Ухвала суду № 30723761, 09.04.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-16049/11/0170/21

09.04.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 09.07.12 у справі № 2а-16049/11/0170/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Данкан" (вул. Київська, 5,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М.Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними наказу та дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Данкан" задоволені: визнано протиправним та скасовано Наказ Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 18.04.2011 № 1220/23-4 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Данкан"; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим по проведенню перевірки ТОВ "Данкан", в результаті якої було складено Акт № 5567/23-4/34582394 від 04.05.2011р. "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Данкан"з питань достовірності даних наведених в декларації по ПДВ за лютий 2011р."

Не погодившись з зазначеною постановою суду, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2012, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 09.04.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 1220/23-4 від 18.04.2011, відповідно до статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 ПК України наказано забезпечити проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача з питань достовірності даних наведених в декларації за лютий 2011р.; наказано провести позапланову невиїзну перевірку з 18.04.2011р. тривалістю 5 робочих днів.

На виконання зазначеного наказу з 18.04.2011р. по 04.05.2011 відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань достовірності даних наведених в декларації за лютий 2011р..

За результатами перевірки 04.05.2011 складено Акт перевірки № 5567/23-4/34582394 від 04.05.2011.

Перевіркою встановлено порушення ч. 1 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1.а п.187 ст. 187 ПК України, в результаті чого позивачем завищено суми податкового зобов'язання та завищено суми податкового кредиту в розмірі 285143,00 грн.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Матеріали справи свідчать, що підставою для проведення перевірки послугувала подана позивачем декларація з ПДВ за лютий 2011р.

Згідно із пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Судом першої інстанції правильно акцентовано увагу на тому, що невиїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України.

Норма п.п.78.1.1. ст.78 ПК України передбачає сукупність обставин, які надають право органам державної податкової служби проводити позапланові документальні перевірки, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідачем не надано жодного доказу наявності інформації за результатами проведених перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

08.04.2011 відповідачем направлено запит позивачу за вих. № 14937/10/15-2, який отриманий останнім 15.04.2011, про що свідчіть наявний в матеріалах справи витяг з Журналу вхідної кореспонденції позивача (номер запису 83).

На вказаний запит позивачем надано відповідь, проте незважаючи на надані позивачем пояснення органами державної податкової служби було проведено позапланову документальну перевірку. Факт отримання від позивача письмової відповіді на запит, відповідачем не спростовується.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України (в редакції чинній на момент складання запиту) органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Як вбачається з запиту від 08.04.2011. вих. № 14937/10/15-2, підставою для його направлення стало виявлення розбіжностей по взаємовідносинам з контрагентами (додаток № 5 до декларації), для проведення невиїзної документальної перевірки правомірності нарахування ПДВ по декларації за лютий 2011р.

Отже, позивач взагалі був звільнений від обов'язку надання відповіді на такий запит, оскільки підстав для його направлення, передбачених п. 73.3 ст. 73 ПК України, зазначено не було, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо відповідності оскаржуваного наказу п.п.78.1.1. ст. 78 ПК України.

Разом з тим, відповідно до пункту 79.2 статті 79 ПК України обов'язковою умовою проведення невиїзної перевірки є надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Зазначеним Наказом передбачено проведення перевірки з 18.04.2011 тривалістю 5 робочих днів. Повідомленням від 18.04.2011 (вих. №15935/10/23-4) відповідач повідомив позивача про проведення перевірки і зазначив про необхідність надання всіх документів, що підтверджують дані податкової декларації за лютий 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що вказане повідомлення і копія наказу були направлені позивачу рекомендованою кореспонденцією та отримані останнім 22.04.2011р., про що свідчіть наявний в матеріалах справи з Журналу вхідної кореспонденції позивача (номер запису 86).

Отже, на час початку проведення перевірки - 18.04.2011р. позивач не отримав ані копію наказу, ані повідомлення про проведення перевірки.

Враховуючи, що податковий орган може розпочати проведення невиїзної перевірки лише після отримання повідомлення про вручення поштового відправлення, початок перевірки у день видання наказу та день відправки повідомлення (або раніше), без урахування строків поштового пробігу порушує право платника податку надавати матеріали, які можуть бути підставами для висновків під час проведення перевірок.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.07.12 у справі № 2а-16049/11/0170/21 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.07.12 у справі № 2а-16049/11/0170/21 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко