Постанова № 30727766, 16.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 р. Справа № 804/4172/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви, позивач просив стягнути кошти цього платника податків з рахунків у банках, що його обслуговують, на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 1923,25 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, який перебував на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку, існує податковий борг, який виник у зв'язку із несплатою відповідачем у строки, визначені п.295.1 та п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України, авансових внесків по єдиному податку за період з 20.04.2012р. по 31.12.2012р. у загальному розмірі 1923,25 грн. Заборгованість у добровільному порядку протягом строків, визначених чинним законодавством, не погашена, тому податковий орган звернувся до суду із відповідним позовом.

Позивач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання його представник не з'явився, але надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, а також надав уточнену позовну заяву, докази її надіслання відповідачу та довідку про стан заборгованості останнього на час розгляду справи.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, заперечення на позовну заяву та заяву про відкладення розгляду справи не подавав.

Зважаючи на приписи ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст.122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перебуває на податковому обліку в Криворізькій північній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Судом також встановлено, що у 2012 році відповідач перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та був платником єдиного податку другої групи на підставі свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_2, виданого 22.05.2012 року на підставі заяви ФОП ОСОБА_1 від 24.01.2012р.

Так, згідно п.293.1 та п.293.2 ст.293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п.294.1 ст.294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

При цьому п.295.1 та п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Таким чином, відповідач повинен був не пізніше 20 числа (включно) кожного поточного місяця здійснювати авансові внески по єдиному податку у розмірі 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (на 01.01.2012р.)

У зв'язку із несплатою ФОП ОСОБА_1 авансових внесків по єдиному податку з фізичних осіб у строки, визначені п.295.1 та п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України та у розмірах, передбачених п.293.1 та п.293.2 ст.293 цього Кодексу, у відповідача виник податковий борг за період з 20.04.2012р. по 31.12.2012р. у загальній сумі 1923,25 грн. (а.с.7-9).

При цьому, згідно акту інвентаризації Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 4/172 від 25.12.2012р. означене вище свідоцтво платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 було анульоване з ІV кварталу 2012 року на підставі п.п.299.15.3 п.299.15 ст.299 Податкового кодексу України у зв'язку із несплатою протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому цим Кодексом, податкового боргу, що виник у платника єдиного податку.

Пунктом 299.17 ст.299 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо після анулювання свідоцтва платника єдиного податку не погашено податковий борг, який виник внаслідок обставин, зазначених у пункті 299.15 цієї статті, погашення такого податкового боргу здійснюється у порядку, встановленому главою 9 розділу II цього Кодексу.

Так, з урахуванням приписів п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України Криворізькою північною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби була виставлена податкова вимога № 724 від 24.04.2012 р. про сплату ФОП ОСОБА_1 наявного на той час податкового боргу у сумі 206,45 грн. (а.с.13).

Згідно п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Виходячи з наведеного та враховуючи, що ФОП ОСОБА_1 сума боргу у розмірі 206,45 грн. погашена не була, а, навпаки, збільшилась до 1923,25 грн., нова податкова вимога на збільшену суму податкового боргу відповідачеві позивачем не направлялася.

Станом на час розгляду справи доказів погашення відповідачем податкового боргу на загальну суму 1923,25 грн. суду не надано.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

При цьому згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги.

Водночас відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено особливий порядок стягнення податкового боргу платників податків - фізичних осіб у порівнянні з порядком погашення податкового боргу юридичних осіб.

З урахуванням викладеного норми статей 95 - 99 Податкового кодексу України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України.

Оскільки пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України не встановлено особливостей щодо моменту, з якого у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу, зокрема, не передбачено особливостей щодо направлення платникові податку - фізичній особі податкової вимоги як умови для виникнення права на примусове стягнення податкового боргу, передбаченої пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, отже, фізичним особам податкова вимога надсилається в тому самому порядку і з тих самих підстав, що і платникам податку - юридичним особам. Зазначене випливає зі змісту статті 59 Податкового кодексу України, яка передбачає уніфіковані правила направлення податкових вимог усім платникам податків. При цьому правове значення факту надіслання податкових вимог не розрізняється залежно від того, фізичній чи юридичній особі надсилається відповідна податкова вимога. Таке правове значення в будь-якому разі полягає в тому, що право на стягнення податкового боргу виникає у податкового органу через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги, як це передбачено пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Таким чином, право на звернення з позовом про стягнення податкового боргу з фізичної особи - платника податків виникає через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем-суб'єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості із сплати податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, 50089, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету кошти в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 1923,25 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять три гривні двадцять п'ять копійок) на р/р 33210866700025, код платежу 18050401, одержувач УДКСУ у Тернівському районі м. Кривого Рогу, код 38031648, банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова