Постанова № 30724149, 15.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2013 року № 2а-10356/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дем'яновського Г.С.,

за участю секретаря Гавірко О.О.

представників : позивача -Свистович Ю.П.,відповідача-Задорожного І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Львівобленергорембуд» ПАТ «Львівобленерго « до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Адміністративний позивач - Дочірнє підприємство «Львівенергобуд» ПАТ «Львівобленерго» (далі Підприємство) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ Личаківському районі м.Львова Львівської області ДПС №0003302320/13415 від 24.09.2012р. Представник позивача позов підтримав повністю. Представник відповідача позов не визнав з підстав ,наведених в запереченні. Вислухавши пояснення представників сторін ,перевіривши інші докази ,зібрані у справі ,суд приходить до наступних висновків.

Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м.Львова Львівської області ДПС проведено позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Львівобленергорембуд» ПАТ «Львівобленерго « з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з ПП «Енергоцентр» за період з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року.

Перевіркою встановлено наступне порушення : п.п.7.4.1.,7.4.4. п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість « від 03.04.1997 року № 1168-97 ВР -ДП «Львівобленергорембуд» ПАТ «Львівобленерго « занижено податок на додану вартість за липень 2010 року на суму 196000 грн. На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 24 вересня 2012 року № 0003302320 \13415, яким позивачу збільшено суму податкового зобов»язання за платежем : податок на додану вартість на суму 245 000 грн., в тому числі за основним платежем 196000 грн. та за штрафними санкціями 49000 грн. Позивач просить скасувати означене податкове повідомлення рішення і мотивує свої вимоги тим, що зазначені у акті перевірки висновки щодо безтоварності певних господарських операцій між вказаними суб'єктами господарювання припущеннями ,які є зовсім недослідженими ДПІ, проте остання вважає їх встановленими і саме ними обґрунтовує свої висновки щодо порушень закону України «Про податок на додану вартість». Зокрема розбіжність даних ДП «Львівенергорембуд ПАТ «Львівобленерго «з даними відповідача ґрунтується наслідками перевірки контрагента ПП «Енергоцентр» , яким визнано безтоварність господарських операцій останнього з ТзОВ «Буд АМВ Груп», оскільки вважається ,що означене товариство не має необхідних трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності . Однак з Акту перевірки не вбачається пов»язаність вказаних взаємовідносин з правочином ,вчиненим позивачем . Щодо документального оформлення господарських операцій з ПП «Енергоцентр» ,то всі вони оформлені у відповідності з діючим на той момент законодавством ,що підтвердив сам відповідач в Акті планової перевірки №132\23-7\30995056 від 25 червня 2011 року ,проведеної за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року , в якому відсутні будь-які зауваження щодо документального оформлення господарських операцій з придбання товару у ПП «Енергоцентр». Відповідачем безпідставно вказано на відсутність товарно-транспортної накладної ,оскільки згідно умов договору кабель забирався самовивозом , про що свідчить путьовий лист автомобіля КАМАЗ , який належить позивачу ,автомобільний парк якого складається з 19 автотранспортних засобів. Крім того придбаний високовольтний кабель був використаний позивачем в господарській діяльності і був прокладений від районної підстанції Л-13 до районної підстанції РП-67 у м.Львові , та на інших об»єктах , на замовлення Львівського управління ЗАТ «Електро» , що підтверджується документами ,необхідними для проведення робіт з кабелями високої напруги. Всі витребувані документи надавались відповідачу під час перевірки ,і якщо він деякі не використав для формування висновку ,то це не вина відповідача. Директором та головним бухгалтером позивача не підписано Акт в графі надання додаткових документів ,що свідчать про діяльність суб»єкта господарювання \спростовують викладені в акті перевірки факти\ за період ,що перевіряється , і що такі документи відсутні. Означені службові особи зазначили ,що з Актом перевірки не згідні і що до даного Акту буде надано вмотивоване заперечення. Тому ,як пояснив представник позивача, ряд документів прийшлося додавати до адміністративної скарги та в судове засідання . На підставі наведеного просить позов задоволити. Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях та зазначив, що взаємовідносини Підприємства з його контрагентами ПП «Енергоцентр», ТОВ «Буд АМВ Групп» мають ознаки нікчемності, оскільки під час їх перевірки встановлено , що у таких відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу незначної чисельності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товару, а відтак фінансово-господарська діяльність не має реального товарного характеру. Такий правочин не породжує жодних правових наслідків, а тому не надає права на формування податкового кредиту. Деякі документи ,з наданих суду, не були предметом дослідження перевірки і тому по них не винесено відповідних висновків. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд приходить до наступних висновків.

