Ухвала суду № 30720333, 09.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 р.Справа № 2а-1059/12/2170

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Лукянчук О.В.,

Кравченка К.В.,

при секретарі судового засідання Худика С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ерфольг - Україна» до Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

29.03.2012 товариство з обмеженою відповідальністю «Ерфольг - Україна» (далі - ТОВ «Ерфольг - Україна») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.03.2012 року № 0000092200 про збільшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2012 року в розмірі 2 271 502,00 грн., № 0000082300 по зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 2 988 460,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 747 115 грн. Зазначені податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем на підставі висновків акту документальної виїзної перевірки з питань достовірності нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2011 року, січень 2012 року. ДПІ вважає, що позивачем неправомірно включено до податкового кредиту листопада, грудня 2011 року суми ПДВ по господарським операціям з постачальниками, по яким не встановлена фактична поставка товару в зв'язку із відсутністю товарно-транспортних накладних. Також ДПІ прийшла до висновку, що у січні 2012 року позивачем неправомірно сформований податковий кредит з придбання обладнання, який не був використаний в господарській діяльності. Такі висновки ДПІ позивач вважає неправомірними, а податкові повідомлення-рішення прийнятими за відсутністю законних підстав.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що податковим органом не допущено порушень вимог чинного законодавства при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень. На думку ДПІ, позивачем включено до податкового кредиту листопаду 2011 року суми ПДВ по операціям з постачальниками, по яким не встановлено фактичної поставки товару у зв'язку із відсутністю ТТН. Також позивач зазначає про неправомірне включення до податкового кредиту сум ПДВ з вартості придбання товару, яке не приймає участі у здійсненні господарської діяльності. На підставі викладеного, відповідач просив у позові відмовити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року позовні вимоги задоволено. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 19.03.2012 року № 0000092200 та № 0000082300.

В апеляційній скарзі ДПІ просить скасувати судове рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи наступні обставини.

ТОВ «Ерфольг-Україна» є юридичною особою, фактичний вид діяльності якого є виробництво паперу фільтрувального, фільтрів та фільтроелементів, є платником податків, знаходиться на обліку в ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області (а.с.12-14,17).

В період з 29.02.2012 року по 15.03.2012 року працівниками ДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Ерфольг - Україна» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за грудень 2011 року, січень 2012 року, за результатами якої 14.03.2012 року складений акт № 27/23-1/32412412.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем:

- п.198.1 ст.198, п.200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 ПК України, ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215,216 ЦК України в результаті чого зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2011 року на 430 807 грн., по декларації за січень 2012 року на 286 151 грн., зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за січень 2012 року у сумі 2 271 502 грн. на рахунок платника у банку шляхом перенесення у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступного звітного періоду (р.23.2).

До таких висновків ДПІ прийшла внаслідок встановлення порушення позивачем формування податкового кредиту за листопад 2011 року та його завищення на 391 952 грн., що встановлено за результатами попередньої перевірки від 20.02.2012 року № 70/23-1/32412412. За результатами цієї перевірки зменшений залишок від'ємного значення, який враховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 391 952 грн. Також ДПІ встановлено, що у грудні 2011 року позивачем завищено від'ємне значення з ПДВ на суму 38 855 грн. по операціям з ПАТ ЕК «Херсонобленерго», ПП «СПК Сервіс», ТОВ «Альянс», ПрАТ «Електро», ТОВ «Цюрупинська паперова компанія», ПрАТ «Макрохім», по яким у листопаді 2011 року здійснена передоплата на зазначену суму без фактичної поставки товарів. Загальний розмір завищення сум бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2011 року становить 430 807 грн. (стор.10-13 акту перевірки). До висновків щодо завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2012 року на суму 286 151 грн. відповідач прийшов через неврахування господарських операцій з ТОВ «Солвент», ТОВ «ЦПКом», ТОВ «Омега», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Топ ЛТД», ТОВ «Мадіс», ТОВ «Сіріус Екстружен», ТОВ «Техпромальянс», ДП «Хімтекс», ТОВ «Імко ЛТД», ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Вертол», ТОВ «Сервісна компанія «Формула», ПП СК «Херсонський морський термінал»,ТОВ «Фобос і К», ТОВ «Укрхімформація», ТОВ «Альянс», по яким не встановлена фактична поставка товару в зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних або їх оформлення з порушенням, суми ПДВ по яким позивач відніс до податкового кредиту за грудень 2011 року. Також ДПІ вважає, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту грудня 2011 року суму попередньої оплати за товари та послуги по операціям з ПАТ ЕК «Херсонобленерго» без фактичної поставки товару (стор.19-26 акту перевірки). Також внаслідок відображення позивачем суми ПДВ у податковому кредиті січня 2012 року по імпортному договору поставки позивачу обладнання для обробки паперу в розмірі 2 271 501 грн., яке не заподіяно у виробничому процесі, оскільки знаходиться в запакованому виді, ДПІ зменшило на цю суму бюджетне відшкодування шляхом перенесення у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступного звітного періоду (стор.26-27 акту перевірки).

За висновками акту перевірки ДПІ 19.03.2012 року складені податкові повідомлення-рішення:

- № 0000092200, яким виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 2 271 502 грн. за січень 2012 року, вважається, що платник податків добровільно відмовився від отримання бюджетного відшкодування, зазначена сума підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів,

- № 0000082300 по зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень-лютий 2012 року на 2 988 460,00 грн. та застосування штрафних Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податковий кредит листопада-грудня 2011 року сформований позивачем на підставі первинних документів - податкових та видаткових накладних, до оформлення яких у ДПІ претензій немає. Взаєморозрахунки з продавцями проведено позивачем у безготівковій формі. Відсутність товарно-транспортної накладної або оформлення її неналежним чином по операціям поставки має наслідком не підтвердження транспортних витрат та не може бути доказом фіктивності господарської операції. Доводи ДПІ про те, що включення сум ПДВ до податкового кредиту можливо лише за умови фактичної поставки товару або безпосереднього використання товару в період включення сум ПДВ до декларації спростовуються приписами ст.198 ПК України.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх законними та обґрунтованими.

