Постанова № 30722346, 10.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2013 року № 813/1188/13-а

м. Львів

17 год. 45 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар - Ячмінська Я.О.

з участю:

представник позивача Томашівський О.Г.

представник відповідача Строкун І.Й.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеа-Трейд» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС.

Обставини справи.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідеа-Трейд», звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000362210/2406, прийнятого 08.02.2013 р. відповідачем, Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки у позивача є в наявності всі податкові накладні, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту, а тому висновки акта перевірки про заниження позивачем податку на додану вартість є безпідставними.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з тих підстав, що у акті перевірки зафіксовано відсутність у позивача на час перевірки податкових накладних, на підставі яких сформовано податковий кредит, просить у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності, допитав свідків та

встановив:

Відповідачем, Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС у період з 17.12.2012 р. по 25.01.2013 р. проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеа-Трейд» (код ЄДРПОУ 35444122) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2012 р., про що 01.02.2013 р. складено акт №10/22-40/35444122 (т.1 а.с.7-35).

На підставі складеного за результатами перевірки акта, відповідачем 08.02.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000362210/2406 (т.1 а.с.37) про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок додану вартість в сумі 388035 грн. (основний платіж - 258690 грн., штрафні (фінансові) санкції - 129345 грн.).

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято згідно викладеного у акті перевірки висновку про порушення позивачем п.198.3. п.п. 198.6. ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. (із змінами та доповненнями) - занижено податок на додану вартість всього на суму 258690 грн., в т.ч. вересень 2012 року на 258690 грн.

Порушення полягає у не представленні до перевірки оригіналів податкових накладних, виписаних ДП «Українська горілчана компанія «NEMIROFF» (код ЄДРПОУ 30805594) від 07.09.12 р. № 907009 на суму 448623,36 грн., в тому числі ПДВ 74770,56 грн.; від 13.09.12 р. №913007 на суму 430465,32 грн. в тому числі ПДВ 71744,22 грн.; від 14.09.12 р. №914002 на суму 446598,00 грн. в тому числі ПДВ 74433,00 грн.; від 16.09.12 р. №916054 на суму 226454,40 грн. в тому числі ПДВ 37742,40 грн., податок на додану вартість по яких було віднесено до податкового кредиту за вересень 2012 року.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно з п.1.1.ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

В силу ст. 20.1.1 ПК України відповідачу надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків)

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (т.1 а.с.57), довідки з ЄДРПОУ (т.1 а.с.56), виписки та витягу з ЄДРПОУ (т.1 а.с.53-55), товариство з обмеженою відповідальністю "Ідеа Трейд" зареєстроване 20.09.2007 року виконавчим комітетом Львівської міської ради, ідентифікаційний код - 35444122, взято на облік у ДПІ у Личаківському районі м. Львова як платник податків 21.09.2007 р. за №7719 (згідно довідки від 20.03.2009 р. №5375) (т.1 а.с.60).

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 29.11.2007 р. за індивідуальним податковим номером 354441213069, що підтверджується свідоцтвом №100207934 (т.1 а.с.60).

Згідно ліцензії серія АВ №730873 (т.1 а.с.58), позивач має право здійснювати оптову торгівлю алкогольними напоями вітчизняного та імпортного виробництва та має внесене місце зберігання оптових партій алкогольних напоїв до єдиного державного реєстру (т.1 а.с.59).

З матеріалів справи судом встановлено укладення позивачем (Дистриб'ютор) з дочірнім підприємством "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (Компанія) договору дистриб'юції №31102009/ДП УГК/Д-27 від 31.10.2009 р. (т.1 а.с.76-100) з додатками (т.1 а.с.101-102), предметом якого, згідно п.1.1, є зобов'язання Компанії передати у власність Дистриб'ютора продукції для її подальшого поширення на території на умовах і в порядку, визначених Договором, а Дистриб'ютор зобов'язується прийняти продукцію у власність і оплатити її вартість, а також виконати дії, необхідні для поширення і просування Продукції на території на умовах і в порядку, визначених договором.

У відповідності до умов вказаного договору позивачем отримано від Компанії горілчану продукцію згідно видаткової накладної №907009 від 07.09.2012 року на суму 448623,36 грн. (в т.ч. ПДВ 74770,56 грн.), видаткової накладної №913007 від 13.09.2012 р. на суму 430465,32 грн. (в т.ч. ПДВ 71744,22 грн.), видаткової накладної №914002 від 14.09.2012 р. на суму 446598 грн. (в т.ч. ПДВ 74433 грн.), видаткової накладної №916054 від 16.09.2012 р. на суму 226454,40 грн. (в т.ч. ПДВ 37742,40 грн.) (т.1 а.с.103-109).

Факт поставки підтверджується долученими копіями товарно-транспортних накладних (т.1 а.с.47-52).

Оплата придбаної горілчаної продукції проведена позивачем у безготівковій формі, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень (т.1 а.с.110-114), актом звірки (т.1 а.с.132), а ДП «Українська горілчана компанія «NEMIROFF» (код ЄДРПОУ 30805594) виписано позивачеві податкову накладну від 07.09.12 р. № 907009 на суму 448623,36 грн., в тому числі ПДВ 74770,56 грн.; від 13.09.12 р. №913007 на суму 430465,32 грн. в тому числі ПДВ 71744,22 грн.; від 14.09.12 р. №914002 на суму 446598,00 грн. в тому числі ПДВ 74433,00 грн.; від 16.09.12 р. №916054 на суму 226454,40 грн. в тому числі ПДВ 37742,40 грн. (т.1 а.с.40-45).

Вказані податкові накладні внесені Компанією (продавцем) у день виписки до єдиного реєстру податкових накладних, що підтверджується витягом №16 від 08.02.2013 р. (т.1 а.с.46) та включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних (т.1 а.с.39, 137-138). Податок на додану вартість за вказаними податковими накладними позивачем віднесено до податкового кредиту у декларації за вересень 2012 року (т.1 а.с.115-131).

Отримання придбаної продукції та її подальше використання у власній господарській діяльності шляхом подальшого продажу підтверджується долученими до справи оборотно-сальдовими відомостями (т.1 а.с.134-136,139-141) та реєстром виданих та отриманих податкових накладних (т.1 а.с.143-250, т.2 а.с.1-28).

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р., обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Крім того, Наказом ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання» від 29.03.2003 р. №143, передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

З урахуванням вищенаведеного та встановлених фактичних обставин справи, суд констатує, що господарські операції позивача щодо купівлі горілчаних виробів та використання їх у господарській діяльності шляхом продажу підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186, а згідно з п. 186.1. ст. 186 ПК України місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені».

Згідно з. п. 187.1. ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку».

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.201.6 Податкового Кодексу України).

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Судом встановлено, що видані позивачеві податкові накладні містять всі необхідні реквізити вказані у п.201.1 ст. 201 ПК України та включені до реєстру податкових накладних.

Право податкових органів під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби визначено п.20.1.8 ст.20 ПК України.

Зазначеному праву податкового органу кореспондується закріплений п.16.1.12 ст.16 ПК України обов'язок платника податків забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом та закріплений у п.16.1.5 ст.16 ПК України обов'язок платника податків подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання;

Відповідно до п.77.8 ст. 78 ПК України, 78.7. перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (п.78.8 ст. 78 ПК України).

Для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є згідно ст. 83 ПК України: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

З метою дотримання закріпленого у ч 4 та ч.5 ст.11 КАС України принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи, відповідно до якого Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи і Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає, судом допитано у якості свідка ОСОБА_3 -головного державного податкового ревізора-інспектора відділу супроводження особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПС у Львівській області та головного бухгалтера ТзОВ "Ідеа Трейд" - ОСОБА_4.

Згідно пояснень свідка ОСОБА_3, під час перевірки у позивача не було у наявності податкових накладних, зазначених у акті перевірки, письмова вимога про надання таких позивачеві не надавалась.

Свідок ОСОБА_4 ствердила, що всі податкові накладні, зазначені у акті перевірки у підприємства були в наявності на час проведення перевірки, такі отримані підприємством разом із видатковими накладними при поставці товару, вимог представити такі до перевірки не було.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів..

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посадові особи контролюючих органів відповідно до ст. 21 ПК України зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

При проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби відповідно до п. 85.4 ст.84 ПК України мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.85.8 ст.85 ПК України, посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа відповідно до п.85.6 ст.85 ПК України складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Належними відповідно до ст. 70 КАС України є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відтак належним та допустимим доказом відсутності документів, що належать до предмета перевірки є акт, що засвідчує факт відмови платника надати документи, які вимагаються при перевірці.

Проте у акті перевірки не зазначено про складання такого акта про відмову позивача надати до перевірки податкові накладні, перелічені у акті перевірки, і такого акта не надано суду під час розгляду справи.

У письмових вимогах посадової особи контролюючого органу, що містяться у матеріалах справи (т.1 а.с.38, т. 2 а.с.40), немає вказівки про необхідність надання позивачем до перевірки податкових накладних, виписаних ДП «Українська горілчана компанія «NEMIROFF» (код ЄДРПОУ 30805594) від 07.09.12 р. № 907009 на суму 448623,36 грн., в тому числі ПДВ 74770,56 грн.; від 13.09.12 р. №913007 на суму 430465,32 грн. в тому числі ПДВ 71744,22 грн.; від 14.09.12 р. №914002 на суму 446598,00 грн. в тому числі ПДВ 74433,00 грн.; від 16.09.12 р. №916054 на суму 226454,40 грн. в тому числі ПДВ 37742,40 грн., податок на додану вартість по яких було віднесено до податкового кредиту за вересень 2012 року.

Відповідно до п.86.1 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки) (п.86.7 ст.86 ПК України).

Згідно акта перевірки (т.2 а.с. 41) такий підписаний позивачем, але із поданням заперечень (т.1 а.с.36), отже позивач свій обов'язок по підписанню акта перевірки виконав.

Суд звертає увагу відповідача, що подавати окремі зауваження на акт перевірки чи заперечення є, відповідно до п.86.1 та п.86.7 ст. 86 ПК України, правом позивача, а не обов'язком.

Водночас право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення передбачено п.17.1.7 ст.17 ПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так як у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та вищенаведених норм ПК України, суд констатує недоведеність належними та допустимими доказами у порядку визначеному ПК України (складеним відповідно до п.85.6 ст.85 ПК України актом у довільній формі, що засвідчує факт відмови позивача надати до перевірки податкові накладні) та КАС України факту відсутності у позивача при проведенні перевірки податкових накладних, зазначених у акті перевірки, а відповідно відповідачем не доказано правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Оскільки судом встановлено невідповідність прийнятого відповідачем рішення вимогам ч.3 ст.2 КАС України, чому передувало звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір в сумі 2259,59 грн. (т.1 а.с.66) слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС №0000362210/2406 від 08.02.2013 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеа-Трейд» (м. Львів вул. Водогінна 2, ЄДРПОУ 35444122) судовий збір в сумі 2259 (дві тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 59 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну те резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 15.04.2013 року о 16:00 год.

Суддя Коморний О.І.