Рішення № 30711310, 08.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2013 р.Справа № 922/863/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод", м. Богодухів про стягнення 67649,52 грн. за участю :

представник позивача - ОСОБА_2 дов. №694 від 20.03.13р.

представник відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод" про стягнення основної заборгованості у розмірі 61078,71 грн., індекс інфляції у розмірі 6113,98 грн. та 3% річних у розмірі 456,83 грн.. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №08 від 04.01.2011р.

Ухвалою суду від 27.02.13р. за позовною заявою було порушено провадження по справі № 922/863/13-г та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.03.13р.

Ухвалою суду від 20.03.13р. розгляд справи було відкладено на 08.04.13р.

Предстаник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, документів, витребуваних судом не надав. Проте, через канцелярію суду 08.04.13р. від відповідача надійшло клопотання (вх.№12904) в якому відповідач просив провести розгляд справи без участі його представника та зазначав, що наявність заборгованості в розмірі 61078,71 грн. визнає в повному обсязі, щодо позовних вимог в частині стягнення індексу інфляції у розмірі 6113,98 грн. та 3% річних у розмірі 456,83 грн. - просив відмовити повністю у зв"язку з їх необгрунтованістю.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та надані представником Позивача докази в обгрунтування заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

Між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 - Продавець (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод" - Покупець (відповідач у справі) 04.01.2011р. було укладено Договір №08 відповідно до умов якого позивач зобов"язався поставляти відповідачу замовлений ним товар, в порядку, передбаченому Договором, а відповідач - приймати та оплачувати товар в порядку, передбачему умовами Договору.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється у кількості та по цінам, вказаних в документах (рахунок-фактура та накладні).

Згідно п. 3.2 Договору - датою поставки партії товару вважається фактична дата отримання цієї партії товару відповідачем, згідно даті оформлення товарнотранспортної накладної або накладної.

На виконання умов даного договору позивач передав у власність відповідачу товар всього на суму 867781,54 грн., однак, відповідач в свою чергу, за поставлений товар сплатив лише частково, таким чином, на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 61078,71 грн., що підтверджується видатковими та налоговими накладними та актом звіряння розрахунків №2 від 16.01.13р. (арк.с.10-23).

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що оплата партії товару по Договору здіснюється відповідачем на протязі 14 календарних днів з момента його отримання.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представником відповідача за переданий за Договором товар відповідач не розрахувався, таким чином, на момент звернення позивача до суду його заборгованість перед ФОП ОСОБА_1 становить 61078,71 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) обов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. (ст.. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що доказів на погашення боргу надано не було, вказана сума боргу відповідачем визнається в повному обсязі, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 61078,71 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов"язань за Договором, просить стягнути з нього індекс інфляції в розмірі 6113,98 грн. та 3% річних у розмірі 456,86 грн.

Згідно зі ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування надані позивачем 3% річних в розмірі 456,83 грн. суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, а вказана суми стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивачем, також, зроблений розрахунок інфляційних втрат в розмірі 6113,98грн., оскільки наданий розрахунки не відповідає вимогам чинного законодавства, нарахована сума інфляційних підлягає стягненню з відповідача частково в розмірі 183,23 грн. В іншій частині стягнення інфляційних слід відмовити.

Згідно приписів ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625, 626, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 65, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод" (62103,Харківська обл., м. Богодухів, пров. Харківський,6, код ЄДРПОУ 36537542) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (69076, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) - суму основної заборгованості у розмірі 61078,71 грн., індекс інфляції у розмірі 183,23 грн. та 3% річних у розмірі 456,83 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 10.04.2013 р.

Суддя Денисюк Т.С.