Вирок № 30733777, 17.04.2013, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 0910/1-196/2011

Провадження № 1/347/32/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2013 м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі :

Головуючого- судді: Цалин Б.М.,

секретаря: Грицанюк Н.П.,

прокурора: Беньковського В.А.,

з участю адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисника: ОСОБА_4

потерпілого: ОСОБА_5

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів кримінальну справу про обвинувачення:

- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, гр. України, не працюючого, неодруженого, освіта середня , раніше не судимого, -

за ч.3 ст. 187 КК України, -

- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, гр. України, не працюючого, неодруженого, освіта середня-спеціальна, раніше не судимого,

за ч.3 ст. 187 КК України , -

- ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та жителя АДРЕСА_3, українця, гр. України, не працюючого, неодруженого, освіта середня, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,

за ч.3 ст. 187 КК України , -

- ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця та жителя АДРЕСА_4, українця, гр. України, не працюючого, неодруженого,

освіта середня, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,

за ч.3 ст. 187 КК України , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров»я особи, яка зазнала нападу, вчиненими за попередньою змовою групою осіб поєднаними із проникненням у приміщення.

Злочин вчинено за наступних обставин:

ОСОБА_6 діючи умисно, з корисливих спонукань вступив у злочинну змову із ОСОБА_7 та розробили злочинний план вчинення розбійного нападу на ПТУ-36, що в смт. Кути Косівського району Івано-Франківської області, приготували засоби для побиття і з'язування охоронця навчального закладу, та взлому дверей бухгалтерії. З метою реалізації злочинного умислу, 03.02.2009 р. ОСОБА_6 залучив до вказаного злочину ОСОБА_8 та після отриманої від останнього згоди ОСОБА_6 запропонував залучити, ще одного хлопця та приготувати маску і рукавиці. Так, 04.02.2009р ОСОБА_6 діючи умисно з корисливих спонукань з метою вчинення розбійного нападу, спільно із ОСОБА_7, маючи сумку у якій знаходились: дерев'яна біта, металева труба, ножиці по металу, фомка, липка стрічка „скотч", маски, рукавиці, прибули біля 23год.30хв. на ріг вул.Снятинської, що в смт. Кути де зустрілись із ОСОБА_8, який мав маску та ОСОБА_9 у якого був капюшон для прикриття обличчя. Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_7 тримаючи в руках сумку, у якій знаходились засоби для вчинення розбійного нападу, пішли до ПТУ-36, за ними пішли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 За кутом будівлі ПТУ-36, з метою вчинення розбійного нападу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 одягнули на обличчя маски, а ОСОБА_9 прикрив обличчя капюшоном. Після чого ОСОБА_9 виманив охоронця ОСОБА_5 із приміщення ПТУ-36 за кут будівлі, де всі четверо реалізовуючи злочинний умисел спрямований на заволодіння грошима ПТУ-36 наносили ОСОБА_5 тілесні ушкодження дерев'яною бітою, металевою трубою, руками та ногами у різні частини тіла, спричинивши в сукупності йому тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки з переломом 8, 9-го ребер справа, які супроводжувались правобічним пневмогематораксом, підшкірною емфіземою, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості з тривалим розладом здоров"я. Після нанесення потерпілому тілесних ушкоджень ОСОБА_9 та ОСОБА_8 намагались зв'язати його мотузкою та липкою стрічкою „скотч", але після невдалої спроби залишились біля потерпілого. В цей час ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через відчинені двері проникли у приміщення ПТУ-36, піднялись на другий поверх підійшли до дверей бухгалтерії та каси. За допомогою фомки взламали перші вхідні двері у приміщення каси, після чого намагались за допомогою ножиць по металу розламати навісний замок других дверей у вигляді металевої решітки. Однак свій умисел по заволодінню грошима не довели до кінця, оскільки ОСОБА_8 повідомив, що потерпілий від них вирвався і втік.

ОСОБА_7 04.02.2009р умисно з корисливих спонукань з метою вчинення розбійного нападу, попередньо погодившись на пропозицію ОСОБА_6, маючи сумку у якій знаходились: дерев'яна біта, металева труба, ножиці по металу, фомка, липка стрічка „скотч", маски, рукавиці, спільно із останнім прибув о 23год.30хв. на ріг вул.Снятинської, що в смт. Кути де зустрілись із ОСОБА_8, який мав маску та ОСОБА_9 у якого був капюшон для прикриття обличчя. Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_6 пішли до ПТУ-36, за ними пішли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 За кутом будівлі ПТУ-36, з метою вчинення розбійного нападу ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 одягнули на обличчя маски, а ОСОБА_9 прикрив обличчя капюшоном, після чого ОСОБА_9 виманив охоронця ОСОБА_5 із приміщення ПТУ-36 за кут будівлі, де всі четверо реалізовуючи злочинний умисел спрямований на заволодіння грошима ПТУ-36 , наносили ОСОБА_5 тілесні ушкодження дерев'яною бітою, металевою трубою, руками та ногами у різні частини тіла, спричинивши в сукупності йому тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки з переломом 8, 9-го ребер справа, які супроводжувались правобічним пневмогематораксом, підшкірною емфіземою, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Після нанесення потерпілому тілесних ушкоджень ОСОБА_9 та ОСОБА_8 утримували потерпілого а ОСОБА_7 та ОСОБА_6 проникли у приміщення ПТУ-36, та за допомогою фомки взламали перші вхідні двері у приміщення каси, після чого намагались розламати навісний замок других дверей у вигляді металевої решітки. Однак свій умисел по заволодінню грошима не довели до кінця, оскільки ОСОБА_8 повідомив, що потерпілий від них вирвався і втік.

ОСОБА_8 04.02.2009 року попередньо погодившись на пропозицію ОСОБА_6, залучив до вчинення вказаного злочину ОСОБА_9 та діючи умисно з корисливих спонукань з метою вчинення розбійного нападу, маючи заздалегідь виготовлену маску, прибув о 23.30 год на ріг вул. Снятинської, що в смт. Кути де зустрівся із ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та пішли до ПТУ-36. За кутом будівлі ПТУ-36, з метою вчинення розбійного нападу ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 одягнули на обличчя маски, а ОСОБА_9 прикрив обличчя капюшоном, після чого ОСОБА_9 виманив охоронця ОСОБА_5 із приміщення ПТУ-36 за кут будівлі, де всі четверо реалізовуючи злочинний умисел спрямований на заволодіння грошима ПТУ-36 наносили ОСОБА_5 тілесні ушкодження дерев'яною бітою, металевою трубою, руками та ногами у різні частини тіла, спричинивши в сукупності йому тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки з переломом 8, 9-го ребер справа, які супроводжувались правобічним пневмогематораксом, підшкірною емфіземою, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Після нанесення потерпілому тілесних ушкоджень ОСОБА_8 та ОСОБА_9 утримували потерпілого а ОСОБА_7 та ОСОБА_6 проникли у приміщення ПТУ-36, однак свій умисел по заволодінню грошима не довели до кінця, оскільки ОСОБА_8 повідомив, що потерпілий від них вирвався і втік.

ОСОБА_9 04.02.2009 року погодившись на пропозицію ОСОБА_8 діючи умисно з корисливих спонукань з метою вчинення розбійного нападу, маючи з собою капюшон для прикриття обличчя прибув о 23.30 год на ріг вул.Снятинської, що в смт. Кути де зустрілись із ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та пішли до ПТУ-36. За кутом будівлі ПТУ-36, з метою вчинення розбійного нападу ОСОБА_9 прикрив обличчя капюшоном а ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 одягнули на обличчя маски, після чого ОСОБА_9 виманив охоронця ОСОБА_5 із приміщення ПТУ-36 за кут будівлі, де всі четверо реалізовуючи злочинний умисел спрямований на заволодіння грошима ПТУ-36 наносили ОСОБА_5 тілесні ушкодження дерев'яною бітою, металевою трубою, руками та ногами у різні частини тіла, спричинивши в сукупності йому тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки з переломом 8, 9-го ребер справа, які супроводжувались правобічним пневмогематораксом, підшкірною емфіземою, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Після нанесення потерпілому тілесних ушкоджень ОСОБА_9 разом із ОСОБА_8 утримували потерпілого а ОСОБА_7 та ОСОБА_6 проникли у приміщення ПТУ-36, однак свій умисел по заволодінню грошима не довели до кінця, оскільки ОСОБА_8 повідомив, що потерпілий від них вирвався і втік.

Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_6 свою вину у вчиненому не визнав та пояснив, що 04.02.2009р. він знаходився із своєю знайомою дівчиною ОСОБА_12 в кафе "Камелія", пізніше до кафе приїхав і ОСОБА_7, який мав забрати в нього диски. Фактично ОСОБА_7 в кафе не заходив а під»їхавши до кафе зателефонував йому, після чого ОСОБА_13 та він вийшли на вулицю із кафе, а за ними вийшла і ОСОБА_12. Вони запропонували ОСОБА_7 підвезти повара кафе - ОСОБА_14 додому, так як кафе вже зачиняли. Так біля 23.30 год вони спочатку відвезли ОСОБА_14 додому після чого всі разом, тобто він, ОСОБА_12, ОСОБА_7 та ОСОБА_13 пішли в кафе «Клеопатра» де проводили час а розійшлися біля 01 год. До інкриминованого йому злочину взагалі він не причетний, винним себе не визнає. Що стосується показів даних ним на досудовому слідстві, та явки із повинною, то вони являються неправдивими та дані під тиском працівників міліції і зі слів останніх. Не заперечив, що за час навчання в Кутському ПТУ 36 він отримував стипендію на початку місяця, про те коли саме привозили гроші на стипендію до училища знали всі студенти училища. Жодної домовленості а ні з ОСОБА_7, а ні з іншими хлопцями з приводу вчинення розбійного нападу на потерпілого з метою заволодіння грошима в нього взагалі не було, до вказаного злочину він не причетний. Просить його виправдати.

Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_7 свою вину у вчиненому не визнав та пояснив, що біля 18 год 04.02.2009р. він телефонував до ОСОБА_6 щоб він дав йому подивитися диски. Вечором він під»їхав до кафе "Камелія", де зустрівся із ОСОБА_13, ОСОБА_6 та ОСОБА_12. Після чого вони домовились поїхати до кафе «Клеопатра», перед тим підвезли повара кафе ОСОБА_14 додому а потім поїхали в кафе, де всі разом провели час приблизно до 01 год. Він повернувся додому біля 01 год, при чому в той же вечір, ще розмовляв із своїм батьком. З приводу вчиненого злочину йому нічого не відомо, він до інкреминованого йому злочину не причетний взагалі. Під час обшуку у нього вдома знайшли та вилучили скотч, екран від мобільного телефону та ножниці по металу, проте в приміщенні будинку були ще два мотки скотчу, які ніхто не вилучав. З ОСОБА_6 він живе по сусідству, однак коли останній отримував стипендію у ПТУ-36 він не знав. Про вчинений злочин він дізнався через декілька днів, від свого знайомого. Із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 А він знайомий із виду, однак ніколи із ними не товаришував та ніяких справ не мав. Просить його виправдати.

Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_8 свою вину у вчиненому не визнав та пояснив, що він даний злочин не вчиняв, а покази дані ним раніше на досудовому слідстві, та в першому судовому засіданні зокрема щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6, давав під тиском працівників міліції, які йому пригрожували, при чому останні запевняли, що йому нічого не буде. Просить його виправдати.

Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_9 свою вину у вчиненому не визнав та пояснив, що 04.02.2009р. він знаходився вдома і не вчиняв злочину. У міліції примусили його писати неправдиві покази та явку із повинною, застосовуючи щодо нього фізичну силу. Також пояснив, що йому було відомо, що ОСОБА_5 працював сторожем у ПТУ-36, так як там вчилася дівчина із якою він товаришував та приходив до неї. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 знав тільки із виду, ніколи із ними не підтримував дружніх відносин, та ніяких справ не мав. Свої детальні пояснення по факту вчинення злочину писав зі слів працівників міліції. Просить його виправдати.

Незважаючи на невизнання вини самими підсудними їх винність у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров»я особи, яка зазнала нападу, вчиненими за попередньою змовою групою осіб поєднаними із проникненням у приміщення, доводиться показаннями потерпілого ОСОБА_5, допитаних свідків в судовому засіданні а також і зібраними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він працює сторожем у ПТУ-36 та перебував на чергуванні в ніч із 04 на 05.02.2009 року. Так вже близько 02 год. ночі він почув якийсь звук із вулиці та помітив, що хтось хоче забрати його велосипед, який стояв під вікном. Коли він вийшов, то четверо хлопців, які були в масках, напали на нього та почали наносити йому тілесні ушкодження. Від ударів по тілу він впав на землю, а коли намагався піднятися, то всі четверо осіб продовжували наносити йому удари ногами, дерев'яною бітою та металевою трубою. Далі двоє осіб намагались його зв'язати липкою стрічкою «скотч» та мотузкою, однак він вириваючись почув сильний удар у ділянку ребер та відчув сильну біль, від чого впав на землю. Після чого хлопці продовжували наносити йому удари. А пізніше двоє хлопців залишилося біля нього, по голосу він впізнав, що то був ОСОБА_9 а також впізнав і ОСОБА_8 а двоє інших, яких він в той момент не впізнав, пішли у приміщення ПТУ-36. Через деякий час він піднявся та намагався втекти у напрямку свого дому, однак ОСОБА_9 із ОСОБА_8 його наздогнали, і хтось із них штовхнув його у калюжу. Через декілька хвилин йому вдалось піднятись та підповзти до телефонного стовпа. Йому вдалось зібратись із силами та втекти додому. Вдома дружина та діти йому надавали допомогу та викликали швидку медичну допомогу, після чого він був доставлений в лікарню. В наслідок отриманих тілесних ушкоджень він деякий час змушений був знаходитись на стаціонарному лікуванні. Пізніше до нього додому приходила мати ОСОБА_6, яка намагалась випитати в нього, чи він впізнав хто його побив. Згодом він впізнав і двох інших осіб, що його побили а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в тому що це були саме ці особи впевнений. Заявлений ним цивільний позов підтримує в повному обсязі, а саме майнову шкоду, яка складається з 710грн., які він витратив на лікування та 1200грн. витрат пов'язаних з одержанням правової допомоги. А також просить стягнути моральну шкоду на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що вона працювала касиром Кутського ПТУ-36. В кінці січня місяця 2009 року вона отримала гроші в сумі 116 тисяч гривень, які необхідно було виплатити працівникам ПТУ та стипендію студентам. Гроші зберігались в металевому сейфі, що знаходиться в касі, яка розміщена на другому поверсі головного корпусу. В період часу із 30.01.2009 року по 04.02.2009 року вона видала із каси значну частину грошей а сума в кількості біля 28 тисяч гривень ще залишилась в касі (в сейфі). Саме 04.02.2009 року вона по закінченні робочого дня зачинила вхідні двері та металеву решітку та пішла додому. Ключі від каси зберігались тільки в неї. 05.02.2009 року близько 05.30 год до неї додому зателефонувала головний бухгалтер ОСОБА_16, яка повідомила про пошкодження дверей каси. Після чого вона прибула до Кутського ПТУ де побачила, що вхідні двері до каси були пошкоджені однак металева решітка була зачинена. Внутрішня обстановка каси була не порушеною, всі гроші знаходились на місці в сейфі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що він працював інженером по охороні праці та його включили в комісію по розслідуванню нещасного випадку, який стався в Кутському ПТУ-36, а пізніше складений ними акт нещасного випадку передали в міліцію. Під час розслідування нещасного випадку було встановлено, що в ніч із 04 на 05.02.2009 року ОСОБА_5 чергував у тому корпусі, де знаходилась бухгалтерія. Вечором четверо хлопців намагались проникнути в приміщення бухгалтерії, в процесі чого сторожа ОСОБА_5 побили четверо хлопців, які при чому намагались зв'язати його і заклеїли рот скотчем. Пояснення в цього приводу записував із слів потерпілого в лікарні 05.02.2009 року начальник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Косівському районі ОСОБА_18 Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 деякий період знаходився на стаціонарному лікуванні.

Зокрема вина підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров»я особи, яка зазнала нападу, вчиненими за попередньою змовою групою осіб поєднаними із проникненням у приміщення доводиться матеріалами кримінальної справи, що перевірені та досліджені в судовому засіданні а саме:

рапортом чергового лікаря Косівської ЦРЛ про поступлення на лікування ОСОБА_5 05.02.2009 року в 3 год 40 хв. із діагнозом ЗЧТМ, забій грудної клітки, перелом ребер та повідомлення по телефону до чергового Косівського РВ УМВС, що ОСОБА_5 побили незнайомі на території ПТУ-36 (Т.1 а.с.13-14);

Протоколом огляду місця події від 05.02.2009 р (Т.1 а.с.15-26), в ході якого встановлено місце вчинення розбійного нападу, яким являється ПТУ-36, що в АДРЕСА_5.

Протоколом добровільної видачі та огляду маски у якій був одягнений ОСОБА_8, вчиняючи даний злочин (Т.1 а.с.58);

Протоколом добровільної видачі та огляду светра із капюшоном у який був одягнений ОСОБА_9, вчиняючи даний злочин (Т.1а.с.54);

Протоколом очної ставки між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 і ОСОБА_6, під час якої ОСОБА_9 підтримав свої показання з приводу вчинення злочину ним разом у співучасті із ОСОБА_6, ОСОБА_7 (Т.1 а.с.168-173);

Протоколом очної ставки між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 і ОСОБА_6, під час якої ОСОБА_8 підтримав свої показання з приводу вчинення злочину ним разом у співучасті із ОСОБА_6, ОСОБА_7 ((Т.1 а.с.178-179, 180-181);

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 11.06.2009 року з фото таблицями за участю потерпілого ОСОБА_5 який вказав на місце та обставини вчинення даного злочину ( а.с. 139- 146 )

Протоколами відтворення обстановки та обставин події від 11.06.2009 року із ОСОБА_9 та ОСОБА_8, які детально розказали при яких обставинах було вчинено злочин зокрема останні давали показання щодо кожного окремо, які вчинялись дії, а також той факт, що коли вони побачили, що сторож втік, то повідомили про це ОСОБА_6 та ОСОБА_7 які в той час знаходились в приміщенні бухгалтерії-каси та після чого всі втекли із місця події. ( т.1 а.с. 147-154, 155-159 )

Відповідно до висновку експерта №157-Б від 07.04.2009р , на дужці навісного замка, вилученого при огляді місця події, є сліди двох спроб перекусу знаряддям натисково-ріжучої дії (кусачками, ножицями по металу) (Т.1 а.с.237-242);

Висновком експерта №156-Б від 06.04.2009р., згідно якого навісний замок, вилучений при огляді місця події відкритий внаслідок розділення дужки з допомогою двох ріжучих лез, що рухаються зустрічно знаряддям натисково-ріжучої дії (кусачками, ножицями по металу) з наступним відламуванням не перекушеної середньої частини (т.2.а.с.8-12);

висновком експерта № 72 судово-медичної експертизи стверджено, що у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки з переломом 8, 9-го ребер справа, які супроводжувались правобічним пневмогематораксом, підшкірною емфіземою, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я і не є небезпечні для життя в момент їх спричинення (т.2 а.с.24-25);

Із акту №179 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 15.06.2009р. вбачається, що ОСОБА_9 виявляє ознаки розумової відсталості легкого ступеня. На період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину він перебував в стані і перебуває на даний час, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_9 не потребує ( Т.2а.с.36-38);

З акту №178 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 15.06.2009р. вбачається, що ОСОБА_8 психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій ( т.2 а.с.48-50);

висновком експерта №341-Б, стверджено, що слід фактури матеріалу вилученого при огляді місця події, міг бути залишений трикотажним матеріалом машинної в'язки (Т.2 а.с.62-64);

Довідкою № 106 від 16.06.2009 року Кутського ПТУ № 36 (т.2 а.с.114) стверджено, що в ніч з 04.02 на 05.02.2009 року з приміщення бухгалтерії училища і каси ніяких грошей викрадено не було, ревізія цінностей ПТУ -36 після нападу на сторожа ОСОБА_5 не проводилась. В присутності головного бухгалтера касиром було перераховано остаток в касі. Кражі не виявлено. Вказаний факт в судовому засіданні підтвердила і допитана в якості свідка касир Кутського ПТУ ОСОБА_15, яка ствердила що на момент спроби проникнення до приміщення каси там знаходилось біля 28 тис грн., однак вхідна металічна решітка до каси пошкоджена не була, а тому а ні з каси а ні з приміщення бухгалтерії нічого викрадено не було.

Протоколом допиту в якості обвинуваченого ОСОБА_9 (т.2 а.с.133-134) в показах якого містяться детальні пояснення та опис скоєного ним у співучасті разом із ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 злочину.

Протоколом допиту в якості обвинуваченого ОСОБА_8 (т.2 а.с.165-165 ) в показах якого містяться детальні пояснення та опис скоєного ним разом у співучасті із ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 А злочину.

Суд не може взяти до уваги, як доказ вини підсудних в інкреминованому їм злочині висновок експерта № 335-Б від 17.07.2009 року (т.2 а.с. 76-79), із якого вбачається, що відрізки липкої стрічки за № 1, та № 3 вилучені при проведенні огляду місця події по факту крадіжки і заподіяння тілесних ушкоджень гр.. ОСОБА_5 та липка стрічка на котушці , яка вилучена в ході обшуку житла гр.. ОСОБА_7 до розділення становили єдине ціле - липку стрічку шириною 48мм. Встановити чи відрізок № 2 складав раніше єдине ціле разом із відрізками № 1, та № 3 та стрічкою з котушки неможливо через відсутність спільних ліній розділення. Висновком повторної трасологічної експертизи № 639 від 21.11.2011р., (т.4 а.с.180-186) підтверджено, що відрізки липкої стрічки за №1 та №3 вилучені при проведенні огляду місця події 05.02.2009р. по факту крадіжки та заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 та липка стрічка на котушці, яка вилучена в ході обшуку житла ОСОБА_7, до розділення становили єдине ціле -липку стрічку шириною 48мм. Встановити чи відрізок № 2 складав раніше єдине ціле разом із відрізками № 1, та № 3 та стрічкою з котушки неможливо через відсутність спільних ліній розділення. Три відрізки липкої стрічки довжиною 1769мм., 1497 мм., 793мм. та липка стрічка на котушці виготовлені з однакового матеріалу, мають однакову ширину, наявний липкий прозорий шар та блискучу лицьову поверхню стрічки а також мають однаковий характер поверхонь та ліній розділення. Саме липка стрічка на котушці, яка вилучена у ході обшуку житла ОСОБА_7, як речовий доказ, так як один із доказів вини інкреминованих дій підсудним, суд не бере до уваги, оскільки такий доказ здобутий з грубим порушенням норм КПК України.

Разом із тим, суд звертає увагу, що відсутність речового доказу (основного мотка скотчу) із якого було відірвано куски липкої стрічки при спробі зв»язування потерпілого ОСОБА_5 не спростовують таких дій підсудних по відношенню до потерпілого в ніч на 05.02.2009 року, так як саме на місці вчинення злочину при огляді місця події було виявлено та вилучено куски "скотчу", якими зі слів потерпілого його намагались зв"язати.

Доводи невизнання своєї вини підсудними в справі не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються вищевказаними обставинами та матерілами справи, що досліджені та перевірені в судовому засіданні.

Доводи підсудних з приводу непричетності до скоєння вказаного злочину суд розцінює виключно, як спосіб захисту та спробу уникнення кримінальної відповідальності. Зокрема підсудний ОСОБА_6 в підтвердження своєї невинуватості посилається на те, що 04.02.2009 р до 18 год він знаходився вдома. Біля 18 год йому зателефонував ОСОБА_7, та його знайома ОСОБА_12 після чого він направися в кафе «Камелія» де проводив час із своєю знайомою ОСОБА_12. А також із ними був ОСОБА_13 Після чого приїхав ОСОБА_7 , який вже біля 23.30 год відвіз додому повара кафе - ОСОБА_14 , після чого вони всі, тобто він, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_7 поїхали в кафе «Клеопатра» , де пробули до 01 год після чого ОСОБА_7 порозвозив їх по домівках. Такі ж показання підтверджував і підсудний ОСОБА_7 Разом із тим суд звертає увагу, що із наявних в матеріалах кримінальної справи письмових показань ОСОБА_12 (т. 1 а.с.190-193) остання стверджувала, що вона перебувала в дружніх відносинах із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Так, з 02.02.2009 року на 03.02.2009 року в кафе «Камелія» , де вона працювала барменом знаходились ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_13 Кафе працює до 23.30 год після чого вони відвезли повара кафе додому а самі направились в кафе «Клеопатра» де пробули в компанії до 01 год. ночі. Саме 04.02.2009 р ОСОБА_7 та ОСОБА_6 її додому не підвозили, в цей вечір вона йшла додому сама, цю дату добре запам»ятала так як на наступний день а саме 05.02.2009 року в її сестри було День народження. В ніч із 04. на 05.2009 р а ні ОСОБА_7 а ні ОСОБА_6 вона не бачила, так як була вдома. Такі ж показання ОСОБА_12 частково підтверджувала будучи допитаною в ході судового розгляду (т.4 а.с.163). Із письмових показань ОСОБА_14 (т.1 а.с. 187-189) вбачається, що до неї підходила мати ОСОБА_7 просила підтвердити, що її син підвозив її додому в ніч на 05.02.2009 року, однак вона відмовилась давати такі свідчення, так як сина ОСОБА_19 не знає і такий факт не мав місця. Бачила також, що ОСОБА_19 розмовляла із ОСОБА_12. Із наданих пояснень ОСОБА_13 (т.1 а.с.194-197) вбачається, що останній не зміг конкретно вказати на час та дату свого відпочинку в кафе «Камелія» , «Клеопатра» разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 А в період часу із 04.02.2009 року займався вантажними перевезеннями і можливо був в рейсі, точно пригадати не може. Інших доказів своєї невинуватості підсудними суду не надано та в ході тривалих неодноразових судових розглядів не заявлялось про їх перевірку чи дослідження.

