Вирок № 30725089, 13.06.2012, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 709/11/2011

1/709/4/2012 В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.06.2012 року. Рахівський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючої -судді Бліщ О.Б.

при секретарі -Вербещук В.А.

з участю: прокурора - Сич Х.В.

захисника підсудного -ОСОБА_1

потерпілих -ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Рахів кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, юриста ПП «Крокус», неодруженого, судимого 11.08.2010 року Солом'янським районним судом міста Києва за ч.2 ст.286 КК України, з застосуванням ч.4 ст.70, ст. 75 КК України -до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки, з іспитовим строком 3 роки, в частині основного покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого 286 ч.3 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_4, будучи судимим 11 серпня 2010 року Солом'янським районним судом за ст. 286 ч 3 КК України, з застосуванням ч.4 ст.70 КК України, до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі та, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, проявив необережність і скоїв, під час іспитового строку, дорожньо-транспортну пригоду при наступних обставинах. Так, 17 жовтня 2009 року, близько 21 години, керуючи автомобілем «Мітцубісі -Паджеро», д.н. НОМЕР_1, належний ОСОБА_5, яким він має право керування, згідно запису в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, рухаючись в с. Лазіщина, Рахівського району, Закарпатської області, напроти будинку № 1147, грубо порушив вимоги п.п.12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, згідно яких, у разі виникнення перешкоди або небезпеки для руху, яку водій об'єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди (п.12.3); водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу (п.13.1), під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху, тобто в момент виникнення небезпеки для руху (п.13.3), яку своїми діями створили пішоходи ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які всупереч вимогам п. п. 4.1, 4.4, 4.14 «а»та 4.14 «г»Правил дорожнього руху України в темну пору доби, не виділивши себе, рухалися по проїзній частині дороги, коли стан узбіччя дозволяв рух по ньому, без створення небезпеки для руху, не витримав безпечного бокового інтервалу три русі попри пішоходів та не застосував вчасно екстрене гальмування в момент, коли він мав технічну можливість попередити наїзд на пішоходів, в результаті чого, скоїв наїзд на гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які від отриманих тілесних ушкоджень померли на місці пригоди.

Підсудний ОСОБА_4, будучи допитаним в ході судового слідства, вину свою у вчиненому не визнав, уточнивши, що він не заперечує, що допустив наїзд на потерпілих, однак він не мав технічної можливості уникнути наїзду та пояснив суду.

17 жовтня 2009 року, в період приблизно з 18 до 20 години він знаходився у сауні, яка розташована на АДРЕСА_2, разом із своїми знайомими ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та власником сауни - ОСОБА_11. Під час перебування у сауні спиртні напої вживали вищезазначені особи. Особисто він спиртних напоїв не вживав. Йому наливали спиртне у чарку і він, для підтримки компанії, робив видимість що випиває - підносив чарку до рота. Оскільки його знайомі були напідпитку, йому вдавалося це робити непомітно для них, при тому, особливої уваги на те, чи вживає він спиртне, вони не звертали. При цьому зазначає, що при допиті його в якості підозрюваного він дав неправдиві (вимушені) покази про те, що під час знаходження в сауні, він випив декілька чарок горілки. Під час допиту, слідчий вимагав від нього визнати факт вживання спиртного в сауні посилаючись на те, що цей факт підтвердили особи, які перебували в той час разом з ним. Його показання про те, що він лише робив видимість вживання спиртного прийняти до уваги та записати їх в протокол відмовився. Під час допиту в якості підозрюваного слідчий не забезпечив йому реальну можливість користуватись правовою допомогою захисника і він вимушений був погодитись дати свідчення проти себе без належної правової допомоги. Окрім того, за умови, що він визнає факт вживання в сауні бодай малої кількості спиртних напоїв, слідчий пообіцяв не затримувати його і обрати до нього запобіжний захід - підписку про невиїзд. Зазначені обставини в їх сукупності примусили дати показання про вживання ним в сауні спиртних напоїв. Тому він погодився, але слідчий свого слова не дотримав. Під час дачі показань про вжиття спиртних напоїв він був позбавлений можливості користуватися послугами захисника. Стверджує, що в дань пригоди він був тверезий. Автомобіль «Мітцубісі» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, належить на праві власності його матері. Він їхав з боку с. Ясіня, Рахівського району в с. Лазіщину, до свого знайомого, фамілії його не пригадує. Приблизно в 21 годині він проїжджав відрізок дороги в с. Лазіщина, неподалік будинку №1147. Рухався з включеним ближнім світом фар, із швидкістю 60 км за годину. На вулиці було темно, вуличне освітлення в районі місця ДТП відсутнє, опадів не було, дорожнє покриття було сухим, але обочина вкрита шаром снігу.

Окрім нього у автомобілі нікого не було. Перед виїздом на рівну ділянку дороги, де сталося зіткнення, знаходиться підйом, який обмежує можливість весь час, безперервно спостерігати та контролювати ситуацію на дорозі, так як в момент його проїзду фари автомобіля світять певний час під кутом у верх. Після проїзду вершини підйому, в момент коли машина зайняла повне горизонтальне положення, раптово, в світлі фар автомобіля він, побачив перед своїм автомобілем гужовий віз, на якому везли дерев'яні бруски, що виступали за габарити возу, та за возом йшли пішоходи, один з яких штовхав поруч себе велосипед. Вони рухалися в попутному з ним напрямку на його смузі руху. Він прийняв вліво, щоб уникнути зіткнення з возом і одночасно почав тиснути на гальма. Чи гальмував, чи ні, він вже не пам'ятає. Але, оскільки відстань між ним і возом була малою, близько 30-35 м., йому не вдалось уникнути зіткнення, автомобіль з'їхав у правий кювет по ходу його руху. Зіткнення відбулося передньою правою частиною автомобіля у задню частину возу. Чи був світловідбивач на велосипеді він ствердити не може, оскільки свою увагу він концентрував виключно на возі, намагаючись уникнути зіткнення. Підвода була без пізнавальних знаків та світловідбивачів. В результаті ДТП він втратив свідомість і більше нічого не пам'ятає. Вину не визнає тому, що він не мав технічної можливості уникнути наїзду. На даний час він частково відшкодував потерпілій ОСОБА_2 матеріальні витрати. Також він мав намір до постановлення вироку частково відшкодувати шкоду потерпілій ОСОБА_3, до якої підходили його матір та хрещений батько, однак вона від отримання будь-яких грошових коштів до постановлення вироку у даній справі відмовилася. Цивільний позов заявлений потерпілими, як матеріальну шкоду визнає у повному обсязі. Щодо моральної шкоди, то просить суд зменшити таку, врахувавши його платоспроможність, а також те, що така потерпілими завищена. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд при визначенні йому міри покарання врахувати, що вказаний злочин він вчинив з необережності, а не умисно, частково відшкодував потерпілій ОСОБА_2, матеріальні шкоду, неодноразово, в залі суду просив вибачення у потерпілих, а також і те, що причиною вказаного ДТП, окрім його дій, послужили й дії потерпілих, які не дотрималися Правил дорожнього руху, встановлених для пішоходів. Також він відшкодував НАСК «Оранта»2000 гривень страхового відшкодування, що було виплачене вказаною страховою компанією потерпілій ОСОБА_3 Просить суд його суворо не карати. Потерпіла ОСОБА_2, будучи допитаною у ході судового слідства ствердила, що вона є вдовою ОСОБА_7. У їхній спільній власності був кінь та віз. 17.10.2009 року, біля обіду ОСОБА_6 зателефонував її чоловіку та попросив його перевести пиломатеріали із урочища Стебний в с. Лазіщину. Чоловік попросив свого брата по матері, ОСОБА_12, щоб він повіз ці пиломатеріали. ОСОБА_12 поїхав в урочище Гать присілку Стебний, у когось там завантажив пиломатеріали і віз їх на возі. Десь пробилося колесо, тому він затримався. Проїжджаючи поряд з їх будинком, біля 18 години, він разом з чоловіком відремонтував колесо і вони поїхали разом в с. Лазіщину. Через деякий час, її свекрусі ОСОБА_13, зателефонував ОСОБА_12 та сказав, що ОСОБА_7 збив автомобіль. Щодо обставин самої ДТП, нічого пояснити не може. Лише їй відомо, що дійсно ОСОБА_6 того дня телефонував її чоловікові та просив дати ОСОБА_12 коня, повезти йому пиломатеріали. Вона вважає, що у даному випадку мало місце ДТП, а не умисне вбивство, як наголошує ОСОБА_3. На досудовому слідстві, враховуючи, що їй завдано злочином матеріальної та моральної шкоди, вона заявила цивільний позов на суму 153400 гривень, з яких 53400 грн. -матеріальна шкода та 100000 гривень -моральна. У матеріальну шкоду включено як вартість витрат по похованню чоловіка, також і вартість вбитого коня, воза. Вона дійсно понесла витрати на вказану суму, але повністю документально її підтвердити не може. Щодо маральної шкоди, то внаслідок загибелі чоловіка вона залишилася вдовою, з малолітніми дітьми на руках, отже, втрата чоловіка для неї є непоправною, важкою як у психологічному, так і в фізичному розумінні. Потерпіла ОСОБА_3 показала, що вона являється матір'ю ОСОБА_6. Син розлучився та проживав разом з нею. ОСОБА_6 працював лісником Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ». 17.10.2009 року, він мав вихідний день і зранку знаходився вдома. Потім вони вийшли з дому, вона пішла на пошту, а син у своїх справах (сказав, що їде в урочище Стебний забрати дошки і бруси). Ці дошки і бруси він в когось розпилив і їх треба було звідти перевезти, лише тому він пішов з дому. До обіду автомобіль ОСОБА_4 пролетіла повз неї на великій швидкості. В автомобілі були брати Йосипчуки, а також, у вікні вона побачила біту. Згодом син повернувся додому, привіз бетономішалку, сказав, що йому щось не виходить, виключив телефон та пішов до своєї дівчини. Близько 19 години, їй зателефонувала ОСОБА_14 та саркастично сказала їй , щоб ОСОБА_6 йшов у Стебний. Тоді саме їй стало моторошно на серці. Однак, близько 20 години, її син зателефонував і сказав, що він вже вдома та йде доїти корови. Прийшовши додому вона свого сина вдома не застала, світло було включене, біля входу у відрі стояла тепла вода, корова не була здоєна. Вона зрозуміла, що він кудись відійшов у своїх справах, ненадовго. Приблизно через годину, її повідомили, що сина вже не має серед живих. На місці ДТП син лежав дуже на обочині, лише голова його знаходилася на дорозі. Впевнена, що жодним чином син не порушив правил дорожнього руху і це не смерть внаслідок ДТП, а умисне вбивство, вчинене на замовлення, через земельну ділянку. Її син не мав наміру нікуди того дня йти, казав їй , що бруски буде везти в понеділок. Вона просить якомога строгіше наказати підсудного та стягнути у її користь, 119 тисяч гривень цивільного позову, що складається із 19 тисяч гривень матеріальної та 100 тисяч гривень моральної шкоди. Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні ствердив, що ОСОБА_7 являється його братом по матері. Він проживає у будинку матері, а ОСОБА_7 проживав разом з своєю дружиною та трьома дітьми. 17.10.2009 року біля обіду, ОСОБА_6 зателефонував йому та попросив, щоб він своїм возом відвіз пиломатеріали із урочища Стебний в село Лазещину. ОСОБА_7 сказав йому поїхати відвезти пиломатеріали та дав йому кобилу з возом. Він поїхав до знайомого, якого він знає по імені ОСОБА_11, який проживає по вул. Стебний в урочищі Гать. Завантаживши в нього віз пиломатеріалів довжиною 6 та 5 метрів , поїхав в напрямку с. Лазещина. По дорозі на возі пробилося колесо, тому він зателефонував ОСОБА_7 той приїхав на мопеді і супроводжував віз. Приїхавши до будинку ОСОБА_7 біля 18 години, там зупинилися і замінили колесо. Оскільки починало смеркатися, тому брат не довірив йому підводу, а поїхав з ним. Недалеко перед виїздом з вулиці Стебний на центральну дорогу знову розірвало заднє ліве колесо, але вони вирішили довести пиломатеріали, тому йшли пішки біля возу. На виїзді з вулиці Стебний на центральну дорогу, їх чекав ОСОБА_6, який був на велосипеді. Він пішов з ними в с. Лазещина. ОСОБА_7 керував запряженою кобилою ідучи коло коня, зліва, він йшов позаду возу разом з ОСОБА_6, який штовхав поряд з собою , з лівого боку, велосипед. Вони йшли позаду возу через те, що на велосипеді був світловідбивач. Віз їхав правою стороною дороги, поряд з узбіччям. Десь поблизу урочища Плитоватий, на відстані кількох десятків метрів перед магазином Деребецького на віз та ОСОБА_16 наїхав ззаду автомобіль, який рухався в попутному напрямку, тобто з смт. Ясіня. Тоді віз їхав самим краєм проїзної частини дороги. В той час на узбіччі було трохи снігу. Праві колеса возу їхали поряд з снігом. ОСОБА_7 також йшов правою стороною проїзної частини дороги поряд з передньою частиною возу на відстані приблизно близько 1-1.5 метри, від центру дороги. ОСОБА_6 знаходився приблизно по середині правої половини проїзної частини дороги. Перед ДТП він не бачив інших автомобілів поблизу та не бачив інших людей. Обернувшись, він здалеку, приблизно на відстані 100-150 метрів до себе, побачив світло автомобіля. Тоді він крикнув братові, щоб той був обережним, тому, що їде автомобіль. Однак, приблизно через 30 секунд після того автомобіль здійснив наїзд. Тому він вважає, що швидкість автомобіля була великою. При наїзді був сильний шум від удару у віз, дошки розсипалися у кювет. Також від удару кинуло у правий кювет віз. Автомобіль проїхав ще далі та заїхав у кювет. Під час наїзду його чимось ударило по лівій нозі і відкинуло на узбіччя. Після чого він в шоковому стані оглянув місце пригоди. Знайшов брата, який лежав на узбіччі, а біля нього трохи далі лежала кобила. Він хотів підняти його, але брат не подавав ознак життя. Після, на відстані біля 10 метрів від брата, знайшов ОСОБА_6, який лежав на узбіччі також без ознак життя. Він не бачив чи водій вказаного автомобіля виходив з машини. Він особисто з ним не розмовляв. Свідок ОСОБА_8, будучи допитаним у ході судового слідства, ствердив, що 17.10.2009 року, біля 19 години він був в бані у ОСОБА_11. В той час там також знаходилися банщик ОСОБА_17, та ОСОБА_9. Через деякий час в баню зайшов ОСОБА_18, який присів до них за столик , а за ним - ОСОБА_4, який одразу зайшов в парілку, один раз попарився. Коли ОСОБА_4 вийшов з парілки, вони туди зайшли. Коли він вийшов з бані, побачив, що ОСОБА_4 вже одітий і виходить з бані, разом з ОСОБА_18. Після того він пішов додому, а в бані залишився ОСОБА_9 та ОСОБА_19. Коли він прийшов додому, через деякий час ОСОБА_9 повідомив його, що ОСОБА_4 в с. Лазевщина, на автомобілі, збив двох людей. Стверджує, що він не казав слідчому про те, що ОСОБА_4 був випивший і не міг такого казати, адже за жодними ознаками він не був схожим на випившого.

Свідок ОСОБА_9, допитаний у ході судового слідства ствердив, що 17.10.2009 року він на своєму автомобілі марки «Нива»приїхав з с. Лазіщина в смт. Ясіня в баню до підприємця ОСОБА_11. В той час як він зайшов в баню, крім банщика ОСОБА_17, там нікого не було. Через деякий час в баню зайшов ОСОБА_8 з родичами. Попарившись вони зайшли в предбанник і сіли за стіл. В той час туди зайшов ОСОБА_4, привітався, присів до них за стіл. Після, ОСОБА_4 роздягнувся та пішов паритися. Коли він вийшов з душової то ОСОБА_4 в той час вже одягався і разом з ОСОБА_18 вийшов з бані. Після того, він хвилин 10 ще був в бані а потім поїхав додому. Про ДТП з участю ОСОБА_4 дізнався від дільничного інспектора. На його думку ОСОБА_4 в бані був напідпитку, однак чому він так вважає, пояснити не може, це лише його припущення. Запаху алкоголю від нього не чув, хода його була стійкою, язик не заплітався. Він особисто того дня не бачив, щоб ОСОБА_4 вживав алкоголь. Свідок ОСОБА_20, допитаний у ході судового слідства, ствердив, що 17.10.2009 року пізно ввечері, якої години точно не пам'ятає, йому на мобільний телефон зателефонував його товариш ОСОБА_4 та сказав йому, що він попав в ДТП. Коли він запитав ОСОБА_4 що трапилося, той відповів, що він зі своїм автомобілем знаходиться в кюветі. На той час він знаходився в смт. Ясіня, біля автобусної зупинки, з ОСОБА_21, в його автомобілі, тому попросив ОСОБА_21 відвезти його до місця пригоди. Прибувши на місце, він побачив працівників міліції та автомобіль схожий на швидку допомогу, а також автомобіль ОСОБА_4, який знаходився в кюветі. Також побачив двох чоловіків, які померли внаслідок ДТП. Там зібралося багато людей. ОСОБА_4 знаходився неподалік від свого автомобіля, був дуже схвильований. Надалі хтось з працівників міліції запропонували йому та ще якомусь хлопцеві бути понятими. Після проведення огляду місяця пригоди та складення ними протоколу огляду він пішов додому.

Свідок ОСОБА_21 показав, що 17.10.2009 року, близько 21 години, він стояв в центрі смт. Ясіня, де зустрічав з автобуса сестру. В цей час до нього підійшов ОСОБА_20 та попросив відвезти його в с. Лазіщина, на місце ДТП. Він погодився, відвіз ОСОБА_20 на місце та відразу повернувся назад.

Свідок ОСОБА_18 показав, що 17 жовтня 2009 року він зустрічався з ОСОБА_4. Він приїхав в парілку, вони разом попарилися. Після, разом поїхали до бару «Олімп», однак пробули там недовго, так як ОСОБА_4 забув в бані свій мобільний телефон, який залишив там заряджатися. Йому здавалося, що ОСОБА_4 тоді був напідпитку, бо він був червоний і знервований, адже, незадовго до вказаного дня, у ОСОБА_4 помер батько, тому він припускав, що той міг з горя перевернути чарку. Однак, він особисто не бачив щоб ОСОБА_4 вживав спиртне, тому ствердити даний факт не може. Свідок ОСОБА_11 показав, що він являється власником бані. В суботу, 17.10.2009 року, близько 17 години, до нього прийшов ОСОБА_4. В розмові він запропонував ОСОБА_4 попаритися та повідомив, що для цього йому слід підійти до банщика ОСОБА_17. Тоді ОСОБА_4 пішов в середину бані, а він поїхав на день народження. Чи перебував ОСОБА_4 в стані алкогольного сп'яніння не знає, так як цьому він не придавав уваги, бо спішив. Свідок ОСОБА_17 показав, що 17.10.2009 року він заміняв в бані ОСОБА_11, кочегарив. Близько 19.10 од. приїхали 5 хлопці, з яких він пізнавав лише двох -ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Близько 20 години в баню зайшов ОСОБА_4, який попросив покласти на зарядку його телефон. ОСОБА_4 був в нормальному стані, а вийшов, як кожен, після бані -червоний. Він особисто не бачив, аби ОСОБА_4 вживав спиртні напої, тим паче, що він сидів більше в кочегарці, виконуючи свою роботу.

Свідок ОСОБА_22, допитана у ході судового слідства ствердила, що 17.10.2009 року, близько 21 години, поряд з її будинком, сталася ДТП. Автомобіль, який належить ОСОБА_4 вдарився в місток, який веде з вулиці до їх будинку і там зупинився у кюветі. На час ДТП вона знаходилася в дворі. В той час почула сильний удар. Після вказаного удару настала тиша і вона почула голос хлопця, який кликав на допомогу , кричав, що хтось не дихає. Вона відразу забігла у двір та про почуте розповіла чоловіку. Разом з ним вони вийшли на вулицю. Вона з двору далеко не відходила, весь час знаходилася поряд з автомобілем, який потрапив в ДТП. В автомобілі побачила вона ОСОБА_4, на обличчі якого була кров і він говорив, що помирає. ОСОБА_4 був схилений на право і знаходився на пасажирському сидінні. Більше в автомобілі нікого не було. На дорозі в темноті вона побачила кількох людей і з криків зрозуміла, що від ДТП є потерпілі. Коли вона заходила в будинок, ОСОБА_4 ще був всередині свого автомобіля.

Не дивлячись на невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_4, вина його у вчиненому, окрім показів свідків, доведена й перевіреними в ході судового слідства матеріалами справи:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17.10.2009 року, яким стверджено, що місцем пригоди є ділянка автодороги Мукачево-Рогатин, в с.Лазещина Рахівського району, біля будинку №1147. На місці пригоди виявлено автомобіль Мітцубісі-Паджеро 3, д/н НОМЕР_1, велосипед, гужову повозку, мертвого коня, а також трупи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (т.1, а.с.7-10); - схемою місця ДТП в с. Лазещина від 17.10.2009 року та схемою до протоколу огляду місця ДТП, на яких відображено місце розташування автомобіля, велосипеда, воза, уламків автомобіля, розсипаних пиломатеріалів, мертвого коня, а також тіл потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ( т.1, а.с.11-12);

- на фототаблиці до протоколу огляду місця події відображено загальний вигляд виявлених трупів потерпілих, воза та пиломатеріалів, велосипеда, трупа коня, автомобіля, тощо (т.1, а.с. 13-19);

- протоколом огляду і перевірки технічного стану транспортного засобу від 22.10.2009 р. яким зафіксовані пошкодження на автомобілі Мітцубісі-Паджеро 3, д/н НОМЕР_1, отримані внаслідок ДТП (т.1, а.с.63-67);

- загальний вигляд автомобіля після ДТП відображено на фото таблиці до протоколу огляду від 22.10.2009 р. (т.1, а.с.68-73);

- висновком експерта №551 від 30.11.2009 року, стверджено, що смерть ОСОБА_7 настала внаслідок важкої поєднаної травми голови, тулубу та кінцівок у вигляді крововиливу в м'які тканини голови, субдуральної гематоми, множинних переломів ребер з 2 по 10 зліва та справа, прямого та непрямого характеру, двобічного гемотораксу, відриву кореня легень, обширних крововиливів та осадження м'яких тканин тулуба, перелому кісток тазу, що ускладнилося травматичним шоком, який став безпосередньою причиною його смерті. Вказані тілесні пошкодження характерні для зіткнення пішохода з автомобілем, коли потерпілий знаходився повернутий задньою поверхнею тулуба до травмуючого засобу. Усі перелічені тілесні пошкодження по відношенню до живих осіб відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень та вкладаються в строк пригоди, що мала місце 17.10.2009 року (т.1, а.с.84-88); - висновком експерта № 550 від 30.11.2009 року, стверджено, що смерть ОСОБА_6 настала внаслідок важкої закритої черепно-мозкової травми у вигляді вдавленого перелому лівої тім'яної кістки, субдуральної гематоми, субарахноїдального крововиливу, що ускладнилося набряком та ущемленням головного мозку, відкритого перелому кісток лівої гомілки, садна лівої бокової поверхні таза, садна бокової поверхні лівої гомілки, які відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень року. Дані тілесні пошкодження виникли внаслідок зіткнення пішохода з автомобілем. В момент первинного контактування потерпілий знаходився повернутий ліво-задньою поверхнею тулуба до травмуючого засобу. Вказані тілесні пошкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів з необмеженою травмуючою поверхнею, якими моли бути деталі кузова автомобіля. По відношенню до живих осіб відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті та вкладаються в строк пригоди, що мала місце 17.10.2009 року (т.1, а.с.92-96);

- висновком експерта №116 від 22.10.2009 року стверджено, що на момент судово-медичного освідчення ОСОБА_4, у нього виявлені легкі тілесні ушкодження, характерні для водія автомобіля при ДТП та можуть вкладатися в час події , що мала місце 17.10.2009 року (т.1., а.с.113-116, 117);

- протоколом огляду велосипеда, вилученого з місця ДТП, з якого вбачається, що на велосипеді, над заднім колесом є світловідбивач (т.1, а.с.258-261); - протоколом огляду пошкоджених уламків від деталей автомобіля (т.2, а.с.4-7, 8-11);

- дослідженням №1357 від 20.10.2009 р., стверджено, що в крові , відібраній від ОСОБА_23 18.10.2009 року в 01.30 год., етилового спирту не виявлено (т.2, а.с.41);

- висновком судової авто технічної експертизи № 2570 від 08.12.2009 року, відповідно до якого ознак які б вказували на несправність системи гальмування автомобіля «Мітцубісі - Паджеро»д.н. НОМЕР_1 не виявлено, ознак які б вказували на несправність системи керування автомобіля «Мітцубісі- Паджеро»д.н. НОМЕР_1 не виявлено, ознак які б вказували на несправність ходової частини автомобіля «Мітцубісі - Паджеро» д.н. НОМЕР_1 не виявлено. На момент ДТП робоча гальмівна система, система керування та ходова частина вказаного автомобіля знаходилися в працездатному стані і могли виконувати своє функціональне призначення (т.2,а.с. 48 -49,50);

- протоколами відтворення обстановки та обставин події з участю свідка ОСОБА_12 та ОСОБА_4 (т.2, а.с. 52-56, 96-98);

- висновками судово-автотехнічної експертизи № 3687 від 17.12.2009 року та додаткової судово-автотехнічної експертизи № 531 від 15.03.2010 року, відповідно до яких умовою настання ДТП є факт невідповідності дій водія автомобіля «Мітцубісі- Паджеро»д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 технічним вимогам п. 12.3, 13.1, та 13.3 ПДР України. До виникнення ДТП спричинив також факт не відповідності дій пішоходів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 технічним вимогам п.п. 4.1, 4.4., 4.14 «а»та 4.14 «г»(т.2, а.с.61-64, 103-106);

Твердження підсудного про відсутність з його боку технічної можливості уникнути наїзду на потерпілих через те, що побачив їх практично перед самим зіткненням, оскільки вони ніяким чином не позначили себе, як перешкоду для руху, суд вважає таким, що спростоване у ході як досудового, так і судового слідства. Так, висновком №2731 комісійної судово-автотехнічної експертизи від 26.08.2011 року, стверджено, що ОСОБА_4 під час ДТП мав сприйняти світло світлоповертача як ознаку наявності попереду перешкоди для руху. При своєчасному застосуванні гальмування, водій ОСОБА_4 мав технічну можливість зупинити свій транспортний засіб до місця наїзду та в такий спосіб запобігти пригоді. (т.3, а.с. 33-36).

В ході досудового та судового слідства було встановлено, що на велосипеді, якого штовхав поруч із собою, ідучи позаду з лівого боку від підводи ОСОБА_7, був прикріплений червоний світлоповертач. Під час огляду та затримання велосипеда, на ньому зафіксований наявний світлоповертач червоного кольору , який проглядається, відомостей про його забруднення не зафіксовано. Натомість, матеріалами справи, показами свідків та самого підсудного встановлено, що на момент ДТП дорожнє покриття було сухе, опади відсутні, що також спростовує можливість забруднення світлоповертач через погодні умови.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч.3 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, яку обидві потерпілі оцінили в 100000 гривень, кожна, суд виходить з наступного.

Статтею 55 Конституції України закріплене право громадян на судовий захист від протиправних посягань. Згідно ч.1 ст.28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою. Пунктом 4 ст. 64 КПК України характер і розмір заподіяної злочином шкоди підлягають доказуванню у кримінальній справі.

Згідно п.5 та п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 31.03.1989, №3 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК. Вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд має керуватися відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі. Згідно ст.1166 1167, 1168 ЦК України, матеріальна та моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У зв'язку із передчасною загибеллю близьких потерпілим людей, вони зазнали глибокого душевного болю, який полягає в моральних стражданнях, перенесених у з важкою втратою. Потерпілим доведеться докладати значних зусиль фізичного та морального характеру для відновлення своєї нормальної життєдіяльності. Моральні страждання потерпілих, на переконання суду, обтяжили істотні обставини їхнього повсякденного життя, адже втрата рідних є безповоротною. Суд визнає, що вимушені зміни у житті потерпілих, зумовлені вказаною подією, носять значний характер, а для відновлення попереднього укладу життя та душевного спокою їм необхідно докласти значних зусиль.

Однак, при визначенні розміру відшкодування, суд враховує й особу підсудного, зокрема його можливість сплатити такі значні кошти, те, що злочин ним вчинений з необережності, а також те, що частково, причиною ДТП, що сталася, стали й порушення правил дорожнього руху самими потерпілими.

Отже, керуючись засадами розумності та справедливості судового рішення, суд вважає, що достатньою для покриття моральної шкоди буде сума 50000 гривень, кожній з потерпілих.

Заявлені потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суми матеріальної шкоди в розмірі 54 тисячі гривень (ОСОБА_2) та 19 тисяч гривень ( ОСОБА_3.) підлягають до повного задоволення та стягнення з підсудного на їхню користь, оскільки вказані суми витрат хоч не повністю доведені потерпілими у судовому засіданні, однак визнані самим підсудним.

Судові витрати: в сумі 1460 (одну тисячу чотириста шістдесят) гривень 34 копійки, що становить вартість проведення трьох судово-автотехнічних експертиз ( а.с.47, 60, 102) слід стягнути з засудженого ОСОБА_4 в дохід НДЕКЦ при ГУМВС України в Закарпатській області.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст.81 КПК України, зокрема: автомобіль Мітцубісі - Паджеро, держномер НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4, по вступу вироку в законну силу слід повернути ОСОБА_5, як законному власнику. Уламки деталей автомобіля та обшивки салону автомобіля, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Рахівського РВУМВС України в З/о -знищити.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує як пом'якшуючі вину обставини те, що він вину свою частково визнав, щиро розкаявся у скоєному, добровільно частково відшкодував матеріальні витрати, понесені потерпілою ОСОБА_2, а також погасив цивільний позов страхової компанії, по місцю проживання характеризується позитивно.

Обтяжуючою покарання обставиною у відношенні ОСОБА_4 суд враховує скоєння ним злочину повторно. Натомість, суд вважає недоведеною обтяжуючу обставину, зазначену в обвинуваченні -скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння, оскільки таке ґрунтувалося виключно на поясненнях свідків, які спростовані у ході судового засідання тими же свідками, допитаними під присягою, а також результатом дослідження №1357, проведеного клінічно діагностичною лабораторією Закарпатського обласного наркологічного диспансеру 20.10.2009 року , крові ОСОБА_4 відібраної від нього безпосередньо після вчинення ДТП, згідно якого, в крові підсудного етилового спирту виявлено не було (т.2, а.с.41).

При визначенні покарання підсудному, крім даних, що характеризують його особу, пом'якшуючих вину обставин, судом враховується те, що він вчинив злочин, який згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, обставин справи та тяжких наслідків злочину, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, і таке покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним й достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

При вирішенні питання про доцільність застосування додаткового покарання, передбаченого ч.3 ст.286 КК України у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суд враховує ту обставину, що підсудний ОСОБА_4 09.06.2000 року отримав посвідчення водія категорії «А», «В», «С»серії НОМЕР_2 (т.1, а.с.229), з врахуванням обставин справи, суд вважає за доцільне позбавити підсудного права керування транспортними засобами на максимальний термін, передбачений санкцією ч.3 ст.286 КК України.

Отже, приймаючи до уваги конкретні обставини даної справи, особу винного, ступінь суспільної небезпеки скоєного ним діяння, та ступінь тяжкості скоєного, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини у їх сукупності, суд вважає за необхідне обрати у відношенні підсудного покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами, що прямо передбачено санкцією ч.3 ст.286 КК України.

Поряд з цим, у судовому засіданні було достовірно встановлено, що вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 11.08.2010 року, ОСОБА_4 був засуджений за ч.2 ст.286 КК України, з застосуванням ч.4 ст.70, ст. 75 КК України - до 5 років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки, з іспитовим строком 3 роки, в частині основного покарання.

Даний злочин скоїв 17 жовтня 2009 року, тобто до постановлення попереднього вироку, тому в цьому випадку, слід в строк остаточно призначеного покарання за сукупністю злочинів зарахувати покарання за попереднім вироком, на підставі ч.4 ст.70 КК України, з врахуванням правил, передбачених ч.ч.1-3 вказаної статті Кримінально Кодексу України.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним за ст.286 ч.3 КК України та призначити покарання - 7 (сім) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 (три) роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно до відбування ОСОБА_4 призначити покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 (три) роки.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 грошову заставу, по вступу вироку в законну силу, звернути в рахунок погашення цивільного позову.

Строк відбуття покарання обчислювати з моменту затримання засудженого ОСОБА_4

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_2 94000 (дев'яносто чотири тисячі) гривень цивільного позову.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_3 69 (шістдесят дев'ять тисяч) гривень цивільного позову.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 в дохід НДЕКЦ при ГУМВС України в Закарпатській області, Код ЄДРПОУ 25575144 Банк -УДК в Закарпатській області, МФО -812016, р/р 35224002000411, 1460 (одну тисячу чотириста шістдесят) гривень 34 копійки судових витрат , за виконання експертиз.

Речові докази: автомобіль Мітцубісі - Паджеро, держномер НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4, по вступу вироку повернути ОСОБА_5, як законному власнику.

Уламки деталей автомобіля та обшивки салону автомобіля, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Рахівського РВУМВС України в З/о -знищити.

На вирок може бути внесена апеляція в судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Закарпатської області, через Рахівський районний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуюча : О.Б. Бліщ