Постанова № 30721596, 20.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/14910/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретарі Кутафіній К.Ю.

за участю:

представника позивача Лебедева В.В.

представника відповідача Петренко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Електропобутприлад» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000552342 від 29.05.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 70040,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Електропобутприлад» звернулась до суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000552342 від 29.05.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 70040,00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неправомірність зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 70040,00 грн., тому податкове повідомлення-рішення є незаконним та таким, що підлягає визнанню недійсним.

Позивач вважає, що дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить. Тому позиція, викладена в акту перевірки а потім і в податковому повідомленні-рішенні не відповідає чинним нормам законодавства України.

Сума витрат за відповідний податковий період (1-й квартал 2011 року) розраховувалась відповідно до вимог чинного податкового законодавства (Закон України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у 1 кварталу 2011 року). Відповідно до п.22.4 ст.22 Прикінцевих положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Керуючись нормами законодавства, позивач стверджує, що декларація з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року була складена підприємством у відповідності до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України з відображенням збитків минулих періодів.

Таким чином, до складу витрат 2-го календарного кварталу 2011 року включається сума 70040,00 грн., незалежно від того сформувалось таке від'ємне значення з врахуванням від'ємного значення за попередній календарний рік чи ні.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення про зменшення суми грошового зобов'язання на суму 70040,00 грн. відповідач виніс необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та на підставі невірного тлумачення діючого законодавства.

В судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, надали пояснення аналогічні викладеним в акті перевірки, за результатами якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство «Електропобутприлад» зареєстроване Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 02.12.1996 року, ідентифікаційний код юридичної особи 14312447, місцезнаходженням юридичної особи є: 87528, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Карла Лібкнехта, будинок 97, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 54), довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 55), статут відповідача (а.с. 56-58).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Серед прав, наданих податковим органом, статтею 75 Податкового кодексу України, передбачено право на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок.

Так, посадовими особами Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби було проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Електропобутприлад» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011 року валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011 року., про що складено відповідний акт № 585/22-2/14312447 від 18.05.2012 року, який було підписано із запереченнями.

Зазначеним актом перевірки встановлені наступні порушення:

1) порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 11.3 статті 11, пункту 150.1 статті 150 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на 4 519 681,00 грн., у тому числі в 3 кварталі 2010 року на 1 230 399,00 грн., в 2010 році на 2 388 563,00 грн., в 1 кварталі 2011 року на 410 377,00 грн., в 2 кварталі 2011 року на 402 038,00 грн., в 2-3 кварталах 2011 року на 1 130 609,00 грн., у 2-4 кварталах 2011 року на 1 720 741,00 грн.;

2) підпунктів 7.4.1 та 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у розмірі 113 983,00 грн., у тому числі за липень 2011 року на 15 869,00 грн., та за серпень 2011 року на 98 114,00 грн.;

3) статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», через ненадходження станом на останній день перевіряємого періоду на поточний рахунок резидента ПАТ «Електропобутприлад» від нерезидентів, з якими укладені експортні контракти на купівлю товару, виручки в іноземній валюті в сумі 405 875,00 дол. США (3 242 860,06 грн. по курсу НБУ), чим порушений законодавчий строк розрахунків в іноземній валюті;

4) пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» і частини 2 статті 1 Указу Президента України від 18 червня 1994 року № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», а саме резидентом ПАТ «Електропобутприлад» не задекларовані товари, що експортовані за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку, чим порушений порядок декларування валютних цінностей, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 1 січня 2011 року, 1 квітня 2011 року, 1 липня 2011 року, 1 жовтня 2011 року, 1 січня 2012 року;

5) підпунктів 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.2.2 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпунктів 168.1.1 та 168.1.2 пункту 168.1, пункту 168.3 статті 168, пункту 171.2 «а» Податкового кодексу України в частині виплати доходу фізичним особам згідно цивільно-правовим договорам. Сума не утриманого податку з доходів фізичних осіб складає 225,90 грн.

Рішення відповідача прийняті на підставі даного акту перевірки було позивачем оскаржено до Донецького окружного адміністративного суду. Позовні вимоги було заявлено стосовно визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000552342 від 29.05.2012 року (адміністративна справа № 2а/0570/7251/2012).

В зазначеній справі у судовому засіданні позивачем надано заяву про зміну позовних вимог, в якій просив не розглядати заявлені ним вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000552342 від 29 травня 2012 року в частині визначення зобов'язань з податку на прибуток в сумі 70040,00грн. (за основним платежем), оскільки в позові не наведені підстави визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000552342 від 29 травня 2012 року в цій частині.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2012 року було визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 29.05.2012 року № 0000552342 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 5046782,75 грн. (у т.ч. за основним платежем - 597141,75 грн.), за винятком донарахування у розмірі 70040,00 грн. (а.с. 95-103).

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем була подана декларація з податку на прибуток за І квартал 2011 рік (0100109 від 06.05.2011р.), згідно якої від'ємний об'єкт оподаткування складає 304522,00 грн.

Дана сума від ємного значення була розрахована позивачем з урахуванням вимог ст. 150 ПК України.

Відповідач вважає, що в порушення підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідних положень», п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України позивач неправомірно сформовав від'ємне значення об'єкта оподаткування у податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011р. (0100110 від 05.08.2011р.).

З наведеного в акті перевірки розрахунку вбачається, що спірним моментом є, зокрема, від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал (попередній період) 2011 року.

З метою встановлення правильності розрахунку позивача «від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередній податковий період» необхідно здійснити аналіз показників податкової звітності платника податків за 2010 рік.

Об'єктом оподаткування у розумінні ст. 3 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (який діяв до 01.04.2011р.) є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Законом України від 20.05.2010р. № 2275-VI, який набрав чинності 16.06.2011р., пункт 6.1 статті 6 доповнено абзацом другим, згідно із яким у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Цим же Законом статтю 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доповнено пунктом 22.4, згідно із яким у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Оскільки Закон №2275-VI набрав чинності 16.06.2010 року, порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, визначений п.22.4 Закону застосовується з початку наступного звітного (податкового) періоду, тобто за підсумками 9 місяців 2010 року.

У відповідності до абз. 2 п. 22.4 ст. 22 наведеного Закону, у декларації за І квартал 2011 року позивач включив до складу скоригованих валових витрат суму від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат в даному випадку - 70040,00 грн., яке виникло у 2010 році.

Аналіз норм п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» свідчить про те, що до 16.06.2010 року до складу валових витрат І-го кварталу наступного року платник податків мав право включати всю суму збитків, отриманих у попередньому році. При цьому, об'єкт оподаткування наступного року розраховується з урахуванням цього від'ємного значення у складі валових витрат наростаючим підсумком (тобто у І, ІІ, ІІ, VІ кв.) до повного погашення такого від'ємного значення.

Зазначена норма покликана на те, щоб платник податків повністю покрив витрати попереднього податкового року у наступному.

У 2011 році платнику податків дозволено включати до складу валових витрат і суму від'ємного значення, яка не була врахована у складі валових витрат 2010 року, а також сам збиток, який виник у 2010 році без обмежень, встановлених самим п. 22.4 ст. 22 Закону.

Із встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що позивачем вірно включено до складу від'ємного значення II кварталу 2011 року на суму 70040,00 грн., як збиток 2010 року (від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року).

Позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за 1-й квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України. Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року.

Статтею 150 Податкового кодексу України встановлений порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Норми даної статті аналогічні нормам п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.05.2010 року №2275-VI.

Так, згідно із п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто, зазначена норма дозволяє платнику податків повністю включати до витрат першого календарного кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Разом з тим пунктом 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З аналізу положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України випливає, що до складу другого кварталу 2011 року включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року.

Як встановлено судом, результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення в сумі 304522,00 грн.

Зазначену суму цього від'ємного значення позивачем було правомірно включено до витрат та відображено у декларації у відповідності до норм пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд не приймає посилання податкового органу на висновки акту перевірки, про те, що до складу 2-го кварталу 2011 року позивачем неправомірно включено від'ємне значення з 2010 року в сумі 304522,00 грн. що увійшло до складу першого кварталу 2011р.

Таке тлумачення суперечить нормам Податкового кодексу України.

Відповідно до п.1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, розділ III «Податок на прибуток» набрав чинності з 01.04.2011 року, який згідно з п.1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Інше встановлено у п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України, які і регулюють питання щодо формування від'ємного значення 2-го кварталу 2011року.

В нормі п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 року №2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Дослівне тлумачення положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1-му кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2-го кварталу 2011 року.

Зазначена норма не містить обмеження щодо витрат, які мають бути враховані у складі валових витрат 2-го кварталу 2011 року.

Таким чином, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000552342 від 29.05.2012 року, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 70040,00 грн.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Електропобутприлад» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000552342 від 29.05.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 70040,00 грн. - задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000552342 від 29.05.2012 року, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 70040 (сімдесят тисяч сорок) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електропобутприлад» витрати по сплаті судового збору у розмірі 700 (сімсот) грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 грудня 2012 року.

Постанова у повному обсязі складена 25 грудня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кірієнко В.О.