Постанова № 30710262, 10.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2013 р.Справа № 2а-1386/12/2170

Категорія: 10.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Анісімов О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого - судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 травня 2012 року у справі за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України до публічного акціонерного товариства «Бериславський машинобудівний завод» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2012 року Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ПАТ «Бериславський машинобудівний завод» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 116887,30 грн. та пені за порушення термінів їх сплати в сумі 187,04 грн., посилаючись на те, що в порушення ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідачем не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році.

ПАТ «Бериславський машинобудівний завод» проти позову заперечило, зазначивши, що відповідачем було вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського порушення, зокрема, протягом 2011 року до Бериславського районного центру зайнятості товариством неодноразово подавались звіти за формою №3-ПН про наявність вакансій, до яких не встановлювались особливі вимоги та які є придатними для працевлаштування інвалідів, однак інваліди на роботу до відповідача не направлялися. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23.05.2012р. позов Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального права, без повного з'ясування обставин справи та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити. В своїй скарзі апелянт зазначає, що звітування перед Державною службою зайнятості є звичайним обов'язком статистичної звітності, який виконує підприємство, а виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів це норма, визначена чинним законодавством, за невиконання якої підприємство сплачує адміністративно-господарські санкції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до поданого звіту форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік та виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача 519 чол., ПАТ «Бериславський машинобудівний завод» повинен був створити 21 робоче місце для працевлаштування на ньому інвалідів, однак у відповідача протягом 2011 року середньооблікова чисельність працевлаштованих інвалідів склала 16 чол.

Відмовляючи в задоволенні позову Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ПАТ «Бериславський машинобудівний завод» створено робочі місця для інвалідів та вжито всіх необхідних заходів для працевлаштування інвалідів. Колегія суддів не погоджується з таким висновком Херсонського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ч.8 ст.69 ГК України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема, інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон).

Відповідно до ст.19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно ст.20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені ч.3 ст.18 Закону, а саме: виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочі місць; створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; забезпечення інших соціально-економічні гарантії, передбачених чинним законодавством; надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів; звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ч.1 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Однак, обов'язок державних органів щодо працевлаштування інвалідів виникає лише після виконання підприємствами обов'язку щодо створення робочих місць і надання передбаченої законодавством про соціальну захищеність інвалідів, інформації про наявність вільних робочих місць та вакантних посад, на яких може використовуватися праця інвалідів. При відсутності такої інформації, органи, визначені статтею 18 цього Закону, не можуть скористатися своїми правами.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи, організації повинні щомісяця подавати місцевим центрам зайнятості адміністративні дані про наявність вільних робочих місць. Вся інформація подається у формі звіту 3-ПН.

З матеріалів справи вбачається, ПАТ «Бериславський машинобудівний завод» подавало до центру зайнятості звітність форми 3-ПН протягом 2011 року лише шість разів, зокрема, звіти про наявність вакансій станом на 10 березня 2011 року, 11 квітня 2011 року, 03 червня 2011 року, 21 липня 2011 року, 31 серпня 2011 року та 30 вересня 2011 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями зазначених звітів, хоча повинен був їх подавати щомісячно з початку 2011 року (а.с.31-42).

Разом із тим, відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 статті 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Колегія суддів вважає, що оскільки роботодавець - ПАТ «Бериславський машинобудівний завод», не вжив усіх залежних від нього необхідних заходів для недопущення правопорушення, зокрема не виконав покладеного на нього Законом обов'язку інформувати належним чином відповідні органи про наявні вакантні місця для працевлаштування інвалідів, тому застосування адміністративно-господарських санкцій до нього за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів є законним, через що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.4, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 травня 2012 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Бериславський машинобудівний завод» на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році в розмірі 116887,30 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 187,04 грн., а всього 117074,34 (сто сімнадцять тисяч сімдесят чотири гривень 34 коп.) грн. (одержувач УДКСУ у м.Херсоні, код 37959779, МФО 852010, р/р 31219230700002, банк ГУДКСУ у Херсонській області).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.