Як свідчать матеріали справи та докази, на які посилається позивач, Дочірнє підприємство «Львівенергорембуд» публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» зареєстроване 29.06.2000р. Позивача взято на податковий облік, як платника податків 06.07.2000р. №5090 та податку на додану вартість 01.08.2000р. №309950513062 в ДПІ у Личаківському районі м.Львова, де він перебував на момент підписання Акту перевірки. Отже, позивач є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України. Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м.Львова Львівської області ДПС проведено позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Львівобленергорембуд» ПАТ «Львівобленерго « з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з ПП «Енергоцентр» за період з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року. Перевіркою встановлено наступне порушення : п.п.7.4.1.,7.4.4. п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість « від 03.04.1997 року № 1168-97 ВР -ДП «Львівобленергорембуд» ПАТ «Львівобленерго « занижено податок на додану вартість за липень 2010 року на суму 196000 грн. На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 24 вересня 2012 року № 0003302320 \13415, яким позивачу збільшено суму податкового зобов»язання за платежем : податок на додану вартість на суму 245 000 грн., в тому числі за основним платежем 196000 грн. та за штрафними санкціями 49000 грн. З Акту перевірки вбачається ,що ДП «Львівенергорембуд» в липні 2010 року проведено попередню оплату ПП «Енергоцентр» в сумі 1176000 грн. за кабель високовольтний і на означену суму вказаний кабель отримано по видатковій накладній № РН-0000080 від 13 серпня 2010 року . З означеної видаткової накладної вбачається ,що кабель у кількості 3500000 метрів отримав ОСОБА_2 за довіреністю № 563 від 27.07.2010 року , яка зареєстрована у наданому позивачем реєстрі за липень 2010 року під № 74. З наказу ДП «Львівобленергорембуд» ПАТ «Львівобленерго « вбачається ,що ОСОБА_2 працює начальником дільниці електромонтажних робіт .Позивачем нагадано також Договір про майнову відповідальність матеріально-відповідальної особи ОСОБА_2 від 05 січня 2004 року і пояснено ,що ОСОБА_2 особисто отримує товарно-матеріальні цінності на свою дільницю і використовує їх для проведення господарських робіт. Представник позивача заявив ,що кабель перевозився власним вантажним транспортом ,що вбачається з подорожнього листа № 102465 від 13 серпня 2010 року автомобіля НОМЕР_2 \по м.Львову по дільницях\ .Означений автомобіль ,як вбачається з путьових листів працював по дільницях у м.Львові також в інші дні серпня 2010 року. Тобто саме цим автомобілем було перевезено всю кількість кабелю на дільницю ,оскільки означений товар отримувався позивачем шляхом самовивозу , що підтверджується умовами \п.п.3.1. ,п.п. 3.2.п.3 \ Договору поставки № 1-06\5 від 01 липня 2010 року , укладеного позивачем з ПП «Енергоцентр» на поставку високовольтного кабеля АСБл-10 3х240 . Відповідно до ст.48 Закону України „Про автомобільний транспорт" документами для юридичної особи,яка здійснює вантажні перевезення для власних потреб в числі інших ,є дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж. Таким чином суд вважає, що позивач мав повну можливість перевезти отриманий товар ,що підтверджує реальність господарської операції. ПП «Енергоцентр» видано на оплату кабелю податкові накладні , згідно яких позивачем була проведена оплата. З наданої картки рахунку № 631 по контрагенту «Енергоцентр» за серпень 2010 року вбачається ,що дана господарська операція знайшла своє відображення у бухгалтерському обліку позивача , що спростовує доводи представника відповідача про нереальність взаємовідносин лише внаслідок невіднесення вказаної суми до валових витрат, що позивач має право здійснити протягом трьох років ,тобто строку який ще не сплив. Крім цього судом досліджено податкові декларації позивача та контрагента ПП «Енергоцентр» за липень 2010 року. Вбачається , що позивач в розшифровці податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів \Розділ 11.Податковий кредит\ показав податковий кредит по даній господарській операції в сумі 196000 грн. \обсяг поставки без ПДВ 980000 грн\, а ПП «Енергоцентр» в розшифровці податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів \Розділ 1.Податкові зобов»язання\ показало податкове зобов»язання по даній господарській операції з ДП «Львівобленергорембуд» ПАТ «Львівобленерго « ,тобто прийняло на себе податкове зобов»язання на суму 196000 грн..Таким чином шляхом співставлення сум податкового кредиту та податкового зобов»язання господарська операція підтверджується. \На копії розшифровки ПП «Енергоцентр» вбачається штамп ДПІ у Сихівському районі м.Львова.\ Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно вимог пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. ДПІ не наведено суду підстав, з яких податкові накладні контрагентів позивача не можна було б вважати такими, що підтверджують право позивача на податковий кредит.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Позивачем надано наступні документи з яких вбачається використання в господарській діяльності в серпні-вересні 2010 року предмету розгляду- високовольтного кабелю:

-Довідка про вартість виконаних робіт за серпень 2010 року .надана субпідрядником - ДП «Львівобленергорембуд» ПАТ «Львівобленерго « Генпідряднику -ЛУ ЗАТ «Електро» ,

-Акт № 6 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року \ Генпідрядник -ЛУ ЗАТ «Електро», субпідрядник - ДП «Львівобленергорембуд» ПАТ «Львівобленерго «\,в якому \позиція 12\ зазначено використання 980 м. кабелю напругою 6000 в перерізом зх240 мм 2 АСБ

-Довідка про вартість виконаних робіт за серпень 2010 року .надана субпідрядником - ДП «Львівобленергорембуд» ПАТ «Львівобленерго « Генпідряднику -ЛУ ЗАТ «Електро» ,

-Акт № 6 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року \ Генпідрядник -ЛУ ЗАТ «Електро», субпідрядник - ДП «Львівобленергорембуд» ПАТ «Львівобленерго «\,в якому \позиція 12\ зазначено використання 700 м. кабелю напругою 6000 в перерізом зх240 мм 2 АСБ

-Довідка про вартість виконаних робіт за вересень 2010 року .надана субпідрядником - ДП «Львівобленергорембуд» ПАТ «Львівобленерго « Генпідряднику -ЛУ ЗАТ «Електро»

-Акт № приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року \ Генпідрядник -ЛУ ЗАТ «Електро», субпідрядник - ДП «Львівобленергорембуд» ПАТ «Львівобленерго «\,в якому \позиція 12\ зазначено використання 1510 м. кабелю напругою 6000 в перерізом зх240 мм 2 АСБ

-Акт № приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року \ Генпідрядник -ЛУ ЗАТ «Електро», субпідрядник - ДП «Львівобленергорембуд» ПАТ «Львівобленерго «\,в якому \позиція 12\ зазначено використання 640 м. кабелю напругою 6000 в перерізом зх240 мм 2 АСБ

Акти приймання виконаних робіт надані по різних об»єктах про роботах ,виконаних в одному місяці.

Крім цього надано Звіти про витрати матеріалів у будівництві в співставленні з виробничими нормами за серпень-вересень 2010 року ,що підтверджує факти використання отриманого кабелю у господарських цілях,

Таким чином позивач підтвердив використання в господарській діяльності в серпні-вересні 2010 року предмету розгляду високовольтного кабелю ,ідентичного отриманому від ПП «Енергоцентр» 13 серпня 2010 року.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.п.7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Представлені представником позивача в судове засідання документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. Факт здійснення операцій підтверджується договором, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями та іншими письмовими документами,наведеними вище.

Актом перевірки також підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій сторони знаходились в Єдиному державному реєстрі, а також мали Свідоцтво про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

Товар, який був предметом Договорів купівлі-продажу, не обмежений та не вилучений з цивільного обороту України. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

Відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.6 даного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З врахуванням вищевикладеного, Акт перевірки, який є предметом дослідження, не відповідає вимогам вищезгаданого Порядку та складений без об'єктивного аналізу господарських операцій, вчинених Підприємством і ґрунтується виключно на припущеннях щодо безтоварності операцій.

Слід зазначити, що Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у листі від 16.09.2011р. №7319 щодо правомірності органів державної податкової служби визнавати угоди нікчемними зазначив наступне: головною підставою вважати правочини нікчемними являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки; вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочинів.

В підтвердження обставин реальності господарських операцій судом взято до уваги діяльність позивача. Підприємство, як господарюючий суб'єкт веде діяльність, яка визначена у досліджених судом Договорах, узгоджується з предметом діяльності Підприємства., викладеним у Довідці АА № 499837.

Суд зауважує, що перелік правочинів, які є нікчемними з огляду вимоги ст.228 ЦК України чітко визначені як такі, що порушують публічний порядок, якщо такі були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Згідно ст.61 Конституції України - принципу індивідуалізації відповідальності, Підприємство не несе відповідальності за свого контрагента та не позбавлене права на податковий кредит у разі якщо воно виконало усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, що узгоджується з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009р. у справі «Булвес» АД проти Болгарії.

Суд вважає, що ДПІ не надано доказів для встановлення мети вищезгаданих підприємств, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при проведенні зазначених господарських договорів. Податковим органом не подано жодних доказів на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки. При цьому слід зазначити, що одним з основних принципів оцінки податкових спорів є принцип презумпції добросовісності платника, у зв'язку з яким, дії платника податків, який має на меті одержання податкової вигоди, економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Виходячи з заявлених позовних вимог, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що суб'єкт владних повноважень прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення не дотримався принципу верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, вимог чинного податкового законодавства та передбачених ст.2 КАС України принципів, що дає суду підстави задовольнити позовні вимоги.

Таким чином суд вважає ,що позов слід задовольнити повністю, скасувати податкове повідомлення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби № 0003302320\13415 від 24.09.2012 року.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Львівобленергорембуд» ПАТ «Львівобленерго « судові витрати в сумі 2268 грн.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби № 0003302320\13415 від 24.09.2012 року .

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Львівобленергорембуд» ПАТ «Львівобленерго « судові витрати в сумі 2268 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки, передбачені ст.186 КАС України та набуває законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

Суддя Дем'яновський Г.С.