Порядок визначення суми податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначено ст.200 ПК України, про що докладно зазначено у постанові суду першої інстанції.

Порядок формування та нарахування податкового кредиту визначається пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, ст.198 ПК України, зокрема п.198.2,п.198.3 цієї статті.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (у разі не отримання податкової накладної).

В частині 2 цього ж пункту зазначено, що платник податку несе відповідальність лише в разі не підтвердження сум податку зазначеними цим пунктом документами на момент проведення перевірки податковим органом.

При вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, накладні, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

На підтвердження господарських операцій з ТОВ «Солвент», ТОВ «ЦПКом», ТОВ «Омега», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Топ ЛТД», ТОВ «Мадіс», ТОВ «Сіріус Екстружен», ТОВ «Техпромальянс», ДП «Хімтекс», ТОВ «Імко ЛТД», ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Вертол», ТОВ «Сервісна компанія «Формула», ПП СК «Херсонський морський термінал», ТОВ «Фобос і К», ТОВ «Укрхімформація», ТОВ «Альянс» позивачем надані видаткові накладні та податкові накладні, на підставі яких позивач відносив до складу податкового кредиту листопаду, грудня 2011 року суми податку на додану вартість (всього на суму ПДВ 286 151 грн.), претензій у податкової інспекції з питань складання цих документів немає. Із досліджених у судовому засіданні первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із продавцями вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем є дійсними. Розрахунки між сторонами проведені у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями із відміткою банку про перерахування коштів.

Податкова інспекція не заперечує тієї обставини, що контрагенти-продавці були включені до ЄДРПОУ, були зареєстровані платниками ПДВ, в податковій звітності у складі податкових зобов'язань відобразили отриманий в ціні товарів ПДВ по операціях із позивачем.

Враховуючи наявність у позивача податкових накладних на суму податкового кредиту з ПДВ в розмірі 286 151 грн., які оформлені відповідно до вимог ст.201 ПК України, судова колегія приходить до висновку про відсутність з боку позивача порушення п.198.1-198.3, п.198.6 ст.198 ПК України.

Єдиною підставою для висновку ДПІ про неправомірність формування податкового кредиту є факт відсутності ТТН або їх неналежне оформлення. Посилання відповідача на те, що така товарно-транспортна накладна, складена неналежним чином (в якій відсутні деякі відомості) не може бути визнана первинним бухгалтерським документом, судом першої інстанції правильно не прийнято до уваги, оскільки податкова інспекція досліджувала правильність формування податкового кредиту по операціям придбання товарів, а не по операціям придбання (продажу) транспортних послуг.

Відповідно до ст.71 КАС України ДПІ, обґрунтовуючи свої доводи про нікчемність господарських операцій по поставці товару в зв'язку з порушенням позивачем ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215,216 ЦК України, повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товару між ним та контрагентами - постачальниками в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від них товарів чи послуг.

Згідно зі ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст.228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст.228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

У даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками позивача таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Неправомірними також є висновки ДПІ про те, що для включення сум ПДВ до податкового кредиту необхідно фактична поставка товару або безпосереднє використання придбаного товару в періоді включення сум ПДВ до декларації, оскільки такі висновки не мають правового обґрунтування. Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України право на нарахування податкового кредиту, в т.ч. по операціям придбання основних засобів, виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

На підставі викладеного, висновок податкового органу про завищення позивачем від'ємного значення з ПДВ в розмірі 38 855 грн. у грудні 2011 року по господарським операціям з ПАТ ЕК «Херсонобленерго», ПП «СПК Сервіс», ТОВ «Альянс», ПрАТ «Електро», ТОВ «Цюрупинська паперова компанія», ПрАТ «Макрохім», по яким у листопаді 2011 року здійснена передоплата на зазначену суму без фактичної поставки товарів, у січні 2012 року - по імпортному договору поставки позивачу обладнання для обробки паперу в розмірі 2 271 501 грн., яке не заподіяно у виробничому процесі, є незаконним.

Не підтверджено відповідачем і порушення ТОВ «Ерфольг-Україна» формування податкового кредиту у листопаді 2011 року та його завищення на 391 952 грн., що встановлено за результатами попередньої перевірки від 20.02.2012 року № 70/23-1/32412412, що стало підставою для зменшення залишку від'ємного значення в цьому ж розмірі, який враховується до складу податкового кредиту грудня 2011 року.

Так, станом на день складання акту перевірки від 14.03.2012 року № 27/23-1/32412412 позивачем оскаржені податкові повідомлення рішення від 27.02.2012р., які прийняті на підставі акту перевірки від 20.02.2012 року № 70/23-1/32412412, про що повідомлено ДПІ.

Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України, зазначені обставини свідчать про відсутність у позивача обов'язку враховувати висновки акту перевірки від 20.02.2012 року № 70/23-1/32412412 при формування податкової звітності у грудні 2011 року.

До того ж з наданих позивачем в ході апеляційного розгляду судових рішень вбачається, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 року, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 27.02.2012 року № 0000072300 та № 0000082300, якими позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2011 року та зменшений залишок від'ємного значення з ПДВ.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду 1-ї інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ерфольг - Україна» до Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Лук'янчук

Суддя: К.В.Кравченко