслідками описаного ним хімічного дослідження, анатомоморфологічні ознаки рослини коноплі, яка містить татрагідроканабіол і є канабісом, який віднесено до особливо небезпечних засобів. Добуті об'єктивні відомості про предмет злочину у своїй сукупності з відомостями про обстановку його виявлення прямо викривають ОСОБА_1 у причетності до незаконного придбання і зберігання наркотичного засобу, виключаючи будь-які сумніви в істинності та в добровільності його показань із зізнанням у протоколі допиту обвинуваченого, які, таким чином, відповідно до ст.ст. 18, 95 ч. 2 КПК України можуть бути покладені в основу його обвинувачення як вільне самовикриття.

Суд, оцінивши всі обставини справи, за своїм внутрішнім переконанням дійшов висновку про достатність належних і допустимих доказів для встановлення фактичних підстав для визнання ОСОБА_1 винуватості у скоєному.

Умисні дії ОСОБА_1, що виразилися у незаконному придбанні і зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту, правильно сторонами угоди кваліфіковані злочином середньої тяжкості за ч. 1 ст. 309 КК України, яким шкоди завдано лише суспільним інтересам, і щодо якого допускається укладення угоди згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України.

Вивченням особи обвинуваченого з'ясовано, що ОСОБА_1 своїми щирими показаннями активно сприяв проведенню кримінального провадження стосовно нього та швидкому розслідуванню всіх обставин вчиненого ним злочину, за місцем проживання має задовільну характеристику на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває. Відомості про паразитичний спосіб життя обвинуваченого, про його аморальну поведінку у побуті відсутні, а так само він не був замічений у дебошах, у порушеннях громадського спокою в інших формах.

Відповідно, прокурор при укладенні угоди та при узгодженні покарання врахував характер і тяжкість обвинувачення та інші обставини на загальних засадах призначення покарання за ст.ст. 1, 65 КК України, як того вимагає ст. 470 КПК України, чим визначається відповідність умов угоди інтересам суспільства, в тому числі, у невідворотності справедливого покарання та забезпечення швидшого судового провадження.

Суд, перевіривши законність угоди, за стійким внутрішнім переконанням вважає за можливе її затвердити з ухваленням цього вироку, оскільки в судовому засіданні не встановлені обставини, які б тому перешкоджали відповідно до ст. 474 КПК України.

Розв'язуючи питання про вид і міру покарання одночасно із затвердженням угоди про визнання винуватості, суд, керуючись правосвідомістю, з урахуванням середньої тяжкості вперше вчиненого злочину, відомостей про особу винного в силу ч. 5 ст. 65 КК України знаходить за необхідне призначити покарання, узгоджене сторонами угоди, що буде достатнім для досягнення цілей покарання за ст. 50 цього Кодексу. Враховуючи узгодження сторонами в угоді звільнення від відбування покарання з випробуванням, суду належить згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 75 КК України визначити тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на обвинуваченого, звільнивши від відбування призначеного покарання під умовою, що він протягом цього строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ч. 5 ст. 100 і ст. 317 КПК України в якості документів у кримінальній справі підлягають зберіганню протоколи допитів свідків, підозрюваного, обвинуваченого, очних ставок тощо, які згідно з п. 8 розділу ХІ «Перехідні положення»КПК України визнані судом допустимими доказами за ст. 65 КПК 1960 р. і були відкриті стороні захисту за правилами ст. 290 КПК України. Витрати на проведення експертизи згідно з ст. 124 КПК України належить покласти на обвинуваченого.

Відповідно до п. 9 розділу ХІ «Перехідні положення»КПК України запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, що застосований до дня набрання чинності цим Кодексом, за відсутності підстав для його скасування відповідно до ст. 165 КПК 1960 р. продовжує свою дію у порядку, що діяв згідно з ст. 151 КПК 1960 р.

Керуючись ст.ст. 5, 368, 475 КПК України, -

З А С У Д И В:

Затвердити укладену прокурором 25 січня 2013 року угоду з ОСОБА_1 про визнання винуватості за ч. 1 ст. 309 КК України під страхом скасування цього вироку протягом п'яти років давності притягнення до кримінальної відповідальності з призначенням судового розгляду в загальному порядку на випадок невиконання умов угоди.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені злочину за пред'явленим обвинуваченням за ч. 1 ст. 309 КК України з призначенням узгодженого покарання у виді одного року позбавлення волі, від відбування якого згідно з ст. 75 КК України звільнити під умовою, що він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину.

Зобов'язати ОСОБА_1 згідно з п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Речові докази:

два поліетиленових пакети з речовиною рослинного походження масою 40,57 г і 41,33 г, передані за квитанцією № 002637 до камери схову речових доказів Бабушкінського РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, -знищити;

протоколи допитів свідків, очних ставок та інші документи про зафіксовані процесуальні дії, -зберігати у кримінальній справі.

Процесуальні витрати віднести на рахунок обвинуваченого, і стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 490 гривень 04 копійок на розрахунковий рахунок 31250272210050, відкритий НДЕК Центром при ГУМВС України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 25575055) в ГУДКС України у Дніпропетровській області (МФО 805012), з призначенням платежу: "за послуги НДЕКЦ, висновок експерта № 70/10/2453 від 10.12.2012".

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити колишній -підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок підлягає оскарженню до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом 30 днів, починаючи з наступного після його проголошення дня, із плином яких набирає законної сили. Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору негайно.

Головуючий