Рішення № 30734224, 09.04.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 228/1130/2012 Провадження № 22-ц/772/898/2013Головуючий в суді першої інстанції:Суперсон С.П.Категорія: 48 Доповідач: Войтко Ю. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Войтко Ю.Б.,

Суддів: Міхасішина І.В., Стадника І.М.,

При секретарі: Яблонській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 30 листопада 2012 року в справі

за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в частці від заробітку, -

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що рішенням Чернівецького районного суду Вінницької області від 30 вересня 2009 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 в сумі 250 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Посилаючись на покращення матеріального становища відповідача, зокрема на те, що він працює в ЗАТ «Подільські цукроварні» с. Моївка та одержує середню заробітну плату в розмірі 2620,79 грн. і більше, що підтверджується відповідною довідкою, позивач просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти для утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 з усіх видів доходів, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення повноліття.

Рішенням Чернівецького районного суду Вінницької області від 30 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Збільшено розмір аліментів визначений рішенням Чернівецького районного суду від 30.03.2009 року і стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти для утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 з усіх видів заробітку, але не менше 30% від затвердженого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 31.10.2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 107 грн. 30 коп.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність, неналежну оцінку доказів та неповне з'ясування обставин, які мають істотне значення для справи, просив рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким зобов'язати його виплачувати аліменти в твердій грошовій сумі по 360 грн. щомісячно з урахуванням індексації відповідно до закону.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення вимог апеляційної скарги, скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно з ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що коштів, які надає відповідач згідно рішення Чернівецького районного суду від 30.03.2009 року для утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 не вистачає. Визначаючи розмір аліментів, суд враховуючи стан здоров'я відповідача, зокрема те, що він здоровий, відсутність у нього інших дітей чи утриманців, матеріальне становище дитини та платника аліментів, ту обставину, що відповідач працює в ЗАТ «Подільські цукроварні», його робота є сезонною, відповідно дохід є нерегулярним та мінливим в залежності від сезону, прийшов до висновку, що обґрунтованим і справедливим буде розмір аліментів, визначений у ?? частці усіх видів заробітку, але не менше 30% від затвердженого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Однак погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки суд не правильно застосував норми матеріального закону.

Суд не прийняв до уваги, що основний вид доходу відповідача - тимчасова робота в ТОВ «Подільські цукроварні», а така робота розрахована на період цукроваріння, який становить три місяці, про що свідчить запис в трудовій книжці ОСОБА_2, згідно якого він звільнений з роботи по завершенню сезону виробництва.

Із наданої відповідачем довідки, виданої Моївською сільською радою, та копії трудової книжки, вбачається, що він на даний час не працює (а.с.125, 126, 128).

Задовольняючи позов стосовно стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі ? з усіх видів заробітку відповідача, суд першої інстанції, обмежившись лише посиланням на зміст ст.ст. 182, 192 СК України, та ніяк не вмотивував свого висновку.

Разом з тим, стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим за наявності певних обставин, що унеможливлюють сплату аліментів у частці від заробітку (доходу), приблизний перелік яких наводиться у ч. 1 ст. 184 СК. Необхідність встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути, наприклад, за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, отримання частини доходу в натурі.

Зазначене залишилось поза належною увагою суду, який у даному випадку встановив нерегулярний та мінливий дохід відповідача, однак задовольнив необґрунтовану на законі вимогу позивача ОСОБА_3 про встановлення розміру аліментів у частці від заробітку та у вирішенні виниклого спору застосував закон, який не підлягав застосуванню, при цьому визнав це як збільшення розміру аліментів.

Основна суть доводів апелянта якраз і полягає в тому, що суд мав би визначити розмір стягуваних з нього аліментів на підставі ст. 184 СК України, тобто в твердій грошовій сумі.

З таким твердженням відповідача можна було б повністю погодитись, однак за умови подання позивачем до суду першої інстанції письмової заяви про зміну предмета позову, чого не відбулося.

Суд же у даному конкретному випадку, з огляду правил диспозитивності цивільного судочинства (ст. 11 ЦПК), мав би відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно ч. 1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, яким у даному випадку слід відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову про стягнення аліментів у частці від заробітку.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 30 листопада 2012 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в частці від заробітку відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) Войтко Ю.Б.

Судді: (підпис) Міхасішин І.В.

(підпис) Стадник І.М.

"З оригіналом вірно"

Суддя апеляційного суду Войтко Ю.Б.