Постанова № 30730051, 16.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 р. Справа № 804/3445/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу по єдиному внеску від 15.02.2013р. №Ф-94.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що вимога відповідача сплату боргу по єдиному внеску є протиправною, оскільки він, як суб'єкт підприємницької діяльності, перебуває на спрощеній системі оподаткування та є пенсіонером за віком з березня 2007 року (отримує пенсію за віком на пільгових умовах - за Списком№1 згідно п. "а" ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ), а, отже, відповідно до вимог ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VІ, звільняється від сплати за себе єдиного внеску.

Позивач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання не з'явився, але у позовних вимогах просив задовольнити позов у повному обсязі та розглянути справу за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте його представник у судове засідання не з'явився, але надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження та письмові заперечення на позовну заяву.

У запереченнях на позов відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1, посилаючись на те, що останній перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, обрав спрощену систему оподаткування та отримує пенсію за віком на пільгових умовах, разом з тим ФОП ОСОБА_1 не є пенсіонером за віком в розумінні ч.1 ст.26 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-VІ, оскільки не досяг 60 років, як передбачено цією нормою закону (йому лише 55 років), тому на нього не поширюються положення п.4 ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VІ, якою передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску саме осіб, які є пенсіонерами за віком, а не осіб, які отримують пенсію за віком (в тому числі призначену на пільгових умовах згідно п. "а" ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ). Отже позивач не підлягає звільненню від сплати єдиного внеску, тому йому правомірно виставлена та направлена вимога про сплату боргу.

Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_2 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 06.08.1993р. за №22270170000003529 як фізична особа-підприємець та згідно Свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_3, виданого 30.05.2012 року перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку першої групи (а.с.5-6).

Крім того позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Судом також встановлено, що з 2007 року позивачу призначено та він отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п."а" ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (за Списком №1), що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 Серії НОМЕР_4 (а.с.8).

Згідно ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VІ особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті (тобто фізичні особи-підприємці), які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Враховуючи, що сторонами у справі не надано доказів укладення ФОП ОСОБА_1 з Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, позивач, як пенсіонер за віком, не є платником єдиного внеску.

При цьому суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що на позивача не розповсюджуються приписи ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VІ, оскільки останній не досяг 60-річного віку, тому що вказана норма не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати єдиного внеску всіх пенсіонерів за віком. Крім того в зазначеній нормі законодавцем не виключені особи, які є пенсіонерами та отримують пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. За цим Законом призначаються трудові пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.

У відповідності до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-VІ визначено, що пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

У зв'язку із тим, що ФОП ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, а ч.4 ст. 4 ЗУ № 2464-VІ не містить застережень щодо неможливості її застосування до осіб, яким пенсію за віком призначено на пільгових умовах в порядку виконання ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, то Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області неправомірно була виставлена вимога про сплату єдиного внеску від 15.02.2013р. №Ф-94 за січень - липень 2011 року, так як позивач не повинен сплачувати єдиний внесок.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем, було доведено правомірність своїх вимог щодо визнання протиправною та скасування вимоги про сплату єдиного внеску, натомість відповідачем при прийнятті оскаржуваної вимоги не було враховано всі обставини, що мають значення для її прийняття.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 114,70 грн., що підтверджується квитанціями, наявним в матеріалах справи (а.с.2,3), а відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 114,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.02.2013р. №Ф-94.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова