Ухвала суду № 30734194, 17.04.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 205/1826/2012

Провадження №11/772/345/2013 Категорія: кримінальна

Головуючий у суді 1-ї інстанції Заярний А.М.

Доповідач Пасько Д. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого-судді: Паська Д.П.

суддів: Аліфанова Ю.Б., Пікановського Б.В.

за участю прокурора: Кузьміна С.В.

засудженого: ОСОБА_2

розглянула 10 квітня 2013 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями засудженого та його захисника на вирок Жмеринського міськрайонного суду від 25 січня 2013 року, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець м. Бар Вінницької

області, не судимий

засуджений за ч. 2 ст. 368 КК України на п'ять років і шість місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у державних органах та займатись діяльністю у сфері державної служби на три роки з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, у доход держави.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнено частково.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2000 грн. моральної шкоди, а в решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області судові витрати в розмірі 282 грн. 47 коп. за проведення експертизи.

Як вбачається з вироку суду ОСОБА_2 працюючи на посаді начальника Шаргородського РВ ГУ МНС України у Вінницькій області і будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, пов'язане з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, з корисливих мотивів, умисно, використовуючи своє службове становище, отримав в липні 2006 року від приватного підприємця ОСОБА_3 - власника малої архітектурної форми - торгівельного павільону (магазину), розташованого у АДРЕСА_1 хабар в розмірі 1000 грн., що відбулося поблизу ресторана «Корчма», розташованого по вул. Островського у м. Вінниці, після чого під його впливом на свого заступника ОСОБА_4 був підписаний акт технічної комісії про прийняття в експлуатацію вищезгаданої малої архітектурної форми, після чого 22.12.2006 р. даний акт було затверджено розпорядженням голови Шаргородської РДА за № 552.

Крім того, ОСОБА_2 засуджений і за те, що він 31.01.2007 р. за непроведення перевірок та не звернення уваги на порушення «Правил пожежної безпеки» стосовно того ж самого торгівельного павільону одержав від ОСОБА_3 повторно хабар в сумі 700 грн., що відбулося приблизно об 11 год. 30 хв. поблизу дитячо-юнацької спортивної школи у м. Шаргороді по вул. Леніна, 272-А, після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів.

В апеляційній скарзі захисника ставиться питання про скасування вироку як незаконного і необґрунтованого та про закриття кримінальної справи за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу інкримінованих йому злочинів.

Своє прохання захисник мотивує тим, що суд, на його думку, при постановленні вироку невірно оцінив докази, не дав належної оцінки показанням підсудного та матеріалам справи які підтверджують відсутність складу злочину в діях засудженого.

В апеляції засудженого ОСОБА_2 та доповненні до неї ставиться аналогічне прохання. На думку апелянта, судом в основу вироку покладені вибіркові докази - необ'єктивні показання заінтересованих осіб, в тому числі ОСОБА_3 та свідків, які є друзями чи його родичами. Безпідставно не взято до уваги, що стосовно майна ОСОБА_3 він ніяких документів по службі не підписував, що низка доказів на досудовому слідстві здобута незаконним шляхом, а оцінка доказів судом проведена однобоко, упереджено та з обвинувальним ухилом.

Заслухавши доповідача, виступ засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію з доповненнями та апеляцію свого адвоката і просить закрити кримінальну справу щодо нього, оскільки він не вчинював злочинів, які ставляться йому у вину, виступ прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляцій і вважає вирок законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінальної справи, провівши судові дебати, надавши останнє слово засудженому, обговоривши доводи, викладені в апеляціях та доповненні, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції необґрунтовані та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи та протоколу судового засідання, під час судового розгляду справи було забезпечено дотримання положень ст. 257 КПК України 1960 року щодо безпосередності та усності судового розгляду, тобто судом були досліджені докази в справі: допитаний підсудний та оголошені показання, які він давав на досудовому слідстві і в яких визнавав свою провину (т. 1 а.с. 119-121), допитаний визнаний потерпілим ОСОБА_3 та свідки, в тому числі і ті, які були викликані за клопотанням ОСОБА_2, заслухані висновки експерта, оголошені протоколи та інші документи.

Дослідивши докази, суд дав їм оцінку згідно положень ст. ст. 67 та 323 КПК України 1960 р., тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінка доказів судом здійснена досить повно і в своєму комплексі вони підтверджують вчинення ОСОБА_2 інкримінованих йому злочинів, з чим погоджується і колегія суддів.

Заперечення щодо такої оцінки доказів судом з боку засудженого колегією суддів розцінюється як намагання уникнути відповідальності за вчинене. Тим паче, що його доводи про те, що його первинні визнавальні показання, були здобуті в результаті незаконного тиску з боку працівників міліції, були спростовані результатами відповідної перевірки в порядку ст. 97 КПК України 1960 р., по результатам якої було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи (т. 2 а.с. 44).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що місцевим судом під час судового розгляду дотримано виконання положень ст. 22 КПК України 1960р. щодо повноти, всебічності та об'єктивності з'ясування всіх обставин справи. Було забезпечено перевірку доводів, висунутих засудженим на свій захист.

З оцінкою доказів по справі, яку в своїй апеляції здійснює ОСОБА_2, а також його адвокат у своїй апеляції, колегія суддів не погоджується, оскільки вона спростовується комплексом проаналізованих у вироку доказів.

Доводи ОСОБА_2 про те, що свідки у справі давали необ'єктивні показання проти нього є безпідставними і такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки всі допити свідків проведено з дотриманням закону.

Кваліфікація вчиненого ОСОБА_2, на думку колегії суддів, проведена вірно, а підстав для закриття справи не виявлено.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 366, 377, 379 ч. 2 КПК України 1960 р. та п. 11 Перехідних положень Розділу ХІ КПК України 2012 р., колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 з доповненнями та його адвоката залишити без задоволення, а вирок Жмеринського міськрайонного суду від 25 січня 2013 року стосовно ОСОБА_2 без змін.

На ухвалу можуть бути подані касаційні скарги безпосередньо до касаційного суду - Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.

Судді:

Згідно з оригіналом: