Ухвала суду № 30724401, 26.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 р.Справа № 2а-11199/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Волинської області державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2012р. по справі № 2а-11199/12/2070

за позовом Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Волинської області державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профілакторій" , Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновіда-Україна" , Товариства з обмеженою відповідальність "Алгоритм" , Товариства з обмеженою відповідальністю "Декуріон" про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

29 листопада 2012 року постановою Харківського окружного адміністративного суду у задоволенні адміністративного позову Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профілакторій", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновіда-Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгоритм", Товариства з обмеженою відповідальністю "Декуріон" про стягнення коштів - відмовлено.

Позивач - Ковельська об`єднана державна податкова інспекція Волинської області державної податкової служби, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне дослідження доказів по справі.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказує, що ТОВ "Профілакторій" всупереч видам основної діяльності укладено договори з ТОВ "Інновіда-Україна", ТОВ "Алгоритм", ТОВ "Декуріон". Крім того, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що ТОВ "Профілакторій" та ТОВ "Інновіда-Україна" під час виконання договору купівлі-продажу цінних паперів від 22.06.2011 року №11-Б-325/Д-1 не було дотримано його вимог щодо оплати суми договору та перереєстрації права власності на цінні папери. Без дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, на думку заявника, у оскаржуваному судовому рішенні встановлено належне та своєчасне виконання умов договорів між ТОВ "Інновіда-Україна", ТОВ "Алгоритм" та ТОВ "Профілакторій", що не відповідає дійсності. Враховуючи викладене, та посилаючись на норми ч. 1 ст. 216, ст. 228, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України заявник вважає господарські операції, проведені між ТОВ "Профілакторій", ТОВ "Інновіда-Україна", ТОВ "Алгоритм", є нікчемними.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не обґрунтовано правомірність вимог щодо стягнення з відповідачів коштів, одержаних за нікчемними правочинами, суду не представлено належних та достатніх доказів на підтвердження заявлених вимог.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції правомірним, виходячи з наступного.

22 червня 2011 року між ТОВ "Профілакторій" (Покупець за договором) та ТОВ "Інновіда-Україна" (Продавець за договором) був укладений Договір купівлі-продажу цінних паперів № 11-Б-325/Д-1 (а.с. 38-39).

Згідно умов п. 1.1. Договору Покупець приймає та оплачує, а Продавець передає такі цінні папери (надалі - ЦП) у власність Покупця на умовах цього Договору: інвестиційні сертифікати, іменні ТОВ КУА "Форвард ЗНВПІФ Вiкторiя" у кількості 6 250 шт. загальною вартістю на суму 13115 000,00 грн.

Згідно умов п. 1.2. загальна сума Договору становить: 13 115 000,00 (тринадцять мільйонів сто п'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) грн.

Відповідно до змісту п. 2.1. спірного договору покупець повинен сплатити Продавцю суму Договору згідно п. 1.2 шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку Покупця на поточний рахунок Продавця у безготівковій формі не пізніше 16 вересня 2011р. включно.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що представники сторін підтверджують і гарантують, що вони мають всі необхідні корпоративні права та повноваження укладати цей Договір. Згідно п. 5.5. спірного договору, у разі якщо будь-хто з представників навмисно або необережно не дотримав гарантій, зазначених в п. 6.2. цього Договору, цей представник розглядається як такий, що уклав цей Договір від свого власного імені.

ТОВ "Профілакторій" частково були виконані свої зобов'язання за договором, 23.12.2011 року було перераховано на поточний рахунок відповідача суму коштів в сумі 2 371 829,84 грн. за іменні інвестиційні сертифікати згідно Договору №11-Б-325/Д-1 від 22.06.2011 року, що підтверджується платіжним дорученням № B1223L0S0D від 22.06.2011 року та листом № б/н від 06.01.2012 року.

Зазначені обставини також встановлені рішенням Господарського суду Харківської області від 21.06.2012 року по справі №5023/2523/12 (а.с.101-105), відповідно до якого договір купівлі-продажу цінних паперів № 11-Б-325/Д-1 від 22.06.2011 року у встановленому Статуті ТОВ "Профілакторій" порядку був затверджений зборами учасників товариства, що підтверджується протоколом № 9 загальних зборів учасників ТОВ "Профілакторій" від 22.06.2011 року.

ТОВ "Інновіда-Україна" виконало належним чином свої договірні зобов'язання, передало ТОВ "Профілакторій" в повному обсязі передбачені договором цінні папери, що підтверджується актом прийому-передачі ЦП від 22 червня 2011 року, підписаним з боку усіх сторін та скріплені печатками, а також виписками з реєстру власників іменних цінних паперів вих. № 194 від 22 червня 2011 року та вих. № 194/1 від 22 червня 2011 року.

Окрім того, господарський суд Харківської області під час винесення вказаного рішення прийшов до висновку, що зміст договору купівлі-продажу цінних паперів № 11-Б-325/Д-1 від 22.06.2011 року не суперечить положенням ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а обумовлений цим договором правочин був спрямований на реальне настання передбачених ним правових наслідків.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, колегія суддів вважає таким, що не потребують доказування обставини укладення договору купівлі-продажу цінних паперів між ТОВ "Інновіда-Україна" та ТОВ "Профілакторій" у відповідності до норм чинного законодавства у сфері регулювання зобов'язальних відносин та належного його виконання сторонами.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечувалось сторонами, що 17.08.2011 року ТОВ "Алгоритм" укладено з ТОВ "Профілакторій" договір про надання послуги по наданню поруки від № У-А-Пр-001/08-11, за яким ТОВ "Алгоритм" (Виконавець) зобов'язується виступити поручителем за ТОВ "Профілакторій" (Замовник) перед ТОВ "Інновіда-Україна" (Кредитор) за виконання ТОВ "Профілакторій" обов'язків по сплаті 13115000,00 грн. за цінні папері.

17.08.2011 року між ТОВ "Алгоритм" (поручитель) та ТОВ "Інновідв-Україна" (кредитор) укладено договір поруки №ПР-ИУ-А-П-001/07/11, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання ТОВ "Профілакторій" обов'язку щодо сплати за цінні папери за договором купівлі-продажу цінних паперів №11-Б-325/Д-1 від 22.06.2011 (а.с.42-43).

01.09.2011 року між ТОВ "Профілакторій" (Іпотекодавець) та ТОВ "Інновіда-Україна" (Іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки з метою забезпечення виконання грошового зобов'язання за договором купівлі продажу № 11-Б-325/Д-1 від 22.06.2011 року на суму 13115000,00 грн. Зазначений договір був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1, реєстровий №798 (далі Договір іпотеки).

18.01.2012 року між ТОВ "Профілакторій" ("Іпотекодавець", "Боржник"), ТОВ "Алгоритм" ("Новий кредитор"), ТОВ "Інновіда-Україна" ("Іпотекодержатель", "Первісний кредитор") було укладено договір про внесення змін до договору іпотеки від 01.09.2011 року посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1, реєстровий № 798 щодо заміни сторони у зобов'язанні, за яким Новому кредитору були передані усі права та обов'язки Первісного кредитора як Іпотекодержателя за договором іпотеки, визнано зобов'язання Іпотекодавця перед Іпотекодержателем за договором іпотеки такими, що мають бути виконані Іпотекодавцем на користь Нового кредитора. Вказаний договір про внесення змін до договору іпотеки від 01.09.2011 року посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1, реєстровий №798 щодо заміни сторони у зобов'язанні також посвідчений нотаріально, реєстровий №26 (далі договір про внесення змін)

30.01.2012 року на виконання п.13 Договору Іпотеки від 01.09.2011 року та Договору про внесення змін від 18.01.2012 року ТОВ "Алгоритм" було укладено договір купівлі-продажу предмету іпотеки з ТОВ "Декуріон". Зазначений договір купівлі - продажу також посвідчений нотаріально, реєстровий №48. Згідно вказаного договору купівлі-продажу ТОВ "Алгоритм", який є "Іпотекодержателем" згідно Договору іпотеки від 01.09.2011 року та Договору про внесення змін від 18.01.2012 року , здійснює від власного імені продаж предмета іпотеки, а саме: будівлі профілакторію А-3, площею 3097,0 кв.м. - трансформаторної підстанції Б-1 площею 40,7 кв.м., сараю з овочесховищем В-1. площею 177.3 кв.м. убиральні Г-1. площею 2,8 кв.м., які знаходяться на земельній ділянці за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська, № 143, площею 17644 кв.м., яка знаходиться в оренді ВАТ "Ковельсільмаш" на підставі договору оренди №494 від 16.12.2004 року, а ТОВ "Декуріон" приймає зазначене майно та зобов'язується сплатити за нього кошти, що вказані в п.3.1. договору купівлі-продажу, а саме : 3118 000,00грн, в тому числі ПДВ-20%.

За висновками позивача у акті перевірки від 28.05.2012 року №256/22-36102271 (а.с.21-37), укладені між ТОВ "Профілакторій", ТОВ "Алгоритм", ТОВ "Інновіда-Україна" угоди мають ознаки нікчемних відповідно до п.1, 2 ст. 215, ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України як такі, що порушують публічний порядок, у зв'язку зі свідомим порушенням сторонами умов договорів з метою незаконного формування податкової звітності, в тому числі і податкового кредиту за наслідками проведених господарських операцій, з урахуванням відсутності у ТОВ "Алгоритм" та ТОВ "Інновіда-Україна" необхідних умов для провадження підприємницької діяльності та відсутності реальної можливості виконати договірні зобов'язання.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів, а також визнання їх недійсними, унормовані нормами Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частинами 1 та 2 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Між тим, ст. 228 ЦК України, з урахуванням змін внесених Законом України від 02.12.2010 р. N 2756-VI, які набрали чинності з 01.01.2011 року, встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Норма ч. 3 ст. 228 ЦК України кореспондується з нормами ч. 1 ст. 207 та ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, відповідно до яких господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного.

З наведеного вбачається, що з 01.01.2011 року, правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, виключені з кола нікчемних правочинів та їх віднесено законодавцем до оспорюваних.

Зміст наведеної норми ст. 228 ЦК України свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків, на факт якого позивач посилається як на підставу позовних вимог, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, колегія суддів вважає, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили. Всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України позивачем таких доказів надано не було. Крім того, позивачем не доведено факт наявності у відповідачів ТОВ "Профілакторій", ТОВ "Алгоритм", ТОВ "Інновіда-Україна" умислу на укладення правочинів з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, що могло би бути підставою для визнання їх судом недійсними.

Пункт 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року N 509-XII, яким зазначене право відносилось до функцій державних податкових інспекцій, втратив чинність з 12.08.2012 року у зв'язку із набранням законної сили Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в України" від 5 липня 2012 року N 5083-VI, пунктом 3 Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну податкову службу в Україні" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 6, ст. 37 із наступними змінами), крім частини четвертої статті 17, абзаців другого і третього частини другої статті 19, пунктів 1 і 2 частини першої статті 21 цього Закону, які втрачають чинність з дня набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України

Доводи позивача у апеляційній скарзі щодо наявності у податкового органу права на подання адміністративного позову із зазначеними вище вимогами з наведених підстав колегія суддів відхиляє як безпідставні.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо недоведеності факту порушення відповідачами норм чинного законодавства у сфері зобов'язальних правовідносин, що могли б бути підставою для задоволення позовних вимог про стягнення в дохід держави коштів, одержаних за нікчемними правочинами, тому постанова суду першої інстанції є такою, що ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Інші доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Волинської області державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2012р. по справі № 2а-11199/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: СУДДЯ Сіренко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 01.04.2013 р.