Постанова № 30717930, 16.04.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

16 квітня 2013 року Справа № 814/984/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар Калінічева М.С. розглянувши адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотепломікс", (вул. Комсомольська, 33, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200)

до

Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, (вул. Дзержинського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213)

про

скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Біотепломікс» (далі по тексту – позивач, підприємство) звернулося до суду з позовом до Первомайської об’єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (далі по тексту – відповідач, ДПІ, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування: податкового повідомлення-рішення від 22.02.2013 №0000042202, яким суб’єкту господарювання за період з січня 2012 року по липень 2012 року збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 68951грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 17238грн., посилаючись на незаконність прийнятого рішення.

Відповідач позов не визнав, зазначивши про правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до п.181.1 ст.181 ПК України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 цього Кодексу.

Згідно п.183.2 ст.183 ПК України, у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст.181 цього Кодексу.

Приписами п.183.10 ст.183 ПК України визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Таким чином, наявність хоча б однієї з таких підстав: як загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (здійснення послуг), що перевищує допустимий розмір для платника єдиного податку, здійснення операцій або укладання угод на суму, що перевищує допустимий розмір для платника єдиного податку; перевищення обсягу виручки, максимально встановленого для платників єдиного податку; недотримання форми розрахунків, - передбачає перереєстрацію для платників єдиного податку платником податків на загальних підставах, а відповідно і сплату податку на додану вартість. Недотримання строків такої перереєстрації тягне за собою встановлену законом відповідальність. Платником ПДВ суб’єкт господарювання стає після досягнення обсягу оподатковуваних операцій, з яким закон пов’язує обов’язок бути зареєстрованим платником цього податку, і, відповідно, нарахування цього податку контролюючим органом проводиться з вказаного часу.

При розгляді справи встановлено, що 08.02.2012 Позивачем до ДПІ подано реєстраційну заяву платника податку на додану вартість форми №1-ПДВ (далі по тексту - заява). Оскільки заява містила недостовірні данні (невідповідність зазначеної суми від здійснення операцій з постачання товарів фактичній сумі перевищення, визначеної законодавством - в п.18 заяви зазначено про перевищення станом на 30.12.2011 на 318109,49грн.. а з декларації на прибуток слідує, що перевищення на вказану дату склало 443080грн.) податковий орган звернувся до позивача з пропозицією надати нову заяву про реєстрацію платника податку на додану вартість (лист №1858/10/15-003 від 13.02.2012).

12.04.2012 за №2442/10/15-013 ДПІ до Позивача направлено листа про зобов’язання зареєструватись як платник податку на додану вартість.

03.05.2012 Позивачем до ДПІ подано заяву про реєстрацію платником ПДВ. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість підприємством отримано 08.05.2012.

В період з 04.02.2013 по 08.02.2013 ДПІ проведено позапланову документальну перевірку підприємства (акт перевірки №1319/22/36855614 від 14.02.2013). Із акта перевірки слідує, що контролюючим органом підприємству інкримінується порушення п.181.1 ст.181, п.183.10 ст.183, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого суб’єктом господарювання занижено податок на додану вартість на загальну суму 67721 гривень, в тому числі за: січень 2012 року - 183грн.; лютий 2012 року - 3652грн.; березень 2012 року - 32602грн.; квітень 2012 року - 22088грн.; травень 2012 року - 79грн.; червень 2012 року - 3652грн.; липень 2012 року - 5465грн., та зменшено від'ємне значення податку на додану вартість на суму 1630грн., у тому числі за: червень 2012 року - 400грн.; липень 2012 року-1230грн..

В акті перевірки зазначено, що в податковій звітності підприємством самостійно зазначено про перевищення загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів в грудні 2011 року (вказана обставина, а також факт перевищення загальної суми (300000грн.) від здійснення операцій з постачання товарів підтверджено Позивачем).

За результатами перевірки контролюючим органом прийнято податкового повідомлення-рішення від 22.02.2013 №0000042202, яким суб’єкту господарювання визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 68951грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 17238грн.;

Підставою для прийняття оспорюваного рішення слугував висновок контролюючого органу про порушення позивачем порядку реєстрації платником ПДВ та не сплата суб’єктом господарювання вказаного податку з часу перевищенням встановленої законодавством суми від здійснення операцій з постачання товарів (відповідач, який повинен був подати заяву про обов’язкову реєстрацію особи як платника податку не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій (до 10.01.2012), не виконав вимоги законодавства щодо реєстрації платником ПДВ та не сплатив податок за період з січня по липень 2012 року).

Доводи позивача, що на виконання приписів п.183.2 ст.181 ПК України та п.3.5 Положення про реєстрацію платника податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1394, ним була подана заява до ДПІ, були предметом судового дослідження та визнанні судом невмотивованими, оскільки реєстраційну заяву платника податку на додану вартість форми №1-ПДВ подано Позивачем 08.02.2012р. за вхідним №1083/10, тобто з пропущенням строку подання заяви, яка повинна була бути подана до 10.01.2012.

Вищенаведені фактичні дані в їх сукупності вказують на правомірність рішення контролюючого органу.

Таким чином, відповідач – суб’єкт владних повноважень при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в спосіб, що передбачені законами України, з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Вищенаведене в сукупності є підставою для відмови в задоволені позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний