Постанова № 30711107, 03.04.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2013 року Справа № 811/636/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Сагуна А.В.;

при секретарі -Таранусі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Протеїн-Продакшн" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.02.2013 №0000042240 та №0000052240, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Протеїн-Продакшн" (в подальшому - ТОВ Торговий Дім "Протеїн-Продакшн" або позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (в подальшому - Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС або відповідач), в якому просило:

- скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 15.02.2013 №0000042240;

- скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 15.02.2013 №0000052240;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 2294 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті необґрунтовано, з порушенням норм матеріального права. Позиція податкового органу про безтоварність господарських відносин між позивачем і ТОВ «Укроліяпром», ТОВ «Украгро-Група КМС», ТОВ «Адамант-Постач», та зроблений на цій основі висновок про нікчемність правочинів, є безпідставним припущенням. Стосунки позивача з ТОВ «Укроліяпром», ТОВ «Украгро-Група КМС», ТОВ «Адамант-Постач» мали реальний характер, на підтвердження чого наявні первинні бухгалтерські документами

Представник відповідача у письмових запереченнях просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, пославшись на те, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення винесенні згідно вимог чинного законодавства. У позивача були відсутні підстави для включення до валових витрат вартості отриманого від ТОВ «Укроліяпром», ТОВ «Украгро-Група КМС», ТОВ «Адамант-Постач» послуг, оскільки такий правочин є нікчемним через фіктивність зазначених підприємств та відсутності основних фондів для ведення основного виду діяльності. Також, позивачем незаконно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ на підставі виданих ТОВ «Укроліяпром», ТОВ «Украгро-Група КМС», ТОВ «Адамант-Постач» податкових накладних, оскільки вони виписані по правочинах, по яких не підтверджено факт отримання послуг (Т.2, а.с.72-74).

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення згідно позовної заяви.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення адміністративного позову з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Судом встановлено, що у період з 15.01.2013 по 21.01.2013 посадовими особами відповідача проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів і витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ТОВ «Укроліяпром» за липень 2011 року, ТОВ «Украгро-Група КМС» за червень 2012 року по взаємовідносинам за травень 2012 року та ТОВ «Адамант-Постач» за травень 2012 року, за наслідками якої складено акт від 28.01.2013 за №17/22-4/36390340 (Т.2, а.с.35-71).

Як вбачається з письмових заперечень відповідача та вказаного акту, в ході перевірки, виявлено порушення:

- п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 203369 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2011 на суму 141036 грн., за ІІ квартал 2012 на суму 62333 грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 182004 грн., в тому числі за липень 2011 року в сумі 122640 грн., за травень 2012 року в сумі 51084 грн., за червень 2012 року в сумі 8280 грн. (а.с. 70).

На підставі акту перевірки, посадовою особою відповідача прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.02.2013 №0000042240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 273006 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 182004 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 91002 грн. (Т.1, а.с. 15), а також від 15.02.2013 №0000052240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 234536 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 203369 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 31167 грн. (Т.1, а.с. 16).

Як вбачається з акту, позивачем завищено валові витрати, всього на суму 203369 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2011 у розмірі 141036 грн., за ІІ квартал 2012 у розмірі 62333 грн., за рахунок внесення до валових витрат, по господарським операціям з ТОВ «Укроліяпром», з ТОВ «Украгро-Група КМС», а також з ТОВ «Адамант-Постач» за вказаний період.

Позиція податкового органу про недійсність правочинів ґрунтується на висновках Актів перевірки контрагентів позивача за вищевказаний період (Т.2, а.с. 88-105).

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно до п.п.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, до складу витрат підприємств можуть бути включені лише витрати, які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Судом встановлено, що між ТОВ «Укроліяпром» та позивачем (покупець) укладений договір від 25.06.2010 № 25/06/10 щодо продажу насіння сої (Т.1, а.с. 75-77).

В подальшому були укладені додаткові угоди, до вищевказаного договору, в тому числі № 1 від 20.12.2010, якою було продовжено термін дії договору до 31.12.2011 (Т.1, а.с. 78).

Специфікацією №24, №25 від 05.07.2011, затверджена кількість товару, який підлягає поставці (Т.1, а.с. 82-83).

На підтвердження отримання насіння сої позивачем надано рахунки-фактури (Т.1, а.с.100-107), рахунком № 1 (Т.1, а.с. 108), видаткові накладні (Т.1, а.с. 113,116, 120, 122,124,129,130,137-138,145,149-150, 156-157), товарно-транспортні накладні (Т.1 а.с.114-115, 117-118, 121,123,125-128,131-136, 139-144,146-148, 151-155, 158-165) та платіжні доручення (Т.1, а.с. 203-205).

ТОВ «Укроліяпром» виписані позивачу податкові накладні за липень 2011 року ПДВ на суму 824290,67 грн. (Т.1, а.с. 181-193).