Твердження підсудного ОСОБА_6, що написана ним явка із каяттям від 16.02.2009 року (т.1 а.с.33-37) внаслідок застосування щодо нього фізичного насильства працівниками Косівського РВ УМВС спростовується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.03.2009 року (т.1 а.с.86-87). Вказана постанова ніким не скасована, а викладені в ній факти не спростовано іншими доказами. Разом із тим вказану явку із каяттям суд не бере до уваги, як доказ вини інкреминованих дій підсудного ОСОБА_6

Вина підсудних у вчиненні інкримінованого їм злочині доводиться показаннями потерпілого ОСОБА_5 про фактичні обставини скоєного злочину та причетності до його вчинення ОСОБА_9, ОСОБА_8 Саме вказаних осіб, як таких, що в складі групи вчинили розбійний напад, потерпілий впізнав та дав чіткі і послідовні покази як на стадії дослідчої перевірки (т.1 а.с.44-47), так і на стадії досудового слідства, будучи допитаним в якості потерпілого (т.1 а.с.66-67), а також під час відтворення обстановки і обставин події (т.1 а.с.139-146), під час очних ставок із ОСОБА_9, ОСОБА_8 ( т.1 160-167). В подальшому потерпілий підтримував свої показання і в ході неодноразового розгляду справи судом.

Крім цього суд звертає увагу, що підсудний ОСОБА_9 добровільно видав светр із капюшоном, в якому був одягнутий в момент нападу (т.1 а.с.54), давав чіткі покази будучи допитаним в якості підозрюваного (т.1 а.с.104-105) в присутності адвоката ОСОБА_2, підтвердив свої покази при відтворенні обстановки та обставин події (т.1 а.с.147-154) а також під час очних ставок з потерпілим (т.1 а.с. 160-163) та співучасниками злочину ОСОБА_7 і ОСОБА_6 (т.1 а.с.168-173).

А також ОСОБА_8 добровільно видав маску з прорізами для очей, в якій вчинив злочин (т.1 а.с.58) , дав чіткі покази будучи допитаним в якості підозрюваного (т.1 а.с.114-116) за участю адвоката ОСОБА_20, підтвердив свої покази при відтворенні обстановки та обставин події (т.1 а.с.155-159) а також співучасниками ОСОБА_7, та ОСОБА_6 (т.1 а.с.178-179, 180-181)

Суд звертає увагу, що підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в ході дослідчої перевірки, досудового розслідування та в ході першого судового слідства при розгляді судом справи по суті, сприяли слідству, визнавали свою винуватість у вчиненому, давали правдиві показання щодо себе та щодо участі інших двох співучасників скоєного злочину а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_6, щиро розкаювались також і в своїх виступах в судових дебатах (т.4 а.с.72), аналогічною була і позиція їх захисника. Однак після виступу прокурора та решти учасників судового розгляду в дебатах, при оголошенні перерви, останні змінили свої показання мотивуючи застосуванням зі сторони працівників Косівського РВ УМВС щодо них фізичного насильства. Така позиція підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з приводу відмови від своїх попередніх показань стала виключно після усвідомлення наслідків скоєного та неминучості понесення покарання, так як прокурором в судових дебатах висловлено було позицію про реальне їх покарання на термін - 5 років позбавлення волі (т.4 а.с.68). Разом із тим з приводу подальших заяв ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про застосування фізичного насильства працівниками Косівського РВ УМВС під час розслідування вказаної кримінальної справи, на виконання доручення суду, прокуратурою району проведено перевірку в порядку ст. 97 КПК України та 09.04.2011 року винесено постанову (т.4 а.с.14-15) про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК України за відсутністю в діях працівників сектору карного розшуку Косівського РВ УМВС ознак складу злочину. На даний час вказана постанова ніким не скасована.

Враховуючи всі досліджені докази в судовому засіданні, суд вважає, що покази підсудних щодо невизнання їхньої вини у вчиненні ними злочину суперечать наведеним обставинам по справі та такими, що дані виключно із обраною тактикою самозахисту та з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Дослідивши в судовому засіданні в повному обсязі матеріали справи суд вважає, що дії підсудних правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 187 КК України, як вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством небезпечним для життя та здоров'я осіб, які зазнали нападу (розбій), вчиненим за попередньою змовою групою осіб, поєднаним з проникненням у приміщення, оскільки, «напад» може виявлятися, як у психічному так і фізичному насильстві, яке має раельний характер: воно здатне подавити волю потерпілого і примусити його передати майно винному. А «проникнення уприміщення» - це незаконне вторгнення до нього будь-яким способом, як із застосуванням засобів подолання перешкод, так і без їх використання.

При призначенні покарання підсудним суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особи підсудних кожного зокрема, обставини справи, що пом"якшують і обтяжують їх покарання.

Обставин, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_6 судом не встановлено.

До обставин, що пом"якшують покарання ОСОБА_6 слід віднести те, що останній вперше притягується до кримінальної відповідальності, являється особою молодого віку. Також суд враховує і характеризуючі дані підсудного, зокрема, як вбачається із характеристики із місця проживання (т.2 а.с. 137) ОСОБА_6 за місцем проживання, як особа характеризується позитивно, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває. Злочин вчинено внаслідок збігу важких матеріально-побутових умов проживання, що стверджується актом обстеження (т.2 а.с.139)

Згідно ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Зокрема при визначенні міри покарання суд враховує також і особисту участь ОСОБА_6 у вчиненні інкреминованого йому злочину, а саме останній будучи студентом Кутського ПТУ -36, був добре усвідомлений про ймовірний час поступлення в ПТУ грошей які призначались для виплати працівникам ПТУ та стипендій учням. Всього поступило грошей в ПТУ 116 000,00 грн, однак касиром було значну частину виплачено та станом на 04.02.2009 року в касі залишись біля 28 000, 00 грн., які ймовірно стали об»єктом посягання злочинних дій, однак із причин незалежних від підсудних, так як вони не змогли відчинити двері приміщення каси за браком часу, всі гроші залишились на місці. Фактично Кутському ПТУ взагалі не заподіяно матеріальної шкоди, окрім пошкоджених навісних замків та дверей. Цивільний позов останніми не заявлявся. Суд вважає, що саме у ОСОБА_6 і виник умисел на викрадення (заволодіння) грошима із каси Кутського ПТУ при чому останній залучив до вказаного злочину ОСОБА_7 із яким вже разом обговорили деталі свого плану заволодіння грошима. А також саме ОСОБА_6 залучив до участі у вказаному злочині і ОСОБА_8, а останній залучив і ОСОБА_9

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при визначенні міри покарання підсудному ОСОБА_6 суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів. Разом із тим зважаючи на обставини, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, декількох пом"якшуючих його вину обставин, суд вважає за можливе при призначенні покарання застосувати ч.1 ст. 69 КК України і призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, що передбачено санкцією ч.3 ст.187 КК України. Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного, буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винного.

Обтяжуючих покарання обставин підсудного ОСОБА_7 суд не вбачає.

До обставин, що пом"якшують покарання підсудного ОСОБА_7 суд відносить те, що підсудній до кримінальної відповідальності притягується вперше, являється особою молодого віку, по місцю проживання характеризується позитивно , що стверджується характеристикою (т.2 а.с.145), на обліку в нарколога та психіатра не перебуває.

Обтяжуючих покарання обставин підсудного ОСОБА_8 суд не вбачає.

До обставин, що пом"якшують покарання підсудного ОСОБА_8 суд відносить те, що підсудній проживає в важких матеріально-побутових умовах, ніде не працює, являється сиротою, злочин вчинив внаслідок збігу важких-матеріально побутових умов та являється особою молодого віку .

Обтяжуючих покарання обставин підсудного ОСОБА_9 суд не вбачає.

До обставин, що пом"якшують покарання підсудного ОСОБА_9 суд відносить те, що підсудній за місцем проживання характеризується позитивно, що стверджується характеристикою (т.2 а.с.129), проживає в важких матеріально-побутових умовах, ніде не працює, являється інвалідом з дитинства ІІ групи, являється особою молодого віку та згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 15.06.2009р., виявляє ознаки розумової відсталості легкого ступеня ( Т.2а.с.36-38).

Суд враховує наведені обставини в їх сукупності, які пом"якшують покарання підсудних ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з врахуванням осіб підсудних, та обставин, що пом»якшують їх покарання, а також із врахуванням, що фактично матеріальної шкоди державному закладу не завдано, будь - яких претензій Кутське ПТУ-36 не заявляло, та думки потерпілого який не бажає для підсудних суворого покарання, відсутність тяжких наслідків в наслідок вчиненого злочину. За таких підстав суд вважає за можливе при призначенні покарання ОСОБА_7, ОСОБА_8 застосувати ч.1 ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м"якого основного виду покарання, не зазначеного в санкції ч.3 ст.187 КК України та призначити їм покарання у вигляді обмеження волі. А щодо ОСОБА_9 слід застосувати ч.1 ст.69 КК України та визначити йому покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією ст. 187 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі. Із врахуванням конкретних обставин справи, враховуючи те, що ОСОБА_9 запевняє, що більше ніколи злочинів скоювати не буде, за час перебування під вартою з 17.07.2012 року він зробив належні висновки, зважаючи на наявність декількох обставин, що пом'якшують його покарання, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_9 до покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України із покладанням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України, оскільки на думку суду, виправлення підсудного ОСОБА_9 можливе без реального відбування покарання, та є достатнім для досягнення цілей кримінального покарання та таким, що відповідає засадам справедливості. У зв'язку із застосування ст.75 КК України, згідно вимог ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання, додаткове покарання у виді конфіскації майна не призначається.

Саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення підсудних, буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особам винних.

На підставі вимог ст. 72 КК України ОСОБА_6 слід зарахувати в строк відбуття покарання термін попереднього ув'язнення, а саме відповідно до постанови суду (т.2 а.с.105-106) тобто із 28.07.2009 року по 25.05.2011 року, а також із часу взяття під варту із зали суду при винесенні вироку Косівським районним судом від 17.07.2012 року, що в загальному складає на день винесення судом вказаного вироку 2 роки 6 місяців 27 днів.

