Ухвала суду № 30721883, 09.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 р.Справа № 2а-4763/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 9 січня 2013р. в справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

19.11.2012р. приватний підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ) з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 8 листопада 2012р. № 004041702, яким визначено податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 10 521 грн. 20 коп., з яких 7 014,13грн. - податок на додану вартість та 3 507,7 грн. - штрафні (фінансові санкції).

Податкове повідомлення-рішення позивач вважає незаконним, оскільки воно суперечить чинному законодавству України. Акт перевірки складений з порушення приписів Податкового кодексу України, ґрунтується на припущеннях, а твердження ДПІ про нікчемність господарської операції позивача та ТОВ «ТД «Термінал» суперечить ст.ст.215,228 ЦК України, ст. 207 ГК України.

Відповідач заперечував проти позову, оскільки позивачем включено до податкового кредиту суми ПДВ згідно податкових накладених, які містять недостовірну інформацію про господарські операції. Висновки в акті вважав правомірними, а податкове повідомлення-рішення - обґрунтованим.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 9 січня 2013р. позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 08.11.2012р. № 004041702.

В апеляційній скарзі ДПІ ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В зв'язку із відсутністю від сторін заяв про слухання справи за їх участю, відповідно п.1 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та вбачається з матеріалів справи наступні обставини.

В період з 22.10.2012р. по 26.10.2012р. інспектором ДПІ проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань взаємовідносин з ТОВ «ТД «Термінал» за вересень 2011р., за наслідками якої 30.10.2012р. був складений акт 17-2/НОМЕР_1 (а.с.24-34).

Згідно висновків акту ФОП ОСОБА_2:

- не підтверджено правомірність формування податкового кредиту за вересень 2011р. на суму 7 014,13 грн., а саме: податковий кредит за вересень 2011р. сформований за рахунок ТОВ «ТД «Термінал» у сумі 7 014,13 грн.;

- порушено п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2756-VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2011р. на суму 7 014,13 грн.

До таких висновків ДПІ прийшла, враховуючи наявність податкової інформації про контрагента позивача - ТОВ «ТД «Термінал» - з питань його взаєморозрахунків з ТОВ «ТД «Палладіум» та ТОВ «Компанія Тегра» за вересень 2011р., які свідчать, що операції з придбання дизельного палива у ТОВ «ТД «Палладіум» не спричиняють реальних наслідків.

На підставі зазначеного акту складено податкове повідомлення-рішення від 08.11.2012р. за № 004041702, на підставі якого ФОП ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 7 014,13 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 3 507,07 грн. (а.с.35)

02.11.2012р. позивач надав до ДПІ заперечення на зазначений акт, але 08.11.12р. відповідачем була надана відповідь № 13566/10/17-222, якою висновки акту перевірки вважалися правомірними, податкові повідомлення-рішення - залишені без змін (а.с.21-23, 20).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не погодився з позицією ДПІ, зазначаючи, що податковим органом не надано до суду доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТД «Термінал» або невідповідність змісту укладених між ними договорів дійсним намірам сторін.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх законними та обґрунтованими.

Порядок формування та нарахування податкового кредиту визначається пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, ст.198 ПК України, зокрема п.198.2,п.198.3 цієї статті, про що докладно визначено судом першої інстанції.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (у разі не отримання податкової накладної).

В частині 2 цього ж пункту зазначено, що платник податку несе відповідальність лише в разі не підтвердження сум податку зазначеними цим пунктом документами на момент проведення перевірки податковим органом.

На час проведення перевірки згідно податкової звітності податковий кредит на суму 7 014,13 грн. підтверджений податковими накладними.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні на суму ПДВ 7 014,13 грн., які виписані ТОВ «ТД «Термінал» у вересні 2011 року, відповідають вимогам ст.201 ПК України, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації № 969 від 21.12.2010 року (а.с.12,13,14).

Враховуючи наявність у позивача податкових накладних на оспорювану суму податкового кредиту з ПДВ, які оформлені відповідно до вимог ст.201 ПК України, судова колегія приходить до висновку про відсутність з боку позивача порушення п.198.1-198.3, п.198.6 ст.198 ПК України.

Оцінюючи реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТД «Термінал» на підставі договору поставки товару, судова колегія враховує надані позивачем договір поставки з контрагентом, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (а.с.9-19). Також надані докази використання ФОП ОСОБА_2 придбаного дизпалива у своїй господарській діяльності на належних йому автомобілях (а.с.36-37,38-53).

ДПІ не посилається на невідповідність вимогам законодавству вищевказаних первинних документів, а також не заперечує проти того факту, що вказані контрагенти на момент проведення операцій із позивачем мали право на виписку податкових накладних і були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Видаткові накладні по передачі товару від ТОВ «ТД «Термінал» містять достовірні та правильні реквізити як постачальника, так і одержувача, повний перелік товару, що поставляється.

Підставою для зменшення податкового кредиту позивача є лише податкова інформація про фіктивність господарської операції контрагента позивача - ТОВ «ТД «Термінал» з ТОВ «ТД «Палладіум» та ТОВ «Компанія Тегра» за вересень 2011р. (акт перевірки № 4472/23-2/31294401 від 23.12.2011р.). Зазначеним актом перевірки виявлена відсутність у контрагентів позивача в другому ланцюгу складських, виробничих приміщень та транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів, а господарські операції цих контрагентів мають ознаки безтоварності.

Крім посилань на вищезазначений акт відповідач не надав достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з придбання товару у безпосереднього контрагента. В той же час зазначений акт ДПІ не може бути належними доказом порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контрагента платника податків повинні оцінюватися судом з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин, або наявної у позивача реальної можливості з'ясувати їх.

Крім того, матеріали справи містять судове рішення про задоволення позову ТОВ «ТД «Термінал», яким було оскаржено висновки акту № 4472/23-2/31294401 від 23.12.2011р. щодо перевірки взаємовідносин з ТОВ «ТД «Палладіум» та ТОВ «Компанія Тегра» (а.с.82-92). Тому посилання ДПІ на висновки зазначеного акту не є правомірними.

При вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання дизпалива у ТОВ «ТД «Термінал» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від них товарів чи послуг.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Частиною 1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма про недійсність господарського зобов'язання пов'язується з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст.204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст.228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст.228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання ТОВ «ТД «Термінал» з позивачем договору поставки дизпалива

Податковим органом також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, судова колегія вважає, що висновки відповідача про фіктивність господарських операцій і, як наслідок, неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям з ТОВ «ТД «Термінал» за вересень 2011 року, не відповідають обставинам справи, є такими, що не підтверджені належними доказами, в зв'язку з чим винесене на підставі цього акту перевірки спірне податкове повідомлення-рішення не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від Херсонського окружного адміністративного суду від 9 січня 2013р. в справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: К.В.Кравченко