Ухвала суду № 30723633, 27.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 р. Справа № 50036/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

з участю секретаря судового засідання: Саламахи О.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова та Державної податкової адміністрації у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Комп'ютекс Авто» ЛТД до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державної податкової адміністрації у Львівській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

12.11.2010 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Комп'ютекс Авто» ЛТД звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державної податкової адміністрації у Львівській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно винесено податкові повідомлення-рішення від 28.12.2009 року № 0002672320/0 та № 0002682320/0. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проведені відповідачем донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість є необґрунтованими, оскільки до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) тощо. Основною господарською діяльністю позивача є реалізація нафтопродуктів і щебеню, які отримуються останнім від постачальників по залізничній колії. При цьому, завданням поточного утримання залізничної колії є систематичний нагляд за комплексом споруд колії та колійних пристроїв, забезпечення справного стану колії та утримання її в межах встановлених норм та допусків, при яких гарантується безпечний та безперебійний рух поїздів зі встановленими швидкостями, забезпечення тривалих термінів служби всіх елементів колії тощо. Поточне утримання здійснюється безперервно протягом усього року на всій протяжності колії, в тому числі на ділянках, де виконується модернізація та інший вид періодичного ремонту. Позивач зазначає, що ТзОВ СП «Комп'ютекс Авто» ЛТД проводило лише технічне обслуговування залізничної колії, а не проводило роботи з поліпшення основних фондів, а тому правомірно віднесло вказані роботи до валових витрат. Крім того, позивач вважає необґрунтованими висновки відповідача про завищення ТзОВ СП «Комп'ютекс Авто» ЛТД валових витрат з операцій по розповсюдженню рекламних матеріалів, підготовці та розсилці рекламних звернень офісами України, оскільки позивачем замовлявся інший вид реклами флаєри (рекламна поліграфія), а саме замовлення на виготовлення рекламно-інформаційних листівок та розповсюдження їх у вільному доступі серед населення на вулицях м. Львова та Львівської області, підготовка та розсилка рекламних звернень офісами України. Таким чином, позивач вважає, що суми податку на додану вартість правомірно включені до складу податкового кредиту.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова від 28.12.2009 року № 0002672320/0 та № 0002682320/0.

Представники Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова та Державної податкової адміністрації у Львівській області постанову суду першої інстанції оскаржили, подали апеляційні скарги, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просять її скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційних скарг зазначають, що в п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що податковий кредит складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку із придбанням товару (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних раціях у межах господарської діяльності платника податку. Таким чином, визначальною підставою віднесення витрат підприємства до складу валових витрат та формування податкового кредиту є безпосереднє використання придбаних товарів робіт, послуг) у власній господарській діяльності. Тільки за умови достовірного встановлення обставин щодо реальності господарської операції, наявності економічної доцільності та необхідності її здійснення та зв'язку із господарською діяльністю платника податків, дотримання посадовими особами, відповідальними за ведення бухгалтерського та податкового обліку, встановлених чинним законодавством вимог щодо складання та оформлення первинних документів, можна визнати правомірним віднесення витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення і оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту. Витрати понесені позивачем внаслідок ремонту автомобіля не підлягають включенню до складу валових витрат, оскільки їх розмір перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги, а представник позивача заперечив проти них.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - ТзОВ СП «Комп'ютекс Авто» ЛТД, що знаходиться за адресою: 79044, м. Львів, вул. Княгині Ольги, буд. 5А, код ЄДРПОУ 22331602, зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, взяте на облік в ДПІ у Франківському районі м. Львова як платник податків.

На підставі направлення від 23.11.2009 року № 23-2/845 та від 07.12.2009 року № 23-2/886, згідно з ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ, ДПІ у Франківському районі м. Львова проведена планова виїзна перевірка ТзОВ СП «Комп'ютекс Авто» ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено акт перевірки від 16.12.2009 року № 4107/23-2/22331602.

На підставі зазначеного акту Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова було прийнято повідомлення-рішення від 28.12.2009 року № 0002672320/0 та № 0002682320/0. Вказані повідомлення-рішення судом першої інстанції визнано протиправними.

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що 01.09.2008 року між позивачем та ТзОВ НВП «Комп'ютекс» укладено договір технічного обслуговування виробничої бази, умовами якого передбачено здійснення позивачем власними силами або шляхом залучення підрядних організацій технічного обслуговування під'їзної колії та нафтобази, розташованих в м. Пустомити Львівської області по вул. Привокзальна 8.

Крім того, 01.09.2008 року між позивачем та ПП «Львів-металбуд» укладено договір технічного обслуговування виробничої бази-сховища ПММ, умовами якого передбачено здійснення технічного обслуговування під'їзної залізничної колії, нафтобази, під'їзної автомобільної дороги, інженерних комунікацій та інших об'єктів, розташованих в м. Пустомити Львівської області по вул. Привокзальна 8.

Судом встановлено, що 02.03.2009 року між позивачем та ТзОВ «Втордеревпром» укладено договір технічного обслуговування виробничої бази та 15.04.2009 року доповнення до вказаного договору, умовами якого передбачено здійснення технічного обслуговування під'їзної залізничної колії та нафтобази, розташованих в м. Пустомити Львівської області по вул. Привокзальна 8 та обслуговування автомобільної та тракторної техніки.

Відповідно до п. 2 вказаних договорів об'єктом технічного обслуговування є під'їзна залізнична колія. Порядок та форма розрахунків проводиться між сторонами відповідно до вимог п. 3 вказаних договорів, в залежності від об'єму виконаних робіт та відображаються у відповідних актах виконаних робіт.

Основною господарською діяльністю позивача є реалізація нафтопродуктів і щебню, які отримуються останнім від постачальників лише по залізничній колії, що підтверджується залізнодорожними накладними.

Для здійснення своєї господарської діяльності ТзОВ СП „Комп'ютекс Авто" ЛТД уклало договір оренди приміщень № ДГ-0000001 від 20.06.2008 року та додаток до договору оренди приміщень № ДГ-0000002 від 01.09.2008 року з ТзОВ НВП „Комп'ютекс", яким передбачено, що ТзОВ СП „Комп'ютекс Авто" ЛТД: а)здійснюватиме відшкодування послуг залізниці - п.1.4 договору № ДГ-0000001 від 20.06.2008 року; б)сумісно використовуватиме залізничну колію - п.1.5 додатку до договору № ДГ-0000002 від 01.09.2008 року; в) самостійно проводить технічне обслуговування залізничної колії за свій рахунок - п. 3.2 додатку до договору № ДГ-0000002 від 01.09.2008 року.

З метою підтвердження необхідності проведення ремонтних робіт на під'їзній залізничній колії та їх фактичного виконання, позивачем до матеріалів справи долучено акти станції Глинна-Наварія від 20.01.09 року, 17.03.09 року, 24.06.09 року, які були скеровані ТзОВ НВП «Комп'ютекс» як власнику під'їзної залізничної колії, з яким позивач уклав договір технічного обслуговування від 01.09.2008 року та в цілях виконання якого і були укладені договори між позивачем та ПП «Львів-металбуд» від 01.09.2008 року, та між позивачем та ТзОВ «Втордеревпром» від 02.03.2009 року.

У листі станції Глинна-Наварія від 16.02.11 № 15 зазначено, що згідно нормативних документів, що діють на Укрзалізниці для забезпечення безпеки руху і охорони праці, проводяться комісійні квартальні огляди технічного стану під'їзних колій, де проводиться подача та забирання залізничних вагонів, що знаходяться під вантажними операціями. Ці огляди оформляються актами, копії яких надаються власникам під'їзних колій для усунення виявлених недоліків. Про усунення недоліків вітковласник повідомляє станцію письмово. В даному випадку власнику ТзОВ НВП «Комп'юктекс» також було надано акти з виявленими недоліками. Надання письмового повідомлення про усунення виявлених недоліків є гарантією для забезпечення безпеки руху.

Згідно з п. 1.3 Інструкції з улаштування та утримання колії залізниць України, затвердженої наказом Укрзалізниці від 22.12.2005 № 427-Ц, завданням поточного утримання залізничної колії є систематичний нагляд за комплексом споруд колії та колійних пристроїв: забезпечення справного стану колії та утримання її в межах встановлених норм та допусків, при яких гарантується безпечний та безперебійний рух поїздів зі встановленими швидкостями; забезпечення тривалих термінів служби всіх елементів колії; вивчення причин та попередження появи несправностей, своєчасне їх усунення та ліквідація причин, що сприяють появі несправностей колії та споруд. Поточне утримання здійснюється безперервно протягом усього року на всій протяжності колії, в тому числі на ділянках, де виконується модернізація та інший вид періодичного ремонту. Види, обсяг і терміни робіт з поточного утримання колії встановлюються, виходячи з першочергової вимоги до забезпечення безпеки руху поїздів і з урахуванням пори року та місцевих умов. Роботи з поточного утримання колії виконуються або без перерви руху поїздів, або в технологічні "вікна".

Згідно з вимогами Положення про проведення планово-запобіжних ремонтно-колійних робіт на залізницях України, затвердженого наказом Укрзалізниці від 10.08.2004 № 630-ЦЗ, передбачається система основних організаційно-технічних заходів з ремонту і утримання залізничної колії, спрямованих на забезпечення безпеки руху поїздів із встановленими швидкостями і максимальне використання принципу ресурсозбереження. За рахунок коштів, які передбачені на капітальний ремонт основних засобів виконуються: посилений капітальний ремонт, капітальний ремонт колії з використанням старопридатних матеріалів верхньої будови колії, посилений середній ремонт колії.

Окрім зазначених вище робіт за рахунок експлуатаційних витрат виконуються роботи з поточного утримання колії згідно з переліком, що встановлюється окремими нормативними документами Укрзалізниці. Роботи з поточного утримання колії виконуються безперервно впродовж року на всій протяжності колії і призначені для нагляду за станом колії і забезпечення справного її стану в межах встановлених норм і допусків. Основним принципом організації і поточного утримання колії є запобігання появи несправностей, а також усунення їх на початковій стадії з одночасною ліквідацією причин, що викликали несправності.

Суд вважає твердження відповідача, що витрати позивача в розмірі 414 000 грн. на оплату робіт, які проводились ПП «Львів-металбуд» та ТзОВ «Втордеревпром», не є економічно доцільними та необхідними для господарської діяльності позивача, оскільки як випливає із змісту актів з станції Глинна-Наварія технічний стан під'їзної колії вимагав усунення зовсім інших недоліків, які фактично і були усунуті без залучення контрагентів позивача, що випливає із листів ТзОВ НВП «Комп'юктекс» адресованих станції Глинна-Наварія не заслуговують на увагу зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 3.2 додатку до договору № ДГ-0000002 від 01.09.2008 року та розділу І Правил і технологій виконання робіт при поточному утриманні залізничної колії, затверджених наказом Укрзалізниці від 28.12.2001 № 732-Ц ТзОВ «Комп'ютекс Авто» ЛТД зобов'язується самостійно проводити технічне обслуговування залізничної колії за свій рахунок.

Згідно з розділом І Правил і технологій виконання робіт при поточному утриманні залізничної колії, затверджених наказом Укрзалізниці від 28.12.2001 № 732-Ц, поточне утриманні колії на відміну від періодичних ремонтів характеризується: безперервністю й щорічністю виконання по всій довжині колії; обсягами робіт різного характеру та призначення; зміною видів обсягів робіт в залежності від пори року.

Для правильного відображення валових витрат необхідно чітко розподіляти технічне обслуговування, ремонт та інше поліпшення основних фондів.

Тому, операції з технічного обслуговування не розглядаються як поточний або капітальний ремонт, реконструкція, модернізація та інші види поліпшень, і на них не поширюється п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Отже, витрати на технічне обслуговування обладнання, що здійснюється відповідно до вимог нормативно-технічної (галузевих норм) або експлуатаційної документації включаються до складу валових витрат на підставі п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо завищення позивачем валових витрат за господарськими операціями по виготовленню та розповсюдженню реклами.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 02.04.2009 року між позивачем та ТзОВ «Компанія Міко Трейдинг» укладено договір на рекламно-поліграфічне забезпечення підприємства, умовами якого передбачено проведення щомісячних рекламних заходів щодо товарів та послуг, що надаються споживачам АЗС, а саме продажу нафтопродуктів, моторних масел, автокосметики та авто аксесуарів шляхом розповсюдження серед водіїв автомобілів рекламних матеріалів, а також розміщення рекламної інформації в засобах масової інформації (преса, радіо, телебачення).

Судом першої інстанції встановлено, що 02.06.2009 року між позивачем та ПП «Нова марка»укладено договір на рекламно-поліграфічне забезпечення підприємства, умовами якого передбачено проведення щомісячних рекламних заходів щодо товарів та послуг, що надаються споживачам АЗС, а саме продажу нафтопродуктів, моторних масел, автокосметики та авто аксесуарів шляхом розповсюдження серед водіїв автомобілів рекламних матеріалів, а також розміщення рекламної інформації в засобах масової інформації (преса, радіо, телебачення).

Між позивачем та ПП «Нова марка»оформлено акт здачі-приймання виконаних робіт від 30.12.2008 року на суму 30000 грн., від 31.10.2008 року на суму 10000 грн., від 28.07.2008 року на суму 7000 грн., в яких зазначено про виготовлення рекламно-інформаційних листівок в загальній кількості 30000 шт.; розповсюдження рекламних матеріалів у вільному доступі для споживачів; поширення рекламної продукції серед населення м. Львова та Львівської області в загальній кількості 30000 шт.; підготовка та розсилка рекламних звернень офісами України.

Згідно із п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлює вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно із положеннями цієї статті підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Згідно із визначенням, наведеним у п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що метою розширення ринку збуту своєї продукції та залучення додаткових споживачів, позивач користувалося послугами рекламодавців.

Стаття 1 Закону України «Про рекламу»від 03.07.96 № 270-96-ВР, дає визначення, що реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Особа - це фізична особа, в тому числі суб'єкт підприємницької діяльності, юридична особа будь-якої форми власності, представництво нерезидента в Україні, а товар - будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об'єкти права інтелектуальної власності.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач уклав договори на рекламно-поліграфічне забезпечення підприємства з ПП «Нова Марка» від 02.06.2008 року № 6/02 та ТзОВ «Компанія Міко Трейдинг»від 02.04.2009 року № 10. Предметом вказаних договорів у рекламній компанії було виготовлення рекламних матеріалів, а саме: листівок, рекламних буклетів, кишенькових та настільних календарів, а також проведення рекламних заходів щодо товарів та послуг, що надаються споживачам АЗС шляхом розповсюдження серед водіїв автомобілів рекламних матеріалів та розміщення рекламної інформації в засобах масової інформації.

Виконані роботи підтверджуються актами здачі-приймання виконаних робіт. Витрати, які понесені позивачем при проведенні даної рекламної компанії, і підтвердженні документально вищевказаними первинними документами, оформленими згідно з вимог ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", відповідно включені до валових витрат, як це передбачено п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем за період з 01.07.2006 по 30.06.2009 року правомірно віднесено витрати за вказаними вище фінансово-господарськими операціями до валових витрат.

Враховуючи відсутність порушень чинного податкового законодавства позивачем та правомірність віднесення до валових витрат операцій з технічного обслуговування залізничної колії в загальній сумі 353334 грн. 00 коп.; з рекламних послуг в загальній сумі 93333 грн. 00 коп., в тому числі безпідставне зняття відповідачем з валових витрат підприємства суми в розмірі 54166 грн. 60 коп. за надання ТзОВ «Втордеревпром» рекламних послуг ТзОВ СП „Комп'ютекс Авто" ЛТД, позивачем правомірно включені до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, які підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку у відповідності до вимог п.п .7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якими передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари, (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 вказаного Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 28.12.2009 року № 0002672320/0 та № 0002682320/0 є протиправними.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позовні вимоги є підставними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова та Державної податкової адміністрації у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2011 року у справі № 2а-10493/10/1370 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 04.03.2013 року.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді С.П. Нос

А.І. Рибачук