Постанова № 30730066, 08.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2013 р. Справа №805/3320/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:45

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Михайлик А.С.

при секретарі судового засідання - Сухоцькій Д.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Прокурора Кіровського району м. Донецька в інтересах

держави в особі Управління Пенсійного фонду України в

Кіровському районі м. Донецька

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 4572,42 грн.

за участю:

прокурор: Хейфець Р.В. (посв. № 013671 від 05.12.2012 року)

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Прокурор Кіровського району м. Донецька в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України в сумі 4 572,42 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що станом на 05 березня 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька в сумі 4 572,42 грн., що виникла через несплату єдиного внеску за 2012 рік. Посилаючись на положення пункту 1 частини 2 статті 6 та статтю 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4572,42 грн. по єдиному внеску за 2012 рік.

В судовому засіданні прокурор надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, просив суд задовольнити позов.

Представник Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька до судового засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 8 квітня 2013 року представником Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька надано заяву про розгляд справи за відсутності представника управління. У наданій заяві представником управління зазначено що Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвала про відкриття провадження у справі та судова повістка направлялися відповідачу за адресою: 83117, АДРЕСА_1., проте конверт повернувся до Донецького окружного адміністративного суду із відміткою «за закінченням зберігання». З огляду на зазначене та враховуючи приписи статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

З урахуванням положень частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, як платник єдиного внеску перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька.

06 лютого 2013 року позивач надала до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька звіт про суми нарахованого доходу з застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік, в якому самостійно визначила суму, на яку нараховується єдиний внесок за січень - грудень 2012 року в розмірі 13 177,00 грн. та єдиний внесок в сумі 4572,42 грн. (арк. справи 6-7). На підставі зазначеного звіту в картці особового рахунку позивачем відображено нарахування єдиного внеску в сумі 4 572,42 грн.

Втім, у встановлені строки єдиний внесок відповідачем не сплачений.

Правомірність визначення відповідачем недоїмки позивача за єдиним внеском та наявність підстав для стягнення цієї недоїмки є спірним питанням цієї справи.

Відповідно до приписів Закону України «Про прокуратуру» при виявлені порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Як вбачається з ч. 1-3 статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.

Крім того, відповідно до Закону України «Про прокуратуру», за наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою статті 36-1 цього Закону, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом:звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями); брати участь у розгляді справ.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі за текстом Закон № 2464), який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування являє собою консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідач, як платник єдиного внеску, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, про що зазначено у пункті 1 частини 2 статті 6 вищевказаного Закону.

Як вбачається з пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Згідно частини 11 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Як вбачається з абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону № 2464).

Згідно даних картки особового рахунку відповідача станом на 8 квітня 2013 відповідач має недоїмку по сплаті єдиного внеску в сумі 4572,42 грн.

Статтею 25 Закону № 2464 передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

4 березня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька сформовано та направлено на адресу відповідача вимогу про сплату боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 4 572,42 грн. Документи, які б свідчили про оскарження відповідачем вимоги в матеріалах справи відсутні.

Даними особового рахунку платника станом на 8 квітня 2013 року підтверджено наявність заборгованості відповідача зі сплати єдиного внеску в сумі 4 572,42 грн.

Викладене вище свідчить про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для задоволення вимог про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 несплаченої суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4 572,42 грн. в повному обсязі.

Підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Враховуючи вищевикладене, на підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Кіровського району м. Донецька в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України в сумі 4 572,42 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4 572,42 грн. (чотири тисячі п'ятсот сімдесят дві гривні 42 копійки) за 2012 рік на користь Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька (83011, м. Донецьк, вул. Кірова, буд. 215, код ЄДРПОУ 21982562).

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови у присутності прокурора.

Повний текст постанови складений та підписаний 12 квітня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Михайлик А.С.