Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
11 квітня 2013 р. № 820/1863/13-а
Харківський окружний адміністративний суд
в складі: головуючого - судді Білової О.В.
за участю секретаря судового засідання Кабанова Д.С.,
за участі представників: позивача - Улановського О.Ю., відповідача - Шевченко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРО-ТРЕЙД" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРО-ТРЕЙД" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001621542 від 27.11.12 року та № 0001631542 від 27.11.12 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податковим органом було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки № 2724/15-404/33673050 від 14.11.12 року, на підставі зазначеного акту податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення № 0001621542 від 27.11.12 року та № 0001631542 від 27.11.12 року. За результатами адміністративного оскарження рішеннями Державної податкової служби у Харківській області та Державної податкової служби України було відмовлено в задоволенні скарги позивача, а податкові повідомлення - рішення були залишені без змін. Позивач вважає висновки податкового органу про те, що операції позивача з його контрагентом не спрямовані на реальне настання правових наслідків суперечать вимогам чинного законодавства та посилався на індивідуальну відповідальність за порушення норм чинного законодавства.
Представником відповідача, Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в ході судового розгляду справи були надані письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на обставини нереальності здійснення господарських операцій, викладені в акті перевірки.
Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРО-ТРЕЙД" Улановський О.Ю. - в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача - Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби Шевченко А.А. - в задоволенні адміністративного позову просила відмовити, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРО-ТРЕЙД" зареєстровано як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців(а.с.125-127).
Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРО-ТРЕЙД" щодо відображення правових відносин з платником податків - постачальником ТОВ «Воскресеньк - Агро», протягом грудня 2011 року.
За результатами перевірки було складено акт № 2724/15-404/33673050 від 14.11.12 року (а.с 8-28), яким встановлені порушення, зокрема:
- ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 216. ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Воскресенськ Агро», при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг). Товари (роботи, послуги) по вказаних правочинах не були передані в порушення ст.ст. 662, 655, 656 ЦК України;
- перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) та встановлено наступні порушення: абз. „а" п.185.1 ст. 185, п. 188.1, ст. 188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, П.200Л, п.200.2, п.200.3, п.200.4, п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України №2755-УІ від 2 грудня 2010 року зі змінами та доповненнями, підприємством ТОВ «Компанія Агро - Трейд», код ЄДРПОУ 33673050 результати попередніх позапланових (планових) виїзних (невиїзних) документальних перевірок не було відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість по р.21.3 «зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу», що передбачено Вимогами Наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за N 1490/20228) «Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», отже: зменшено податковий кредит та відповідно від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду на суму 84098 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року на суму 84098 грн., за рахунок: 2.1 безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по товарам, отриманим від постачальника ТОВ «Воскресенськ - Агро» на суму ПДВ 84098 грн. у грудні 2011 року; неможливість фактичного здійснення ТОВ «Воскресенськ - Агро» господарських операцій по причині не підтвердження придбаних товарів у контрагентів - постачальників, в частині відсутності власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилася господарська діяльність, тобто документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин;
- підприємством ТОВ «Компанія Агро - Трейд» результати її попередніх позапланових (планових) виїзних (невиїзних) документальних перевірок не було відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість» по р.21.3 «зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу», у відповідності з Вимогами Наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за N 1490/20228) „Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», таким чином за результатами перевірки підлягає: зменшенню залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду (р.24) по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року на суму 36148 грн.; збільшенню суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (р.25 ) по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року на суму 47950 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення:
- № 0001631542 від 27.11.12 року (а.с. 33), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 23975 грн., в тому числі за основним платежем - 47950 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 23975 грн.;
- № 0001621542 від 27.11.12 року (а.с. 34), яким зменшено розмір залишку від'ємного значення податку на доану вартість за січень 2012 року у розмірі 36148 грн.
Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби у Харківській області та Державної податкової служби України, рішеннями яких про результати розгляду скарги податковими органами відмолено в їх задоволенні, а податкові повідомлення рішення, залишенні без змін (а.с. 30-32).
Судом встановлено, що податковим періодом, за який проведено перевірку відповідачем, є грудень 2011 року. Перевіряючими встановлено завищення податкового кредиту та від'ємного значення з ПДВ саме за вказаний податковий період (по податковій декларації за грудень 2011 року), однак, як вбачається з додатку №1 до акту перевірки та спірних податкових повідомлень-рішень, позивача притягнуто до відповідальності за порушення у січні 2012 року, який не перевірявся.
Щодо посилання відповідача на висновки попередніх перевірок позивача, які не враховані при складанні декларації за грудень 2011 року, результати яких не відображені у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року по р. 23 «зменшення/збільшення залишку від'ємного значення за результатами перевірок податкового органу», судом встановлено наступне.
Податкові повідомлення-рішення, винесені за результатами вказаних перевірок, інформація про які вказана на аркушах 17-19 (а.с.24-26) акту перевірки були оскаржені в судовому порядку, що також відображено в акті перевірки та були предметом судового розгляду по адміністративним справам № №2а-1215/12/2070 та № 2а-9193/12/2070.
Відповідно до п.п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Відповідно до п.п. 56.17.5 п.56.17 ст. 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Так, згідно п.п. 14.1.157 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення визначено як письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Згідно абз.1,2 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.п. 4.4, 4.5 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012 N 1236, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 р. за N 2135/22447, у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень. При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили. Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків. Аналогічні дії здійснюються у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним адміністративним судом до провадження).У разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься, до дня набрання судовим рішенням законної сили. Після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків. Зазначені виписки передаються окремо від кожного структурного підрозділу, що складає податкові повідомлення-рішення, за підписом керівника такого структурного підрозділу.
З аналізу вказаних норм вбачається, що зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість підлягає врахуванню тільки після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення.
Однак відповідачем зроблено висновок про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2011 року без врахування того, що податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами раніше проведених перевірок, перебували в процедурі судового оскарження по справах № №2а-1215/12/2070 та № 2а-9193/12/2070 та не були узгодженими.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не повинен був відображати у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року висновки попередніх перевірок, отже, позиція податкового органу в цій частині суперечить вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.
Щодо висновків податкового органу про нереальність здійснення господарської діяльності позивачем та його контрагентом, судом встановлено наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРО-ТРЕЙД" та ТОВ «Воскресенськ Агро» було укладено договір поставки №ПК-19/1111-10 від 10.11.11 року (а.с. 35-36). Умовами зазначеного договору передбачено, що постачальник, ТОВ «Воскресенськ Агро», зобов'язується передати, у встановлений Договором термін Товар, у власність Покупця, Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРО-ТРЕЙД", а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Обов'язком ТОВ «Воскресенськ Агро» є організація та оплата доставки товару до пункту поставки.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зазначеного договору продавцем, ТОВ «Воскресенськ Агро», були виписані видаткові накладні № РН-0000142 від 05.12.11 року, №РН-0000141 від 04.12.11 року, № РН-0000140 від 03.12.11 року, № РН-0000138 від 01.12.11 року та податкові накладні №139 від 01.12.11 року, №141 від 03.12.11 року, № 142 від 04.12.11 року, від 143 від 05.12.11 року (а.с. 37-44).
На підтвердження фактичної доставки товару позивачем надано копії товарно-транспортних накладних (а.с. 45-49).
В матеріалах справи містяться копії банківських виписок (а.с.50-51), з яких вбачається, що позивачем перераховано на ТОВ «Воскресенськ Агро» суми коштів на виконання зазначеного договору, що підтверджують факт сплати грошових коштів за отримані товарно-матеріальних цінностей (роботи, послуги) за договорами постачання, укладеним з ТОВ «Воскресенськ Агро».
На підтвердження подальшої реалізації товару, отриманого від ТОВ «Воскресенськ Агро», представником позивача надано та долучено судом до матеріалів справи договір поставки з ТОВ «Енергосинтез 2006» №КП-01/1111-28 від 28.11.11 року з первинними документами, укладеними на виконання вказаного договору (а.с.107-124)
Судом встановлено, що предметом судового розгляду Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2а-9193/12/2070 було, зокрема, здійснення господарської діяльності позивача з ТОВ «Воскресенськ - Агро» по тому ж самому договору поставки №ПК-19/1111-10 від 10.11.11 року за період листопад 2011 року та січень2012 року.
В зазначеному судовому рішенні суд прийшов до висновку, що позивачем доведено придбання у контрагента ТОВ «Воскресенськ - Агро» товару, оскільки останнім виконані умови укладеного договору, що підтверджують первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані з додержанням вимог п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995року за №168/704), п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненою господарською операцією документи, відсутні. Вивчивши акти перевірки позивача суд дійшов висновку, що Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС не спростовано встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності вчинених позивачем правочинів та не доведено нереальності спірних господарських операцій, так як єдиним мотивом для судження відповідача про нікчемність спірних правочинів є висновки інших органів податкової служби, в яких на обліку знаходяться контрагенти позивача, та які викидані в актах перевірки контрагентів позивача.
Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Воскресенськ-Агро» згідно договору поставки №ПК-19/1111-10 від 10.11.11 року, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про невідповідність фактичним обставинам справи висновків Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про відсутність факту реального вчинення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРО-ТРЕЙД" та ТОВ «Воскресенськ - Агро».
Також згідно ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8 КАС України, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.
З огляду на зазначене, при дослідженні порядку ведення платником податків податкового обліку з податку на додану вартість відсутні підстави для врахування обставин порушення контрагентом такого платника податків порядку ведення господарської діяльності.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.
На підставі викладеного, позовні вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001631542 від 27.11.12 року, № 0001621542 від 27.11.12 року підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРО-ТРЕЙД" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001621542 від 27.11.12 року та № 0001631542 від 27.11.12 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 16 квітня 2013 року.
Суддя Білова О.В.
Судове рішення № 30732133, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 11.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/1863/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: