Постанова № 30724227, 10.04.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/263/13-a

"10" квітня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого- судді Білоус І.О.

при секретарі судового засідання Шевчук Т.

за участю:

представника відповідача, з-ї особи: Стукало М. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, третя особа - рота міліції особливого призначення "Беркут" при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, про визнання протиправним та скасування наказів Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області від 23.07.2012 року № 744, та 24.07.2012 року № 162 о/с, визнання протиправними дій начальника Управління кадрового забезпечення Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, зобов'язання поновити ОСОБА_2 на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ УМСВ України в Тернопільській області про його звільнення з органів внутрішніх справ за п. 64 «Є «( за порушення дисципліни), зобов»язати УМВС України в Тернопільській області поновити його на посаді заступника командира РМОП «Беркут» при УМВС України в Тернопільській області, стягнути з УМВС України в Тернопільській області на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Після ознайомлення зі змістом оспорюваного наказу та з урахуванням змісту документів, доданих відповідачем до заперечень проти позову, позивач в попередньому судовому засіданні змінив предмет позову, потім змінив підставу позову, збільшив позовні вимоги, та просив суд їх задовольнити без урахування попередньої зміни предмету позову, в заявленій ним, кінцевій редакції. Просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Тернопільській області від 23.07.2012 р. № 744 «Про порушення законності та службової дисципліни, допущені працівником РМОП «Беркут» при УМВС України в області, та покарати винних», визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Тернопільській області від 24.07.2012 р. № 162 о/с про звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил п. 64 «Є« (за порушення дисципліни»), визнати дії начальника Управління кадрового забезпечення УМВС України в Тернопільській області протиправними, зобов»язати УМВС України в Тернопільській області поновити його на посаді заступника командира РМОП «Беркут» при УМВС України в Тернопільській області, стягнути з УМВС України в Тернопільській області на його користь грошове утримання за час вимушеного прогулу.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у останній редакції. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що у спірних правовідносинах, при прийнятті та реалізації рішення про звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил за п.« 64» (за порушення дисципліни) були допущені порушення закону, зокрема в частині строків і порядку накладення дисциплінарного стягнення, порушення вимог трудового законодавства в частині ознайомлення із змістом оспорюваних наказів. Також як на грубе порушення, позивач посилається на те, що на час його звернення до суду йому не видано трудової книжки, не нараховані та не виплачені належні грошові суми.

У судовому засіданні позивач підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

В попередньому судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про допущення до розгляду справи у якості представника відповідача - УМВС України в Тернопільській області, та третьої особи - роти міліції особливого призначення «Беркут», на підставів того, що РМОП « Беркут» є самостійним структурним підрозділом міліції громадської безпеки УМВС України в Тернопільській області, та їх позиція щодо заявленого позову співпадає. Дане клопотання судом задоволено, як таке, що не порушує вимоги ст. ст. 56-57 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), допущено Стукало М. С. у якості представника відповідача і третьої особи.

Представник відповідача, третьої особи, з поданим позовом не погодився з мотивів безпідставності і необґрунтованості заявлених вимог. Вважає, що звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ здійснено із повним дотриманням вимог діючого законодавства. Оскільки ОСОБА_2, на підставі рішення суду, яке набрало чинності в установленому законом порядку, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. ст. 172-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП України), на відповідача Законом України «Про засади запобігання та протидії корупції» покладено обов»язок його звільнити. Про його звільнення йому повідомлялось як в усній формі, так і неодноразово письмово - листами від 24.07.2012 р. № 33/535, від 27.08.2012 р. № 33/578, від 4.09.2012 р. № 33/584, від 2.10.2012 р. № 33/612, від 05.12. № 2/П-21, в яких йому пропонувалось прибути до ГКЗ РМОП «Беркут» при УМВС України в Тернопільській області для ознайомлення із оспорюваними наказами та отриманням трудової книжки. Вважає таким, що не відповідає дійсності твердження позивача про те, що його звільнення здійснено без попереднього погодження із Тернопільської обласною профспілковою організацією Професійної спілки атестованих працівників ОВС України, членом якої він є, оскільки зазначену згоду надано 23.07.2012 р., що підтверджується листом від 23.07.2012 р. № 21. Також вважає безпідставними посилання позивача на порнушення норм Кодексу законів про працю України (далі - КзПП України), оскільки спірні правовідносини врегульовані нормами спеціального законодавства, а саме: Законом України «Про міліцію», «Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 1 та 6 ст. 43 Конституції України гарантовано, що кожен має право на працю, що вимагає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно ст. 6 КАС України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Згідно з ч. 1 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В судовому засіданні встановлено, що з березня 2003 р. позивач ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ - Роті міліції особливого призначення « Беркут» при УМВС в Тернопільській області.

16.05.2012 р. до Начальника відділення внутрішньої безпеки ДВБ МВС України в Тернопільській області Кольцова Є.С. надійшов рапорт в якому старшина РМОП «Беркут» сержант міліції Хільчук М.І. повідомив про факт вимагання ОСОБА_2 під загрозою звільнення з ОВС талонів на паливно-мастильні матеріали на загальну суму 3800 грн., предбання будівельних матеріалів для ремонту службових приміщень підрозділу та проведення ремонту вказаних приміщень. В цьому ж рапорті Хільчук М. І. повідомляє, що на виконання цих вказівок ним були витрачені особисті кошти в розмірі від 7000 до 7500 грн. Зазначений рапорт прийнято відділом внутрішньої безпеки 16.05.2012 р., згідно штампу вхідної кореспонденції № Х-15(оп). Згідно резолюції на вказаній заяві, накладеної начальником відділення внутрішньої безпеки ДВБ МВС України в Тернопільській області доручено провести ретельну перевірку викладених у заяві фактів. ( а.с. 65)

Згідно інформаційної картки про кримінальне або адміністративне корупційне правопрушення 30.05.2012 р. прокурором м. Тернополя складено протокол про порушення вимог ч. 1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 7.04.2011 р. N 3206-VI (далі Закон № 3206-VI), яким зафіксовано факт порушення ОСОБА_2 спеціальних обмежень щодо осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, спрямоване на попередження корупції, встановлене п. «д» ч. 1 ст. 4 п. 4 ч. 1 ст. 6 (а. с. 99).

22.06.2012 р. за результатами розгляду матеріалів, що надійшли з прокуратури м. Тернополя про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 172-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення постановою судді Тернопільського міськрайонного суду Ромазан В.В., його визнано винним у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого зазначеною статтею та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу з конфіскацією незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру в доход держави ( а. с. 60-61).

19.07.2012 р. постановою Апеляційного суду Тернопільської области, за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 апеляцію залишено без задоволення, постанову від 22.06.2012 р., про визнання винним позивача залишено без змін (а.с.62-64).

Вказані обставини встановлені судовим рішенням, крім того, в судовому засіданні визнаються сторонами по справі, стосовно них відсутній спір, а відтак, з огляду на положення ч. ч. 1, 3 ст.72 КАС України, вони не підлягають додатковому доказуванню при вирішенні даного адміністративного спору.

Начальником УМВС України в Тернопільській області 6.06.2012 р. затверджено висновок службового розслідування за вищезазначеним фактом, службове розслідування по факту складення адміністративного протоколу стосовно заступника командира РМОП «Беркут» УМВС України в Тернопльській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 завершено. Питання про притягнення його та його керівників до дисциплінарної відповідальності у відповідності до вимог наказу МВС України від 26.03.2010 р. № 90 вказано вирішити після розгляду судом адміністративного протоколу щодо порушення ним антикорупційного законодавства (а. с. 78-79).

Висновком, затвердженим 23.07.2012 р. службове розслідування за фактом складання адміністративного протоколу стосовно заступника командира РМОП « Беркут» УМВС України в Тернопільській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 завершено, та висловлено думку про доцільність за порушення службової дисципліни та вимог Закону України № 3206-VI, ч. 2 ст. 172-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) звільненя ОСОБА_2 з ОВС за ст. 64 «є» Положення № 114 (а.с. 80-83).

23.07.2012 р. наказом УМВС України в Тернопільській області № 744 « Про порушення законності та службової дисципліни, допущені працівником РМОП «Беркут» при УМВС України в області, та покарання винних», заступника командира РМОП «Беркут» при УМВС України в області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 за порушення службової дисципліни та вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» ч. 2 ст. 172-2 КУпАП, наказів МВС України від 16.03.2007 р. № 81, від 15.05.2007 р. № 157, від 26.03.2010 р. № 90, № 155-12 звільнено з ОВС за ст. 64 «є» Положення про проходження служби ( а.с. 87-89).

24.07.2012 р. наказом УМВС України, № 162 о/с по особовому складу: старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 (М-07089), заступника командира роти з кадрового забезпечення РМОП « Беркут» при УМВС, звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил за п. 64 «Є» (за порушення дисципліни) Положення № 114 ( а.с. 93).

Дослідивши зібрані по справі докази, суд відзначає, що спірні правовідносини склались з приводу проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ.

Ст.16,18 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. № 565-Х11 встановлено, що особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким, відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції. Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України затверджується Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 22.02.2006 р. N 3460-IV «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарний статут), дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Звільнення зі служби осіб рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, як вид дисциплінарного стягнення, передбачено п.6 ч.1 ст.12 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Ст.14 Дисциплінарного статуту визначено, що, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї провини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового або начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Ч. 2 ст. 16 Дисциплінарного статуту встановлено, що, у разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу, дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Аналізуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що при накладенні дисциплінарного стягнення на позивача відповідачем дотримано місячний строк, передбачений ч. 2 ст. 16 Дисциплінарного статуту, оскільки провадження по справі про адміністративне правопорушення закінчено 19.07.2012 р., із набранням чинності постанови Апеляційного суду Тернопільської области, службове розслідування за фактом складання адміністративного протоколу стосовно заступника командира РМОП «Беркут» УМВС України в Тернопільській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 завершено висновком від 23.06.2012 р., наказ УМВС України в Тернопільській області № 744 «Про порушення законності та службової дисципліни, допущені працівником РМОП «Беркут» при УМВС України в області, та покарання винних», яким накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ видано 23.07.2012 р.

Згідно ч.3 цієї статті дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення.

Як вбачається із встановлених обставин та підтверджено наявними у матеріалах справи документами, 26.08.2011 р. ОСОБА_2 вчинив корупційне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-2 КУпАП.

30.05.2012 р. прокурорм м. Тернополя складено протокол про порушення вимог ч. 1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» яким зафіксовано факт порушення ОСОБА_2 Г . спеціальних обмежень щодо осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, спрямоване на попередження корупції, встановлене п. «д» ч. 1 ст. 4 п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону № 3206-VI, тобто, розпочато провадження по справі про адміністративне правопорушення, яке закінчено 19.07.2012 р. із набранням чинності постанови апеляційного суду Тернопільської області про визнання позивача винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-2 КУпАП.

Дисциплінарне стягнення накладено на позивача наказом УМВС від 23.07.2012 р. № 744.

Таким чином, зважаючи на те, що дисциплінарний проступок було вчинено 26.08.2011 р. а провадження по адміністративній справі тривало з 30.05.2012 р. по 19.07.2012 р. - тобто 50 днів, дисциплінарне стягненя, накладено на позивача 23.07.2012 р., тобто, через - 9 місяців і 7 днів (з вирахуванням строку провадження по адміністративній справі), тобто з грубим порушенням вимог ч. 3 ст. 16 Дисциплінарного статуту.

Разом з тим, суд вважає безпідставними посилання позивача в частині порушення відповідачем ч. 5 ст. 14 Дисциплінарного статуту, яким встановлено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Суд вбачає відсутність порушення приписів зазначеної вище норми в діях відповідача, оскільки від ОСОБА_2 було відібрано пояснення за фактами, які слугували підставою його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-2 КУпАП ( а.с. 73), про що вказано у висновках службового розслідування від 06.06.2012 р., та від 23.07.2012.р.

Проте, в ході судового розгляду знайшли своє підтвердження посилання позивача на порушення відповідачем приписів ч. 8 ст. 14 Дисциплінарного статуту в частині ознайомлення ОСОБА_2 із оспорюваним наказом від 23.07.2012р. № 744.

Як вбачається із показів свідка ОСОБА_6, допитаної в судовому засіданні, 23.07. 2012 р. нею, по телефону, було повідомлено ОСОБА_2 про наявність наказу про його звільнення від 23.07.2012 р. № 744. Позивач прибув, та вони зустрілись на території ХОЗО бази РМОП «Беркут», де нею було запропоновано ОСОБА_2 ознайомитись із зазначеним вище наказом, на що, з її слів, він відповів відмовою.

Обов»язок доведення змісту наказу до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис, та, у разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу обов»язок видачи витягу з наказу прямо передбачений ч. 8. ст. 14 Дисциплінарного статуту.

Позивач в судовому засіданні категорично заперечів факт ознайомлення його зі змістом наказу та надання йому для ознайомлення витягу з наказу, посилаючись на відсутність у відповідача його розписки про ознайомлення чи отримання на оспорюваному наказі, чи в будь-якій іншій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Приписами ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, встановлено, що, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на те, що представником відповідача, третьої особи в судовому засіданні не надано жодних належних та допустимих доказів виконання ним норм ч. 8. ст. 14 Дисциплінарного статуту, або документу, яким би засвідчувалась відмова позивача від ознайомлення зі змістом никазу № 744 від 23.04.2012 р. та відмова від отримання ним витягу з цього наказу, суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_6 в частині фактів зазначених вище, та приходить до висновку про наявність порушень порядку накладення дисциплінарного стягнення.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи вищевикладене, за результатами оцінки судом наданих сторонами доказів стосовно дій відповідача в частині додержання порядку та строків накладення дисциплінарного стягнення, відповідності його дій приписам діючого законодавства, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування наказу УМВС в Тернопільській області від 23.07.2012 р. № 744 "Про порушення законності та службової дисципліни, допущені працівником РМОП "Беркут" при УМВС України в області, та покарання винних", та, відповідно, прийнятого на його підставі наказу УМВС в Тернопільській області по особовому складу від 24.07.2012 р. № 162 о/с про звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил за п. 64 "Є" (за порушення дисципліни).

Оскільки приписами п. 24 Положення № 114 встановлено, що, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік, та з урахуванням визнання протиправними та скасування наказів УМВС в Тернопільській області № 744 від 23.07.2012 р. та № 162 о/с від 24.07.2012, вимоги позивача щодо його поновлення на посаді заступника командира роти міліції особливого призначення "Беркут" при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, виплата якого, нерозривно пов'язана з ухваленням рішення про поновлення звільненої без законних підстав особи, - підлягають задоволенню.

Судом встановлено, та підтверджено матеріалами адміністративної справи, що вимушений прогул тривав в данному випадку з 25.07.2012 р. по 10.04.2013 р.,

Відповідно до довідки, наданої суду представником відповідача, третьої особи, середньомісячне грошове забезпечення за останні 6 мясяців служби становить 4 633, 22 грн., відповідно- середньоденне грошове забезпечення становить 152, 74 грн.

Враховуючи, що вимушений прогул позивача тривав з 25.07.2012 р., тобто 260 днів, сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу складає 39 712, 40 коп.

Згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність звернення до негайного виконання постанови суду в частині поновлення павелко О. Г. на посаді заступника командира роти міліції особливого призначення "Беркут" при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, та в частині стягнення з УМВС в Тернопільській області на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 4633,22 грн.

В той же час суд вважає необґрунтованою вимогу позивача про визнання протиправними дій начальника Управління кадрового забезпечення УМВС України в Тернопільській області протиправними з наступних підстав.

Відповідно до Положення про підрозділ міліції особливого призначення « Беркут» (зі змінами, внесеними наказом МВС від 01.01.2009 № 1) - ( а.с. 145-154 ) підрозділ є самостійним структурним підрозділом міліції громадської безпеки при УМВС в Тернопільській області, в якому наявний підрозділ кадрового забезпечення. 23.07.2012 р., тобто у день видання оспорюваного наказу, його, Управлінням кадрового забезпечення передано для ознайомлення та вручення витягу з нього, до окремого підрозділу кадрового забезпечення РМОП «Беркут», що підтверджено показами свідка ОСОБА_6, та представником відповідача, тертьої особи в судовому засіданні. Копію наказа від 24.07.2012 р. не було вручено позивачу з причин його відсутності на службі, що підтверджується актом від 24.07.2012 р. ( а.с. 91), та не спростовано позивачем. В подальшому, листування щодо необхідності прибуття до ГКЗ РМОП « Беркут» при УМВС в Тернопільській області для ознайомлення зі змістом оспорюваних наказів та за отриманням трудової книжки велось за підписом командира РМОП «Беркут» (а.с. 92-96). На письмові звенення позивача щодо видачі копії наказів від 23.07.2012 № 744, та від 24.07.2012 р. 162 ос та трудової книжки, адресовані на ім»я начальника УМВС України в Тернопільській області, ОСОБА_2, за підписом начальника управління кадрового забезпечення В.М. Гуліч в порядку та в строки, передбачені законодавством надано відповідь, в якій зазначено про необхідність прибуття до ПКЗ РМОП «Беркут» для ознайомлення із зазначеними наказами та отриманням трудової книжки, яка позивачем не оскаржувалась в установленому законом порядку.

Щодо протиправності дій відповідача в частині недотримання ним вимог ч. 1 ст. 47 КЗпП України, в частині невидачі в день звільнення ОСОБА_2 в належно оформленої трудової книжки та не проведення повного розрахунку при звільненні, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Ч. 4 цієїж статті встановлено, що Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення трудових книжок працівників визначено Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 р. N 58 ( далі - Інструкція № 58)

Відповідно до ч. 5 п. 4.1 Інструкції № 58, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

Приписами п. 4.2. Інструкції № 58 встановлено, що, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зважаючи на встановлення судом факту відсутності позивача на службі 24.07.2012 р. та ненадання ним суду доказів наявності у відповідача письмової згоди на пересилання трудової книжки, суд приходить до висновку про відсутність ознак протиправності дій начальника Управління кадрового забезпечення УМВС в Тернопільській області, тобто відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в цій частині.

Також в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, та спростовано представником відповідача посилання позивача на відсутність попереднього погодження його звільнення із Тернопільської обласною профспілковою організацією Професійної спілки атестованих працівників ОВС України, членом якої він є, оскільки зазначену згоду надано 23.07.2012 р., що підтверджується листом голови Тернопільської обласної організації ПАП ОВС України, від 23.07.2012 р. № 21 ( а.с. 90).

Таким чином, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 2, 158-163, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про міліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року №114, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області від 23.07.2012 р. № 744 "Про порушення законності та службової дисципліни, допущені працівником РМОП "Беркут" при УМВС України в області, та покарання винних".

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області по особовому складу від 24.07.2012 року № 162 о/с про звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил за п. 64 "Є" (за порушення дисципліни).

4. Поновити ОСОБА_2 на посаді заступника командира роти міліції особливого призначення "Беркут" при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області.

5. Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області (вул. Валова, буд. 11, м. Тернопіль, Тернопільська область) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Збаразьким РВ УМВС України в Тернопільській області 20.03.1996 р., адреса: АДРЕСА_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 25.07.2012 р. по 10.04.2013 р. у розмірі 39 712,40 грн.(тридцять дев'ять тисяч сімсот дванадцять грн. сорок коп.) із утриманням обов'язкових податків та зборів до Державного бюджету України.

6. В решті позовних вимог - відмовити.

7. Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника командира роти міліції особливого призначення "Беркут" при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області - підлягає негайному виконанню.

8. Постанова суду в частині стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ в Тернопільській області (вул. Валова, буд. 11, м. Тернопіль, Тернопільська область) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Збаразьким РВ УМВС України в Тернопільській області 20.03.1996 р., адреса: АДРЕСА_1) грошового забезпечення за час вимушеного прогулу межах суми стягнення за один місяць у розмірі 4633,22 грн. (чотири тисячі шістсот тридцять три гривні двадцять дві копійки) - підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі текст постанови виготовлено 15.04.2013 р.

Головуючий суддя Білоус І.О.

копія вірна

Суддя Білоус І.О.