Рішення № 30721680, 08.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1723/13 08.04.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»доСтрахового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»провідшкодування шкоди в порядку регресу, Судді: Ониськів О.М. (головуюча)

Капцова Т.П.

Марченко О.В.

Представники сторін:

від позивача: Голяр І.С., за довіреністю,від відповідача: не зявився.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 7.658,28 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2013 порушено провадження у справі № 910/1723/13 та призначено до розгляду на 25.02.2013.

У судове засідання 25.02.2013 з'явився представник позивача, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконав частково.

Ухвалою суду від 25.02.2013 розгляд справи було відкладено на 25.03.2013, у зв'язку з неявкою відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Судове засідання, призначене на 25.03.2013 не відбулось, оскільки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочого дня у зв'язку з подоланням наслідків стихійного лиха, що сталася 22-23 березня 2013 р. у Київській області та м. Києві» від 25.03.2012 № 152-р робочий день 25.03.2013 оголошено вихідним днем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 було призначено колегіальний розгляд справи № 910/1723/13 у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 справу № 910/1723/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Ониськів О.М. (головуюча), Капцова Т.П., Марченко О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 справу № 910/1723/13 прийнято до свого провадження вказаною колегією суддів та призначено до розгляду на 08.04.2013.

Представник позивача в судовому засіданні 08.04.2013 поданий позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, при цьому, у відзиві на позовну заяву, поданому 21.03.2013 через канцелярію суду, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що позивачем розмір страхового відшкодування заявлено без урахування зменшення на суму франшизи в порушення приписів п.12.1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У судовому засіданні 08.04.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та Дяковичем Олегом Ігоровичем (далі - страхувальник) 20.12.2001 було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 7080 (далі - Договір), за яким було застраховано автомобіль марки «Land Rover», державний номер АА 5518 TH.

В місті Києві 15.12.2010 о 17:00 год. на перехресті вул. Червоноармійська - вул. Федорова сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «Land Rover», державний номер АА 5518 TH, який належить на праві власності Дяковичу Олегу Ігоровичу та перебував під керуванням Приходька Олександра Валентиновича, та транспортного засобу марки «BMW» державний номер АА 0808 НТ, який належить на праві власності Палладій Наталії Вікторівні та перебував під її керуванням.

Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль марки «Land Rover», державний номер АА 5518 TH.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 18.12.2010 у справі № 3-14173/10 Палладій Наталію Вікторівну визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до калькуляції системи «Audatex» № УР 5474 від 23.12.2010 внаслідок ДТП автомобілю марки «Land Rover», державний номер АА 5518 TH визначено вартість відновлювального ремонту, що склала 8.234,72 грн. з ПДВ 20%.

Суд вважає, що зміст проведеної ремонтної калькуляції відповідає вимогам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми «Audatex», яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (цієї ж позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 22.08.2011 у справі №42/92).

ДТП згідно з Договором, укладеним між позивачем та страхувальником, було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № 1173 від 22.04.2011, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала в сумі 7.979,04 грн.

Позивач виплатив суму страхового відшкодування в розмірі 7.658,28 грн. особі, яка здійснювала відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля, що підтверджується платіжними дорученнями № 2250 від 12.03.2011 на суму 1.826,20 грн., № 0003961 від 29.04.2011 на суму 2.916,04 грн. та № 0004115 від 06.05.2011 на суму 2 916,04 грн.

Судом установлено, що транспортний засіб «BMW» державний номер АА 0808 НТ, застраховано у відповідача згідно полісу № ВЕ/8232573, копія якого знаходиться в матеріалах справи, страхувальником за яким є Палладій Наталія Вікторівна. Також, дана обставина підтверджується інформацією, отриманою на запит суду з єдиної централізованої бази даних МТСБУ та яка наявна в матеріалах справи.

Позивач, з метою досудового врегулювання даного спору, звернувся до відповідача з вимогою виплатити страхове відшкодування у розмірі 7.658,28 грн. Відповідач відповіді не надіслав.

Станом на час розгляду спору відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 50 000,00 грн., розмір франшизи становить 1000,00 грн.

Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

З урахуванням наведеного, суд, враховуючи встановлені обставини справи та ліміт відповідальності відповідно до полісу обов'язкового страхування, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 7.658,28 грн. підлягають задоволенню частково, за вирахуванням встановленого розміру франшизи 1000,00 грн. Відтак сума, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 6.658,28 грн.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом, відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, оф. 13, код ЄДРПОУ 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 11, код ЄДРПОУ 31241449) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 6.658 (шість тисяч шістсот п'ятдесят вісім) грн. 28 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1.476 (одну тисяча чотириста сімдесят шість) грн. 56 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.04.2013

Судді: Ониськів О.М. (головуюча)

Капцова Т.П.

Марченко О.В.