Постанова № 30712104, 15.04.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2013 р. Справа № 5021/1395/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Бородіна Л.І. , суддя Лакіза В.В.

при секретарі Ткаченко Н.І.

за участю представників сторін:

кредитора - не з'явився,

боржника - не з'явився,

ліквідатора - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора, Управління пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області (вх. №992 С/2) на ухвалу господарського суду Сумської області від 04.03.2013 р. у справі № 5021/1395/12

за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області, м. Охтирка, Сумська обл.

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Охтирка, Сумська обл.

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.09.2012 року за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Сумської області від 05.11.2012 року у справі № 5021/1395/12 боржника - ФОП ОСОБА_1 (42700, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Іваненко Н.О., якого зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру та надати суду звіт та ліквідаційний баланс.

11.12.2012 р. до господарського суду Сумської області звернувся арбітражний керуючий Іваненко Н.О. з клопотанням про затвердження йому оплату послуг ліквідатора ФОП ОСОБА_1 в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень, починаючи з 05.11.2012 р.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.03.2013 р. (суддя Гордієнко М.І.) задоволено клопотання ліквідатора Іваненко Н.О. та затверджено розмір оплати послуг арбітражного керуючого в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень.

Кредитор, Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області, з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Сумської області від 04.03.2013 р. скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що відповідно до ч. 12 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється і виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Скаржник зазначив, що згідно із проміжним звітом ліквідатором Іваненко Н.О. не виявлено у боржника джерел та не отримано необхідних коштів для задоволення вимог кредиторів та оплати послуг ліквідатора, розмір якої останній просить затвердити господарський суд. Крім того, як вказує кредитор, бюджетом Пенсійного фонду України на 2013 рік, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2013 року № 101, не передбачено видатків на оплату послуг ліквідаторів у справах про банкрутство. Використання коштів Пенсійного фонду України для оплати одноразових виплат та на цілі, не передбачені Законом № 1058, забороняється.

Отже, на думку скаржника, розгляд клопотання ліквідатора Іваненко Н.О. про затвердження оплати його послуг в розмірі двох мінімальних заробітних плат є передчасним, оскільки резерви для відшкодування оплати послуг у підприємства відсутні, а у Пенсійного фонду не передбачені бюджетом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2013 року № 101.

Також, скаржник вважає, що з огляду на те, що норми статті 52 Закону № 2343, які є спеціальними і мають пріоритет, не передбачають створення комітету кредиторів, умови про те, що оплата послуг установлюється комітетом кредиторів та затверджується судом, які зумовлюють право арбітражного керуючого на встановлення оплати послуг, не можуть бути реалізовані у спрощеній процедурі банкрутства.

У судове засідання представники сторін не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином і в установлений законом строк, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення про вручення сторонам ухвали апеляційного суду про прийняття апеляційної скарги до провадження і призначення її до розгляду.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду та те, що предметом перегляду у даній справі є ухвала суду першої інстанції, для розгляду якої законодавцем визначений 15 - денний строк, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи кредитора, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Звертаючись до суду з заявою про визнання боржника банкрутом у порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області посилалося на довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 29.06.2012 року, в якій зазначено, що державним реєстратором внесено запис про рішення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності. Заявник стверджував, що така довідка є належним доказом відсутності підприємницької діяльності боржника в розумінні ст. 52 названого вище Закону.

Приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд Сумської області виходив з того, що заявником доведено, що підприємницька діяльність ФОП ОСОБА_1 відсутня.

В подальшому місцевим господарським судом прийнята оскаржувана ухвала про затвердження оплати послуг арбітражного керуючого.

Відповідно до приписів частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Колегія суддів, дійшовши висновку, що оскаржувана ухвала є невід'ємною частиною усіх процесуальних документів, прийнятих у даній справі, тому перегляд цієї ухвали в апеляційному порядку на предмет її правомірності та відповідності нормам закону та обставинам справи має здійснюватися разом з постановою про визнання ФОП ОСОБА_1 банкрутом і ухвалою про порушення провадження у даній справі, як правової підстави прийняття судом рішення, викладеного в оскаржуваній ухвалі.

Колегія суддів, переглянувши в апеляційному порядку судове рішення на підставі встановлених фактичних обставин справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Приписами п. п. 1, 3 статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VІ цього Закону.

Відповідно до приписів частини 1 статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

У відповідності до приписів п.104 постанови пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 15 "Про судову практику у справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському району Сумської області на підтвердження відсутності підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 надало копію довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців із записом про прийняття боржником рішення про припинення підприємницької діяльності (а.с. 15).

Однак, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду, що довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з записом про прийняття боржником рішення про припинення підприємницької діяльності може бути належним та допустимим доказом у цій справі, виходячи із наступного.

Статтею 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, згідно якого для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності така фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа має подати державному реєстраторові (надіслати рекомендованим листом з описом вкладень) заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем із зазначенням відомостей про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог.

У разі, якщо після закінчення проведення заходів щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, але не раніше закінчення строку заявлення кредиторами своїх вимог, фізичній особі - підприємцю не надані у встановленому порядку органом державної податкової служби та /або Пенсійного фонду України довідки про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів, та/або єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування або рішення про відмову в їх видачі, фізична особа - підприємець або уповноважена ним особа не раніше ніж десять робочих днів з дня закінчення такого строку набуває право на подання державному реєстраторові документів, передбачених частиною десятою статті 47 цього Закону, за винятком зазначених довідок, для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням за принципом мовзначної згоди.

Органи державної податкової служби, Пенсійного фонду України під час проведення заходів щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням надсилають в електронній формі та на паперовому носії держаному реєстраторові протягом десяти робочих днів з дати публікації повідомлення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням одне з таких повідомлень, що має бути засвідчене підписом відповідної посадової особи в установленому порядку, а саме: повідомлення про початок проведення позапланової перевірки, призначеної у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням; повідомлення про неможливість проведення позапланової перевірки, призначеної у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи - підприємцем за її рішенням.

У разі надання державному реєстраторові повідомлення про неможливість проведення органами державної податкової служби, Пенсійного фонду України позапланової перевірки, призначеної у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, таке повідомлення не пізніше двох місяців з дати публікації повідомлення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням має бути замінено відповідним органом державної податкової служби та/або Пенсійного фонду України повідомленням про проведення позапланової перевірки або повідомленням про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням.

Повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням органами державної податкової служби та/або Пенсійного фонду України надсилаються державному реєстраторові в електронній формі та на паперовому носії із зазначенням обґрунтованих обставин які підтверджують проведення перевірки або неможливість її проведення, наявність грошових зобов'язань або заборгованості із сплати податків, зборів та/або єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування або наявність інших обставин, за яких фізичну особу - підприємця не може бути припинено, або про відкликання таких повідомлень.

Органи державної податкової служби та/або Пенсійного фонду України зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дати, коли вони дізналися про усунення обставин, які були підставою заперечень проти проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, відкликати повідомлення про наявність таких заперечень.

Як видно з матеріалів справи, останні не містять доказів, які б свідчили про припинення ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності у встановленому законом порядку.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюються суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно частини 1 статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до Державного класифікатора України, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 року, підприємницька діяльність - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, поняття відсутності підприємницької діяльності боржника та процесу припинення підприємницької діяльності, який не завершено, не є тотожними, а відомості про прийняття рішення про ліквідацію фізичної особи - підприємця не свідчать про відсутність підприємницької діяльності як систематичної господарської діяльності боржника.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ініціюючим кредитором - Управлінням Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області, не дотримано вимог чинного законодавства під час звернення із заявою про порушення справи про банкрутство ФОП ОСОБА_1 в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з п.п. 5, 36 постанови пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК України у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (ст.ст. 2,4-1,12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах І, V, VІ, VІІ, ХІІ, ХІІІ), з урахуванням встановлених Законом особливостей. Порядок прийняття або відмови у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство врегульовано статтею 8 Закону, а припинення провадження у справі про банкрутство - статтею 40 Закону. Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (за відсутності предмету спору).

Вказане свідчить, що місцевий господарський суд безпідставно порушив провадження у справі у відсутності доказів наявності підстав, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З огляду на викладене, усі процесуальні документи у справі № 5021/1395/12, у тому числі постанова про визнання боржника банкрутом, втрачають чинність.

Таким чином, ухвала господарського суду Сумської області від 04.03.2013 р. підлягає скасуванню, а провадження у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - припиненню.

За наведених підстав, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області підлягає частковому задоволенню, ухвала господарського суду Сумської області від 04.03.2013 року підлягає скасуванню, а провадження у справі №5021/1395/12 - припиненню як помилково порушене.

На підставі викладеного та керуючись статтями п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 99, 101, п. 3 ст. 103, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 04.03.2013 року у справі № 5021/1395/12 скасувати.

Провадження у справі № 5021/1395/12 припинити.

Повний текст постанови складено 15.04.2013 року

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.В. Лакіза