Рішення № 30722172, 17.04.2013, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1864/13-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

з а о ч н е

10 квітня 2013 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Чернов Д. Є.

при секретарі Радзівон С. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області при судовому розгляді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду із даним позовом, згідно якого вказала, що 03.06.2011 року між нею та громадянином ОСОБА_2 було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого вона набула права вимоги до ТОВ «АВЕРС-СІТІ» майнових прав на об'єкт нерухомості - у вигляді квартири АДРЕСА_1, згідно Договору купівлі-продажу майнових прав № А 41 від 17.09.2010 року та Додаткової угоди до нього від 03.03.2011 року. Зазначене відступлення права вимоги відбувалося за відома та за угодою ТОВ «Аверс-Сіті», про що вказано в самому договорі відступлення права вимоги від 03.06.2011 року. На момент укладення Договору відступлення права вимоги від 03.06.2011 року, вартість майнових прав за квартиру вже була сплачена Відповідачу.

16 вересня 2011 року будинок, складовою частиною якого є спірна квартира, введено в експлуатацію. Рішенням виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської області від 22 вересня 2011 року № 270 доручено КП «Ірпінське БТІ» оформити та видати ТОВ «Аверс-Сіті» поквартирно свідоцтва про право власності на квартири введеного в експлуатацію будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Вона неодноразово усно та у письмовому вигляді звертались до відповідача із вимогою щодо передачі їм документів на квартиру та виконати умови договору, однак відповіді не отримала.

В зв'язку з вищевикладеним, просила визнати за нею, право власності на об'єкт нерухомості, зобов'язати Відповідача передати позивачу технічну документацію (технічний паспорт) на квартиру АДРЕСА_1, та стягнути на її користь судові витрати.

Позивач у судовому засіданні не з'явилася, належним чином повідомлялася про місце, дату та час розгляду справи. До суду надійшла заява позивача з проханням слухати справи у її відсутність, позов підтримує в повному обсязі, просить його задоволити, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. До суду надійшло клопотання представника відповідача з проханням відкласти розгляд справи, в зв'язку з тим, що 10.04.2013 року о 09 год.00 хв. він братиме участь у розгляді справи № 367/2112/13-ц (суддя Пархоменко О.В.) за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Аверс-Сіті» про визнання права власності. Однак, як свідчить довідка, надана суддею Пархоменко О.В., в судове засідання по цивільній справі № 367/2112/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Аверс-Сіті» про визнання права власності, яке відбулося 10.04.2013 року о 09 год. 00 хв. представник відповідача не з'явився. Причини неявки в судове засідання не повідомив, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача та винести заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 03.06.2011 року між ОСОБА_1 та громадянином ОСОБА_2 було укладено договір відступлення права вимоги (а.с.6-7), відповідно до якого позивач набула права вимоги до ТОВ «АВЕРС-СІТІ» майнових прав на об'єкт нерухомості - у вигляді квартири № 41 за адресою: АДРЕСА_1 згідно Договору купівлі-продажу майнових прав № А 41 від 17.09.2010 року (а.с.8-15) та Додаткової угоди до нього від 03.03.2011 року (а.с.16-23). Зазначене відступлення права вимоги відбувалося за відома та за угодою ТОВ «Аверс-Сіті», про що вказано в самому договорі відступлення права вимоги від 03.06.2011 року. На момент укладення Договору відступлення права вимоги від 03.06.2011 року, вартість майнових прав за квартиру вже була сплачена Відповідачу.

16 вересня 2011 року будинок, складовою частиною якого є спірна квартира, введено в експлуатацію, що підтверджується сертифікатом серії КС № 16411043016 (а.с.24).

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. Способом захисту права та інтересу є, зокрема, визнання права.

Статтею 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно зі ст. 177 ЦК України до об'єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше.

Статтями 181 та 182 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухомості) належать об'єкти, що розташовані на земельній ділянці, а право власності та інші речові права на нерухомі речі, зокрема їх виникнення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Цивільний кодекс України передбачає, зокрема ст. ст. 316-323, 325, 328, 331, 334, 379-382, загальні засади права власності. Зокрема передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном; усі суб'єкти права власності є рівними перед законом; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом; право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва; житлом фізичної особи є квартира.

Згідно з ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права іншою особою, може звернутися до суду із вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або із вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Статтями 526, 527, 530-532 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. ст. 610-612, 623 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Так, відповідач ТОВ «Аверс-Сіті» у порушення умов попереднього договору купівлі-продажу не виконав своїх зобов'язань щодо оформлення права власності на спірну квартиру.

Стаття 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» встановлює, що об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, а також майнові права.

У ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» зазначено, що інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 проінвестувала будівництво відповідно до ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», позивач на підставі договору про відступлення права вимоги мають право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій відповідно до законодавчих актів України, тобто об'єкти та результати інвестицій є власністю інвестора.

Розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та оцінюючи докази в сукупності, суд вважає за необхідне задоволити позов в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі ст. ст. 328, 331, 392, 526, 527, 530-532, 610-612, 623 ЦК України, ст. ст. 4, 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність», керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 197 ч. 2, 213-218, 224, 226 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на об'єкт нерухомості, а саме квартиру АДРЕСА_1

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» (код ЄДРПОУ 33939099) передати ОСОБА_1 технічну документацію (технічний паспорт) на квартиру АДРЕСА_1

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» (код ЄДРПОУ 33939099) на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1133 (одна тисяча сто тридцять три гривні).

Копію рішення направити сторонам для відома.

Роз'яснити, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д. Є. Чернов