Постанова № 30731976, 17.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2013 року Справа № 812/2841/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді - Дибовій О.А.,

при секретарі судового засідання Олейнік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Спеціалізована Ровеньківська житлова контора» Ровеньківської міської ради до Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2013 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства «Спеціалізована Ровеньківська житлова контора» Ровеньківської міської ради до Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

В адміністративному позові Комунальне підприємство «Спеціалізована Ровеньківська житлова контора» Ровеньківської міської ради зазначило, що при виконанні судових рішень державним виконавцем відповідача було винесено постанову про арешт грошових коштів позивача на цільовому розрахунковому рахунку позивача № 2604812540195 в ПАТ «Укркомунбанк», МФО 304988, що належить позивачеві та з якого проводиться виплата на оплату працівникам підприємства по лікарняним листкам. Ці кошти перераховуються цілеспрямовано на виплату лікарняних листів та не являються коштами підприємства. Арешт на цільовий рахунок порушує право на соціальне забезпечення робітників КП «СРЖК», передбачене Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витрат, з умовним похованням».

Позивач просить визнати дії державного виконавця, щодо накладенню арешту на розрахунковий рахунок № 2604812540195 ПАТ «Укркомунбанк», МФО 304988 неправомірними і зобов'язати його зняти арешт з розрахункового рахунку.

Представник позивача в судовому засідання підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти позову та просить розглянути справу за їх відсутністю.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У відповідності до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство «Спеціалізована Ровеньківська житлова контора» Ровеньківської міської ради зареєстроване Ровенківською міською радою 19.08.2010, № запису № 13891020000000676. Має індивідуальний код юридичної особи 36984029. Підприємство відповідно до свідоцтва № 100308949 серії НБ №338706 є платником податку на додану вартість. (а.с. 4-14, 16, 17)

Судом встановлено, що на виконання зведеного виконавчого провадження № 45 від 17.08.2012 про стягнення з КП «СРЖК» на користь різних стягувачів боргу у розмірі 561677,80 грн. старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції винесено постанову про арешт коштів боржника від 14.02.2013. Постановою від 14.02.2013 відповідачем накладено арешт на кошти, які належать КП «СРЖК», код ЄДРПОУ 36984029, у сумі 617845,58 грн., що містяться на розрахункових рахунках, відкритих в ПАТ «Укркомунбанку», а саме: № 2600412540195, № 2604812540195, код валюти 980, код фінансової установи 304988. (а.с. 15)

Вказані обставини підтверджуються копією постанови про накладення арешту та не заперечуються позивачем.

Позивач надав в судовому засіданні договір про обслуговування окремого поточного рахунку страхувальника - роботодавця для зарахування страхових коштів від 09.09.2011 № 59/195С, відповідно до якого на рахунок № 2604812540195 в ПАТ «Український комунальний банк», МФО 304988, зараховуються страхові кошти, які можуть бути використані Клієнтом виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до чинного законодавства України.

Тобто, в судовому засіданні встановлено, що грошові кошти знаходяться на цільовому розрахунковому рахунку позивача №2604812540195 в ПАТ «Комунбанк», МФО 304988, код валюти 980.

Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» та за своєю природою є адміністративно-правовими.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV) передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти боржника визначено статтею 50 зазначеного Закону, пунктом 4 якої визначено, що за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, а так само арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням суду.

Крім того, частиною шостою статті 59 зазначеного Закону було передбачено, що стягнення на грошові кошти та інші цінності фізичних чи юридичних осіб, що знаходяться у банку, може бути звернене за виконавчими документами, передбаченими законами України.

Відповідно до ст. 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком та клієнтом.

Судом встановлено, що розрахунковий рахунок №2604812540195 в ПАТ «Комунбанк», МФО 304988, відкрито згідно договору про обслуговування окремого поточного рахунку страхувальника - роботодавця для зарахування страхових коштів від 09.09.2011 № 59/195С, є цільовим, тому на нього не може бути накладено арешт.

Проте позивач просив саме визнати незаконними дії державного виконавця, щодо накладенню арешту на розрахунковий рахунок № 2604812540195 ПАТ «Укркомунбанк», МФО 304988 неправомірними і зобов'язати його зняти арешт з розрахункового рахунку.

Тому, щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо накладення арешту, судом встановлено наступне.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії - постанови. Саме вони мають вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання державного виконавця зняти арешт з розрахункового рахунку № 2604812540195 ПАТ «Укркомунбанк», МФО 304988, судом встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України "Про виконавче провадження", спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно із ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Статтею 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено права та обов'язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а ст.7 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Зважаючи на обставини справи, враховуючи положення статті 124 Конституції України щодо обов'язковості до виконання на всій території України судових рішень, ухвалених судами іменем України, підставою для скасування державним виконавцем постанови про арешт коштів може бути рішення суду, яке набрало законної сили, проте такі рішення на час розгляду справи відсутні.

Державний виконавець при виконанні своїх посадових обов'язків керується положеннями Закону України «Про виконавче провадження», згідно якого він може виносити певні постанови за для примусового виконання судових рішень. Проте підстав для скасування арешту у держаного виконавця на час розгляду справи відсутні.

Щодо вимоги про зобов'язання державного виконавця вчини певні дії, суд зазначає, що державний виконавець про виконання своїх обов'язків керується Законом України «Про державну вилок навчу службу» та «Про виконавче проваження», тому суд не може собою підмінювати інших державний орган та зобов'язувати вчинити певні дії, виконання яким на посадову особу покладено певним законодавством.

Позивач просить зобов'язати суд зняти арешт з рахунку №2604812540195, МФО 304988 в ПАТ «Комунбанк», проте з Постанови від 14.02.2013 про накладення арешту на кошти не вбачається, що це рахунок відкритий в ПАТ «Комунбанк», так як в ній не зазначено взагалі банківська установа, в якій відкриті рахунки.

Так як підставою для скасування державним виконавцем арешту на кошти може бути рішення суду, суд зазначає, що позивач вибрав неналежний спосіб захисту, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині зобов'язання державного виконавця зняти арешт з відповідного рахунку не підлягають задоволенню.

Належним способом захисту може бути скасування постанов, які порушують права та обов'язки позивача, а саме скасування постанови про арешт коштів боржника від 14.02.2013 в частині накладення арешту на рахунок №2604812540195, МФО 304988, який відкритий в ПАТ «Комунбанк».

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Для повного захисту прав та інтересів позовних вимог позивача, суд прийшов до висновку про необхідність вийти за межи позовних вимог, шляхом скасування постанови про накладення арешту на кошти від 14.02.2013 в частині накладення арешту на рахунок №2604812540195, МФО 304988, який відкритий в ПАТ «Комунбанк».

У зв'язку з тим, що адміністративний позов задоволено частково, питання про розподіл судових витрат, вирішується відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Спеціалізована Ровеньківська житлова контора» Ровеньківської міської ради до Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції задовольнити частково.

Скасувати Постанову Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції про накладення арешту на кошти від 14.02.2013 в частині накладення арешту на рахунок №2604812540195, МФО 304988, який відкритий в ПАТ «Комунбанк».

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Спеціалізована Ровеньківська житлова контора» Ровеньківської міської ради судовий збір в дохід Державного бюджету України в розмірі 17,27 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.А. Дибова