Постанова № 30724220, 27.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 березня 2013 р. № 820/1437/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Пузовікової К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства (64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Калініна, буд.11 Код ЄДРПОУ 24673063) до Державного бюджету України (одержувач: Ізюмське УДКСУ у Харківській області код отримувача -3728392, банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області, МФО банка 851011, рахунок -31110029700012, код платежу 14010100, назва платежу: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) суму коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 137.794,00 грн. з рахунків Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства (код 24673063) у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що підприємство відповідача пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації, про що свідчить відповідний запис у витягу з Єдиного державного реєстру від 26.09.2012 року за № 4737 та з 07.05.1997 року перебуває на обліку, як платник податків у Ізюмській об'єднаній державній податковій інспекції Харківської області Державної податкової служби. Для здійснення розрахунків у безготівковій формі боржник має відкриті розрахункові рахунки в банківських установах. ІКВ ВКП має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 137.794,00 грн. - основний платіж, який виник внаслідок несплати в установлений строк грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податку в декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року та надану платником податків до Ізюмської ОДПІ 20.12.2012 року за № 9080313514 по строку сплати 30.12.2012 року. З 2011 року податковий борг підприємства не переривався, а лише накопичується. Ізюмською ОДПІ в порядку визначену законом винесено першу податкову вимогу №1/47 від 16.10.2001 року та другу податкову вимогу №2/107 від 21.11.2001 року. Однак, підприємством не виконано свого податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, ст. 36), а тому податковий орган вважає, що є всі підстави для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Представник Ізюмської ОДПІ у судове засіданні не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений судом належним чином, в порядку передбаченому ст.ст. 33-35 КАС України, надав суду клопотання, в якому просив суд розглядати справу без участі представника інспекції.

Відповідач - Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство, у судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений судом належним чином, в порядку передбаченому ст.ст. 33-35 КАС України, причини неявки суду не повідомив.

У письмових запереченнях на позов відповідач вказав, що відповідно до статуту Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство є власністю Ізюмської територіальної громади, від імені якої діє Ізюмська міська рада Харківської області, а тому Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство не є належним відповідачем по даній справі, оскільки є комунальним підприємством та знаходиться у власності Ізюмської територіальної громади, від імені якої діє Ізюмська міська рада Харківської області. Також, за судженням Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства, позивачем були надіслані на адресу відповідача податкові вимоги №1/47 від 16.10.2001 року №2/107 від 21.11.2001 року, які не стосуються податкову боргу відповідача, який виник в лютому 2013 року та який позивач просить стягнути, оскільки податкові вимоги виставлені у 2001 року. Отже, позивачем не надано доказів, які дають право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів:

Статтею 67 Конституції України на кожного покладено обов'язок сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, встановлених законом.

У спірних правовідносинах порядок сплати платежу стосовно спірної суми заборгованості визначений Податковим кодексом України.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач - Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство, пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб, набув правового статусу юридичної особи, ідентифікаційний номер 24673063 року (а.с.5).

З 07.05.1997 року підприємство взято на облік як платник податків і зборів в Ізюмській об'єднаній державній податковій інспекції, про що в матеріалах справи свідчить довідка від 25.09.2012 року №2158/10/19025 (а.с.4).

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Ізюмським комунальним виробничо водопровідно-каналізаційним підприємством була подана до Ізюмської ОДПІ Харківської області податкова декларація з податку на додану вартість № 9080313514 від 20.12.2012 року, якою відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 137,794,00 грн. по строки сплати 30.12.2012 року (а.с.6-8).

Відповідно до п.п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п.56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п.п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд зазначає, що відповідно до п.20.1.18 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наявність спірної суми податкового боргу підтверджена приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123; далі за текстом-Інструкція №276) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача (а.с.14-72).

Окрім того, суд зазначає, що загальний податковий борг Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства існує з 2001 року та до теперішнього часу не переривався.

Ізюмською ОДПІ Харківської області здійснювалися заходи щодо погашення відповідачем податкового боргу, а саме: було надіслано першу податкову вимогу №1/47 від 16.10.2001 року та другу №2/107 від 21.11.2001 року (а.с.11-12).

З витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, наявного в матеріалах справи, вбачається, що активи платника податків знаходяться під заставою (13).

Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області прийнято рішення про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів №16/24-24673063/2448 від 18.03.2002 року (а.с.74).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин, то адміністративний позов належить задовольнити, адже обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом і долученими до матеріалів справи доказами.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства (64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Калініна, буд.11, код ЄДРПОУ 24673063) до Державного бюджету України (одержувач: Ізюмське УДКСУ у Харківській області код отримувача - 3728392, банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області, МФО банка 851011, рахунок - 31110029700012, код платежу 14010100, назва платежу: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) суму коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 137.794,00 (сто тридцять сім тисяч сімсот дев'яносто чотири грн. 00 коп.) з рахунків Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства (код 24673063) у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 01 квітня 2013 року.

Суддя Панченко О.В.