На підставі вимог ст. 72 КК України ОСОБА_7 слід зарахувати в строк відбуття покарання термін попереднього ув'язнення, а саме відповідно до постанови суду ( т.2 а.с. 110) тобто із 28.07.2009 року по 20.08.2009 року ( до зміни міри запобіжного заходу за постановою суду від 20.08.2009 р з тримання під вартою на підписку про невиїзд , що складає - 24 дні. А також із часу взяття під варту із залу суду при винесенні вироку Косівським районним судом від 17.07.2012року, що в загальному на день винесення судом вказаного вироку складає 9 місяців 24 дні, із врахування вимог п.1 "б" ч.1 ст.72 КК України з такого співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.

На підставі вимог ст. 72 КК України ОСОБА_8 слід зарахувати в строк відбуття покарання термін попереднього ув'язнення, а саме із 17.07.2012 року , із часу взяття під варту із зали суду при винесенні вироку Косівським районним судом від 17.07.2012року, що в загальному на день розгляду справи судом складає 9 місяців, із врахування вимог п.1 "б" ч.1 ст.72 КК України з такого співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.

Речові докази: навісний замок на дужці якого є сліди двох спроб перекусу, навісний замок відкритий внаслідок розділення дужки, пара резинових тапочок, три відрізки липкої стрічки "скотч", котушка липкої стрічки "скотч", светр із капюшоном, маска із трикотажного матеріалу машинної в'язки, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів СУ УМВС в області -знищити.

Слід стягнути із підсудних на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області на р/р №35224007000209 код.25574765, МФО 836014 банк одержувача УДК Івано-Франківської області за експертизу- 09/14-157-Б, за експертизу - 09/14-156-Б та за експертизу - 09/13-341-Б по 450,48 грн. з кожного за проведення експертиз.

Цивільний позов ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню а саме 1910грн. майнової шкоди та 2000 тис.грн. моральної шкоди, оскільки в судовому засіданні доведено, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий переніс моральні страждання, а тому суд вважає, що така сума буде достатньою для відшкодування даної шкоди.

В силу вимог п.11 Перехідних Положень КК України, кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій і Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (в редакції 1960 року) , суд , -

З А С У Д И В:

ОСОБА_6, визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 187 КК України та призначити покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України - 2 роки 7 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

В силу вимог ст. 72 КК України зарахувати засудженому ОСОБА_6 в термін відбування покарання термін попереднього ув"язнення в період із 28.07.2009 року по 25.05.2011 року а також із 17.07.2012 року та звільнити від відбуття основного покарання за вироком Косівського районного суду від 17.04.2013 року по його відбуттю, із звільненням з під варти в день закінчення строку відбування покарання, який спливає - 20.04.2013 року.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 187 КК України та призначити покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України - 1 рік 8 місяців обмеження волі з конфіскацією всього належного йому майна.

В силу вимог ст. 72 КК України зарахувати засудженому ОСОБА_7 в термін відбування покарання термін попереднього ув"язнення в період із 28.07.2009 року по 20.08.2009 року та із 17.07.2012 року відповідно до вимог п.1 "б" ч.1 ст.72 КК України з такого співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі. Звільнити ОСОБА_7 від відбуття основного покарання за вироком Косівського районного суду від 17.04.2013 року по його відбуттю, із звільненням з під варти в день закінчення строку відбування покарання, який спливає - 23.04.2013 року.

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 187 КК України та призначити покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України - 1 рік 6 місяців обмеження волі з конфіскацією всього належного йому майна.

В силу вимог ст. 72 КК України зарахувати засудженому ОСОБА_8 в термін відбування покарання термін попереднього ув"язнення в період із 17.07.2012 року відповідно до вимог п.1 "б" ч.1 ст.72 КК України з такого співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі. Звільнити ОСОБА_8 від відбуття основного покарання за вироком Косівського районного суду від 17.04.2013 року по його відбуттю.

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 187 КК України та призначити покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України - 4 роки позбавленння волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_9 від відбуття покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов"язати засудженого ОСОБА_9 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

До вступу вироку в законну силу обрати щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7, міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_8, ОСОБА_9 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд звільнивши з-під варти в залі суду.

Речові докази: навісний замок на дужці якого є сліди двох спроб перекусу, навісний замок відкритий внаслідок розділення дужки, пара резинових тапочок, три відрізки липкої стрічки "скотч", котушка липкої стрічки "скотч", светр із капюшоном, маска із трикотажного матеріалу машинної в'язки, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів СУ УМВС в області -знищити.

Стягнути із ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області на р/р №35224007000209 код.25574765, МФО 836014 банк одержувача УДК Івано-Франківської області за експертизу- 09/14-157-Б, за експертизу - 09/14-156-Б та за експертизу - 09/13-341-Б по 450,48 грн. з кожного за проведення експертиз.

Стягнути із ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 по 477,50 грн. з кожного майнової та по 500грн. з кожного моральної шкоди.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 15 діб через Косівський районний суд, а для засуджених в цей же термін з дня вручення їм копії вироку.

Суддя: підпис Цалин Б.М

копія вірна

суддя