Рішення № 30726738, 12.04.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2013 рокуСправа № 912/333/13-г Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі", м. Київ

до відповідача: малого приватного підприємства "Вибір", Кіровоградська область, Петрівський район, смт. Петрове

про стягнення 591244,78 грн.

Представники сторін:

від позивача: участі не брали;

від відповідача: Головченко М.А., довіреність б/н від 12.03.2013 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" (надалі - ТОВ "Технік Енерджі") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з малого приватного підприємства "Вибір"(надалі - МПП "Вибір") заборгованості за договором купівлі-продажу №Кір14-03-2012 від 14.03.2012 року в сумі 591244,78 грн., з яких 453019,90 грн. основний борг, 15864,72 грн. пеня, 31756,18 грн. 30% річних, 90603,98 грн. штраф, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору та витрат з оплати послуг адвоката.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті товару за договором купівлі-продажу №Кір14-03-2012 від 14.03.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 27.02.2013 року позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Від сторін витребувано необхідні для розгляду справи докази.

Ухвалою суду від 22.03.2013 року розгляд справи відкладався

В судовому засіданні 04.04.2013 року судом оголошувалась перерва до 12 год. 30 хв. 12.04.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні участі не брав. Проте, 10.04.2013 року, на адресу господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Технік Енерджі" №08/04/2013 від 08.04.2013 року, в якому останній просить розглянути справу без участі представника позивача та підтримує позов в повному обсязі.

Господарський суд вважає за можливе задовольнити вказане клопотання та розглянути справу без участі представника останнього.

Відповідач відзив на позов не подав. В судовому засіданні відповідач суму основного боргу визнав, проте, щодо нарахування штрафних санкцій заперечив, подавши до суду клопотання про зменшення суми нарахованих 30% річних, пені та штрафу на 50%.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

14.03.2012 року між ТОВ "Технік Енерджі" (продавець) та МПП "Вибір" (покупець) укладено договір купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу №Кір14-03-2012 (надалі - договір №Кір14-03-2012), яким визначено умови купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу. Предметом договору є товар, який належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому (п.п. 1.1. та 1.2. договору №Кір14-03-2012).

За умовами п. 2.1. договору №Кір14-03-2012 асортимент товару, його кількість, ціна визначаються цим договором. Всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною (п.2.2. договору №Кір14-03-2012).

Пункт 5.1. договору №Кір14-03-2012 передбачає, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною вказаною в договорі із врахуванням п. 2.4. договору та розділу 5 даного договору.

Загальна вартість товару, що поставляється за даним договором складає 1002000,00 грн. (п.5.3 договору №Кір14-03-2012).

В п. 5.5. договору №Кір14-03-2012 сторони погодили порядок розрахунків, та визначили, що кінцевою датою розрахунків за поставлений товар є 15.11.2012 року.

Договір діє з моменту його підписання і скріплення печатками обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по договору (п. 11.1. договору №Кір14-03-2012).

На виконання умов договору №Кір14-03-2012 позивач поставив МПП "Вибір" товар на загальну суму 1002000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №ТЕ-0000049 від 19.03.2013 року (а.с.20) та довіреністю на отримання цінностей №3 від 19.03.2013 року виданою ТОВ "Технік Енерджі" на ім'я Заєць А.М (а.с.21).

В свою чергу МПП "Вибір", у відповідності до умов п. 5.5. договору №Кір14-03-2012, поставив позивачу товар на загальну суму 543980,10 грн., що підтверджується видатковою накладною №6 від 19.03.2012 року, яка підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками підприємств (а.с.22) та частково здійснив оплату за поставлений товар на суму 5000,00 грн. (платіжне доручення №997 від 11.12.2012 року (а.с.23)).

Отже сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар відповідно до договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу №Кір14-03-2012 від 14.03.2012 року склала 453019,90 грн.

Оригінали зазначених документів надавались господарському суду для огляду в судовому засіданні.

Вирішуючи даний спір, господарський суд враховує положення ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на викладені обставини, враховуючи акт звірки взаєморозрахунків від 01.04.2013 року, підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств (а.с. 83), та той факт, що МПП "Вибір" визнало суму основного боргу по договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу №Кір14-03-2012 від 14.03.2012 року у сумі 453019,90 грн., господарський суд вважає вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 15864,72 грн. пені, 31756,18 грн. 30% річних та 90603,98 грн. штрафу.

Вирішуючи спір в цій частині господарський суд виходить з наступного.

За умовами п. 8.2. договору №Кір14-03-2012 за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої в період прострочення) від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.

Також, відповідно до п. 8.4. договору №Кір14-03-2012 покупець, у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до розрахунку позивача, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 16.11.2012 року по 08.02.2013 року складає 15864,72 грн., сума штрафу складає - 90603,98 грн.

Крім того, сторонами в п. 8.6. договору №Кір14-03-2012 погоджено, що відповідно до вимог п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця на користь останнього 30% річних.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За обґрунтованим розрахунком позивача сума 30% річних заявлена до стягнення з МПП "Вибір" за період прострочення проведення розрахунків з 16.11.2012 року по 08.02.2013 року склала 31756,18 грн.

Відповідач не надав суду власний розрахунок штрафних санкцій та процентів річних, проте заявив клопотання №98 від 11.04.2013 року про зменшення розміру нарахованих 30% річних, пені та штрафу на 50% (а.с.79).

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що саме є неустойкою.

Пункт 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18, який передбачає право суду на зменшення штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України) стосується можливості зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені).

Сума процентів річних помилково віднесено відповідачем до штрафних санкцій, оскільки стягнення процентів річних за ст. 625 Цивільного кодексу України не є ані пенею, ані штрафом.

Вирішуючи питання про зменшення пені та штрафу, враховуючи положення ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18, суд вважає, що сума штрафних санкцій, яка нарахована позивачем не підлягає зменшенню, оскільки даний випадок не є винятковим і відповідачем у своєму клопотанні не наведено достатніх доводів та обґрунтувань для застосування судом положень ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та ст. 551 Цивільного кодексу України. Крім того, жодних доказів на підтримку свого клопотання відповідачем суду надано не було.

Зважаючи на викладені обставини, господарський суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд враховує, що відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (зазначений закон втратив чинність на підставі закону №5076-VI від 05.07.2012 року "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Щодо заперечення відповідача щодо ненадання належних доказів надання послуг адвокатом позивачу слід зазначити наступне.

Представником позивача до позову на підтвердження повноважень на зайняття адвокатською діяльністю додано належним чином завірені: копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №3280 від 24.04.2008 року на ім'я Бонтлаба Василя Васильовича (а.с.30), копію договору №41/2012 про надання адвокатських (правових) послуг від 12.12.2012 року (а.с. 24), копію посвідчення адвоката від 24.04.2008 року (а.с.30).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до п.3.1 договору №41/2012 про надання адвокатських (правових) послуг від 12.12.2012 року сторонами погоджено вартість виконання передбачених договором комплексу правових послуг у сумі 18000,00 грн., що складає близько 4% від суми основної заборгованості.

Судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

На підтвердження отримання та оплати позивачем адвокатських послуг, останнім надано суду належним чином завірену копію акта здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських (правових) послуг від 13.02.2013 року (а.с. 28) та платіжне доручення №888 від 08.02.2013 року (а.с. 31) про сплату представнику позивача Бонтлабу В.В. вартості адвокатських (правових) послуг на суму 18000,00 грн.

За викладених обставин, з відповідача підлягають до стягнення судові витрати у сумі 18000,00 грн. за оплату послуг адвоката.

На підставі ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України "Про судовий збір" витрати по сплаті судового збору в сумі 11824,90 грн. покладаються на відповідача.

В судовому засіданні 12.04.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 64, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з малого приватного підприємства "Вибір" (28300, Кіровоградська область, Петрівський район, смт. Петрове, вул. Літвінова, 8, кв. 30; ідентифікаційний код 31552566) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А; ідентифікаційний код 35076670) заборгованість в сумі 591244,78 грн., з яких 453019,90 грн. суму основного боргу, 15864,72 грн. пеня, 31756,18 грн. проценти річних та 90603,98 грн. штраф, а також 11824,90 грн. судового збору та 18000,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Засвідчений належним чином примірник рішення направити позивачу рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою: 03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А.

Повне рішення складено 17.04.2013 року.

Суддя М.С. Глушков