Також судом встановлено, що між ТОВ «Украгро-Група КМС» та позивачем (покупець) укладений договір від 15.10.2010 № 15/10/2010 щодо продажу насіння сої (Т.1, а.с. 84-86).

В подальшому були укладені додаткові угоди, до вищевказаного договору, в тому числі № 3 від 29.12.2011, якою було продовжено термін дії договору до 31.12.2012 (Т.1, а.с. 89).

Специфікацією № 29 від 10.05.2012, затверджена кількість товару, який підлягає поставці (Т.1, а.с. 90).

На підтвердження отримання насіння сої позивачем надано накладну (Т.1, а.с. 166), товарно-транспортні накладні (Т.1 а.с. 167-173) та платіжні доручення (Т.1, а.с. 206).

ТОВ «Украгро-Група КМС» виписана позивачу податкова накладна за червень 2012 року (по взаємовідносинам за травень 2011 року) на суму 49682,30 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 8280,38 грн. (Т.1, а.с. 194).

Також судом встановлено, що між ТОВ «Адамант-Постач» та позивачем (покупець) укладений договір поставки від 01.02.2012 № АП-12/12 щодо продажу сої (Т.1, а.с. 91-95).

Специфікаціями № 8 від 03.05.2012, №9 від 11.05.2012, № 10 від 16.05.2012, № 11 від 17.05.2012, затверджена кількість товару, який підлягає поставці (Т.1, а.с. 96-99).

На підтвердження отримання насіння сої позивачем надано рахунки-фактури (Т.1, а.с. 109-112), видаткові накладні (Т1, а.с. 168, 170, 172, 174, 176, 178), товарно-транспортні накладні (Т.1 а.с. 179-180), платіжні доручення (Т.1, а.с.207-211).

ТОВ «Адамант-Постач» виписані позивачу податкові накладні за травень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 51084 грн. (Т.1, а.с. 195-200).

В подальшому позивачем було укладено договір на переробку насіння сої, дія якого була продовжена додатковими угодами (Т.1, а.с. 212-224).

Його виконання підтверджується актами приймання-передачі (Т.1, а.с. 225-229) та карткою рахунком (Т.1, а.с. 230-234).

Щодо визнання договорів між позивачем та ТОВ «Укроліяпром», ТОВ «Украгро-Група КМС», ТОВ «Адамант-Постач» нікчемним, то суд, надавши оцінку представленим доводам, дійшов висновку про відсутність у податкового органу підстав для цього. Суд вважає за необхідне зазначити, що при визнанні договорів нікчемними податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.

З огляду на викладене, враховуючи, що в судовому засіданні підтверджено обставини отримання товару позивачем від ТОВ «Укроліяпром», ТОВ «Украгро-Група КМС», ТОВ «Адамант-Постач» насіння сої, сої суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 2 ст. ст. 2 КАС України оскаржене податкове повідомлення-рішення №0000052240 від 15.02.2013, дійшов висновку, що воно прийнято з порушенням принципів законності та обґрунтованості, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Також, на думку службових осіб відповідача, позивачем безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «Укроліяпром», ТОВ «Украгро-Група КМС», ТОВ «Адамант-Постач» за липень 2011 року у розмірі 122640 грн., за травень 2012 року у розмірі 51084 грн., за червень 2012 року у розмірі 8280 грн., всього у розмірі 182004 грн. (Т.1, а.с. 70).

Податковим повідомлення-рішення від 15.02.2013 №0000042240, визначено позивачу зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 273006 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 182004 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 91002 грн. (Т.1, а.с. 15)

Відповідно до пп.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пп. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як зазначено вище, судом встановлена реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Укроліяпром», ТОВ «Украгро-Група КМС», ТОВ «Адамант-Постач» щодо продажу позивачу насіння сої, сої, на підставі відповідних договорів на суму ПДВ у розмірі 182004 грн. (Т.1, а.с. 75-77, 84-86, 91-95).

ТОВ «Укроліяпром», ТОВ «Украгро-Група КМС», ТОВ «Адамант-Постач» виписані податкові накладні за липень 2011 року у розмірі 122640 грн., за травень 2012 року у розмірі 51084 грн., за червень 2012 року у розмірі 8280 грн., всього у розмірі 182004 грн., які відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України (Т.1, а.с. 181-200).

Таким чином, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 2 ст. ст. 2 КАС України податкове повідомлення-рішення 15.02.2013 №0000042240, дійшов висновку, що воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 2294 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 15.02.2013 №0000042240, в частині збільшення товариству з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Протеїн-Продакшн" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 273006 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 182004 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 91002 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 15.02.2013 №0000052240, в частині збільшення товариству з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Протеїн-Продакшн" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 234536 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 203369 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 31167 грн.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 2294 гривень (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі - 08.04.2013.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун